- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •3. Предмет теорії держави та права і його особливості.
- •4. Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди.
- •Загальнонаукові методи дослідження держави і права.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Теорії походження держав.
- •14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Характерні ознаки особи.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.
- •Політична та державна влада.
- •Відмінні риси:
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Держава в політичній системі.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •22. Співвідношення функцій та завдань держави.
- •23. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •24. Поняття та елементи механізму держави.
- •27. Класифікація органів держави.
- •28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
- •29. Поняття та елементи форми держави.
- •Політична
- •Парламентом
- •33. Характеристика унітарної держави.
- •34. Поняття та особливості федерації.
- •35. Характеристика складних за формою устрою держав.
- •Унітарна:
- •Централізована;
- •Децентралізована.
- •36. Поняття та різновиди демократичного режиму.
- •37. Характеристика антидемократичних режимів.
- •38. Теорія держави загального благоденствія.
- •39. Теорія еліт.
- •40. Теорія національної держави.
- •41. Поняття та риси соціального регулювання
- •42. Поняття та риси соціальних норм.
- •43. Право та інші соціальні норми: спільні риси.
- •44. Відмінності права та інших соціальних норм.
- •45. Право як різновид соціальних норм.
- •46. Поняття та особлівості правового регулювання.
- •47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
- •48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
- •49. Поняття та види форми права.
- •50. Поняття та риси правотворчості.
- •51. Види правотворчості.
- •52. Поняття та ознаки норми права.
- •53. Характеристика гіпотез правової норми.
- •54. Характеристика диспозицій правової норми.
- •55. Поняття та різновиди санкцій норми права.
- •56. Способи викладу норми в статті нормативного акту.
- •57. Класифікація правових норм: поняття, значення, критерії.
- •IV. За сферою дії:
- •V. За характером:
- •VI. За суб’єктами:
- •58. Класифікація норм права за їх роллю в регулюванні суспільних відносин.
- •59. Поняття та ознаки нормативного акту
- •Закони та підзаконні акти.
- •Значення нормативно-правових актів:
- •60. Закон: ознаки та різновиди.
- •Ознаки:
- •61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
- •Ознаки:
- •62. Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.
- •63. Поняття та види індивідуальних нормативних актів.
- •Ознаки:
- •64. Ознаки та види актів правозастосування.
- •65. Ознаки та види актів тлумачення.
- •Ознаки:
- •IV. За поширеністю на суб’єктів:
- •66. Поняття та структура законодавства.
- •Конституція
- •Конституційні закони Підзаконні нормативні акти
- •67. Система права та законодавства: співвідношення.
- •68. Систематизація законодавства.
- •69. Ознаки та види кодифікації.
- •70. Поняття та види інкорпорації.
- •71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
- •72. Гарантії законності.
- •IV. За змістом:
- •73. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •74. Способи тлумачення.
- •75. Види тлумачення.
- •76. Принципи права.
- •77. Функції права.
- •78. Правосвідомість.
- •79. Правова культура.
- •80. Поняття та риси системи права.
- •81. Характеристика галузей права.
- •82. Поняття та форми реалізації права.
- •83. Особливості правозастосування.
- •84. Стадії правозастосовчого процесу.
- •85. Аналогія права, аналогія закону.
- •86. Поняття, риси та види правовідносин.
- •87. Юридичні факти.
- •88. Правомірна поведінка.
- •89. Поняття та види правопорушень.
- •90. Поняття та види юридичної відповідальності.
27. Класифікація органів держави.
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
За роллю і місцем в системі державного апарату:
первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
За напрямком та змістом діяльності:
органи державної влади;
глава держави;
органи державного управління;
судові органи;
контрольно-наглядові органи.
За способом утворення:
ті, що обираються;
ті, що призначаються;
ті, що передаються у спадок.
За часом функціонування:
постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
За складом та способом прийняття рішень:
єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
За територією, на яку поширюються рішення:
центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
обираються населенням;
здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
діють колегіально;
мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
складають систему вищих центральних та місцевих органів;
функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
незалежні і підкорюються тільки закону;
приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
діють в особливих процесуальних формах;
їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
Виконують функції по управлінню суспільством;
Передбачені законодавчо;
Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
Мають нормативно закріплену компетенцію;
Діють у чітко визначеній сфері;
Формуються у встановленому законом порядку;
Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
№ п/п |
Органи держави
|
Органи самоврядування
|
1. |
Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження; |
Обираються населенням; |
2. |
Рішення поширюються на всю територію; |
Рішення поширюються на адміністративну одиницю; |
3. |
Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі; |
Діяльність не має професійного характеру; |
4. |
Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно. |
Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження; |
5. |
Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим; |
Рішення приймаються шляхом голосування; |
6. |
Реалізують повноваження безпосередньо; |
Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи; |
7. |
Фінансуються за рахунок держбюджету; |
Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди; |
8. |
Діють від імені держави; |
Не мають державно-владного характеру; |
9. |
Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату; |
Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування; |
10. |
Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування; |
Делегування повноважень державним органам є неможливим. |