Тема 8: Підприємство як товаровиробник. Витрати виробництва, валовий дохід і прибуток План вивчення теми

1. Підприємство, його прибуток.

2. Основні форми капіталу підприємства.

Навчальні цілі: розширити межі знань про витрати, природу та джерела прибутку в різних сферах людської діяльності, навчитись розраховувати показники діяльності виробництва.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

У процесі виробництва здійснюються витрати ресурсів, більшість яких купується на ринках і має вартісну форму. При розгляді витрат як базису конкуренції слід пам’ятати, що їх існування в економіці зумовлено рідкістю ресурсів і можливістю їх альтернативного використання. Саме раціональне витрачання ресурсів і обумовлює конкурентні переваги підприємств.

Найважливішою категорією економіки є прибуток.

Максимізація прибутку виступає безпосередньо метою виробництва в будь-якій галузі національної економіки. Однак, перш ніж приступити до ознайомлення з економічною природою прибутку, з її тлумаченнями різними економічними школами, зверніться до поняття “витрати виробництва”.

Прибуток завжди належить власнику засобів виробництва, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм економічної реалізації власності.

Сума прибутку залежить не лише від кількості вкладених у виробництво коштів, що зумовлюють обсяги випуску продукції; а й від того, скільки прибутку приносить кожна вкладена у виробництво грошова одиниця. Ступінь прибутковості вкладень визначає норма прибутку (Р^/),яка обчислюється як відношення маси прибутку(Р)до авансованих у виробництво коштів (С + v):

(2.4)

Капітал підприємства — це засоби виробництва, інше майно та цінності, які обслуговують процес виробництва, а також просте і розширене відтворення підприємства.

Всякий процес виробництва на підприємстві, який розглядається в постійному зв'язку і безперервному потоці свого відновлення, є водночас процесом відтворення. Якщо процес виробництва на підприємстві відновлюється у зростаючих масштабах, то це буде розширене відтворення.

Капітал починає свій рух із грошової форми. Грошовий капітал Г використовується на купівлю засобів виробництва ЗВ і робочої сили РС, які поєднуються в процесі виробництва В і створюють новий товар Т΄, після реалізації якого капіталіст одержує його вартість у грошовій формі Г'.

У процесі кругообігу капітал проходить три стадії.

Перша стадія: Г — Т (РС + ЗВ) — купівля на ринку засобів виробництва і робочої сили (стадія обігу).

Друга стадія: ...В...Т' — стадія виробництва, на якій створюються нові товари. Літера В означає процес виробництва, а літера Т' — обсяг товару з такими витратами, що можна одержати прибуток.

Третя стадія кругообігу: Т′ —Г′ — стадія реалізації виробленої продукції, тобто товарного капіталу, на конкурентному ринку. Грошовий капітал Г, який підприємство витратило на виробничі ресурси, повернувся йому з приростом Г + ДГ.

З цієї формули видно, що грошовий капітал перетворюється на продуктивний, продуктивний — на товарний, а товарний — на грошовий. Таким чином, існує три функціональних форми капіталу підприємства — грошовий, продуктивний, задіяний у процесі виробництва, і товарний. На першій і третій стадіях кругообіг функціонує у сфері обігу, на другій — у сфері виробництва, яка є вирішальною.

Кругообіг капіталу — це безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї вихідної форми — грошової.

Оборот капіталу — це кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється. Оскільки капітал проходить у своєму русі сферу виробництва і сферу обігу, то його час обороту складається з часу виробництва і часу обігу.

Час виробництва — це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері виробництва. На відміну від часу виробництва час обігу — це той час, протягом якого капітал перебуває у сфері обігу. Він включає в себе час купівлі засобів виробництва і робочої сили (перша стадія кругообігу) та час реалізації вироблених товарів (третя стадія кругообігу).

Кількість оборотів=360/тривалість одного обороту, днів

Основний капітал, його фізичний і моральний знос. Капітал, що перебуває у виробничій формі, за характером обороту традиційно поділяють на основний і оборотний.

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношення). До основного капіталу відносять ту частину авансованого капіталу, яка втілюється в засобах праці (споруди, машини, устаткування, інструмент). Перенесена частина вартості основного капіталу створює амортизаційний фонд.

Ефективність використання основного капіталу характеризується фондовіддачею та фондоміскістю.

Фондовіддача – відношення виробництва продукції до одиниці витрат основних виробничих фондів.

Ефективність витраченої живої праці визначається як продуктивність праці – це виробництво продукції на одного працівника:

Існують два види зношування основного капіталу — фізичне і моральне. Фізичний знос — матеріальний знос машин, інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання. Фізичний знос є наслідком виробничих навантажень, впливу атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлено знаряддя праці, тощо. У результаті фізичного зносу засоби праці втрачають частину своєї вартості. Моральний знос основного капіталу — це передчасна втрата основним капіталом їхньої вартості або зменшення її.

Амортизація основного капіталу — це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляється. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають амортизаційними.

Оборотний капітал — частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари цілком і яка повністю повертається в грошовій формі після їх реалізації. До складу оборотного капіталу входять предмети праці (сировина, матеріали, енергія, паливо), а також капітал, витрачений на робочу силу.