Лекція 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств. Ринок і продукція План

1. Характеристика зовнішнього середовища господарювання підприємств.

2. Ринкова інфраструктура, її складові елементи.

3. Попит ринку на окремі види продукції.

4. Загальна характеристика ринку.

5. Товарна політика та її структура.

1. Хактеристика зовнішнього середовища господарювання підприємств

Зовнішнє середовище – це економічні умови, споживачі, профспілки, нормативні акти, законодавство, конкуруючі організації, системи цінностей в суспільстві, суспільні погляди, техніка і технологія і ін.

Характеристики зовнішнього середовища (ЗС):

• Взаємозв'язок чинників ЗС – це рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає на ін. чинники ЗС.

• Складність ЗС - це число чинників, на які виробнича система зобов'язана реагувати, а також рівень варіації кожного чинника.

• Динамічність ЗС – це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації.

• Невизначеність ЗС – є функцією, залежною від кількості інформації, яку має в своєму розпорядженні підприємство з приводу конкретного чинника ВС. Чим менш визначене за ВС, тим складніше приймати рішення.

Основні напрями взаємодії підприємства з чинниками ЗС :

• Вивчення міри впливу внутрішніх і зовнішніх чинників;

• Комплексне планування діяльності підприємства;

• Організаційна адаптація підприємства до умов зовнішнього середовища.

2. Ринкова інфраструктура, її складові елементи

Інфраструктура ринку – це сукупність організацій (установ), що мають різні напрями діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників і інших ринкових агентів, які здійснюють обіг товарів і просування їх з сфери виробництва в сферу звернення.

Найбільш важливі елементи інфраструктури:

• Комерційні інформаційні центри;

• Біржі (товарні, сировинні, фондові, валютні і ін.);

• Банки (комерційні, інвестиційні, кредитові і ін.);

• Транспортні і складські мережі;

• Комунальні системи;

• Інше

3. Попит ринку на окремі види продукції

Діяльність підприємства у сфері матеріального виробництва має на увазі 2 основних етапу: виробництво матеріального продукту; продаж продукту виробництва і покупка потрібних компонентів виробництва (обмін).

Перший етап в основному відбувається в межах самого підприємства, другий — за його межами.

Процес виробництва починається з акту обміну (купівлі-продажу), супроводжується обміном і закінчується ним: куплена сировина і матеріали за допомогою найманих робітників і купувальних енергії, палива і знарядь праці перетворюються на товар - новий предмет для продажу на ринку, і кругообіг "товар - гроші - товар - гроші" безконечний.

Безперервний обмін - суть сучасного виробництва. Воно функціонує лише тому, що само споживає, а для цього повинно мати засоби для придбання споживаних ресурсів. Ці кошти виробниче підприємство отримує за рахунок продажу на ринку власної продукції, підкоряється його законам і регулюється ними. Без товару, який створюється виробництвом, ринок зникне. Виробництво – це спосіб перетворення непридатних для вжитку або недоступних для людини речовин в корисних, доступних і потрібних людям продукти Виробничий процес по перетворенню сировинних ресурсів природи на корисну товарну масу заснований на знанні і активному використанні законів і сил природи. У цій частині виробництво повністю залежить від природних законів, що діють в матеріальному довкіллі, і підпорядковано ним. Людина може лише пізнати ці закони і скористатися ними, але не змінити їх.