социология / Черныш Социология
.pdfМодуль 1. Тести і вправи
Завдання до теми 3
16.Обґрунтуйте місце О.Конта в історії соціології.
17.Обґрунтуйте роль і значення вчення Г .Спенсера для розвитку
соціологічної думки.
18.Чому окремий напрям в соціології має назву «соціальний дарвінізм»?
19.Чи можуть географічні чинники (клімат, ландшафт, ґрунти, ріки тощо) визначати розвиток суспільства? Обґрунтуйте свою відповідь.
20.У чому полягає суть соціологічної концепції марксизму? Чи роз# вивається суспільство за К.Марксом?
21.Яке місце людини у соціологічному вченні марксизму? Чи насправді людина є лише «гвинтиком» історії?
22.Дайте коротку характеристику критичного аналізу соціологічної концепції марксизму в працях:
•українських соціологів;
•західних соціологів.
23.У чому полягає відмінність між соціологічним позитивізмом і психо# логічним напрямом у соціології?
24.Дайте характеристику відмінностей між еволюціонізмом Г.Спенсера та психологічним еволюціонізмом Л.Ворда.
25.Розкрийте основні положення праці Г.Лебона «Психологія соціаліз# му». Наскільки справдився прогноз французького соціолога?
26.У чому полягає суперечливість соціологічної концепції Е.Дюркгайма?
27.В який спосіб поєднуються ідея Е.Дюркгайма про соціальну солідарність зі зростаючим у суспільстві розподілом праці?
28.Охарактеризуйте внесок Е.Дюркгайма у розвиток соціологічної думки.
29.Вам, очевидно, відоме твердження М.Вебера про зростаючу раціо# нальність у розвитку суспільства. Прокоментуйте чотири типи со# ціальної дії у вченні М.Вебера та сучасний стан суспільства з позиції ідеї раціональності.
30.Які типи політичного панування у характеристиці М.Вебера властиві:
•давнім суспільствам;
•сучасним розвиненим західним країнам
•і чому? Що означає харизматичний тип панування і чи можливий він у сучасних умовах?
31.Чому, на вашу думку, ідеї М.Вебера є співзвучними сучасності?
32.Яку відповідь на запитання: «Як можливе суспільство?» дає німецький соціолог Ґ.Зіммель?
33.Ф.Тьонніс вважав, що з часом спільноти поступляться місцем раціоналізованим суспільствам. Чи мав він рацію?
171
Розділ I. Загальна теорія та історія соціології
Завдання до теми 4
34.Дайте загальну характеристику класичної соціології в її основних
рисах.
35.Сучасна західна теоретична соціологія містить у собі теорії двох рівнів. Що це за рівні і чим зумовлене їхнє виокремлення?
Завдання до теми 5
36.Т.Парсонс і Р.Мертон належать до представників структурного
функціоналізму. В чому полягає відмінність їхніх поглядів?
37.Чи можуть соціальні конфлікти відігравати позитивну роль у розвитку суспільства? Використайте аргументацію Л.Козера для відповіді на це запитання, а також ваші власні міркування.
38.У чому полягає відмінність між західними соціологічними теоріями макро# і мікрорівнів у розгляді суспільства як соціальної системи?
39.Спробуйте зобразити у вигляді схем основний сенс:
•вчення Дж.Міда;
•вчення Г.Блумера.
Обидва вони є представниками символічного інтеракціонізму, але їхні
погляди дещо відрізняються. У чому полягають відмінності їхніх учень?
40.Намалюйте схему, яка в загальному вигляді характеризує суть фено# менологічної соціології. Поясніть, у чому полягає різниця між пог# лядами представників символічного інтеракціонізму та феномено# логічної соціології.
41.Доведіть, що інтегральна соціологія П.Сорокіна знаменує собою
якісно новий етап у розвитку соціологічної думки сучасності.
42.Дайте загальну характеристику сучасної емпіричної соціології. Що
нового дала емпірична соціологія для загального розвитку соціо# логічної думки?
43.Чим різняться між собою концепції постіндустріального суспільства і постмодернізму?
44.У чому полягає докорінна зміна економічної сфери сучасних розвинених суспільств і як це впливає на людину?
45.Як ви розумієте вислів «смерть суб’єкта» в концепції постмодернізму?
46.Чи справді сучасна людина є кіборгом? Охарактеризуйте своє став#
лення до проблеми людини в концепції постмодернізму.
47.Що чекає соціологію у майбутньому? Як ви уявляєте її подальший
розвиток у його основних рисах?
48.Дайте загальну характеристику розвитку української соціології у період до І світової війни.
49.М.Грушевському належить положення про коливальну динаміку суспільної еволюції. Чим відрізняється це положення від позитивіст# ських схем соціального поступу людства?
172
Модуль 1. Тести і вправи
Завдання до теми 6
50.Охарактеризуйте «теорію факторів» українського економіста М.Ковалевського та її значення для соціології.
51.У чому полягає відмінність у трактуванні класів:
•М.Туган#Барановським;
•К.Марксом?
52.Чому М.Грушевському не вдалося розбудувати соціологію в радянській Україні?
53.Назвіть основні причини занепаду соціології в радянській Україні.
54.Які основні напрями розвитку соціології в сучасній Україні ви можете назвати? Чому саме вони нині виходять на перший план?
55.Чому в умовах міжвоєнної еміграції розвиток саме соціології отримує пріоритетне значення в середовищі українських науковців за кордоном?
56.Охарактеризуйте основні напрями досліджень українських соціологів «празького гурту» в міжвоєнний період (1919—1939).
57.Чи можна вважати українського соціолога М.Шаповала поперед# ником структурного функціоналізму? Аргументуйте свою відповідь.
58.Чи існує перервність еволюції між біологічними істотами та люди# ною? Подайте свою думку стосовно проблеми походження людини.
59.Яким є співвідношення понять «природа» і «суспільство» в сучасній соціологічній думці?
60.Чи можлива, на вашу думку, коеволюція природи і суспільства?
61.Чи можливо, на ваш погляд, подолати глобальну екологічну кризу?
Якщо ні, то чому? Якщо так, то в який спосіб?
62.Чим відрізняються між собою ідеї Ф.Тьонніса й Е.Дюркгайма про співвідношення механічного та органічного в розвитку суспільства?
63.Викладіть основні положення структурного функціоналізму щодо соціальних систем. Яка, на Вашу думку, головна вада цих концепцій?
64.Назвіть три рівні системного підходу до розуміння суспільства та його структури і опишіть кожний з них.
65.Чому в сучасній західній соціології переважає розгляд суспільства лише на макро# та мікрорівнях?
66.Зобразіть схематично (у вигляді багатовимірної піраміди) суспільство як соціальну систему з усіма її складовими та рівнями розвитку.
67.Як співвідносяться між собою:
•еволюція та революція;
•революційні перетворення і реформи?
68.Чи існують закономірності в розвитку суспільства? Якщо так, то які? Якщо ні, то чому?
173
Розділ I. Загальна теорія та історія соціології
69.Висловіть своє ставлення до ідеї прогресу.
70.Чи є українське суспільство постмодерним? У якому напрямі, на вашу думку, йде розвиток сучасного українського суспільства?
Наведені завдання можна пристосувати до перевірки засвоєних
студентами знань за допомогою комп’ютера при наявності в навчальному
закладі комп’ютерного класу. Для цього завдання всіх рівнів складності для перевірки і контролю набуття знань слід адаптувати для комп’ю# терної версії таким чином.
ЗАВДАННЯ ПЕРШОЇ ГРУПИ СКЛАДНОСТІ
1.Коли виникає соціологія як самостійна наука? Оберіть правильну від# повідь серед чотирьох наведених і позначте її за допомогою знаку «х»:
•в добу античності;
•у XVII ст.;
•у XVIII ст.;
•у 30—40#х рр. XIX ст.
2.Хто вважається засновником соціології як самостійної науки? Оберіть правильну відповідь серед чотирьох наведених:
•О.Конт;
•Арістотель;
•Г.Спенсер;
•Е.Дюркгайм.
3.Що означає слово «соціологія»? Оберіть правильне значення цього терміна серед чотирьох наведених:
•наука про суспільний розвиток;
•вчення про структуру суспільства;
•наука про суспільну будову;
•вчення про суспільство.
4.Які з наведених нижче утворень є соціальними спільнотами? Позначте правильні відповіді знаком «х»:
•політичні партії;
•сім’я;
•прихильники певних політичних ідей;
•релігійні громади;
•церква;
•нація;
•молодь;
•люди пенсійного віку;
174
Модуль 1. Тести і вправи
•профспілки;
•уболівальники футбольних клубів.
Відповідним чином можуть бути пристосовані до комп’ютерів інші завдання першого рівня складності.
ЗАВДАННЯ ДРУГОЇ ГРУПИ СКЛАДНОСТІ
Деякі наведені завдання цього рівня складності у попередньому варіанті надаються до комп’ютерного використання у представленому вигляді (див., наприклад, №№ 37 і 38). Інші запитання цієї групи слід адаптувати до комп’ютерів таким чином.
1.Який підхід до розуміння соціології є найвживанішим нині?
Правильну відповідь позначте знаком «х»:
•соціологія — це наука про суспільство, яке є прямим продов# женням і вищим продуктом природи;
•соціологія — це наука про соціальні спільноти та соціальну людину —
творця цих спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку;
•соціологія — це наука про людину і суспільство, яке вона творить;
•соціологія — це наука про суспільну свідомість.
3.Оберіть правильне визначення соціальної спільноти серед наведених нижче і позначте його відповідним знаком:
•соціальна спільнота — це сукупність індивідів, яка характе#
ризується відносною цілісністю;
•соціальна спільнота — це держава;
•соціальна спільнота — це сукупність соціальних інститутів;
•соціальна спільнота — це продукт природного розвитку людей.
6.Оберіть правильну відповідь щодо функцій, які виконують певні соціальні інститути, та позначте її відповідним знаком:
•функції сімейних інститутів: а) виховання дітей;
б) освіта підростаючого покоління; в) передавання досвіду від старшого до молодшого покоління;
г) здійснення соціального контролю та управління;
•функції обрядових інститутів:
а) прийняття управлінських рішень; б) виховання дітей; в) регулювання поведінки людей;
г) встановлення звичаїв та етикету;
•функції політичних інститутів:
175
Розділ I. Загальна теорія та історія соціології
а) виховання дітей; б) відображення інтересів різних верств населення;
в) регулювання повсякденної поведінки людей; г) забезпечення влади певного класу тощо.
ЗАВДАННЯ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ СКЛАДНОСТІ
Специфіка цих завдань полягає в тому, що вони найважче піддаються адаптації до комп’ютерів, оскільки вимагають нестандартних відповідей та вирішень поставлених проблем. Тому доцільно залишити їх у попередньо наведеному вигляді відкритих запитань, на які студенти даватимуть відповіді, набираючи текст на комп’ютері власноручно.
176
РОЗДІЛ ІI
Суб’єкти суспільного життя
ТЕМА 7
Соціологія особистості
178Ключові поняття і категорії соціології особистості
181Філософсько2соціологічні уявлення про особистість
192 Основні проблеми соціології особистості
177
Розділ II. Суб’єкти суспільного життя
Ключові поняття і категорії соціології особистості
Предмет |
Другий розділ присвячений розгляду спеціальних соціологічних |
дослідження |
теорій. Вони розкривають суть, формування і механізми розвитку пере# |
соціології |
дусім соціальних спільнот, груп та деяких соціальних інститутів. |
особистості |
Але всі ці соціальні утворення неможливо уявити без людини, її активної |
|
|
|
творчої діяльності, одним із результатів якої і є соціальні спільноти. Адже |
|
саме людина як істота соціальна ґрунтуючись на соціальних зв’язках та |
|
взаємодії створює групи, колективи, об’єднання, а згодом і спільноти — |
|
центральні осередки її життєдіяльності в соціокультурному просторі. |
|
Тому можна погодитися з визначенням цієї галузі соціологічного вчення, |
|
яке міститься у багатьох соціологічних словниках та науковій літературі: |
|
соціологія особистості — це одна зі спеціальних соціологічних теорій, |
|
предметом дослідження якої є особа як об’єкт і суб’єкт соціальних відно# |
|
син на рівні її взаємозв’язків із соціальними спільнотами. Саме |
|
особистість з’єднує всі ланки суспільного життя: макро#, мезо# і мікро# |
|
середовище, робить їх полем своєї творчої активності й осередками |
|
розгортання внутрішніх потенцій. |
|
Звичайно, може виникнути запитання: людину вивчає і досліджує |
|
багато інших наук, ув чому ж полягає відмінність саме соціологічного |
|
розуміння людини? |
|
Філософію цікавить людина з позиції її становища у світі передусім |
|
як суб’єкта пізнання і творчості. Психологія аналізує людину як усталену |
|
цілість психічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, |
|
характеру, здібностей, вольових властивостей тощо. Тобто психологія |
|
шукає стабільні характеристики психіки, які забезпечують незмінність |
|
людської природи. Історики, навпаки, виявляють інтерес до того, як під |
|
впливом культурно#історичних чинників змінюється людська істота. |
|
Якщо економісти припускають, що людина здатна на раціональний вибір, |
|
то психологи виходять із того, що мотиви людської поведінки здебільшого |
|
ірраціональні й незбагненні. |
Специфіка |
На відміну від цих наук соціологія розглядає людину як надзвичайно |
соціологічного |
пластичну істоту, здатну до значних соціальних адаптацій, але водночас |
підходу |
вирізняє в людині соціально2типові характеристики — риси, якими |
до особистості |
наділені певні типи людей. Далі, соціолог досліджує людину насамперед |
|
як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її |
|
становлення під впливом соціальних факторів, а також шляхи і канали |
|
зворотного впливу особистості на соціальний світ. Соціологію цікавить |
|
участь людини#особистості у змінах і розвитку соціальних відносин; вона |
178
Тема 7. Соціологія особистості
|
досліджує зв’язки особистості й соціальної спільноти, особистості й |
|
суспільства, регуляцію і саморегуляцію соціальної поведінки. |
|
Отже, як бачимо, специфіка соціологічного підходу до вивчення |
|
людини полягає у з’ясуванні насамперед того в людині, що безпосередньо |
|
пов’язане із соціальним життям, включеністю людини у систему |
|
соціальних відносин, — тобто не її біологічних чи психічних особливостей, |
|
а суто соціальних характеристик. Звідси виникає потреба у чіткому |
|
розмежуванні термінів, які використовуються у соціогуманітарних |
|
науках щодо людини в її різноманітних іпостасях. |
|
У буденній свідомості досить часто ототожнюються поняття «люди# |
|
на», «особистість», «індивід». У соціології ж ці поняття як синоніми не |
|
використовуються і достатньо чітко розрізняються. |
Термін |
Термін «людина» вживається як родове поняття, що вказує на |
«людина» |
приналежність до людського роду — вищої сходинки розвитку живої |
|
природи на нашій планеті. Тобто поняття людини вказує на якісну |
|
відмінність людей від тварин, на людину — продукт природи, і слугує |
|
для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і |
|
особливостей, що знаходить свій вияв у назві «homo sapiens», або «людина |
|
розумна». |
Термін |
Термін «індивід» вживається у значенні «конкретна людина», |
«індивід» |
одиничний представник людського роду, коли необхідно наголосити, що |
|
йдеться не про все людство загалом і не про будь#яку людину в ньому. |
Термін |
Термін «особистість» служить для характеристики соціального в |
«особистість» |
людині. Якщо «людина» — це передусім продукт природи, то «особис# |
|
тість» — продукт суспільства. Але було б спрощенням розглядати людину |
|
лише як продукт суспільного розвитку. У соціології, особливо сучасній, |
|
людина#особистість трактується переважно як суб’єкт суспільних |
|
процесів, тобто їх активний діяч і творець. Ця активна творча діяльність |
|
стає можливою і продуктивною завдяки опанування особистістю |
|
успадкованої від попередніх поколінь культури. Водночас, як слушно |
|
зазначає відомий харківський соціолог Олена Якуба, не можна |
|
відмовлятися від урахування біологічних особливостей людини, здатних |
|
опосередковано впливати на формування соціальних властивостей |
|
індивіда. Особистість, на її думку, доцільно визначити як усталений |
|
комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом |
|
відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп та |
|
спільнот, до яких вона належить і в життєдіяльність яких включається. |
|
Тому предметом дослідження в соціології є «homo socius» — «людина |
|
соціальна». |
179
Розділ II. Суб’єкти суспільного життя
Термін «індиві2 |
Термін «індивідуальність» означає те особливе і специфічне, що |
|
дуальність» |
вирізняє одну людину з#поміж інших, включно з її природними і соціаль# |
|
|
ними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями. |
|
|
Однак і у випадку вживання цього терміна соціологію цікавить не сама |
|
|
по собі неповторність та індивідуальність, а її вплив на соціальні процеси |
|
|
та місце в них. |
|
Вихідні |
Соціологія у розгляді цих категорій та їхнього співвідношення виз# |
|
принципи |
начає кілька важливих вихідних принципів. Насамперед ідеться про те, |
|
розгляду |
що індивід виокремлюється з попередньо неподільної племінної |
|
категорій |
історичної спільноти людей раніше, ніж особистість. На думку соціолога |
|
соціології |
Є.Бабосова та культуролога Н.Моїсеєва, виокремлення індивіда із |
|
особистості |
||
соціальної спільноти як стадіально першого суб’єкта історичного процесу |
||
|
||
|
й культури починається в епоху неолітичної революції VIII—VII |
|
|
тисячоліть до н.е., котра поклала початок сучасним цивілізаціям. |
|
|
Набагато пізніше, після падіння першого покоління держав «бронзового |
|
|
віку», приблизно з кінця другого тисячоліття до н.е. і до завершення того |
|
|
періоду, який відомий німецький мислитель К.Ясперс назвав «вісьовим |
|
|
часом» (VIII—II ст. до н.е.), складається паліативний тип індивіда. Він |
|
|
за збереження в цілому рис індивіда разом із тим набуває деяких рис |
|
|
особистості. |
|
Історичний |
І лише на основі досягнень «вісьового часу» — часу виникнення |
|
процес появи |
писемності, великих світових культур і релігій, етичної рефлексії в |
|
особистості |
античності, а згодом і в християнстві, починає викристалізовуватися |
|
|
особистість як автономний щодо спільноти і суспільства суб’єкт |
|
|
соціальної діяльності. Цей процес триває кілька століть і завершується |
|
|
в епоху Відродження та буржуазних революцій, що за нею відбувалися. |
|
|
На їх вістрі й виникає індустріальна цивілізація, яку одночасно можна |
|
|
назвати цивілізацією особистості. Саме в межах цієї цивілізації і |
|
|
притаманної їй культури, за визначенням російського соціолога І.Кона, |
|
|
і виникає невідоме ні середньовіччю, ні античності поняття (і проблема) |
|
|
формування особистості. Це по#перше. |
|
|
По#друге, кожен індивід є людиною, але не кожен — особистістю. |
|
|
Особистістю не народжуються — нею стають. Індивід, у цьому випадку, |
|
|
є вихідним пунктом для розвитку в людині особистості, а особистість, |
|
|
своєю чергою, — це підсумок розвитку індивіда, найповніше уособлення |
|
|
всіх людських властивостей. |
|
|
По#третє, особистість є конкретним виявленням суті людини, проте |
|
|
одночасно й утіленням соціально значущих рис і властивостей відповідного |
|
|
суспільства та його культури. Немає людини й особистості «взагалі» — |
180