- •1.Об'єкт, предметна область патопсихології, її зв’язок з іншими розділами медичної психології.
- •2.Історія виникнення та розвитку патопсихології.
- •3.Практичні задачі патопсихології (види діяльності) в рамках реалізації проф. Мети.
- •4. Методи патопсихології
- •5. Принципи побудови патопсихологічного дослідження
- •6. Вступний етап патопсих. Дослідження: анамнез хвороби, особовий анамнез, формування мети дослідження.
- •7. Експериментальний етап патопсих. Дослідження: психометричні критерії методів, основи системного аналізу.
- •8. Заключний етап патопсих. Дослідження: патопсих. Діагноз, персоніфікований синдромальний аналіз.
- •9. Професійно-етичні принципи (норми) патопсих. Дослідження: відповідальність, компетентність, конфіденційність та ін..
- •10. Поняття норми і патології, психічного здоров’я і психічної хвороби.
- •11. Основні парадигми співвідношення психічного здоров’я і хвороби.
- •12. Методологічні підходи у визначенні психічної норми і патології
- •13. Діагностичний континуум психічної норми (здоров’я)
- •14. Види критеріїв психічної норми і патології
- •15. Сучасні критерії психічного здоров’я
- •16. Особистісне здоров’я і екзистенціальна патологія
- •17. Основні положення методології психопатологічного діагностичного процесу.
- •18. Принципи психопатологічної діагностики
- •19. Етапи психопатологічної діагностики
- •20. Методи психопатологічної діагностики і діагностичної категорії симптом, синдром, нозологічний діагноз.
- •21.Класи, види, типи і етапи психічних захворювань
- •22. Психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів
- •23.Методологія патопсихічного синдромогенезу: рівні цнс
- •24. Види патопсихологічних синдромів
- •25.Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: параноїчний особистісний розлад
- •26. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: шизоїд ний особистісний розлад
- •27. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: шизотипічний особистісний розлад
- •28. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: антисоціальний особистісний розлад
- •29. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: межовий особистісний розлад
- •30. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: істеричний особистісний розлад
- •31. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: нарцисичний особистісний розлад
- •32. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: обсессивно-компульсивний особистісний розлад
- •33. Патопсихологічна семіотика і корекція особових розладів: тривожний (уникаючий) особистісний розлад
- •34. Види і характеристика порушень відчуттів і сприйняття
- •35. Види і характеристика галюцинацій
- •36. Патопсихологічна характеристика порушень пам’яті
- •37. Патопсихологічна характеристика порушень мислення
- •38. Патопсихологічна характеристика порушень емоцій і відчуттів
- •39. Патопсихологічна характеристика порушень свідомості
- •40. Патопсихологічна характеристика порушень структури ієрархії потреб і мотивів
- •41. Порушення особистості: формування патологічних проблем і мотивів
- •42. Патопсихологічна характеристика порушень сенсоутворення
- •43. Патопсихологічна характеристика порушень критичності і спонтанності
- •44. Шизофренічний патопсихологічний синдром: клінічні ознаки шизофренії, причини виникнення.
- •45. Шизофренічний патопсихологічний синдром: зміни психічної діяльності
- •46. Шизофренічний патопсихологічний синдром: психологічна допомога хворому
- •47. Загальна характеристика органічних порушень психіки
- •48. Мінімальна мозкова дисфункція
- •49.Міжпівкульна дисфункція
- •50. Ранній дитячий аутизм
- •51. Особливості патопсихологічного обстеження дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та підлітків. Збір анамнезу, встановлення контакту.
- •52. Патопсихологічна характеристика затримки психічного розвитку
- •53. Загальна характеристика деменцій
- •54. Психічні порушення похилого віку. Хвороба Альцгеймера.
- •55. Психічні порушення похилого віку. Хвороба Піка
- •56. Психічні порушення похилого віку. Хорея Гентінгтона
- •57. Патопсихологічна характеристика сенильної деменції
- •58. Патопсихологічна характеристика неврозів. Дитячі неврози.
- •59. Депресія: причини виникнення і класифікація
- •60. Психічна допомога і терапія депресії.
14. Види критеріїв психічної норми і патології
Критерии психического здоровья Выделяют критерии общего здоровья и критерии психического здоровья. Общее здоровье определяется как состояние человека, которому свойственно не только отсутствие болезней или физических недостатков, но и полное физическое, душевное и социальное благополучие (по ВОЗ).
Основные критерии общего здоровья: • структурная и функциональная сохранность органов и систем; • свойственная организму индивидуально достаточно высокая приспособляемость к изменениям в типичной для него природной и социальной среде; • сохранность привычного самочувствия психическое здоровье — одна из важнейших составляющих общего здоровья.
Критерии психического здоровья (по ВОЗ): • осознание и чувство непрерывности, постоянства и идентичности своего физического и психического «Я»; иными словами, наличие Я-концепции. Анорексия как нарушение осознания физического Я, физического компонента Я-концепции. • чувство постоянства и идентичности переживаний в однотипных ситуациях; • критичность к себе и своей собственной психической продукции (деятельности) и ее результатам; то есть адекватное представление о своих способностях, особенностях и т.п. • соответствие психических реакций (адекватность) силе и частоте средовых воздействий, социальным обстоятельствам и ситуациям; • способность самоуправления поведением в соответствии с социальными нормами, правилами, законами; • способность планировать собственную жизнедеятельность и реализовывать это; т.е. способность формулировать цель, разбивать ее на задачи, выбирать действия, осуществлять контроль и т.д. • способность изменять способ поведения в зависимости от смены жизненных ситуаций и обстоятельств.
Выше приведенные критерии подчеркивают, что для здоровой личности характерна следующая совокупность психических свойств: - адекватность представлений о себе и психического реагирования - критичность и способность управлять поведением - способность планировать - гибкость в жизненных ситуаціях
М.Ягода указывает на шесть критериев психического здоровья: 1. Позитивная установка по отношению к собственной личности 2. Духовный рост и самореализация 3. Интегрированность личности (интегрированность эмоционального, поведенческого и др. компонентов) 4. Автономия, самодостаточность 5. Адекватность восприятия реальности 6. Компетентность в отношении требований окружающего мира (правильно выбирать способ для преодоления трудностей)
П. Беккер называет сходные признаки: - хорошее самочувствие - самоактуализация - уважение к себе и к окружающим.
15. Сучасні критерії психічного здоров’я
Общее определение здоровья,которое было предложено Всемирной организацией здравоохранения (ВОЗ), включает такое состояние человека, при котором:
1) сохранены структурные и функциональные характеристики организма;
2) имеется высокая приспособляемость к изменениям в привычной природной и социальной среде;
3) сохраняется эмоциональное и социальное благополучие.
Критерии психического здоровьяпо определению ВОЗ:
1) осознание и чувство непрерывности, постоянства своего «Я»;
2) чувство постоянства переживаний в однотипных ситуациях;
3) критичность к себе и к результатам своей деятельности;
4) соответствие психических реакций силе и частоте средовых воздействий;
5) способность управления своим поведением в соответствии собщепринятыми нормами;
6) способность планировать свою жизнь и реализовывать свои планы;
7) способность изменять поведение в зависимости от жизненных ситуаций и обстоятельств.
Проблема визначення понять «хвороба-здоров'я», «норма-патологія», судячи з історії питання, відноситься до вічних проблем. Багатовікове прагнення розкрити змістовну сутність здоров'я і дати кількісну оцінку цієї складної соціальної категорії поки що не мали успіху. У світовій науковій літературі налічується близько 80 визначень поняття «здоров'я» як сутнісного якості людини. Однак жодне з них не стало загальноприйнятим перш за все тому, що не знайшло конкретної реалізації в практиці.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) сформулювала критерії психічного здоров'я:
- У людини має бути усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я».
- Почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях.
- Критичність до себе і своєї власної психічної діяльності і до її результатів.
- Відповідність психічних реакцій силі і частоті середовищних впливів соціальним обставинам і ситуацій.
- Здатність до самоврядування відповідно до соціальних норм, правил і законів.
- Здатність планувати і реалізовувати власне життя.
- Здатність змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій і обставин.
У цих критеріїв немає ієрархії і немає їх точної кількості. Їх межі викреслюються інтуїтивно.
Продовжуючи розробляти проблему «психічної норми», ВООЗ описує рівні психічного здоров'я:
Еталонне здоров'я (ідеальне) - повна адаптація індивіда, гармонійний розвиток, позитивно представлені всі критерії психічного здоров'я, не проглядається ймовірність психічних розладів.
Середньостатистичний рівень - стан показників психіки відповідає популяцій з урахуванням статі, віку, соціального стану, соціокультурних умов та іншого. На цьому рівні є ймовірність розладів поведінки та психіки (кризи індивідуального розвитку).
Конституціональна рівень - пов'язаний з типологіями пристрої психіки і тіла. На цьому рівні існує група ризику через статури.
Рівень акцентуацій - загострення особистісних рис характеру. В результаті цього людина робиться уразливим.
Передхвороба - наявність окремих симптомів психічного розладу.
З вірогідністю у 92% такі симптоми, як головний біль, розлади сну, стомлюваність, дратівливість, запальність, емоційна лабільність, тривожність, можуть перейти в хворобу.
Братусь виділяє 3 рівня психічного здоров'я:
- Вищий чи індивідуально-виконавчий, тобто рівень реалізації діяльності;
- Особистісно-смислової;
- Психофізіологічний рівень (особливості нервових процесів).
Включеність людини в «ансамбль суспільних відносин у співпідпорядкованості та ієрархії його складових» і рух людини до самоздійснення в цій включеності - критерій норми (за Б. С. Братусеві). У цьому підході домінує соціально-психологічний спектр параметрів норми.