«Історія росії нового часу»

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS: 2 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 72 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки Шифр та назва спеціальності 6.020302 Історія Освітньо–кваліфікаційний рівень Бакалавр	Нормативна 1-й рік підготовки ІІ семестр Лекцій (теоретична підготовка): 20 годин Семінарів: 14 годин Самостійна робота: 38 годин Вид підсумкового контролю: залік

Мета курсу:

• Ознайомлення з основними завданнями, джерелами та літературою курсу «Історія Росії нового часу»;

• Закріплення та поглиблення здобутих у середніх навчальних закладах знань про історичний розвиток Російської держави;

• Оволодіння практичними навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою;

• Розвиток і поглиблення інтересу до історії сусідніх народів; виховання любові та поваги до творів російської літератури, традицій історичного минулого;

• Формування уміння критично аналізувати отриману з різних джерел інформацію, застосовувати набуті знання з історії для орієнтації в громадсько–політичному житті та оцінки суспільних явищ і подій.

Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр» з історії, фахівець повинен вміти:

• Аналізувати історичні поняття і терміни;

• Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами;

• Орієнтуватися в історичній карті;

• Аналізувати роль держави в організації соціальних та економічних процесів модерної Росії;

• Виділяти й аналізувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку Російської імперії в різні періоди її існування.

• Аналізувати особливості прояву головних факторів всесвітнього історичного процесу в історії Росії ХVІІІ – початку ХХ ст.

• Визначати роль і місце Російської імперії у світовій історії, особливості російського історичного процесу.

Словник

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит– це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів або блоку змістовних модулів.

Модуль– це задокументована завершена частина освітньо–професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль– це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль– оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль– форма контролю, в якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка– бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік)– форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція– основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття– форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація– форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів із питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента– основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.