- •Розділ і. Сутність синдрому емоційного вигорання
- •1.1. Дослідження синдрому емоційного вигорання в психології
- •1.2. Синдром емоційного вигорання в професійній діяльності
- •1.3. Чинники синдрому емоційного вигорання
- •1.4. Погляди в.М. Русалова на структуру темпераменту
- •2.1. Організація та методи дослідження, характеристика вибірки.
- •2.2. Дослідження структури темпераменту та емоційного вигорання у міліціонерів та викладачів.
- •Середні значення структури темпераменту за методикою Русалова у викладачів та міліціонерів (в балах)
- •Середні значення показників вигорання за методикою mbi у викладачів та міліціонерів (в балах)
- •Середні значення показників вигорання за методикою діагностики емоційного вигорання в.В. Бойко(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями емоційного виснаження за методикою мві(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями деперсоналізації за методикою мві(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями редукції власних досягнень за методикою мbi(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями напруги за методикою Бойко(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями резистенції за методикою Бойко(в балах)
- •Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями виснаження за методикою Бойко(в балах)
- •2.2.1. Зв'язок структури темпераменту з симптомами емоційного вигорання у викладачів.
- •2.2.2. Зв'язок структури темпераменту з симптомами емоційного вигорання у міліціонерів.
- •2.3. Програма профілактики емоційного вигорання
Описова статистика структури темпераменту (Русалова) в групі респондентів з різними рівнями емоційного виснаження за методикою мві(в балах)
Рівні виснаження |
|
ергічність |
соц ергічність |
пластичність |
соц пластичність |
темп |
соц темп |
емоційність |
соц емоційність |
↓ рівень |
Викладачі (n=3) |
7 |
8,33 |
5,66 |
7,33 |
9 |
9,33 |
9,33 |
9 |
Міліціонери (n=9) |
8,44 |
7,33 |
8,33 |
6,22 |
8,44 |
8,66 |
7,88 |
7 | |
Середнє (n=12) |
8,08 |
7,58 |
7,66 |
6,5 |
8,58 |
8,83 |
8,25 |
7,5 | |
Середній рівень |
Викладачі (n=10) |
7,4 |
7,6 |
8,2 |
5,4 |
7,9 |
8,9 |
4,6 |
6 |
Міліціонери (21) |
7,52 |
9,04 |
7,28 |
5 |
8 |
8,61 |
6,47 |
6,47 | |
Середнє (n=31) |
7,48 |
8,58 |
7,58 |
5,12 |
7,96 |
8,7 |
5,87 |
6,32 | |
↑ рівень |
Викладачі (n=17) |
6,58 |
7,41 |
7,23 |
5,41 |
5,94 |
8,64 |
5,11 |
5,41 |
Міліціонери |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- | |
Середнє (n=17) |
6,58 |
7,41 |
7,23 |
5,41 |
5,94 |
8,64 |
5,11 |
5,41 |
Як видно з таблиці 2.4 у досліджуваних з низьким рівнем емоційного виснаження домінують такі складові як соціальний темп 8,83 бали та темп 8,58 балів, це свідчить про те що вони мають високий рівень мовленево – рухової активності, здатності до вербалізації та моторно рухових операцій. Також високі показники отримали такі складові як емоційність 8,25 бали, це свідчить про міру чутливості до розбіжності реального результату і бажаного. Висока чутливість до неспівпадання виражається в перевазі негативних емоцій, а низька чутливість - у присутності позитивних емоційних переживань. Ергічність 8,08 бали, характеризує бажання розумового і фізичного напруження, надлишок або нестача сил. Трохи нижчі результати отримали такі складові як пластичність 7,66 бали, соціальна ергічність 7,58 балів та соціальна емоційність 7,5 балів, характерними для складової пластичності є здатність перемикання з одного виду діяльності на іншу, та прагнення до різноманітності, соціальна ергічність характеризує відкритість для спілкування, широту контактів та відкритість у встановленні зв’язків, для соціальної емоційності характерними є відчуття впевненості в процесі спілкування, емоційну сензитивність, міру тривоги з приводу невдач у спілкуванні. Низькі показники 6,5 балів отримала складова соціальна пластичність вона характеризується стриманістю або розгальмуванням в спілкуванні, широті соціальних програм, природність взаємодії.
У досліджуваних з середнім рівнем емоційного виснаження прослідковуються такі тенденції: домінуючими складовими тут є соціальний темп 8,7 балів та соціальна ергічність 8,58 балів. Також високі результати отримали такі складові як темп 7,96 балів, пластичність 7,58 бали та ергічність 7,48 балів. Низькі результати отримали соціальна емоційність 6,32 бали, емоційність 5,87 балів та соціальна пластичність 5,12 бали.
До групи з високими показниками емоційного виснаження увійшли тільки викладачі, які отримали наступні результати. Домінуючою складовою є соціальний темп 8,64 бали. Трохи нижчі результати отримали соціальна ергічність 7,41 бали та пластичність 7,23 бали. Низькі показники отримали такі складові як ергічність 6,58 балів, темп 5,94 бали, пластичність 5,41 бали, соціальна емоційність 5,41 бали та емоційність 5,11 балів.
Викладачі що мають високий рівень виснаження, порівняно з викладачами з середнім рівнем характеризуються низьким рівнем ергічності, пластичності та темпу. Можна сказати що в них в цілому знижена життєва активність.
Показники структури темпераменту за різними рівнями деперсоналізації наведені в таблиці 2.5
Як видно з таблиці 2.5 у досліджуваних з низьким показником деперсоналізації домінують такі складові як соціальна ергічність 9,18 бали та соціальний темп 8,56 бали. Високі показники також отримали такі шкали як ергічність 7,43 бали та темп 7 балів. Низькі показники отримали такі шкали як пластичність 6,87 балів, емоційність 6,31 бали, соціальна емоційність 6,06 бали та соціальна пластичність 4,93 бали.
У досліджуваних з середнім рівнем деперсоналізації домінує така складова як соціальний темп 8,23 бали. Також високі результати отримали такі шкали як соціальна ергічність 8,07 балів, темп 8,07 бали, ергічність 7,61 бали, пластичність 7,3 бали. Низькі результати отримали такі складові соціальна пластичність 6,23 бали, емоційність 6,07 балів та соціальна емоційність 5,61 бали.
Таблиця 2.5