8. Пунктуація.
Схема аналізу конструкції з прямою мовою
1. Записати конструкцію з прямою мовою.
2. З'ясувати межі прямої мови та слів автора.
3. Виділити граматичні основи в прямій мові та словах автора.
4. Окремо пронумерувати предикативні частини в прямій мові та словах автора, якщо це складні речення.
5. Підкреслити другорядні члени речення.
8. Накреслити схему конструкції з прямою мовою.
7. Накреслити структурну схему прямої мови (якщо це складне речення).
8. Накреслити структурну схему слів автора (якщо це складне речення).
9. Дати загальну характеристику конструкції з прямою мовою:
а) конструкція з прямою мовою;
б) пряма мова (вказати);
в) слова автора (вказати);
г) назвати позицію слів автора щодо прямої мови: препозиція, інтерпозиція, постпозиція.
10. Аналіз прямої мови за відповідною схемою розбору (як простого чи складного речення певного типу, а іноді - як кількох окремих речень).
11. Аналіз слів автора за відповідною схемою структури речення.
12. Пунктуація.
Схема аналізу періоду
1. Записати речення.
2. Виділити граматичну основу (граматичні основи).
3. Пронумерувати предикативні частини (якщо їх кілька).
4. Підкреслити другорядні члени речення.
5. Накреслити структурну схему речення, якщо воно складне.
6. Указати, що аналізована конструкція є періодом.
7. Визначити засновкову (градаційну, протазис) і висновкову (аподозис)
частини періоду.
8. Дати загальну характеристику речення за схемою відповідного структурно-семантичного типу (просте, багаточленні складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, речення з різними типами синтаксичного зв'язку).
9. Проаналізувати першу незалежну в структурно-змістовому відношенні предикативну частину співвідносно з формально простим реченням (якщо речення складне).
10. Пунктуація.
Схема пунктуаційного аналізу речення
1. Вид розділового знака
1.1. Одиничний знак:
1.1.1. Крапка.
1.1.2. Двокрапка.
1.1.3. Три крапки.
1.1.4. Крапка і кома.
1.1.5. Тире.
1.1.6. Знак питання.
1.1.7. Знак оклику.
1.2. Парні знаки:
1.2.1. Дві коми.
1.2.2. Два тире.
1.2.3. Дужки.
1.2.4. Лапки.
2. Тип розділового знака за функцією
2.1. Відділювальний.
2.2. Розділювальний.
2.3. Виділювальний.
3. Формулювання правила.
4. Назвіть (якщо це можливо) варіант розділового знака.
5. Функція використання розділового знака
5.1. Виділення речень у тексті.
5.2. Оформлення окремого речення як закінченого, так і незакінченого.
5.3. Позначення межі між сурядним рядом словоформ.
5.4. Позначення межі між предикативними частинами складного речення.
5.5. Виділення ускладнювальних компонентів простого ускладненого речення.
5.6. Виділення сурядних рядів з узагальнювальними словами.
5.7. Виділення слів автора і власне-прямої мови у конструкціях прямої мови.
6. Особливості пунктуації у зв'язку з функціональним призначенням тексту
6.1. Науковий стиль
6.1.1. Перевага знаків, що мають логіко-граматичне обґрунтування.
6.1.2. Відсутність інтонаційних і змістових знаків.
6.1.3. Нормативне вживання розділових знаків.
6.2. Офіційно-діловий стиль
6.2.1. Стандартне вживання розділових знаків.
6.3. Публіцистичний та художній стиль
6.3.1. Вираження логічного / емоційного змісту.
6.3.2. Наявність нормативних / індивідуально-авторських знаків.
6.3.3. Багатозначність і поліфункціональність розділових знаків.
6.3.4. Вираження мелодики тексту.