15. Політична та державна влада.

Після виникнення держави в рамках суспільства суспільна влада реалізується у трьох її формах:

1. Соціальна, що здійснюється від імені суспільства та регламентується соціальними нормами, метою якої є впорядкування відносин між людьми (релігійна, економічна, сімейна, корпоративна).

2. Політична, що здійснюється від імені певних соціальних структур з метою реалізації принципу представницької демократії.

3. Державна, що реалізується від імені держави з метою надання суспільству рис системності та має правову форму закріплення.

Найбільш поширеними є три точки зору на співвідношення державної і політичної влад:

1. Політична і державна влада є ідентичні поняття, тому що держава є основним засобом здійснення політичної влади.

2. Політична влада є більш широким поняттям, бо вона здійснюється не лише державою, а й іншими суспільними утвореннями.

3. Державна влада є поняттям більш широким, бо саме держава визначає можливості втручання в політичну сферу інших соціальних утворень та закріплення їх повноважень конституційно.

Державна і політична влади мають спільні риси:

1. Реалізуються конституційно визначеними суб’єктами;

2. Приймають обов’язкові рішення;

3. Рішення мають формально визначений характер;

4. Стосуються єдиної сфери діяльності – суспільства;

5. Сприяють впорядкуванню суспільних відносин шляхом врівноваження політичних інтересів.

Відмінні риси:

№ п/п	Політична влада	Державна влада
1.	Здійснюється колективними суб’єктами, тобто структурами суспільства, що складають поняття “політична система”.	Здійснюється єдиним суб’єктом – державою.
2.	Не має ознак суверенітету, бо зазнає постійного впливу з боку соціальних структур.	Є суверенною.
3.	Регламентується підзаконними нормативними актами (статут і т. п.).	Регламентується лише конституційно.
4.	Рішення поширюються на все населення чи його частину.	Рішення поширюються на все населення.
5.	Протидією є опозиція.	Протидією є безвладдя.
6.	Регламентує одну сферу суспільних відносин.	Поширюється на всі сфери суспільних відносин.
7.	Засновується на принципі субординації.	Засновується на принципі координації.

15. Поняття та елементи політичної системи суспільства.

В юридичній літературі поняття “політична система” визначається у двох аспектах:

1. Теоретичний, що характеризує її як сукупність органів та організацій, що наділяються правом розробки та прийняття владних рішень політичного характеру.

2. Функціональний, що характеризує політичну систему як взаємодію соціальних структур, що надає можливість найбільш раціонального розподілу їх повноважень щодо розробки та реалізації політичних рішень.

Політична система характеризується наявністю структури, яку складають:

1. Органи та організації;

2. Політичні інститути;

3. Політичні ідеї, що становлять ідеологію;

4. Механізми взаємодії суб’єктів;

5. Механізми розробки та прийняття політичних рішень;

6. Повноваження суб’єктів у сфері політики;

7. Механізми реалізації владних повноважень.

Основними суб’єктами політичної системи є:

а) Держава, що діє шляхом реалізації повноважень органів;

б) Суспільні формування – добровільні об’єднання громадян, що функціонують з метою задоволення їх спільних інтересів (партії, рухи, громадські організації).