Тема 4: Свобода совісті та толерантність

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• сутність поняття свободи совісті;

• правовий зміст свободи совісті;

• актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні та інших країнах світу;

• місце свободи совісті в системі демократичних свобод;

• особливості міжнародного права про свободу совісті.

Питання теми

1. Сутність свободи совісті, її формування та розвиток.

2. Правовий зміст свободи совісті. Конституцій і законодавство України про свободу совісті.

3. Міжнародне право про свободу совісті.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці відповіді на перше питання необхідно походити з того, що поняття «свобода совісті» є складною і багатогранною категорією та може мати різні форми вияву: моральні, політичні, правові тощо. Студентам потрібно звернути увагу на її філософсько-релігієзнавчий вимір, який стосується буття релігії в суспільстві.

При розкритті сутності «свободи совісті» у її релігійному вимірі необхідно звернути увагу на характеристику таких складових як: свобода релігії; свобода віросповідання; свобода церкви; свобода в релігії; релігійна толерантність.

При висвітленні другого питання необхідно звернути увагу на те, що проблеми, пов’язані із забезпеченням свободи совісті в Україні, є надзвичайно важливими щодо правового регулювання і досить складним аспектом внутрідержавної політики.

Характеристику історії державно-церковних відносин в Україні доцільно провести за такими етапами: києворуський (княжий); козацький; синодальний; радянський; сучасний.

Для розкриття сучасних відносин держави і церкви в Україні необхідно звернути увагу на норми та принципи, що містяться в Конституції України, Законах України «Про свободу совісті і релігійні організації», «Про альтернативну (невійськову) службу». Слід підкреслити, що законодавство України забезпечує свободу совісті як віруючих, так і невіруючих та узгоджується з основними міжнародними правовими актами.

При підготовці третього питання студентам потрібно чітко визначити, що у сучасному суспільстві свобода совісті, виступаючи однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей, є основою розвитку гуманістичного і демократичного суспільства. Міжнародні акти з прав людини покликані забезпечити цивілізованим чином свободу совісті.

Необхідно звернути увагу на характеристику таких нормативних актів як:

• Загальна декларація прав людини;

• Європейська конвенція з прав людини (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права);

• Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань;

• Рекомендації щодо релігії та демократії Парламентської асамблеї Ради Європи тощо.

Ключові терміни та поняття

свобода совість

самовизначення духовний суверенітет

свобода релігії свобода віросповідання

свобода церкви свобода в релігії

релігійна толерантність природне право

Питання для самоконтролю

1. Чому свобода совісті належить до невід’ємних прав людини?

2. Чому витоки свободи совісті лежать в акті самовизначення людини?

3. Які поняття повніше розкривають поняття «свобода релігії»?

4. У чому особливість релігійної толерантності?

5. Яка модель державно-церковних відносин найбільшою мірою забезпечує свободу віросповідання?

6. Яким чином розвивались державно-церковні відносини в Україні?

7. Яким чином співвідносяться основні статті Конституцій України стосовно проблем свободи совіти з міжнародними правовими нормами?

8. У чому особливості сучасної моделі українських державно-церковних відносин?