Шкала якісної оцінки коефіцієнта сумарної плідності, загальних коефіцієнтів народжуваності та плідності

Коефіцієнт сумарної плідності ‰	Оцінка рівня коефіцієнта	Загальний коефіцієнт народжуваності, ‰	Загальний коефіцієнт плідності, ‰
До 1,5	Надзвичайно низький	До 10	До 40
1,5-1,8	Дуже низький	10-12	40-48
1,8-2,2	Низький	12-16	48-64
2,2-2,8	Середній	16-25	64-100
2,8-4,0	Високий	25-35	100-140
4,0-6,0	Дуже високий	35-50	140-250
6,0 і понад	Надзвичайно високий	50 і понад	250 і понад

Джерело: Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення. – К.: Вища шк., 1993. – С. 193,213.

Таблиця 4.3

Шкала якісної оцінки загального коефіцієнта смертності населення і коефіцієнта смертності немовлят

Рівень загального коефіцієнта смертності населення, ‰	Оцінка рівня коефіцієнта смертності	Рівень коефіцієнта смертності немовлят, ‰
До 7	Надзвичайно низький	До 7
7-10	Дуже низький	7-10
10-12	Низький	10-12
12-15	Середній	12-15
15-20	Високий	15-20
20-30	Дуже високий	20-50
30 і понад	Надзвичайно високий	50 і понад

Джерело: Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення. – К.: Вища шк., 1993. – С. 193, 213.

Таблиця 4.4

Шкала якісної оцінки середньої очікуваної тривалості життя

Рівень показника	Середня очікувана тривалість життя, років
Надзвичайно низький	До 30
Дуже низький	30 – 40
Низький	40 - 55
Середній	55 - 65
Високий	65 - 70
Дуже високий	70 - 76
Надзвичайно високий	76 і більше

Загальний коефіцієнт природного приросту населення складається із різниці коефіцієнтів народжуваності та смертності - відносний к_e показник природного приросту (скорочення)

к_e = n - m, або ‰.(4.12)

Рівень коефіцієнта природного приросту k_e визначає напрям відтворення населення:

• відтворення розширене, якщо к_e > 0;

• відтворення просте, якщо к_e = 0;

• відтворення звужене, якщо к_e < 0.

Механічний рух, пов’язаний з процесом зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання, оцінюється такими абсолютними показниками як валова міграція (ВМ) та сальдо міграції (∆м), а також показниками інтенсивності міграційних процесів – загальними (коефіцієнти прибуття, вибуття, рухомості та механічного приросту), спеціальними та частковими.

ВМ = П + В; ∆м = П - В, (4.13)

де П – чисельність прибулих за певний період; В – чисельність вибулих за той же період в тому ж регіоні.

Ступінь поширення міграційних процесів оцінюють показники інтенсивності міграції, що розраховуються по відношенню до середньорічної чисельності наявного населення і подаються в проміле:

‰ (4.14)

Загальні коефіцієнти міграції (прибуття і вибуття; рухомості та механічного приросту) обчислюють до загальної чисельності населення.

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремих контингентів або груп населення, наприклад окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції розраховуються окремо для кожної вікової групи мігрантів. Обчислюється також середній, модальний та медіанний вік мігрантів у цілому та в межах статі, за видами поселень та видами міграції.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду її перспективна кількість розраховується за формулою:

S_i = S₀ (1 + ), (4.15)

де К_Δ - середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, ‰; n – кількість років у прогнозному періоді. При цьому :

1000 = к_e + к_м. (4.16)

Структура сімей і домогосподарств

Загальна соціально-демографічна характеристика є основою вивчення структури домогосподарств (ДГ) за складом, розміром і типом. При вивченні складу ДГ виділяють такі категорії: діти (особи віком до 18 років), дорослі, особи непрацездатного віку, особи працездатного віку, пенсіонери, працюючі особи, непрацюючі особи.

По-перше, домогосподарства поділяють на приватні (звичайні) та колективні (групові). За ознакою сімейності вони можуть бути сімейними та несімейними. При цьому сімейні домогосподарства поділяють на групи за такою ознакою, як структура сім’ї:

• із однієї шлюбної пари;

• зі шлюбної пари з дітьми;

• із двох шлюбних пар із дітьми чи без дітей;

• із трьох і більше шлюбних пар із дітьми чи без дітей;

• із матері (батька) із дітьми;

• зі шлюбної пари з дітьми чи без дітей та одного із батьків подружжя з дітьми і т. д.

На підставі класифікації за складом сім’ї можна обчислювати частки домогосподарств, використовуючи відносні величини структури:

• із повними і неповними сім’ями,

• із простими і складними сім’ями,

• із однієї, двох трьох і т.д. осіб,

• без дітей, із однією дитиною, двома і т.д. дітьми,

• із дітьми у відповідному віці,

• у складі яких є працюючі особи (немає працюючих осіб) і т.д.

Структура домогосподарств не стабільна, вона безперервно змінюється під впливом демографічних, соціальних, економічних, політичних та інших факторів. Тому аналізуючи структуру домогосподарств, вивчають її динаміку.

Визначення структурних зрушень окремих частин сукупності та узагальнюючих характеристик структурних зрушень в цілому по сукупності базується на відносних показниках структури, що являють собою співвідношення окремих частин і цілого. При цьому вони можуть бути представлені як частка (коефіцієнт) або питома вага (%). Як часткові, так і узагальнюючі показники структурних зрушень можуть відображати або “абсолютну” зміну структури у процентних пунктах чи долях одиниці, або її відносну зміну у процентах чи коефіцієнтах. “Абсолютна” зміна показана в лапках, тому що цей показник є абсолютним за методологією розрахунку, а не за суттю та одиницями виміру.

“Абсолютний” приріст питомої ваги і - ої частини сукупності показує на скільки процентних пунктів збільшилася (+) або зменшилася (-) ця структурна частина в j – ий період часу порівняно із (j – 1) періодом:

(4.17)

де d_ij - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в j – ий період часу;

d_ij-1 - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в (j – 1) період часу.

Найпростіше, визначити по кожній групі “абсолютну” зміну питомої ваги – структурні зрушення, які вимірюються у відсоткових (процентних) пунктах. У табл. 4.5 наведено приклад такого аналізу для визначеного складу домогосподарств за категоріями осіб в них.

Таблиця 4.5

Склад домогосподарств за категоріями осіб

Показник	Всі домогосподарства		Структурні зрушення, в.п.
	2008р.	2009р.	2009р. - 2008р.
Кількість домогосподарств (тисяч)	17199,0	17096,8	-
Середній розмір домогосподарства (осіб)	2,60	2,60	-
Склад домогосподарств (%)	100,0	100,0	0,0
діти          до 3 років	3,2	3,4	+0,2
3–6 років	3,5	3,7	+0,2
7–13 років	7,4	6,9	-0,5
підлітки   14–15 років	2,5	2,5	0,0
16–17 років	2,8	2,7	-0,1
жінки       18–29 років	8,5	8,5	0,0
чоловіки   18–29 років	8,9	9,2	+0,3
жінки        30–54 років	19,1	19,0	-0,1
чоловіки   30–59 років	20,1	19,9	-0,2
жінки у віці 55 років і старші	16,9	17,0	+0,1
чоловіки у віці 60 років і старші	7,1	7,2	+0,1

Як видно із таблиці 4.5 за рік у складі ДГ відбулися незначні структурні зрушення, а саме: зросла питома вага дітей до 3 років і від 3 до 6 років на 0,2 в.п. кожної групи. Найбільше зростання питомої ваги (+ 0,3 в.п.) відбулося по групі чоловіків   18–29 років, а найменше- по групі «жінки у віці 55 років і старші» та «чоловіки у віці 60 років і старші» -на 0,1 в.п. кожна. Найбільше зниження питомої ваги (- 0,5 в.п.) відбулося по групі «діти 7–13 років».

Узагальнюючими показниками структурних зрушень у випадках, коли виникає необхідність оцінити структурні зрушення у соціально-економічному явищі в цілому за якісь окремі часові періоди або у кількох структур, що відносяться до окремих об’єктів за один і той же часовий період, є лінійний та квадратичний коефіцієнти “абсолютних” структурних зрушень, які визначають за формулами:

лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень

, (4.18)

де k – кількість структурних частин сукупності;

d_ij - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в j – ий період часу;

d_ij-1 - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в (j – 1) період часу.

квадратичний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень

. (4.19)

Лінійний та квадратичний коефіцієнти “абсолютних” структурних зрушень (у процентних пунктах) дозволяють отримати зведену оцінку швидкості зміни питомої ваги окремих частин сукупності. Для зведеної характеристики інтенсивності зміни питомої ваги окремих частин сукупності використовують квадратичний коефіцієнт відносних структурних зрушень:

, (4.20)

Цей показник відображає той середній відносний приріст питомої ваги (у відсотках), який спостерігався за період, що досліджується.

Для зведеної оцінки структурних зрушень у досліджуваній сукупності в цілому за весь часовий інтервал, що охоплює кілька тижнів, місяців, кварталів чи років, найбільш доцільно використовувати лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень за n періодів (у процентних пунктах):

, (4.21)

де d_in - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в останній період часу;

d_i1 - питома вага (частка) і - ої частини сукупності в 1 - ий період часу.

Цей показник може використовуватися як для порівняння динаміки двох і більше структур, так і для аналізу динаміки однієї і тієї ж структури за різні за тривалістю періоди часу. Методику використання формул 4.18 – 4.21 наведено у прикладі 1 до теми 6. «Статистика споживання».

Завдання до розв’язання

Завдання 1

За даними поточного обліку чисельність постійного населення міста А протягом року зазнала змін і становила, осіб:

- 01.01 52580;

- 01.04 52408;

- 01.07 52034;

- 01.10 52486;

- 01.01 52646.

Визначте середньорічну чисельність населення міста і густину населення, враховуючи, що територія міста становить 105,16 км ².

Завдання 2

Є такі дані про населення міста Б (тис. осіб):

• наявне населення 1050;

• постійне населення 960;

• тимчасово проживаючі 235.

Визначте чисельність тимчасово відсутніх у місті.

Завдання 3

Розрахувати показники відтворення та міграції населення регіону в абсолютних та відносних показниках. Зробити аналіз демографічної ситуації в регіоні, якщо відомо (дані умовні):

Показник	Значення, тис. осіб
Чисельність населення на початок року	2850
Чисельність жінок дітородного віку: на початок року на кінець року	850 862
Народилось немовлят: в поточному році в попередньому році	24,0 24,7
Померло людей в тому числі дітей у віці до 1 року всього	53,0 0,6
із них дітей, народжених у попередньому році	0,2
Прибули в регіон за рік	5
Виїхали з регіону за рік	8

Необхідно обчислити:

1. середньорічну чисельність: населення і жінок у віці 15-49 років;

2. абсолютні та відносні показники відтворення населення:

а) народжуваності;

б) смертності;

в) природного приросту;

г) плідності;

д) смертності немовлят;

3. валову міграцію; сальдо міграції; загальні коефіцієнти інтенсивності міграції: прибуття, вибуття, рухомості (валової міграції) та механічного приросту;

4. коефіцієнт загального приросту населення;

5. коефіцієнт життєвості.

Результати проаналізувати, зробити висновки. Визначити можливу чисельність населення регіону через чотири роки за умови, що демографічна та міграційна ситуації не зміняться.

Завдання 4

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження в регіоні дорівнює 860‰, чисельність постійного населення за станом на 01.01. поточного року становить 3000 тис. осіб, у тому числі дітей – 660 тис. осіб, а частка покоління батьків в усьому населенні складає 50%.

Визначте коефіцієнт навантаження прабатьками. Зробіть висновки.

Завдання 5

Населення регіону протягом року зазнало таких змін, при тому що чисельність наявного населення на початок року становила 230 тис. осіб, а постійного населення – 228 тис. осіб:

Показник	Значення, тис осіб
Прибуло на постійне місце проживання	5
у тому числі отримали статус біженців	1
Вибуло на термін до 6 місяців	2
Народилось немовлят	16
Померло людей у тому числі дітей у віці до 1 року	23 0,3
Одружилось пар	14
Розлучилось пар	8

Визначте середньорічну чисельність наявного та постійного населення та всі можливі показники відтворення населення. Отримані результати проаналізуйте та охарактеризуйте демографічний стан у регіоні.

Завдання 6

Інтенсивність смертності міського та сільського населення регіону характеризується даними:

Вид місцевості	Чисельність наявного населення на 1.01. року, тис. осіб		Коефіцієнт смертності в поточному році, %
	базисного	поточного
Міська	623	634	8,6
Сільська	827	826	13,2

Розрахуйте загальний коефіцієнт смертності по регіону в цілому. Оцініть його рівень за міжнародною шкалою. Зробіть висновки.

Завдання 7

Смертність населення за рік характеризується даними:

Вікова група, років	Середньорічна чисельність населення, тис. осіб		Часткові коефіцієнти смертності, %
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
0-14	18	16	1,5	1,0
15-49	36	35	6,0	2,2
50+	26	39	52,5	40,0

Визначте:

а) спеціальні коефіцієнти смертності;

б) загальний коефіцієнт смертності населення регіону. Порівняйте рівні чоловічої та жіночої смертності. Зробіть висновки.

Завдання 8

Статево - віковий склад постійного населення області характеризується даними:

Вікова група, років	Чисельність населення, тис. осіб
	обидві статі	чоловіки	жінки
0 – 14	293,1	149,6	143,5
0 – 15	295,3	150,8	144,5
15 – 49	672,6	336,8	335,8
50 +	320,0	136 ,0	184,0
60 +	197,2	79,2	118,0

Визначте:

1. Коефіцієнти демографічного навантаження дітьми та прабатьками в розрізі статі та в цілому по області.

2. Загальні коефіцієнти демографічного навантаження в розрізі статі та в цілому по області.

3. Коефіцієнти навантаження особами до працездатного віку і старшими за працездатний вік в розрізі статі та в цілому по області.

4. Загальні коефіцієнти навантаження населення працездатного віку в розрізі статі та в цілому по області.

5. Показники збалансованості статі в межах основних контингентів.

6. Тип статево - вікового складу населення області згідно з моделлю Зундберга. Зробіть висновки.

Завдання 9

Обчислити можливу чисельність населення міста на 1.01.2010 р., якщо відомо, що чисельність населення міста на 1.01.2008 р. складала 900 тис. осіб; коефіцієнт народжуваності – 8 ‰, коефіцієнт смертності – 9 ‰, коефіцієнт механічного приросту – +7 ‰.

Завдання 10

У країні зовнішня міграція населення, чисельність якого становила 1 млн осіб, характеризується даними:

Мета поїздки	Кількість мігрантів за рік, тис. осіб
	прибулих	вибулих
Службова	1,6	1,0
Туризм	0,7	1,9
Приватна	3,8	8,7
Обслуговуючий персонал	0,4	0,8
Разом	6,5	12,4

Визначте:

а) структуру емігрантів та імігрантів за країнами міждержавного руху;

б) сальдо міграції в абсолютному та відносному виразі;

в) коефіцієнт прибуття;

г) коефіцієнт вибуття;

д) коефіцієнт рухливості.

Зробіть висновки щодо інтенсивності процесів еміграції та іміграції.

Завдання 11

Використовуючи дані щодо складу домогосподарств (%) проаналізувати структурні зміни, що відбулися для міських поселень і сільської місцевості, за допомогою наступних показників:

• абсолютного приросту питомої ваги і - ої частини;

• лінійного коефіцієнта «абсолютних» структурних зрушень;

• квадратичного коефіцієнта відносних структурних зрушень.

Зробити висновки.

	Розподіл домогосподарств за місцем проживання
	у міських поселеннях		у сільській місцевості
	2008р.	2009р.	2008р.	2009р.
Кількість домогосподарств (тисяч)	11864,8	11830,2	5334,2	5266,6
Середній розмір домогосподарства (осіб)	2,54	2,54	2,74	2,74
Склад домогосподарств (%)	100,0	100,0	100,0	100,0
діти         до 3 років	3,3	3,5	3,0	3,3
3–6 років	3,5	3,8	3,6	3,5
7–13 років	6,9	6,3	8,6	8,1
підлітки   14–15 років	2,4	2,2	2,8	3,1
16–17 років	2,8	2,7	2,7	2,9
жінки       18–29 років	9,4	9,4	6,6	6,5
чоловіки   18–29 років	9,7	9,8	7,2	7,9
жінки        30–54 років	19,8	19,6	17,7	17,9
чоловіки   30–59 років	19,8	19,9	20,5	19,9
жінки у віці 55 років і старші	15,9	16,2	18,9	18,6
чоловіки у віці 60 років і старші	6,5	6,6	8,4	8,3

Завдання 12

Використовуючи дані щодо складу домогосподарств без дітей (%) проаналізувати структурні зміни, що відбулися, за допомогою наступних показників:

• абсолютного приросту питомої ваги і - ої частини;

• квадратичного коефіцієнта «абсолютних» структурних зрушень.

Зробити висновки.

Характеристика домогосподарств без дітей

 

	Всі домогосподарства
	2008р.	2009р.
Домогосподарства без дітей (тисяч)	10701,9	10636,0
Домогосподарства з однієї особи (тисяч)	4120,4	3904,8
у тому числі (%)
у працездатному віці	29,7	32,2
у непрацездатному віці	70,3	67,8
	100,0	100,0
Домогосподарства з двох і більше осіб (тисяч)	6581,5	6731,2
у т.ч. частка домогосподарств, у складі яких (%)
всі у працездатному віці	42,3	42,6
є одна особа у непрацездатному віці	25,0	24,2
є дві або більше осіб у непрацездатному віці і одна або більше осіб у працездатному віці	7,4	6,0
всі у непрацездатному віці	25,3	27,2
	100,0	100,0

Завдання 13

 Використовуючи дані щодо розподілу населення за рівнем освіти та статтю проаналізувати структурні зміни, що відбулися. Зробити висновки.

Розподіл населення за рівнем освіти та статтю

 

	Все населення		У т.ч. за статтю
			жінки		чоловіки
	2008р.	2009р.	2008р.	2009р.	2008р.	2009р.
1	2	3	4	5	6	7
Кількість населення у віці 6 років і старші – всього (тисяч)	42106,1	41634,1	22793,4	22627,4	19312,7	19006,7
Розподіл населення (%) у віці 6 років і старші за рівнем освіти
повна вища	16,4	17,4	16,9	18,1	16,0	16,5
базова вища	1,1	1,3	1,2	1,3	0,9	1,4
неповна вища	18,0	17,7	21,0	20,1	14,5	15,0
1	2	3	4	5	6	7
повна загальна середня	37,2	38,3	32,5	33,7	42,6	43,8
базова загальна середня	12,9	12,2	13,4	13,1	12,2	11,1
початкова загальна середня	9,1	8,4	9,7	9,1	8,5	7,5
не мають початкової загальної та неписьменні	5,3	4,7	5,3	4,6	5,3	4,7
	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Кількість населення у віці 14–35 років – всього (тисяч)	14081,8	14005,9	6926,0	6979,7	7155,8	7026,2
Розподіл населення (%) у віці 14–35 років за рівнем освіти
повна вища	17,7	19,6	19,9	22,4	15,6	17,0
базова вища	2,9	3,5	3,5	3,7	2,4	3,3
неповна вища	15,9	15,5	18,7	17,3	13,2	13,6
повна загальна середня	44,8	43,5	40,6	38,4	48,6	48,5
базова загальна середня	15,7	15,2	14,7	15,5	16,7	15,0
початкова загальна середня	2,8	2,5	2,4	2,5	3,2	2,4
не мають початкової загальної та неписьменні	0,2	0,2	0,2	0,2	0,3	0,2
	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Довідково: частка населення у віці 14–35 років, яке має професійно-технічну освіту	22,6	21,1	18,2	16,2	26,9	26,0

Розв’язок типових задач

Задача 1

Маємо дані про чисельність населення міста за рік, тис. осіб:

• на початок року:

– постійного населення 420,0

в тому числі тимчасово відсутні 20,0

тимчасово проживаючі 30,0

• протягом року:

– народилося 7,5

в тому числі постійного населення 7,3

– померло 2,9

в тому числі постійного населення 2,6

– прибуло на постійне проживання 10,0

– повернулося тимчасово відсутніх 2,0

– вибуло постійного населення на постійне проживання в інші населені пункти 6,0

Визначте:

• чисельність наявного населення на початок та кінець року;

• кількість постійного населення на кінець року;

• коефіцієнти народжуваності, смертності й природного приросту для постійного населення.

Розв’язок

1. Визначимо чисельність наявного населення на початок та кінець року:

Н_п = 420 + 30 – 20 = 430 тис. осіб;

Н_к = 430 + 7,5 – 2,9 + 10,0 + 2,0 – 6,0 = 440,6 тис. осіб.

2. Обчислимо кількість постійного населення на кінець року:

П_к = 420 + 7,3 – 2,6 + 10,0 – 6,0 = 428,7 тис. осіб.

(Звертаємо увагу на те, що в розрахунок не включаються 2,0 тис. осіб постійного населення, що були тимчасово відсутніми).

3. Для визначення коефіцієнтів руху населення обчислимо середньорічну чисельність постійного населення:

тис. осіб.

Звідси коефіцієнт народжуваності:

17,2 ‰.

Це означає, що протягом року на 1 тис. осіб населення народжувалося в середньому 17,2 особи.

Коефіцієнт смертності

‰.

Коефіцієнт природного приросту для постійного населення

‰,

або .

Висновок: Так як рівень народжуваності в місті перевищував рівень смертності в цілому за рік на кожну 1000 постійного населення природній приріст становив 10,5 осіб.

Задача 2

Визначте перспективну чисельність наявного населення на початок 2012 р. Постійне населення міста на початок 2008 р. становило 810 тис. осіб, були тимчасово відсутніми 20 тис., тимчасово проживало – 10 тис. осіб. Протягом року народилося 22,8 тис. осіб, померло – 9,8 тис., механічний приріст склав 11 тис. осіб.

Розв’язок

Оскільки необхідно визначити перспективну чисельність усього населення міста, слід використати глобальний метод:

.

Отже, необхідно спочатку визначити коефіцієнт загального приросту. Для цього знайдемо чисельність наявного населення на початок та кінець 2002 р.:

Н_п = 810 + 10 – 20 = 800 тис. осіб;

Н_к = 800 + 22,8 – 9,8 + 11 = 824 тис. осіб.

Абсолютний загальний приріст становить:

824 – 800 = 24 тис. осіб.

Середньорічна чисельність населення становить:

= (800 + 824) / 2 = 812 тис. осіб.

‰.

Чисельність населення на початок прогнозного періоду, що, як правило, позначається в формулі через S_o, у нашому прикладі прибирає значення:

Н_п = 800 тис. осіб (на початок 2008 р.) або

Н_к = 824 тис. осіб (на кінець 2008 р., або, що те ж саме, на початок 2009 р.).

Відповідно число років прогнозу (n) у першому випадку дорівнює 4, у другому – 3.

Таким чином,

тис. осіб.

Висновок: Якщо тенденції у природних та механічних процесах зміни чисельності не відбудуться, то перспективна чисельність наявного населення на початок 2012 р. становитиме 900,4 тис. .осіб.

Задача 3

Відомі дані щодо середньорічної чисельності населення України за 2000 рік, кількість померлих і народжених у міських і сільських поселеннях. Необхідно проаналізувати демографічну ситуацію та процеси відтворення населення в Україні.

Розв’язок

Розрахунок показників відтворення міського та сільського населення України за 2000 рік наведено в таблиці 9загальні коефіцієнти, %) .

Вид поселення	Середньорічна чисельність населення, тис. ос.		Чисельність тис. осіб		Загальні коефіцієнти, %
	всього	в т.ч. жінок дітородного віку	померлих	народжених	смертності	народжуваності	плідності
Міські	333760	9242	457	238	13,7	7,1	25,8
Сільські	15870	3485	301	147	19,0	9,3	42,2
У цілому	49246	12727	758	385	15,4	7,8	30,3

Загальні втрати населення України за рік становили 373 тис. осіб, про що свідчить абсолютний розмір природного скорочення , в тому числі в міських поселенняхтис. осіб.

У селах перевищення числа померлих над народженими складало тис. осіб. Отже, природний рух був різним.

Існують істотні розбіжності в рівнях смертності, народжуваності та плідності міських і сільських жителів. Якщо смертність населення України ‰ та в міській місцевості (m^M = 13,7‰), відповідала середньому рівню за міжнародною оціночною шкалою (12 - 15‰), то серед сільських жителів вона була високою m^C= 19‰, тобто за рік на кожну тисячу населення припадало 19 смертей.

Загальний рівень смертності можна визначити як середньозважену з коефіцієнтів смертності міського та сільського населення:

m = m^M s^M + m^C s^C = 13,7 ∙ 0,678 + 19,0 ∙ 0,322 = 15,4(‰),

де s^M =33376 : 49246 = 0,678, s^M=15870 : 49246 = 0,322.

У тому ж році загальний рівень народжуваності становив

n = (385 : 49246)∙ 1000 = 7,8‰.

Отже, на кожну тисячу населення України припадало менше, як 8 народжених за рік, що оцінюється за міжнародною шкалою як надзвичайно низький рівень (до 10‰).

Ще меншою народжуваність була в містах

n = (238 : 33376)∙ 1000 = 7,1‰.

Відповідно низькі позиції займають коефіцієнти плідності. Надзвичайно низькому рівневі відповідає плідність жінок України в цілому F_15-49=30,3‰ та міських жительок зокрема

F_15-49=238 : 9242∙1000 = 25,8‰.

Плідність сільських жінок дещо вища, але все одно оцінюється як дуже низька (40-80‰).

За даними про і частку жінок дітородного віку в усьому населенні S^F_15-49= 12727 : 49246 = 0,258 можна розрахувати коефіцієнт народжуваності:

n = F_15-49 ∙ s^F_15-49 = 30,3 ∙ 0,25 8 = 7,8‰.

Коефіцієнт життєвості свідчить про те, що в Україні за рік на кожних 100 померлих припадало в середньому менше, як 51 народжений, тобто втрати населення внаслідок смерті лише наполовину компенсувались новонародженими.

Задача 4

За даними про статево - віковий розподіл постійного населення регіону визначити частки чоловіків і жінок, статеві пропорції, а також вік балансування.

Вік, років	0-14	15-29	30-34	35-49	50-59	60 і понад	0-ω
Чоловіки, тис. осіб	246,1	309,9	90,9	281,1	119,9	187,0	1234,9
Жінки, тис. осіб	235,8	290,5	89,1	292,3	142,3	321,1	1371,1
Разом, тис. осіб	481,9	600,4	180,0	573,4	262,2	508,1	2606,0

Розв’язок

Частки чоловіків і жінок будуть становити (за загальною чисельністю населення):

,

.

Аналогічні розрахунки можна зробити по кожній віковій групі.

Статеві пропорції населення (коефіцієнти навантаження однієї статі іншою) такі:

‰= =900,7‰ або

‰= =1110,3‰ …‰=‰=1717,1‰.

Аналогічні розрахунки зроблені по кожній віковій групі, результати представлені в таблиці.

Коефіцієнти навантаження, ‰	0-14	15-29	30-34	35-49	50-59	60 і понад	0-ω
Жінки__ Чоловіки	958,1	937,4	980,2	1039,8	1186,8	1717,1	1110,3

Висновок: Як видно з розрахунків, починаючи з 35 років число жінок починає перевищувати число чоловіків, тобто віком балансування можна вважати 35 років.

Задача 5

Дані про розподіл населення за віком наведені в таблиці. Визначити тип вікової структури населення регіону та коефіцієнти старіння і демографічного навантаження.

Вік, років	0-14	15-49	50-59	60 і понад	0-ω
Чисельність населення, тис. осіб	481,9	1335,8	262,2	508,1	2606,0

Розв’язок

Обчислимо частку дітей (S_0-14) і прабатьків (S₆₀₊):

,

Оскільки d₅₀₊> d_0-14, то вікова структура є регресивною.

Коефіцієнт старіння буде становити

.

Коефіцієнти демографічного навантаження будуть становити

загальний

‰=‰=‰=731,3‰;

дітьми

‰=‰ = 356,0‰;

старими

‰=‰ = 375,3‰.

Висновок: Як видно із розрахунків, рівень навантаження прабатьками перевищує рівень навантаження дітьми, що свідчить про несприятливу демографічну ситуацію в регіоні.

Змістовий модуль ІІ. Статистика рівня життя населення

Практичне заняття 2