4. Методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність методичних прийомів і способів, які застосовуються екс-пертом-бухгалтером під час дослідження документів та інших матеріалів, наданих йому слідчим або судом.

Розвиток судово-бухгалтерської експертизи як економіко-правової дисципліни нерозривно пов’язаний зі створенням її ме-тодології, яка включає в себе систему загальнонаукових і частко-во наукових методів і прийомів дослідженя.

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і син-тез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання, системний і функціонально-вартісний аналіз. Аналіз — прийом дослідження, який включає в себе вивчен-ня предмета, способу уявного або практичного розчленування його на складові елементи. Кожна з виокремлених частин аналі-зується самостійно в межах єдиного цілого. Синтез — прийом вивчення об’єкта в його цілісності, єдно-сті і взаємозв’язку його частин. Експертиза поєднує синтез з ана-лізом, оскільки це дає змогу з’єднати об’єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній взаємозв’язок і пізнати предмет як єдине ціле. Індукція — прийом дослідження, за якого загальний висно-вок про ознаки численних елементів об’єкта складають на підставі вивчення лише їх частини, тобто від окремого до загального. Дедукція — досліджує стан об’єкта в цілому, а потім — за його складовими елементами, тобто висновок складається від за-гального до окремого. Абстрагування — прийом, який дає змогу способом абстра-кції переходити від конкретних об’єктів до загальних понять і за-конів розвитку. Конкретизація — всебічне дослідження об’єктів у якісній багатогранності реального існування (на відміну від абстрактно-го). Досліджується стан об’єктів у зв’язку з певними умовами іс-нування та їх історичного розвитку.

Аналогія — прийом наукового дослідження, за яким пізнан-ня одних об’єктів досягається на основі подібності їх до інших. Метод аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів і становить основу моделювання, яке застосовується в судово-бухгалтерській експертизі.

Моделювання — прийом наукового пізнання, який ґрунту-ється на заміні явища на його аналог, модель, що містить риси оригіналу. В експертизі застосовуються моделі проведення екс-пертизи, які імітують організацію і проведення експертних дослі-джень. Модель включає такі елементи: об’єкти дослідження та джерела інформації.

5. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

1.Облікові бухгалтерські документи: а) первинні, які фіксують господарські операції, що розгляда-ються в справі (вимоги, банківські доручення, касові ордери, наря-ди, транспортні документи, платіжні відомості, квитанції тощо); б) зведені (згруповані відомості, особові рахунки, накопичу-вальні таблиці та ін.). 2.Облікові регістри, в яких відображені господарські опера-ції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо). 3.Комп’ютерна інформація. 4.Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти, товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.). 5.Форми фінансової звітності підприємства. 6.Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні ві-домості, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально відповідальних осіб).7.Акти проведених ревізій. 8.Інші офіційні документи (накази про прийняття на роботу і звільнення, трудові договори і контракти, договори про мате-ріальну відповідальність, листування з банками, різні довідки тощо). 9.Протоколи допитів звинувачуваних та свідків, протоколи очних ставок, огляд і вилучення документів. 10.Неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської експертизи. 11.Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.). 12.Інші документи, що регламентують діяльність суб’єкта.