- •Лекція 3. Структура та управління підприємством План
- •1. Система управління підприємством
- •Лекція 4. Зовнішнє середовище господарювання підприємств. Ринок і продукція План
- •2. Ринкова інфраструктура, її складові елементи
- •3. Попит ринку на окремі види продукції
- •4. Загальна характеристика ринку
- •5. Товарна політика та її структура
5. Товарна політика та її структура
Товаром є все, що продається і купується на ринку. Гроші при цьому служать мірою цінності товару і самі в процесі обміну стають товаром. У сфері кредитних стосунків на фондових біржах гроша — звичайний товар, цінність якого відносно матеріальних благ визначається звичайним способом — на основі попиту і пропозиції.
Продукти праці і природи, призначені для обміну шляхом купівлі-продажу, складають основу товарної маси. В процесі купівлі-продажу змінюється не вміст товару, а лише право володіння.
Товари діляться на 2 групи: матеріально-речові блага; послуги. До матеріально-речових благ відносяться їжа, одяг, житло, машини, матеріали і т. д.; до послуг — транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, наука, освіта, культура, комунально-побутове обслуговування, реклама, торгівля. Товарне виробництво — це виготовлення товарів і послуг не для власного вжитку, а для обміну і продажу за гроші з метою одночасного придбання потрібних для себе товарів в іншої особи (підприємства). Продукція, виготовлена на підприємстві і призначена для продажу, називається товарною продукцією.
Продукція або вигляд роботи, які призначені для особистого вжитку: вирощування овочів, кольорів на садовій ділянці, ремонт і прання власного одягу, виготовлення їжі і т. д., — в світовій практиці прийнято відносити до так званої тіньової економіки. Ця продукція не підлягає загальнонаціональному обліку, а тому знаходиться як би в тіні. До тіньової економіки відноситься і кримінальний (незаконний) товарообіг. Разом з цим система внутрішнього обслуговування на підприємствах, включаючи ремонт, зв'язок, охорону і т. д., не відноситься до тіньової економіки, оскільки витрати на ці види робіт включаються в собівартість і ціну товарної продукції і схильні до фабрично-заводського і державного обліку.
Товарообмін між окремими виробниками товарів — основний метод розвитку сучасної економіки, який будується на принципах суспільного розподілу праці, спеціалізації і кооперації виробництва.
Товарне виробництво включає, таким чином, наступні економічні категорії: виробництво товару; спеціалізація товаровиробників; кооперація виробництва; обмін (купівля-продаж) товарами між товаровиробниками; кінцевий вжиток. Останні 2 категорії утворюють ринок товарів.
Головний орієнтир діяльності підприємства - ринок, його потреби, ємкість і можливості зміни. З ринком підприємство зв'язане як з боку виробництва і збуту власній продукції, так і з боку матеріально-технічного забезпечення сировиною, матеріалами, устаткуванням і іншим приладдям виробництва.
Життєвий цикл товару (ЖЦТ) – це концепція, за допомогою якої відображується процес розробки товару, його збут, здобуття прибутку, поведінка конкурентів, розвиток стратегії маркетингу фірми від моменту зародження ідеї про створення товару до зняття його з ринку.
Основні завдання товарної політики (ТП) на стадії впровадження або виходу товару на ринок:
Формування адекватної збутової мережі, створення нових збутових каналів;
Активна поведінка інформаційної реклами;
Визначення найбільш оптимального моменту виходу на ринок з новим товаром;
Подолання функціональної конкуренції;
Вироблення варіантів можливої поведінки конкурентів у відповідь на появу нового товару;
Забезпечення відповідності структури вжитку новому товару, що існує на ринку, технологічній і ринковій адаптації нового товару.
Завдання ТП на стадії зростання:
Уникнути прямої конкуренції за рахунок модифікацій і часткового вдосконалення товару;
Забезпечити ефективність агресивної реклами товару саме свого підприємства;
Використовувати широку збутову мережу по масових продажах товару;
Забезпечити оптимально високий рівень цін і ін.
Завдання ТП на стадії зрілості зводяться в основному на продовженні ЖЦТ:
Глибока сегментація ринку і освоєння нових ринків;
Диференціація асортименту продукції;
Конкуренція рекламних компаній;
Заохочення і стимулювання частішого вжитку товару постійними покупцями;
Дослідження способів використання товару;
Розширення ринку за рахунок залучення нових груп споживачів;
Зниження цін і ін.