16)Запитання як логічна форма

Уточнювальне запитання ("чи - запитання") вимагає уточнення знання (інформації) стосовно певного об'єкта пізнання (його існування, властивостей, притаманних йому, тощо).

Доповнювальне запитання ("що - запитання") вимагає отримання у відповіді додаткового знання (інформації) стосовно предмета міркувань.

Просте запитання - запитання, до структури якого входить лише одне запитання (запитальне речення

Складне запитання. До його структури входять два та більше запитань (запитальних речення).

Проблемне запитання - запитальне речення, що за змістом виражає певну проблему; запитання, на яке на певному етапі пізнавального процесу не можна дати однозначної відповіді - "так" або "ні":

Інформаційний запит - запитальне речення, яке формулює особа х, коли хоче отримати точну інформацію про певний предмет

Провокаційне запитання містить приховану інформацію, на підставі якої, незалежно від відповіді "так" або "ні", визнається, що властивість, про яку йдеться у запитанні, притаманна йому: "Так ти брехун?", "Кажуть, що ти злодій?"

Софістичне запитання формулюють на підставі навмисно зробленої логічної помилки через використання абстрактних невизначених термінів, оперування термінами, які мають багато смислів, постановок провокаційних запитань та інших інтелектуальних маневрів із метою, щоб відповідь на запитання була такою, яку "бажає" почути софіст:"- Чи знаєш ти людину, яка стоїть зараз за шторою?- Ні. - За шторою стоїть твій батько. Отже, ти його не знаєш".

17)Загальна хар-ка умовиводу

Ум о в и в о д о м називається така форма мислення, за допомогою якої із одного або декількох відомих суджень отримують нове судження.

Умовивід складається із:

- засновків та

- висновку.

З а с н о в к а м и називаються раніше відомі судження, на підставі яких робиться висновок.

В и с н о в к о м називається нове судження, отримане в результаті співставленая засновків.

Всю множину умовиводів за характером зв'язку між засновками та висновком поділяють на:

- дедуктивні

- індуктивні.

За кількістю засновків умовиводи поділяються на

- безпосередні та

- опосередковані.

Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із одного засновку.

О п о с е р е д к о в а н и м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із двох і більше засновків.

В залежності від того, чи випливає висновок із засновків з урахуванням логічної структури засновків, чи ні, умовиводи поділяються на силогізми та умовиводи логіки суджень.

18) Основні види умовиводів

У залежності від характеру логічного слідування між засновками та висновком усі умовиводи поділяються на необхідні (демонстративні) та ймовірні (правдоподібні).

Необхідними умовиводами називають такі умовиводи, в яких з істинних засновків при наявному відношенні логічного слідування між засновками та висновкам отримують завжди істинний висновок.

Основним видом необхідних умовиводів є дедуктивні (від латинського - виведення) умовиводи. * Дедуктивним називають необхідний умовивід, в якому з одного або декількох суджень - засновків отримують судження — висновок.

У залежності від характеру суджень - засновків дедуктивні умовиводи поділяють на категоричні умовиводи та умовиводи логіки висловлювань. Категоричні умовиводи в залежності від кількості суджень - засновків поділяють на безпосередні категоричні умовиводи та опосередковані категоричні умовиводи (див. наступну схему). * Імовірними умовиводами називають такі виводи, в яких з істинних засновків при ослабленому логічному слідуванні між засновками та висновками отримують правдоподібні (не завжди істинні) висновки.

Основним видом імовірних умовиводів є індуктивні (від латинського - наведення) виводи. Індуктивним називають імовірний умовивід, в якому на основі повторюваності деякої ознаки у частини предметів даного класу роблять правдоподібний висновок про приналежність цієї ознаки всім предметам даного класу.