Тема 6. Російська імперія у другій чверті хіх ст.

Початок царювання Миколи I. Характеристика правління. Зміцнення самодержавної влади. Подальша централізація, бюрократизація державного устрою Росії. Посилення репресивних заходів. Створення III відділення. О.Х. Бенкендорф. Кодифікація. М.М. Сперанский.

Селянське питання в другій чверті XIX ст. і політика уряду. Реформа державних селян. П. Д. Кисельов. Указ «про зобов'язаних селян». Введення інвентарних правил.

Політика у сфері освіти. Комітет з облаштування учбових закладів 1826 р. Шкільний статут. Університетський статут. Цензурний статут. Епоха цензурного терору. Польське повстання 1830–1831 рр.

Суспільна думка і суспільний рух в Росії другої чверті XIX ст. Ідейне життя російського суспільства після придушення повстання декабристів. Формування урядової ідеології. Теорія офіційної народності. С. С. Уваров, М.П. Погодін, С.П.Шевирьов.

Спроби продовжити традицію декабристів. Гуртки кінця 20-х – початку 30-х років XIX ст. Гурток Н.В.Станкевича і німецька ідеалістична філософія. Гурток О.І. Герцена й утопічний соціалізм. «Філософічний лист» П.Я. Чаадаєва. Західники. Помірні – Т. Н. Грановський, П. В. Анненков, В. П. Боткін, К.Д. Кавелін. Радикальні – А.І. Герцен, Н.П. Огарьов, И.Г. Белінський. Слов'янофіли. І.В. та П. В. Киреєвскі. К.С. та І.С.Аксакови. О.С. Хом'яков. Теорія «російського соціалізму» О.І. Герцена.

Російська журналістика 30–40–х років XIX ст. «Северная пчела», «Москвитянин». «Отечественныезаписки», «Современник».

Зовнішня політика царизму в другій чверті XIX ст.

Основні напрями зовнішньої політики Росії в другій чверті XIX ст. Міністр закордонних справ Росії К.В. Нессельроде. Східне питання. Грецьке повстання. Роль Росії у звільненні Греції. Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. Проблема проток в зовнішній політиці Росії 30–40-х років XIX ст. Ункяр-Іскелесійський договір 1833 р. Лондонські конвенції 1840–1841 рр.

Російсько-перська війна 1826–1828 рр.

Кримська війна. Причини війни. Військові дії на Балканах і в Закавказзі. Синопськая битва. Вступ у війну Англії і Франції. Позиція Австрії і Пруссії. Битва на річці Альмі. А.С. Меншиков. Оборона Севастополя. В.А. Корнілов. П. С. Нахімов. В. І. Істомін. Е.І. Тотлебен. Битва під Інкерманом і на Чорній річці. Падіння Севастополя. Взяття Карса російськими військами. Поразка Росії у війні. Паризький мир 1856 р. Міжнародні і внутрішні наслідки війни.

Кавказька проблема в історії Росії ХІХ ст. Кавказька війна.

Тема 7. Доба великих реформ

Соціально-економічні і політичні передумови буржуазних реформ 60–70-х років XIX ст. Адміністративно-територіальний поділ Росії в другій половині XIX ст. Соціальна структура населення.

Розвиток промисловості. Промисловий переворот: суть, передумови, етапи. Створення фабричнозаводської промисловості. Технічний прогрес. Велика промисловість: її галузі, розміщення. Виникнення нових промислових районів. Формування промислової буржуазії і промислового пролетаріату.

Селянська реформа. Підготовка реформи. Секретний комітет. Рескрипт В. І. Назимову. Губернські комітети. Головний комітет. Редакційні комісії. «Положення» 19 лютого 1861 р. С. С. Ланской. М.О. Мілютін. Я.І. Ростовцев. Особисте звільнення селян. Наділи. Викуп. Викупна операція. Повинності селян. Тимчасовозобов’язані селяни. Звільнення удільних та державних селян.

Земська, судова, міська реформи. Фінансові реформи. Реформи у сфері просвіти. Цензурні правила. Військові реформи.

Підсумки урядової політики 60–70-х років XIX ст. Значення буржуазних реформ.

Суспільний рух в Росії 50–60-х років XIX ст. Внутрішньополітичне становище Росії після поразки в Кримській війні. Підйом селянського і суспільного руху на межі 50–60-х років. Криза влади. Ліберально-буржуазні течії та їх місце в ідейному житті країни. О.І. Герцен і М.П. Огарьов. Вільна російська друкарня в Лондоні. «Полярная звезда», «Колокол». М.Г. Чернишевський і М.О. Добролюбов. Журнал «Современник». Їх роль у боротьбі за ліквідацію кріпосного права.

Ставлення російського суспільства до реформи 1861 р. Селянські виступи. «Земля і воля» 60-х рр.

Польське повстання 1863 р. і російська громадськість.

Ліберальний і консервативний рух: звернення тверського дворянства 1862 р.; вимога дворянської конституції.

Громадський рух в середині і другій половині 60-х років. Полеміка«Современника»з«Русскимсловом». Замах Д.В. Каракозова наОлекандра II. С. Г. Нечаєв і«нечаєвщина». Створення російської секції I Інтернаціоналу.

Міжнародне становище Росії після Кримської війни. Зміна зовнішньополітичної програми країни. А.М.Горчаков. Основні напрями і етапи зовнішньої політики Росії другої половини XIX ст.

Боротьба Росії за відміну обмежувальних умов Паризького договору 1856 р. Відносини з Францією, Пруссією і Австрією на рубежі 50–60-х років. Позиція Росії у війнах Пруссії за об'єднання Німеччини. Лондонська конвенція 1871 р.

Росія в системі міжнародних відносин після франко-пруської війни. Союз трьох імператорів.

Росія і східна криза 70–х років XIX ст. Національно-визвольний рух на Балканах. Російсько-турецька війна 1877–1878 рр.: причини, плани і сили сторін, хід військових дій на Балканському і Кавказькому театрах військових дій. Сан-Стефанський мирний договір. Берлінський конгрес і його рішення.

Приєднання Середньої Азії до Росії.