- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ і загальні рекомендації
- •Розділ іі
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література
- •Лекція 2. Княжа доба в історії України (іх–XV ст.) (2 год.). План лекції.
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 3. Козацька доба в історії України (XVI–XVIII ст.) (2 год.). План лекції.
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 4. Україна у складі Російської та Австрійської імперій (хіх ст. – початок хх ст.) (2 год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 5. Україна у новітній період (1917 – кінець хх ст.) (8 год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 6. Україна в умовах незалежності (2 год).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Розділ ііі.
- •Семінарське заняття № 2. Утворення та розвиток ранньофеодальної держави київська русь (4 год.).
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 3. Культура київської русі та галицько-волинського князівства (іx – сер. XIV ст.) (2 год.).
- •Семінарське заняття № 5
- •Козацька доба в історії україни
- •(XVI–XVIII ст.)
- •(2 Год.).
- •Ключові дати до теми:
- •Словник історичних термінів і понять до теми:
- •Завдання для самоперевірки:
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття № 6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом богдана хмельницького (2 год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 7. Гуманізм культури доби відродження. Культурні процеси у литовсько-польський період (2 год.).
- •Семінарське заняття № 8. Українські землі у хіх ст.: соціально-економічні та культурні процеси у східноукраїнських та західноукраїнських землях (2 год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 9. Культура україни у новий час (4 год.).
- •Семінарське заняття № 10
- •(4 Год.)
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 11. Українські землі у складі срср. (6 год.)
- •Питання для обговорення:
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 12. Україна на сучасному етапі (2 год.)
- •Питання для обговорення:
- •Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
- •Семінарське заняття № 13. Українська культура у новітню добу (4 год.)
- •Розділ іv. Підсумкова тека
- •4.1. Теоретичні питання.
- •4.2. Тестові завдання.
- •Розділ V. Критерії оцінок знань курсантів з дисципліни «історія україни»
- •Розділ VI. Список літератури
- •6.1. З історії україни
- •Основна
- •Додаткова
- •6.2. З історії української культури Основна
- •Додаткова
- •Додатки стисла хронологія історії україни
- •Стисла хронологія розвитку української культури
- •Термінологічний словник
Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.
Робота з першоджерелами.
Статут Кирило-Мефодіївського товариства
Головні ідеї:
Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.
Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.
Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.
Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.
Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.
Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.
Головні правила товариства:
Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.
Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв'язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно присязі, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.
У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.
Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.
Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.
Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.
Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.
Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. — К.: Наукова думка, 1990. - Т. 1. - С. 150 - 152.
Запитання і завдання:
1) Визначте головні завдання, які кирило-мефодіївці ставили:
а) для розв'язання соціальних проблем;
б) для розв'язання проблем національних.
2) Про що свідчить те, що у списку «слов'янських племен», які повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов'ян, «північно-руси » (росіяни) стоять на другому місці, а «південно-руси» (українці) – на першому?
3) Про що свідчила відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?
Робота з картою.
Показати на карті:
1) українські землі у складі Російської та Австрійської імперій;
2) центри громадівського руху 60–80-х років XIX ст.
Теми для складання хронологічних таблиць:
1) Заповнити таблицю розвитку культури України пер. пол. ХІХ ст.:
Освіта |
Наука |
Література |
Театр і музика |
Архітектура |
2) У таблиці назвати та охарактеризувати (рік утворення, програма, представники та ін.) політичні партії, які представляли національний рух українців Наддніпрянщини на поч. ХХ ст.
Теми повідомлень, рефератів:
1) Реформи 60–70 рр. та їх роль на соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
2) Політичний портрет М. Драгоманова. Роль «Громад» 60–70х рр.. XIX ст. в українському русі.
3) Характерні риси українського відродження в ІІ пол. XIX ст. та його відмінності на західноукраїнських та наддніпрянських землях.
Тестові завдання для самоперевірки:
1. Українські землі в XIX –на початку XX ст. входили до складу:
Російської імперії Речі Посполитої, Туреччини;
Російської імперії, Австро-Угорщини;
Австро-Угорщини, Російської імперії та Туреччини.
2. Які українські землі у ХІХ ст. входили до складу Малоросійськогогенерал-губернаторства Російської імперії?
землі Північного Причорномор'я від Бесcарабії до Криму;
землі Лівобережної України, колишні Гетьманщина та Слобожанщина;
землі Правобережної України.
3. Ізмаїльський, Акерманський та Хотинський повіти Російської імперії з кількісно переважаючим українським населенням входили до:
Херсонської губернії;
Таврійської губернії;
Бессарабської області
4. Іноземцями (сербами, німцями, болгарами, греками, вірменами, росіянами) в другій половині XVIII –першій половині XIX ст. були значною мірою залюднені вільні землі губерній:
Катеринославської, Чернігівської, Полтавської;
Таврійської, Херсонської, Катеринославської;
Полтавської, Херсонської, Катеринославської;
Катеринославської, Таврійської, Київської;
Херсонської, Київської, Полтавської.
5. На території Лівобережної України (Малоросії) кріпосне право було запроваджене в:
1775 р.;
1783 р.;
1796 р.
6. "Как жертва всесожжения вспыхнула святая белокаменная, й из конца в конец по всему царству раздался клич, чтобы виходили й стар, й млад заливать вражеской кровью великий пожар московский. Достиг этот судорожный клич й до пределов нашей мирной Украины. Зашевелилась она, моя родная мать; зашевелилось й охочекомонное ополчение малороссийское", –в цьому уривку з поеми Т. Шевченка "Близнецы" йдеться про:
події, пов'язані з повстанням під проводом О.Пугачова;
російсько-турецьку війну 1806–1812 рр.;
вторгнення військ Наполеона І у Росію в 1812 р.
7. Серед наведених тверджень виберіть правильні: (2 правильні відповіді)
у 1812 р. більшість дворян –вихідців з української козацької старшини підтримала формування загонів козацького ополчення
корпус військ Наполеона І під час кампанії 1812 р. прорвався до Києва і на деякий час взяв місто в облогу
населення західних повітів Волині створювало дружини самозахисту та партизанські загони, що діяли в тилу наполеонівських військ
селян-кріпаків з України, що брали участь у військових діях проти військ Наполеона І, указом російського імператора було звільнено від кріпацтва і переведено в козацький стан
8. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організованедекабристами, відбулося:
14–25 грудня 1825 р.;
29 грудня 1825 р. –3 січня 1826 р.;
7–15 січня 1826 р.
9. Повстання Чернігівського полку в грудні 1825 р. очолили:
В. Лукашевич та В. Капніст;
П. Пестель та К. Рилєєв;
С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмін.
10. Учасники польського повстання 1830–1831 рр. розглядали землі Правобережної України як:
територію, що після перемоги над царизмом повинна була увійти в Українську державу –складову відновленої Речі Посполитої;
споконвіку польські, а отже, такі, що стануть невід'ємною складовою відновленої Речі Посполитої;
територію, яка не належить полякам, а значить, має залишитись у складі Росії після відновлення Речі Посполитої.
11. Під час польського повстання 1830–1831 рр. більшість правобережних селян-українців:
підтримували поляків, а частина вступила в польські військові з'єднання;
підтримували поляків, але не брали активної участі у військових діях;
залишились лояльними до російського уряду, а частина вступила в спеціально створені для боротьби з повстанцями загони.
12. Русифікація Правобережної України урядом імперії була спровокована:
декабристським рухом 20-х років XIX ст.;
польським повстанням 1830–1831 рр.;
українським національним рухом першої третини XIX ст.
13. Таємне Кирило-Мефодіївське братство було створене в:
Києві;
Харкові;
Санкт-Петербурзі.
14. Таємне Кирило-Мефодіївське товариство існувало у:
1843–1845 рр.;
1845–1847 рр.;
1847–1848 рр.
15. Програмний документ Кирило-Мефодіївського братства – це:
"Книга буття українського народу (Закон Божий)";
"Катехизис автономіста";
"Кобзар".
16. Автором "Книги буття українського народу (Закону Божого)", вважають:
Т. Шевченка;
П. Куліша;
М. Костомарова.
17. Виберіть серед перелічених прізвища тих галичан, які відомі сьогодні як „Руська трійця”: (3 правильні відповіді)
Д. Зубрицький;
М. Левицький;
Й. Лозинський;
М. Шашкевич;
І. Могильницький;
Я. Головацький;
А. Добрянський;
І. Вагилевич.
18. "Руською трійцею" називали:
таємний гурток революційно налаштованих студентів Львівського університету;
український альманах, який вийшов у Будапешті в 1837 р.;
трьох товаришів –учнів греко-католицької семінарії у Львові.
19. Головна руська рада в Галичині діяла у:
1846–1848 рр.;
1848–1849 рр.;
1848–1851 рр.
20. Головою Головної руської ради відразу після її створення був обраний:
Я. Головацький;
Г. Яхимович;
І. Вагилевич.
21. З-поміж наведених виберіть ті ідеї, які містив маніфест Головної руської ради (1848 р.). У маніфесті Головна руська рада заявила про:
(3 правильні відповіді)
існування 15-мільйонного українського народу, часткою якого є русини-галичани;
перехід земель, заселених українцями, до складу Російської імперії;
підтримку вимоги: забезпечити усім народам Австрійської держави їхні національні права;
необхідність адміністративного поділу Галичини та об'єднання всіх українських земель Австрії в окрему провінцію;
підтримку ідеї усунення від влади в Австрії династії Габсбургів і перетворення цієї держави на республіку;
необхідність введення в школах та адміністративних закладах Галичини української мови, реального зрівняння в правах греко-католицького та римо-католицького духовенства.
22. Поділ Галичини на українську та польську частини (тобто на окремі коронні краї) у 1848 р. був головною вимогою:
Центральної ради народової;
Головної руської ради;
Руського собору.
23. У першій половині XIX ст. землі України були переважно:
аграрним краєм;
промисловим краєм;
краєм інтенсивного розвитку і промисловості, і сільського господарства.
24. З-поміж наведених тверджень про основні результати національного руху українців у Галичині в 1848–1849 рр. виберіть правильні: (4 правильні відповіді)
поділ Галичини на окремі провінції: українську (з центром у Львові) та польську (з центром у Кракові);
заснування української преси;
розгортання культурно-просвітницького руху серед українців і створення його осередків – „Галицько-руської матиці" та "Народного дому";
відкриття кафедри історії Русі у Львівському університеті;
відкриття кафедри руської словесності (мови та літератури)у Львівському університеті;
утвердження ідеї національної окремішності русинів у Галичині на Слов'янському конгресі в Празі та на "Соборі руських вчених" у Львові.
25. Панщина в Галичині та на Буковині була скасована Маніфестом імператора Фердинанда у:
1846 р.;
1848 р.;
1853 р.
26. У першій половині XIX ст. на східно- та західноукраїнських землях найбільша частка оброблюваної землі перебувала у власності:
поміщиків (дідичів);
селян;
держави.
27. Реформа 1861 р. забезпечила селянам східноукраїнських земель:
( 3 правильні відповіді)
особисту свободу;
отримання земельних наділів за справедливою ціною:
отримання наділів землі, достатніх лише для утримання родини;
збільшення земельних наділів за рахунок “відрізків”;
негайну ліквідацію всіх повинностей, які селяни мали виконувати на поміщиків;
рівність прав з іншими верствами населення.
28. Реформа 1861 р.:
зберегла поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях;
ліквідувала поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях.
29. Община, що існувала в деяких місцевостях України, в результаті реформ Олександра ІІ:
була ліквідована. Тепер селяни індивідуально несли відповідальністьза сплату податків та виконання повинностей;
збереглась. Община володіла землею і несла відповідальність за виплату податків та виконання повинностей її членами. Без її дозволу селянин не міг покинути село.
30. У другій половині ХIX ст. у підросійській Україні провідними галузями економіки були:
вугледобувна, металургійна, цукрова;
хімічна, металургійна, цукрова;
хімічна, вугледобувна та цукрова.