- •Питання №1 Світогляд:історичні типи, сутність, структура, функції.
- •Питання №3 Філософія: предмет, основні проблеми і зв’язок із світоглядом.
- •Питання №6 Функції філософії. Місце філософії в системі культури та наук.
- •Питання№14 Основне філософське питання. Сторони та їх рішення.
- •Питання №19 Матеріалізм і ідеалізм – основні напрямки розвитку філософії.
- •?Питання 13 Проблема методу у філософії. Діалектика та метафізика.
- •?Питання №7 Філософія Стародавньої Індії. Основні етапи.
- •Питання №9 Філософія Стародавнього Китаю. Основні школи (даосизм, конфуціанство, легизм.
- •Питання №11 Філософія античності, її особливості і характерні риси.
- •Питання №17 Філософські школи в античному світі у досократичний період.
- •Сутність апорій
- •Сутність світоглядної концепції Анаксагора
- •Сутність теорії Демокріта
- •Сутність світоглядної концепції Сократа
- •Питання №23 Філософія стоїцизму
- •Сутність вчення Арістотеля про пізнання
- •Питання №15 Виникнення і основні етапи розвитку середньовічної схоластичної філософії
- •Питання №15 Фома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики.
- •Питання №17 Боротьба номіналізму та раціоналізму в середньовічній філософії.
- •Питання №36 Філософія Просвітництва. Основні напрямки.
- •Питання №40 Філософія епохи Відродження та її антропогенний характер.
- •Питання №46 Реформізм та утопічний соціалізм в філософії Відродження.
- •Питання №50 Емпірізм філософії Нового часу. Ф.Бекон, д.Локк, т.Гоббс.
- •Питання №45 Сенсуалізм і агностицизм філософії Нового часу. Берклі, Юм.
- •Питання №56 Раціоналізм Нового часу. Декарт, Спіноза.
- •Питання №59 Німецька класична філософія: основні риси та напрямки.
- •Питання №62 Філософська система і.Канта
- •?Питання №27 Німецька класична філософія – апріорізм та агностицизм Канта
- •?Питання №28 Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Питання №60 Система абсолютної ідеї Гегеля
- •Три стадії розвитку Абсолютного духу:
- •Питання №76 Антропологізм Фейєрбаха
- •Основні філософські ідеї л. Фейєрбаха
- •Суть вчень
- •Питання №81 Філософські, соціальні та наукові передумови виникнення марксиської філософії.
- •Основні особливості субстанції-волі:
- •Питання №53 Основні періоди в розвитку української філософії
- •Питання №51 Філософія в Україні XIX-XX ст.
- •Суть філософських поглядів п. Юркевича
- •Суть філософських ідей п. Куліша
- •Основні засади світоглядної концепції Драгоманова
- •Суспільно-політичні погляди і позиції і.Я.Франка, які мають філософське осмислення
- •Питання №57 г.Сковорода – засновник класичної української філософії.
- •Основні філософські погляди г.С.Сковороди:
- •?Питання №38 Філософія науки. Основні етапи розвитку.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Сутність концепції неопозитивізму
- •Питання №2 Екзистенціальна тенденція в сучасній світовій філософіі.
- •Основні питання, які осмислювалися екзистенціоналістами
- •Питання №82 Позитивістські тенденції в сучасній філософії
- •Питання №22 Сучасні релігійно-філософські вчення. Неотомізм.
- •Простір і час – форми буття матерії
- •Питання №12 Категрії матерії, рівні матерії. Філософське розуміння матерії, її світоглядне і методологічне значення.
- •?Питання №47 Зміст понять «рух». Форми руху матерії та їх взаємозв’язок.
- •Питання №21 Сутність свідомості та його структура. Свідоме і несвідоме. Функції свідомості.
- •Причини і наслідки антропосоціогенезу:
- •Питання №31 Соціально-діяльнісна сутність людини. Загальне поняття людини.
- •Питання №55 Поняття діалектики. Структура діалектики як теоретичної системи. Співвідношення діалектики, логікі та теорії пізнання.
- •Питання №52 Діалектичний прицип всезагального зв’язку і розвитку. Дві концепції розвитку.
- •?Питання №62 Вчення про джерело розвитку: протилежність, їх єдність і боротьба; суперечність як джерело розвитку; основні типи суперечності.
- •Питання №58 Вчення про характер розвитку: якість, кількість, міра. Взаємний перехід кількісних і якісних змін.
- •Питання №61 Вчення про направленість розвитку; діалектичне заперечення; зв’язок етапів розвитку; прогресс і регресс; заперечення заперечення.
- •?Питання №65 Категорія діалектики як всезагальні норми відображення світу і ступеню пізнання.
- •?Питання №66 Категорії: «необхідність» і «випадковість», «можливість», «дійсність».
- •Питання №67 Категорії «частина» і «ціле», «система», «структура», «елемент».
- •?Питання №68 Категорії «одиничне», «особливе», «загальне». Методи наукового пізнання.
- •Питання №49 Гіпотеза та теорія як форми наукового пізнання.
- •Питання №71 Методологія економічної науки.
- •Питання №84 Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності.
- •Питання №73 Політична структура суспільства. Держава, її ознаки.
- •?Питання №85 Людина і особистість. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність»
Питання №1 Світогляд:історичні типи, сутність, структура, функції.
Світогляд – це форма свідомості людини, через яку вона сприймає навколишній світ, своє буття та місце людини у світі. Також світоглядом можна вважати най більш цілісний погляд людини на світ.
До його історичних типів належать:
1.Міфологічний (усна форма,міфи, легенди)
2.Релігіозний (віра у надприродне)
3. Науковий (описання за допомогою законів)
4. Філософський (Включає цілісний погляд на світ)
Загалом структура світогляду включає:
1.Як побудован світ та причини його виникнення
2.Що таке людина та її місце у світі
3.Що таке суспільство та місце людини у суспільстві.
Функції світогляду покладені за для надання людині її найперших життєвих орієнтирів, для подання дійсності для людського уявлення, яким є інтегрування людини.
Висновок: Таким чином, світогляд – це невід’ємна частина бутя людини, за допомогою якої вона пізнає світ та саму себе.
Питання №3 Філософія: предмет, основні проблеми і зв’язок із світоглядом.
Назва «філософія» походить від двох грецьких слів – «філос» та «софія», які у перекладі означають «любов до мудрості». Філософія – це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини у цьому світі.
Предметом філософії є:
Навколишній світ
Суспільство
Внутрішній світ людини.
Загалом філософія цікавиться будь-якою проблемою тільки для того, щоб розібратися, що таке людина.
Проблемою філософії можна вважати її критичність. Так можна навести цитату французького філософа XVII ст. Р.Декарта, який сказав «Мислю – отже, існую». Так, більшість людей не замислюється про своє існування. Натомість Декарт стверджувал, що людина існує вже тому, що вона мислить, навіть коли уявляє себе неіснуючьою, то все одно, існуватиме уявлення.
Філософія та світогляд тісно взаємопов’язані. Так, у філософії однією із її функцій є світоглядна, яка дає людини найбільш ширші поняття про світ, про буття людини, яка допомагає осмислити життя.
Висновок: Таким чином, філософія – це погляд людини на світ та на саму себе, своє сприйняття світу та його законів.
Питання №6 Функції філософії. Місце філософії в системі культури та наук.
Філософія – це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини у цьому світі.
До основних функцій філософії належать:
Світоглядна – допомагає знайти людині сенс власного життя. Якщо людина його не бачить, то вона починає шукати його у штучних задоволеннях: пияцтві, наркоманії та ін. Що позбавити ціого людину, треба створити їй потрясіння, яке приведе його до пробудження власної свідомості.
Медологічна – це основні напрямки пізнання навколишнього світу, при цьому сама філософія не відкриває закони, проте чітко контролює науку та підсумовує результати її діяльності.
Культурно-виховна – це коли філософія впливає на формування світогляду людини, намагається виховати у людині добрі мораль якості, та яка є невід’ємною ланкою для формування здорового суспільства.
Гносеологічна – це наукове пізнання, виникнення світу та причини цього процесу. Ця функція досліджує закони природи та світу у взаємодії із людиною.
Філософія також дуже взаємопов’язана із багатьма науками та культурою. Так, гуманітарні знання надають людині найбільші уявлення про навколишній світ та буття людини. Філософія має зв’язки з багатьма науками, щоб мати найбільш цілісне уявлення про людину, світ, місце людини у світі та створює цілісну картину життя. Так, філософія взаємодіє з: соціалогією, історією, математикою, логікою та ін.
У культурній сфері це загалом проявляється у міфах та легендах, які ми сприймаємо як постановки світогляду наших предків, їх уявлення про світ та людей у ньому. Також це виражається у музиці, архітектурі, скульптурі, писемності.
Висновок: Таким чином, можна сказати, що філософія – це система поглядів людини на світ, яка тісно переплітається із наукою і культурою та широко показує цілісне уявлення про світ та буття людини у ньому.