- •Поняття та класифікація юридичних наук.
- •3. Предмет теорії держави та права і його особливості.
- •4. Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди.
- •Загальнонаукові методи дослідження держави і права.
- •Функції теорії держави та права.
- •Характеристика влади суспільства додержавного періоду.
- •Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •Поняття та компоненти суверенітету держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Теорії походження держав.
- •14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •Характерні ознаки особи.
- •Правовий статус: поняття, зміст, структура.
- •Правовий статус особи і громадянина: співвідношення.
- •Політична та державна влада.
- •Відмінні риси:
- •Поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Держава в політичній системі.
- •Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •22. Співвідношення функцій та завдань держави.
- •23. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •24. Поняття та елементи механізму держави.
- •27. Класифікація органів держави.
- •28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
- •29. Поняття та елементи форми держави.
- •Політична
- •Парламентом
- •33. Характеристика унітарної держави.
- •34. Поняття та особливості федерації.
- •35. Характеристика складних за формою устрою держав.
- •Унітарна:
- •Централізована;
- •Децентралізована.
- •36. Поняття та різновиди демократичного режиму.
- •37. Характеристика антидемократичних режимів.
- •38. Теорія держави загального благоденствія.
- •39. Теорія еліт.
- •40. Теорія національної держави.
- •41. Поняття та риси соціального регулювання
- •42. Поняття та риси соціальних норм.
- •43. Право та інші соціальні норми: спільні риси.
- •44. Відмінності права та інших соціальних норм.
- •45. Право як різновид соціальних норм.
- •46. Поняття та особлівості правового регулювання.
- •47. Предмет, метод та способи правового регулювання.
- •48. Механізм правового регулювання: поняття, значення, елементи.
- •49. Поняття та види форми права.
- •50. Поняття та риси правотворчості.
- •51. Види правотворчості.
- •52. Поняття та ознаки норми права.
- •53. Характеристика гіпотез правової норми.
- •54. Характеристика диспозицій правової норми.
- •55. Поняття та різновиди санкцій норми права.
- •56. Способи викладу норми в статті нормативного акту.
- •57. Класифікація правових норм: поняття, значення, критерії.
- •IV. За сферою дії:
- •V. За характером:
- •VI. За суб’єктами:
- •58. Класифікація норм права за їх роллю в регулюванні суспільних відносин.
- •59. Поняття та ознаки нормативного акту
- •Закони та підзаконні акти.
- •Значення нормативно-правових актів:
- •60. Закон: ознаки та різновиди.
- •Ознаки:
- •61. Підзаконний акт: поняття, риси, види.
- •Ознаки:
- •62. Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.
- •63. Поняття та види індивідуальних нормативних актів.
- •Ознаки:
- •64. Ознаки та види актів правозастосування.
- •65. Ознаки та види актів тлумачення.
- •Ознаки:
- •IV. За поширеністю на суб’єктів:
- •66. Поняття та структура законодавства.
- •Конституція
- •Конституційні закони Підзаконні нормативні акти
- •67. Система права та законодавства: співвідношення.
- •68. Систематизація законодавства.
- •69. Ознаки та види кодифікації.
- •70. Поняття та види інкорпорації.
- •71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
- •72. Гарантії законності.
- •IV. За змістом:
- •73. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •74. Способи тлумачення.
- •75. Види тлумачення.
- •76. Принципи права.
- •77. Функції права.
- •78. Правосвідомість.
- •79. Правова культура.
- •80. Поняття та риси системи права.
- •81. Характеристика галузей права.
- •82. Поняття та форми реалізації права.
- •83. Особливості правозастосування.
- •84. Стадії правозастосовчого процесу.
- •85. Аналогія права, аналогія закону.
- •86. Поняття, риси та види правовідносин.
- •87. Юридичні факти.
- •88. Правомірна поведінка.
- •89. Поняття та види правопорушень.
- •90. Поняття та види юридичної відповідальності.
Політична та державна влада.
Після виникнення держави в рамках суспільства суспільна влада реалізується у трьох її формах:
Соціальна, що здійснюється від імені суспільства та регламентується соціальними нормами, метою якої є впорядкування відносин між людьми (релігійна, економічна, сімейна, корпоративна).
Політична, що здійснюється від імені певних соціальних структур з метою реалізації принципу представницької демократії.
Державна, що реалізується від імені держави з метою надання суспільству рис системності та має правову форму закріплення.
Найбільш поширеними є три точки зору на співвідношення державної і політичної влад:
Політична і державна влада є ідентичні поняття, тому що держава є основним засобом здійснення політичної влади.
Політична влада є більш широким поняттям, бо вона здійснюється не лише державою, а й іншими суспільними утвореннями.
Державна влада є поняттям більш широким, бо саме держава визначає можливості втручання в політичну сферу інших соціальних утворень та закріплення їх повноважень конституційно.
Державна і політична влади мають спільні риси:
Реалізуються конституційно визначеними суб’єктами;
Приймають обов’язкові рішення;
Рішення мають формально визначений характер;
Стосуються єдиної сфери діяльності – суспільства;
Сприяють впорядкуванню суспільних відносин шляхом врівноваження політичних інтересів.
Відмінні риси:
№ п/п |
Політична влада |
Державна влада |
1. |
Здійснюється колективними суб’єктами, тобто структурами суспільства, що складають поняття “політична система”. |
Здійснюється єдиним суб’єктом – державою. |
2. |
Не має ознак суверенітету, бо зазнає постійного впливу з боку соціальних структур. |
Є суверенною. |
3. |
Регламентується підзаконними нормативними актами (статут і т. п.). |
Регламентується лише конституційно. |
4. |
Рішення поширюються на все населення чи його частину. |
Рішення поширюються на все населення. |
5. |
Протидією є опозиція. |
Протидією є безвладдя. |
6. |
Регламентує одну сферу суспільних відносин. |
Поширюється на всі сфери суспільних відносин. |
7. |
Засновується на принципі субординації. |
Засновується на принципі координації. |
Поняття та елементи політичної системи суспільства.
В юридичній літературі поняття “політична система” визначається у двох аспектах:
Теоретичний, що характеризує її як сукупність органів та організацій, що наділяються правом розробки та прийняття владних рішень політичного характеру.
Функціональний, що характеризує політичну систему як взаємодію соціальних структур, що надає можливість найбільш раціонального розподілу їх повноважень щодо розробки та реалізації політичних рішень.
Політична система характеризується наявністю структури, яку складають:
Органи та організації;
Політичні інститути;
Політичні ідеї, що становлять ідеологію;
Механізми взаємодії суб’єктів;
Механізми розробки та прийняття політичних рішень;
Повноваження суб’єктів у сфері політики;
Механізми реалізації владних повноважень.
Основними суб’єктами політичної системи є:
а) Держава, що діє шляхом реалізації повноважень органів;
б) Суспільні формування – добровільні об’єднання громадян, що функціонують з метою задоволення їх спільних інтересів (партії, рухи, громадські організації).