социология / Черныш Социология

РОЗДІЛ ІI

Суб’єкти суспільного життя

ТЕМА 8

Соціологія сім’ї

202Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група

206Система категорій соціологічного дослідження сім’ї

211Основні підходи до вивчення сім’ї в соціологічній думці

214 Тенденції розвитку сучасної сім’ї

201

Розділ II. Суб’єкти суспільного життя

Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група

Дослідження сім’ї в різних соціогумані2 тарних науках

Соціологія сім’ї та її специфіка

Визначення

сім’ї

Ця тема є перехідною від соціологічного аналізу особистості до вивчення соціальних спільнот, бо сім’я є найдавнішою природною фор# мою з’єднання людей, заснованою на кровноспоріднених зв’язках, і найпростішою вихідною спільнотою. Соціологія сім’ї розглядається як спеціальносоціологічна дисципліна, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї та шлюбно#родинних стосунків у конкретних культурних і соціально#економічних умовах. Центральною рядоутво# рювальною категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім’ї.

Сім’я є об’єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім’ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмета і методу. У демографії, наприклад, особливо розвиненим є напрямок дослідження ролі сім’ї і сімейної структури населення у його відтворенні; в соціальній психології — дослідження родинних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп; у педагогіці акцентується на вивченні виховної функції сім’ї як одного з важливих чинників формування особистості. Етнографію цікавлять побут і культурні особливості сімей у різноманіт# них етнічних групах і спільнотах; правові науки з’ясовують юридичні аспекти розлучень, майнового стану сім’ї; для економіки одним з основних завдань є аналіз сімейного бюджету, стану споживання; історія дослід# жує виникнення сім’ї та форми її існування у різні періоди історії людства.

Соціологія сім’ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень цих наукових галузей і має міждисциплінарний характер. Специфіка соціології сім’ї полягає в тому, що сім’я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, — з другого. Американський соціолог Нейл Смелзер визначає поняття сім’ї таким чином: сім’єю називається засноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об’єднання

людей, які пов’язані між собою спільністю побуту і взаємною відповідаль# ністю за виховання дітей. Інші соціологи, погоджуючись у цілому з таким визначенням, додають до нього такі риси, як історично зумовлений характер сім’ї та її функціонування у різні історичні епохи, соціальна потреба суспільства в існуванні сім’ї, у фізичному і духовному відтворенні населення тощо. Наголошується, що з часом «сім’я#

202

Тема 8. Соціологія сім’ї

Сім’я як мала

соціальна

група

Сім’я як соціальний інститут

взаємини» розвинулась у «сім’ю#соціальну спільноту». Сучасна сім’я визначається як інституціоналізована спільнота, що складається на

основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відпові# дальності батьків за здоров’я дітей, їхню соціалізацію та виховання.

Як мала соціальна група, зазначає М.Мацковський, сім’я розгля# дається у тих випадках, коли дослідженню підлягають стосунки між індивідами, котрі утворюють сім’ю. Цей підхід дозволяє з’ясувати мотиви

іпричини розлучень, динаміку родинних відносин, характер стосунків між батьками й дітьми. Ці проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов’язані з існуючими в суспільстві нормами, цінностями і взірцями поведінки і зумовлені соціокультурними та соціоекономічними умовами життєдіяльності групи.

На думку М.Мацковського, при аналізі сім’ї як малої соціальної групи або спільноти доцільно виокремити три основні типи характеристик: а) характеристики групи в цілому: цілі й завдання сімейної групи, склад

іструктура, соціально#демографічний склад сім’ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії, структура влади, спілкування в сім’ї тощо; б) характеристики зв’язків і відносин сімейної групи з більш широкими соціальними системами в рамках соціальної структури суспільства; у цьому випадку вирізняють і аналізують насамперед функції сім’ї щодо суспільства; в) цілі, завдання і функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки і взаємодії індивідів у сім’ї, груповий контроль; групові санкції, сімейні цінності, норми і зразки

поведінки, включеність індивіда в сім’ю, його задоволеність перебу# ванням у ній.

Як соціальний інститут сім’я аналізується в тих випадках, коли слід з’ясувати, якою мірою спосіб життя сім’ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. Модель соціального інституту є надзвичайно важливою для прогнозів майбутніх змін сім’ї. На думку М.Мацковського, соціолога#дослідника цікавлять передусім взірці сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно#сімейних взаємин. Одні норми, обов’язки і права мають юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов’язання батьків стосовно дітей і одне одного, про мінімальний вік вступу в шлюб, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права та обов’язки колишнього подружжя, пов’язані з утриманням і вихован# ням дітей, володінням майном після розірвання шлюбу і т. ін.). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До них

203

Розділ II. Суб’єкти суспільного життя

Зміна

парадигм у вивченні сім’ї

Дослідження сім’ї як соціального інституту в СРСР

Деінститу2

ціоналізація сучасної сім’ї

належать норми залицяння, шлюбного вибору і дошлюбної поведінки,

розподіл влади та обов’язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація поширюється на процес розлучення, стосунків із рідними, друзями.

Кожна з двох парадигм у вивченні сім’ї має свою специфіку: внутрішні зв’язки всередині сім’ї досліджуються крізь призму понять, що харак# теризують малу групу; парадигма соціального інституту орієнтована насамперед на зовнішні зв’язки сім’ї.

Дослідники проблем сучасної сім’ї (і українські, і зарубіжні) погод# жуються в тому, що нині аналіз сім’ї як соціального інституту посту2 пається місцем дослідженням її групових характеристик. У минулому,

особливо в умовах існування тоталітарного режиму в СРСР, протягом

десятиріч сім’я була лише постачальником людських і трудових ресурсів, об’єктом державної політики; держава перебрала на себе майже всі

функції інших соціальних інститутів, серед них і сімейного, і вирішувала

за сім’ю мало не всі питання. Повна залежність сім’ї від держави робила її фактично безправною. У цій ситуації тематика соціологічних дос# ліджень проблем сім’ї мала вигляд однобокої і викривленої. Недостатньо вивчалися причини і мотиви розлучень та їхні наслідки (як явище, нетипове для соціалізму), характер дошлюбної поведінки та установки юнацтва і молоді, пов’язані зі статевим життям («у нас сексу немає, то

лише в капіталістичних країнах бісяться з жиру»), проблеми бездітних

або багатодітних родин, сімей пенсіонерів чи молодих сімей. Практично

не досліджувалися в соціологічному аспекті питання виховання дітей

дошкільного віку, дітей з неповних (тобто без батька або матері) родин, вплив вживання алкоголю і наркотиків на міцність сім’ї та здоров’я її членів. Не було наукових праць про становище чоловіків у сім’ї, взаємини між братами й сестрами, подружні конфлікти, стосунки розлучених із

дітьми та багатьох інших. «Цілину» в соціологічних дослідженнях становила молода сім’я, де чоловік і дружина не досягали 28 років, та її

проблеми.

Повертаючись до сучасної України, наголосимо, що нині відносини між державою і сім’єю суттєво змінилися: йдеться насамперед про те, щоб держава подбала про належні умови для створення і функціонування родин — економічні, соціальні, правові, адже від того, наскільки міцною є сім’я, залежить міцність і стабільність усього суспільства (згадаймо думки О.Конта з цього приводу).

У сучасній зарубіжній літературі дедалі більше науковців фіксує перенесення акцентів з розгляду сім’ї як соціального інституту в площину соціологічного аналізу родини як малої соціальної групи. Німецький

204

Тема 8. Соціологія сім’ї

Зміна статусу сім’ї в сучасному суспільстві

Еволюція місця й ролі сім’ї в сучасному

суспільстві

соціолог Х.Тірелл характеризує «розчинення» сім’ї в суспільстві та зміни її функціональних кордонів як процес деінституціоналізації сучасної сім’ї. У розвинутих країнах він зумовлений багатьма причинами. Втрата економічного значення сім’ї (коли всі її члени спільно працювали на власному клаптику землі чи на виробництві якогось продукту або товару) призвела до того, що підставою шлюбу поступово стає інтимна сфера. Засобом з’єднання в сім’ю стають не так економічні передумови, потреби й економічна залежність, як чинник кохання. Нині сім’я і шлюб орієнтуються переважно на емоційні стосунки та інтереси. Відбувається подальша приватизація життя людей та ізоляція сім’ї від суспільства, заснована на еволюції традиційних цінностей (обов’язок поступається місцем сучасним індивідуалістичним цінностям або вартостям само# реалізації і самоствердження). Більшість сучасної молоді розвинутих країн вважає основною цінністю будь#яких парних взаємин любов, визнання і розуміння; на перший план висувається партнерство.

Майже всі західні дослідники погоджуються, що з усіх традиційних за# сад побудови сім’ї та її ролі в суспільстві нині збереглася тільки одна —

турбота про нащадків. Лише у ставленні до дітей та їх соціалізації

(тобто підготовці до вступу в доросле соціальне життя) на Заході ще зберігається значення родини як соціального інституту. Сім’я має переважаючу орієнтацію на дитину і, що найважливіше, усвідомлення цієї орієнтації. Історико#культурні дослідження засвідчують, що зі зростанням темпів індустріалізації тієї чи тієї країни з дитиною

пов’язують більшою мірою психологічні, аніж матеріальні цінності. Одночасно змінюються й рольові позиції батьків: на зміну піклуванню про матеріальне забезпечення дитини приходить нова потреба: мож# ливість розкриття себе в дитині.

Отже, і в нашій, і в інших країнах сьогодні відбуваються схожі процеси еволюції сім’ї та її місця й ролі в суспільстві. Ця подібність зумовлена переходом посткомуністичних країн від тоталітарних до демократичних форм соціально#політичного устрою, від «закритого» до «відкритого» типу суспільства. Сім’я дедалі більше унезалежнюється від держави і суспільства в цілому. Ставлення держави до сім’ї поступово перестає бути суто споживацьким та інструменталістським. Держава позбувається функцій контролю і застосування каральних санкцій щодо родин та їхніх членів, насамперед підлітків і неповнолітніх. На перший план виходить забезпечення державою сприятливих умов для утворення та існування родин, особливо молодих, і відображення цих процесів у державній сіме# йній політиці (відповідному законодавстві та конкретних заходах, як#от

205

Розділ II. Суб’єкти суспільного життя

Сім’я як соціальна система

пільгове кредитування, пайова допомога у будівництві житла, випуск

спеціальних груп недорогих товарів для молодих сімей та їхніх дітей тощо).

Хоча увага дослідників#соціологів до сім’ї як соціального інституту відчутно зменшується, все#таки наразі існують достатні передумови для

постановки питання про інтеграцію двох парадигм. Вона може

здійснюватися в межах уявлень про сім’ю як соціальну систему. Якщо розглядати родину як систему в усій її різноманітності і складності, то стане зрозумілим наявність різних дослідницьких підходів, бо навіть одні й ті самі властивості системи відображаються в різних термінах і

значеннях. Системний підхід нині широко використовується як в усій

соціології, так і в її окремих напрямах і галузях. Його застосування в соціологічному аналізі сім’ї докладніше розглядатиметься у наступних питаннях теми.

Система категорій соціологічного дослідження сім’ї

Умови

життя

сім’ї

Понятійний апарат соціології сім’ї, як і будь#якої іншої галузі соціо# логічного знання, включає широке коло понять і категорій. Зупинимося докладніше на трьох основних: умовах життя, структурі, функціях сім’ї. Для їхньої характеристики візьмемо положення з праць україн#

ських і зарубіжних авторів.

Умови життя сім’ї становлять собою сукупність факторів макро#

середовища (загальні соціальні умови), мезо# і мікросередовища (сере# довище розселення і найближче соціальне оточення).

Загальні соціальні умови поділяються, своєю чергою, на:

•соціально2економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, роз#

витку дитячих дошкільних закладів, рівень житлового будівництва, обсяг і структура товарообігу, рівень реальних доходів населення

взагалі і сім’ї зокрема, рівень розвитку системи охорони здоров’я і медичного обслуговування, кількість робочих місць, які дозволяють

використовувати жіночу і підліткову працю, кількість робочих місць із неповним робочим днем або пільговими умовами праці для під# літків і неповнолітніх тощо);

•соціально2політичні (політика уряду, органів державної влади, політичних партій, профспілок та інших громадських організацій щодо сім’ї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу та ін.);

206

Тема 8. Соціологія сім’ї

Фактори

макро2, мезо2 і мікро2 середовища

•соціально2культурні (система чинних у суспільстві правових, мора# льних норм, цінностей та ідеалів, взірців діяльності та поведінки;

засоби зберігання й розподілу соціальної інформації, соціального зна# ння, кількість і доступність закладів культури і культурних цінностей; викладання курсів з етики і психології сімейного життя в дошкіль# ництві та школі; частота, обсяг і зміст передач, програм і публікацій про сім’ю в засобах масової інформації тощо);

•демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, його розподіл за типами регіонів; міграційні процеси і переселення; розподіл населення за етнічними й територіальними спільнотами);

•екологічні (природно#географічні особливості середовища прожи# вання, ступінь урбанізованості й санітарно#гігієнічні умови життє# діяльності, ступінь забрудненості довкілля);

•соціально2психологічні (загальний стан свідомості людей, їхнє ставлення до світу і свого безпосереднього оточення, соціальні установки, інтереси і ціннісні орієнтації, які визначають життєву позицію і поведінку людей у суспільстві; ставлення до шлюбу і сім’ї). (Докладніше див. названу працю М.Мацковського).

Ці загальні соціальні умови впливають на життєдіяльність сім’ї опосередковано, через фактори мезо2 і мікросередовища. Адже сім’я зазвичай взаємодіє з ширшими соціальними спільнотами та інститутами, здійснює контакти з рідними, сусідами, друзями. До конкретних харак2 теристик середовища безпосереднього мешкання родини належать, згідно з М.Мацковським, такі:

•ступінь урбанізованості середовища розселення сім’ї (тип населеного пункту — місто, село, кількість мешканців);

•характеристики зайнятості населення (тип підприємств, їх розподіл між державними, приватними, комерційними структурами, рівень кваліфікації і освіти, який вимагається, використання чоловічої, жіночої, підліткової праці, дефіцит чи надлишок робочої сили);

•демографічна структура середовища розселення;

•етнічні характеристики середовища розселення;

•кількісні та якісні характеристики сфери обслуговування;

•доступність дошкільництва;

•кількісні та якісні характеристики культурно#освітніх закладів, спор# тивних споруд; характеристики закладів системи охорони здоров’я.

При аналізі найближчого соціального оточення вирізняються основні соціальні характеристики друзів, знайомих, рідних і представників

207

Розділ II. Суб’єкти суспільного життя

		референтних груп, а також їхні норми і цінності у сфері шлюбно#сімейних
		взаємин: установки на кількість дітей у родині, професійну зайнятість
		жінок, характер дозвілля, характеристики сімейного споживання тощо.
	Структура	Під структурою сім’ї мають на увазі всю сукупність взаємин між її
	сім’ї	членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету,
		систему морально#духовних стосунків тощо.
	Типи сімейної	У загальній системі родинних взаємин, згідно з Н.Смелзером, іс#
	структури	нують два основні типи сімейної структури, або форми сім’ї. Нуклеарна
		сім’я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (мате#
		ріально, економічно, житлово, емоційно). Розширена сім’я включає нук#
		леарну сім’ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, онуків, тітку, дядька,
		двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важливим, а в бага#
		тьох суспільствах і основним соціальним об’єднанням, спільнотою, базою
	Форми	розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.
		За формою шлюбу вирізняють моногамію (шлюб між одним чоло#
	шлюбу	віком і однією жінкою) і полігамію (шлюб між одним та декількома
		іншими індивідами). Полігамія, своєю чергою, поділяється на полігінію
		(шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрію (шлюб між
		однією жінкою і кількома чоловіками). Ще однією формою є груповий
		шлюб (між кількома чоловіками та кількома жінками). Навіть сьогодні
		полігінія є досить поширеною, наприклад, у Тибеті, на півдні Індії.
	Типи	За типом владних структур вирізняють патріархальні родини (де
	владних	переважає влада чоловіків над іншими членами сім’ї), що існують у
	структур	Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країнах світу, та
	у сім’ях
		матріархальні сімейні системи (де влада належить жінці й матері).
		Останні трапляються зрідка, наприклад, у жителів Тробріандських
		островів. Останніми роками відбувається перехід від патріархальної до
		егалітарної родинної системи (де вплив і влада розподілені між
		чоловіком і жінкою майже порівну).
	Типи	За партнером, якому надається перевага при вступі в шлюб, розріз#
	партнерів	няють шлюби, що здійснюються за правилами екзогамії (тобто партнера
	у шлюбі	шукають поза певними групами, сім’ями або кланами), та шлюби за
		правилами ендогамії (тобто партнер обирається всередині своєї групи).
		Так, ендогамія була характерною для кастової системи в Індії. Найвідо#
		мішим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка
		забороняє шлюби або статеві зв’язки між особами, що є близькими
		кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу
		Н.Смелзер, це правило стосується взаємин між дитиною й одним із
		батьків, а також між братом і сестрою. Він же наголошує, що в західних

208

	Тема 8. Соціологія сім’ї
	країнах ендогамія в обмеженому вигляді існує всередині расових груп
	(наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїс#
	тів) і соціальних класів (наприклад, людей аристократичного поход#
Вибір	ження).
	За вибором місця проживання молодого подружжя соціологи
місця	виокремлюють патрілокальне (коли молода відходить зі своєї сім’ї і живе
проживання	в сім’ї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матрілокальне (коли
	молоді живуть із батьками жінки або поблизу них) та неолокальне (коли
	молодята живуть окремо від своїх батьків). Неолокальне місце про#
	живання вважається нормою на Заході, але порівняно зрідка трапляється
	деінде. Г.Мердок, який дослідив проблеми шлюбу в 250 суспільствах
	світу, лише в 17 з них виявив поширеність неолокального місця про#
	живання. Стосовно України, то переважна більшість молодих подружних
	пар живуть із батьками. Це пов’язано не так з традиціями української
	сім’ї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі
	чи будівництва власного помешкання.
Зв’язок	Н.Смелзер вказує на існування зв’язку між різними елементами
елементів	структури сім’ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патрілокальне
структури	місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, раб#
сім’ї	ство і часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною
	роботою було мисливство і збирання рослин. Матрілокальне місце про#
	живання вважалося нормою в суспільствах, де жінки користувалися
	правом землеволодіння (наприклад, у селян Ірландії). Неолокальне місце
	проживання пов’язане з моногамією, тенденцією до індивідуалізму та
	рівного економічного становища чоловіків і жінок.
Родовід	Нарешті, за родоводом і наслідуванням майна найпоширенішим є
і наслідування	родовід за чоловічою лінією. У деяких випадках спорідненість визна#
майна	чається за жіночою лінією (коли майно матері відходить доньці, а основну
	підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімейна система,
	заснована на двобічному родоводі, прийнята у 40% світових культур.
Функції	Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності,
сім’ї	життєдіяльності сім’ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на
	суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу). М.Мацковський
	перелічує функції сучасної сім’ї стосовно основних сфер життєдіяльності
	родини.

209

Розділ II. Суб’єкти суспільного життя

Сфера сімейної	Суспільні	Індивідуальні
діяльності	функції	функції
Репродуктивна	Біологічне	Задоволення потреби в дітях
	відтворення суспільства
Виховна	Соціалізація молодого покоління,	Задоволення потреб у батьківстві,
	підтримка культурної неперер#	контактах із дітьми, їхнього
	вності суспільства	виховання, самореалізації в дітях
Господарсько#	Підтримка фізичного здоров’я	Одержання господарсько#
побутова	членів суспільства, догляд	побутових послуг одними членами
	за дітьми	сім’ї від інших
Економічна	Економічна підтримка	Одержання матеріальних засобів
	неповнолітніх	одними членами сім’ї від інших у
	і непрацездатних членів	випадку непрацездатності чи в
	суспільства	обмін на послуги
Сфера первин#	Моральна регламентація пове#	Формування і підтримка правових
ного соціального	дінки членів сім’ї у різних сферах	і моральних санкцій за неналежну
контролю	життєдіяльності, а також відпо#	поведінку і порушення моральних
	відальності і зобов’язань у сто#	норм взаємовідносин між членами
	сунках між подружжям, батьками і	сім’ї
	дітьми, представниками старшого
	і середнього покоління
Сфера духовного	Розвиток особистості членів сім’ї	Духовне взаємозбагачення
спілкування		членів сім’ї. Зміцнення дружніх
		основ шлюбного союзу
Соціально#	Надання певного соціального	Задоволення потреби
статусна	статусу членам сім’ї, відтворення	у соціальному просуванні
	соціальної структури
Дозвільна	Організація раціонального доз#	Задоволення потреб у спільному
	вілля, соціальний контроль	проведенні дозвілля, взаємо#
	у сфері дозвілля	збагаченні інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів	Одержання індивідами психо#
	та їх психологічна терапія	логічного захисту, емоційної під#
		тримки в сім’ї, задоволення потреб
		в особистому щасті і коханні
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних потреб

210