- •1 Теорія овр. Методи зрівнювання овр.
- •2 Заг. Власт.Ме. Поширеність у природі, корозія
- •3. Хім. Та електрохім власт Ме
- •6.Гальван.Елем., застосув. Механ..Дії
- •7. Електроліз. Закони електролізу
- •8.Заг.Уявл.ПроКс.Основніпол.Коорд.Теор.
- •9. Класиф та номенклат.Кс
- •10.Буд.Власт.Одерж кс
- •11. Стійкість кс
- •12. Гідроген.Буд.Атома. Дигідроген
- •13.Сполуки гідрогену
- •14.Власт.І застосув водню
- •15.Вода.Власт.Води
- •16.Заг.Характ.Галогенів
- •18. Флуор, дифлуор, сполуки флуору
- •19 Cl, Cl2, хлориди, hCl
- •22 6А група
- •23. Кисень у природі, отримання і властивості кисню.
- •24. Оксисен та його сполуки
- •25. Сульфур та його сполуки
- •26. Сульфатна кислота,її властивості
- •27. Заг.Характеристика 5а групи
- •28. Нітроген та його сполуки
- •29. Нітратна кислота та її властивості. Термічний розклад нітратів
- •30. Фосфор і його сполуки
- •31. Заг.Характ. 4а групи
- •32. Карбон. Алотропія карбону, його властивості.
- •33. Карбон діоксин, карбонатна кислота
- •34.Твердість води, способи усунення.
- •35. Силіцій та його сполуки
- •36. Вуглеводні
- •39. Якісний аналіз орг..Сполук
30. Фосфор і його сполуки
Хім..елем. 5 групи. 3пер..У вільному стані не зустр. через високу хім.. активність.Ф. міститься у всіх частинах зелених рослин, ще більше його в плодах і насінні-фосфоліпіди. Міститься в тканинах тварин, входить до скл. білків та інших найважливіших орг.. сполук. Найбільш поширені такі алотропні видозміни Ф: білий, червоний та чорний. Б Ф - тверда кристалічна речовина.не розчин. у воді, а розчиняється в сірковуглеці CS2. Сильна отрута. При нагріванні до300°С без повітря перетворюється на червоний Ф. Черв. Ф- не є отрутою, не розчиняється у сірковуглеці і не світиться в темряві. Чорний Ф утв. з білого при нагріванні його до 220°С при дуже високому тиску. За зовнішнім виглядом він нагадує графіт і є напівпровідником. Фосфор активно взаємодіє з киснем, галогенами, сіркою та металами, утворюючи відповідні сполуки - оксиди, фосфін, хлориди, сульфіди та фосфіди
31. Заг.Характ. 4а групи
На зовнішньому електронному рівні атоми елементів підгрупи Карбон, Силіцій, Германій, Станум, Плюмбум мають чотири електрони, тому вони здатні проявляти ступінь окиснення від +4 до -4. Зверху донизу в групі зростає тенденція до віддачі електронів у зв'язку із збільшенням радіуса атомів, і, як наслідок, спостерігається посилення відновних і металічних властивостей, тому прості речовини, що побудовані з цих елементів, мають такі властивості: вуглець і кремній - неметалічні властивості, германій має аморфні властивості, а олово і свинець - метали.
32. Карбон. Алотропія карбону, його властивості.
4група. 2підгрупа. Простої речовини під назвою вуглець не існує, різні алотропіні видозміни Карбону мають свої власні назви.Карбон є одним із поширених елементів земної кори, Сполуки вуглецю є основою всіх живих організмів.У вільному стані у природі карбон найбільш поширений у вигляді двох алотропних видозмін - алмазу та графіту.Алмаз – прозорий, найтвердіший із всіх природних речовин. Атоми Карбону в алмазі знаходяться в стані SP3 - гібридизації і зв'язані ковалентними зв'язками. Алмаз не проводить електричного струму. Графіт - темно-сіра речовина з металічним блиском, має шарувату структуру. Добре проводить електричний струм, тугоплавкий. При звичайній температурі карбон інертний, а при нагріванні реагує з багатьма металами, неметалами, оксидами металів, кислотами. Як окисник він здатний приєднувати чотири електрони, проявляючи ступінь окисненя -4.
33. Карбон діоксин, карбонатна кислота
тривка хім.. спол, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу. Безбарвний, має кислуватий смак і запах. Є кінцевим продуктом окиснення вуглецю, не горить, не підтримує горіння і дихання. Токсична дія вуглекислого газу виявляється при його вмісті в повітрі 3-4% і полягає в подразненні дихальних шляхів. карбонатна кислота-слабка двоосновна к-та з хім.. формулою . У чистому вигляді нестійка. Утв. в малих кількостях при розчиненні вуглекислого газу у воді, в тому числі і вуглик. газу з повітря. Карбонатна кислота належить до слабких кислот, тобто дисоціює на йони незначною мірою. Як двохосновна, вона утворює два ряди солей: середні — карбонати і кислі — гідрокарбонати. Карбонати — кристалічні речовини. У воді не розчиняються, за винятком карбонатів лужних металів та амонію.