3. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Модуль І

Змістовий модуль 1. Релігієзнавство

Тема 1: Релігія як форма світогляду, її предмет і функції

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• релігієзнавство як галузь знань, його мету, завдання, предмет, функції, методи та поняття;

• релігію як феномен духовної культури, теорії про її походження.

Питання теми

1. Виникнення та становлення релігієзнавства як окремої галузі знань.

2. Предмет, категорії й аспекти релігієзнавства.

3. Релігія як феномен духовної культури.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання важливо відзначити, що, хоч релігієзнавство як окрема галузь знань виникло лише у ХІХ ст., проте воно має давню історію, оскільки виникло як результат зусиль представників богословсько-теологічної та філософської думки.

Аналіз релігієзнавства як науки доцільно проводити за трьома основними складовими, якими виступають філософія релігії; соціологія релігії; психологія релігії.

По-друге, необхідно визначити та проаналізувати два напрями наукового дослідження релігії:

• теоретичне релігієзнавство, яке складається з філософських, соціологічних і психологічних аспектів;

• історичне релігієзнавство, яке вивчає історію виникнення й еволюції окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентуючи увагу на послідовності розвитку релігійних культів.

При вивченні другого питання студенту потрібно чітко усвідомити, що релігієзнавство і релігійні теорії за своїм змістом не співпадають, оскільки релігійні вчення належать до системи богослов’я (теології) та теоретично обґрунтовують релігійні цінності, релігієзнавство ж – це галузь науки, одним з предметів якої виступають релігійні вчення.

Важливо звернути увагу на такі складові предмету релігієзнавства, як:

• виникнення, функціонування й розвиток релігії;

• будова та компоненти релігії;

• роль релігії в історії суспільства та житті окремої людини.

Слід також загострити увагу на розкритті мети релігієзнавства, по-перше, як науки (допомога у корегуванні основних напрямків державної політики щодо дотримання прав людини та забезпечення конституційного принципу свободи совісті), а по-друге, як навчальної дисципліни (підвищення рівня гуманітарної освіти, морального виховання молоді через розкриття історії і сутності релігії, її місця в системі духовної культури та в житті суспільства).

Категорії релігієзнавства можна розподілити на три групи: власне релігієзнавчі, загальнофілософські і конкретно-наукові поняття.

При вивченні третього питання необхідно дослідити взаємозв’язок і взаємовплив релігії з історичними, соціальними, культурними умовами життя людей.

Слід звернути увагу на загальні ознаки, які дозволяють визначити даний феномен духовної культури як релігію, такі як визнання надприродного, наявність ідеї порятунку та універсальних духовних практик, спрямованих на зв’язок з божественним тощо.

Ключові терміни та поняття

філософія релігії соціологія релігії

психологія релігії релігієзнавство

теологія богослов’я

Бібліографічний список

Обов’язкова література: 1-7.

Додаткова література: 2,8,13,15,17,21,22,25,26,29,35-38,40-41

Тема 2: Релігійно-філософські системи Стародавнього світу

Мета роботи: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• причини виникнення та специфіку ранніх форм релігійних вірувань;

• особливості релігійних систем Стародавнього світу.

Питання теми

1. Походження релігії, еволюція релігійних вірувань.

2. Історичні умови виникнення ранніх форм релігійних уявлень.

3. Релігії народів Малої Азії, Східного Середземномор’я і стародавнього Дворіччя.

4. Релігія Єгипту, Індії, Греції, Риму.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці відповіді на перше питання доцільним буде розглянути первісні форми релігійних вірувань у їх історичному зв’язку і змінності. Важливо звернути увагу на суспільно-економічні умови життя людей у відповідні періоди, прослідкувати, яким чином попередні форми релігійних уявлень формують і обумовлюють наступні.

Цікавим буде звернути увагу на залишки первісних вірувань, які притаманні свідомості людей на сучасному етапі та впливають таким чином на їх світогляд.

При підготовці відповіді на друге питання студенту потрібно звернути увагу на те, що ранні релігійні уявлення не можна розглядати як сформовану релігію, оскільки у них були відсутні її істотні ознаки. Завдання студентів полягає у тому, щоб розкрити та охарактеризувати специфіку ранніх форм релігійних уявлень, враховуючи, що родоплемінні культи є складними конгломератами специфічних місцевих традицій, обрядів, ритуалів, якими позначаються різні етапи людського життя, та пов’язані з уособленням небесних і атмосферних явищ.

Для більш системного викладу матеріалу доцільно звернути увагу на зв’язок форм ранніх релігійних вірувань з розвитком суспільного життя людей та розподілити їх на дві групи:

• племінні форми релігійних уявлень, які виникли у період від 100 до 40 тис. років тому, до яких належать магія, фетишизм і анімізм;

• родові форми релігійних уявлень, які виникли у період формування та розвитку родоплемінного ладу приблизно 40 тисяч років тому: раннього матріархату – тотемізм, пізнього матріархату – землеробський культ, патріархату – шаманізм.

При підготовці третього та четвертого питань студентам потрібно звернути увагу на формування чітких уявлень про специфічні риси релігій народів, що населяли певні території. Така зумовленість територією проживання, а отже характером господарської діяльності та суспільно-політичного життя у ранніх національних релігіях прослідковується досить чітко. Особливо це стосується особливостей відправлення культу, ієрархії головних божеств.

У зв’язку з цим характеристика ранніх національних релігій звичайно проводиться за напрямками: релігія народів Дворіччя; релігія Стародавньої Індії; релігія Стародавнього Єгипту; релігії Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.