64. Ознаки та види актів правозастосування.

• Акти правозастосування – це документи, які приймаються в результаті розгляду конкретної справи. Їх призначенням є встановлення конкретних фактів, що спричиняють виникнення чи зміну правовідносин.

ОЗНАКИ

1. Приймаються лише державними органами в результаті здійснення правозастосовчої діяльності;

2. Цей акт націлений наюридичну фіксацію та визнання певних фактів з точки зору їх правомірності чи протиправності;

3. Ці акти мають державно-владний характер і є обов’язковими для чітко визначених суб’єктів;

4. Цей акт не може бути прийнятий в результаті делегування чи санкціонування;

5. Має чітко визначену форму та атрибути;

6. Розрахований на однократне застосування;

7. Не має зворотньої сили;

8. Може бути оскаржений в судовому порядку чи вищестоячому органу;

9. Породжує певні юридичні наслідки для визначених суб’єктів;

Акти правозастосування класифікуються за п’ятьма критеріями.

1. За призначенням:

1. Регулятивні правозастосовчі акти, що конкретизують права та обов’язки суб’єктів;

2. Охоронні –що встановлюють вид юридичної відповідальності;

2. За характером приписів, що вміщуються в актах:

1. Уповноважуючі - акти, що надають можливість реалізувати суб’єктивне право;

2. Зобов’язуючі – акти, що конкретизують обов’язок та покладають необхідність його здійснення;

3. Забороняючі – акти, що попереджують протиправність поведінки.

3. За суб’єктами:

1. Акти парламенту;

2. Акти глави держави;

3. Акти Уряду;

4. Акти міністерств, відомств та державних комітетів;

5. Акти судових органів;

6. Акти прокуратури;

7. Акти правоохоронних органів;

8. Акти контрольно-наглядових органів.

4. За формою виразу:

1. Постанови;

2. Укази;

3. Розпорядження;

4. Рішення;

5. Накази;

6. Ухвали;

7. Протести;

8. Подання;

9. Вироки;

10. Висновки.

5. За галузевою належністю:

1. У сфері цивільного права;

2. Конституційного права;

3. І т. д. 23 галузі, 12 головних.

65. Ознаки та види актів тлумачення.

Інтерпретаційні акти (акти тлумачення) – це юридичні документи, що приймаються відповідними органами держави в рамках їх повноважень з метою конкретизації правових норм шляхом роз’яснення змісту норм законів та підзаконних актів.

Інтерпретаційні акти приймаються в процесі офіційного тлумачення та дають можливість не лише єдиного розуміння змісту акту чи припису, а і офіційного посилання на документ у випадку його використання в процесі правореалізаційної діяльності.

Ознаки:

1. Це акти, що мають формально визначений характер, тобто мають чітку назву та атрибути;

2. Їх юридична сила визначається компетенцією суб’єктів, що ці акти;

3. Ці акти складають систему, що характеризується ієрархічним підпорядкуванням;

4. Приймаються на основі акту що тлумачиться, - тому мають допоміжний характер і повинні відповідати цьому акту;

5. Приймаються лише по тих актах, які мають суперечливий чи загальний зміст;

6. Діють впрордовж дії акту, що що тлумачиться, та змінюється разом з ним.

Інтерпретаційні акти класифікуються за п’ятьма критеріями.

І. В залежності від юридичної природи:

1. Інтерпретаційні акти правотворчості, що приймаються в процесі аутентичного чи легального тлумачення;

2. Інтерпретаційні акти правозастосування, що вміщують правила застосування норм і є формою узагальнення юридичної практики (роз’яснення колегії ВСУ);

ІІ. За суб’єктами прийняття:

1. Акти органів влади;

2. Акти органів управління;

3. Судових органів;

4. Прокуратури;

5. Правоохоронних органів.

ІІІ. За сферами тлумачення:

1. Акти аутентичного тлумачення, що приймаються органом, який видав нормативний акт;

2. Акти делегованого тлумачення, що приймаються органом держави у випадку офіційного уповноваження;