22.Психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.

Все психические расстройства по степени тяжести делятся на психотические и непсихотические.

Психотические расстройства (психозы) характеризуются: 1) грубой дезинтеграцией психики - неадекватностью психических реакций и отражательной деятельности процессам, явлениям, событиям, ситуациям; наиболее грубой дезинтеграции психической деятельности соответствует ряд симптомов - так называемые формальные признаки психоза: галлюцинации, бред, однако разделение на психотические и непсихотические уровни в большей степени имеет четкую синдромальную ориентацию - параноидный, онейроидный и иные синдромы; 2) исчезновением критики (некритичностью) - невозможностью осмыс ления происходящего, реальной ситуации и своего места в ней, прогнозирова ния особенностей ее развития, в том числе в связи с собственными действи ями; больной не осознает свои психические (болезненные) ошибки, накло~ ности, несоответствия; 3) исчезновением способности произвольно руководить собой, своим действиями, памятью, вниманием, мышлением, поведением исходя из лич ностных реальных потребностей, желаний, мотивов, оценки ситуаций, свое морали, жизненных ценностей, направленности личности; возникает неадек ватная реакция на события, факты, ситуации, предметы, людей, а также н самого себя.

Непсихотические расстройства характеризуются:1) адекватностью психических реакций реальности по содержанию, н часто неакдеватной заостренностью по силе и частоте в связи с тем, что резк изменяется чувствительность, реактивность и поводом для реакциистановятс незначащие или малозначащие по силе, частоте и т.д. раздражители и ситуации 2) сохранением критичности (но нередко, однако, утрированной, сенситивно заостренной); 3) ограничением способности регулировать свое поведение в соответствии с законами психологии, общества и природы, ситуационной зависимостью психопатологических проявлений.

К непсихотическим расстройствам относятся:- позитивные синдромы: эмоционально-гиперестетические, аффектив ные (депрессивные и маниакальные), невротические (навязчивые, истериче ские, деперсонализационные, сенестопатические, ипохондрические); - негативные синдромы: дебильность, синдромы приобретенного психического дефекта.

К психотическим расстройствам относятся:- позитивные синдромы: психотические варианты маниакальных и д прессивных синдромов, синдромы - паранойяльные и вербальные галлюци нации, кататонические, парафренные (онейроидные), галлюцинаторно-параноидные (синдром Кандинского), помрачения сознания (делирий, аменция сумерки), парамнезии, судорожные и психоорганические; - негативные синдромы: имбецильность и идиотия, синдромы психического дефекта при снижении уровня и регресса личности, психический маразм.

23.Методологія патопсихологічного синдромогенеза.Рівні функціонування цнс

Рівні:

1.Патобіологічний: порушення тканин головного мозку та біохім.реакцій

2. Фізіологічний: поруш в фізіолог процесах

3. Неоропсихологічний: Психічних фунцій і функціонування систем

4. Патопсихологічний: проходження психічних процесів і властивостей особистості

5. Психопатологічний: клінічні синдроми і симптоми психічнох патології

24.види патопсихічних синдромівТаким образом, патопсихолог может оперировать в своих диагностических заключениях следующим набором регистр-синдромов: I — шизофренический; II — аффективно-эндогенный (в клинике ему соответствуют маниакально-депрессивный психоз и функциональные аффективные психозы позднего возраста). III — олигофренический; IV — экзогенно-органический (в клинике ему соответствуют экзогенно-органические поражения головного мозга — церебральный атеросклероз, последствия черепно-мозговой травмы, токсикомании и т. д.); V — эндогенно-органический (в клинике — истинная эпилепсия, первичные атрофические процессы в головном мозге); VI — личностно-аномалъный (в клинике — акцентуированные и психопатические личности и обусловленные в значительной мере аномальной почвой психогенные реакции); VII — психогенно-психотический (в клинике — реактивные психозы); VIII — психогенно-невротический (в клинике — неврозы и невротические реакции).

З ряду психопатологічних синдромів найбільше значення в клініці (Блейхер, Крук) мають такі:

- Шизофренічний, або дисоціативний симптомокомплекс (F20-F29) - складається з таких особистісно-мотиваційних розладів, як зміна структури ієрархії мотивів, порушення цілеспрямованості мислення (резонерство, різноплановість та ін); емоційно-вольових розладів (сплощення і дисоціація емоцій, парабулія і ін), зміни самооцінки і самосвідомості (аутизм, відчуженість та ін);

- Психопатичний (особистісно-аномальний) симптомокомплекс (F60-F69) - складається з емоційно-вольових розладів, зміни структури ієрархії мотивів, неадекватність рівня домагань і самооцінки, порушень мислення кататимного типу, порушень прогнозування і опори на минулий досвід (в клініці - акцентуйовані і психопатичні особистості і обумовлені значною мірою аномальної грунтом психогенні реакції) (F43);

- Органічні (екзо-і ендогенний) (F00-F09) симптомокомплекси - складаються із симптомів зниження інтелекту, розпаду системи колишніх знань і досвіду, порушень пам'яті, уваги, операциональной сторони мислення; нестійкості емоцій; зниження критичних здібностей (в клініці цьому відповідають екзогенно- органічні ураження головного мозку - церебральний атеросклероз (I67.2); наслідки черепно-мозкових травм (F06); токсикоманії (F13-F19) та інші хвороби, а також «ендогенно-органічні» розлади типу істинної епілепсії (G40), первинних атрофічних процесів в головному мозку (G31);

- олігофренічеський симптомокомплекс (F70-F79) - складається з нездатності до навчання, формування понять, абстрагування, дефіциту загальних відомостей і знань, примітивності і конкретності мислення, підвищеної сугестивності і емоційних розладів.

Слід також зазначити симптомокомплекс психогенної дезорганізації, характерний для реактивних психозів (F23).

Патопсихологічний синдром грає істотну роль в якості ланки в нозологічної та функціональної діагностики.

Патопсихологія є психологічною наукою, і тому її проблематику, перспективи і досягнення не можна розглядати у відриві від розвитку та стану загальної психології, психологічного знання в цілому.