Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 МР ПР, Сем. зан.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Тема 7. Бюджет часу населення та показники його використання

Мета роботи:

закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення показників бюджету часу населення.

План заняття

1. Основні класифікації бюджету часу населення

2. Система показників бюджету часу населення, методика їх розрахунку

Методичні рекомендації до практичного заняття

Раціональна структура використання часу населенням – запорука високої якості життя кожної окремої людини й суспільства в цілому.

Розподіл добового фонду часу всього населення або окремих соціально-демографічних груп за напрямками його використання являє собою бюджет часу населення. Статистичний аналіз бюджетів часу проводиться з метою обліку витрат часу населення на здійснення різних видів діяльності, пов’язаних з виконанням своїх трудових обов’язків, задоволенням фізіологічних, побутових і культурних потреб та потреб у відпочинку. В свою чергу, це дозволяє визначити час, використання якого суспільству необхідно відповідним чином забезпечувати й організовувати.

Відповідно до законодавства про працю і вільний час при дослідженні добового фонду часу застосовується наступна класифікація:

1) робочий час і час, пов’язаний з роботою;

2) позаробочий час.

Робочий час і час, пов’язаний з роботою, характеризується діяльністю людини щодо здійснення трудового обов’язку. Він включає робочий час за основним видом діяльності, час на здійснення позанормованої та додаткової роботи, а також час пересування до місця роботи і назад (з урахуванням тривалості пересування й очікування транспорту).

Позаробочий час характеризується витратами часу на: ведення домашнього господарства (приготування їжі, прибирання квартири, ремонт побутових приладів та ін.), роботу в особистому підсобному господарстві (у садку, на дачі, на іншій земельній ділянці), догляд за собою (дотримання особистої гігієни, користування лікувальними закладами, перукарнею тощо), виховання дітей (перевірка і допомога у підготовці уроків, читання, прогулянки та ін.), задоволення фізіологічних потреб (приймання їжі, сон), інші витрати часу. Специфічною складовою позаробочого часу є вільний час.

Витрати вільного часу на відпочинок як елемент позаробочого часу можна охарактеризувати за тривалістю. Розрізняють щоденний відпочинок, щонедільний, відпочинок у святкові дні, відпочинок у черговій відпустці.

Статистичне вивчення вільного часу проводиться за системою показників, об’єднаних у такі групи:

1) показники обсягу та структури використання вільного часу (в тому числі з урахуванням соціально-демографічних характеристик населення);

2) показники, що визначають закономірності використання вільного часу;

3) показники, які характеризують засоби проведення дозвілля;

4) показники обсягу й структури витрат на проведення дозвілля.

Дослідження розподілу вільного часу в соціальній статистиці проводиться з урахуванням статево-вікового складу населення, для окремих соціальних груп і за типами місцевості. При цьому застосовується низка показників, які дозволяють одержати узагальнюючу оцінку розбіжностей у структурі різних груп населення.

Для аналізу структури використання населенням робочого часу і часу, пов’язаного з роботою; позаробочого часу і, зокрема, вільного часу, використовують відносні величини структури. Зміна структури бюджету часу населення може бути проаналізована із використанням методики, представленої у рекомендаціях до практичного заняття № 1, формули 4.17 – 4.21.

Крім загальновідомих лінійного і квадратичного коефіцієнтів структурних зрушень, для оцінки розбіжностей щодо структури використання вільного часу населенням у статистичній практиці широкого застосування набув індекс А. Салаі, який визначається за формулою:

, (4.45)

де dim, djm – витрати вільного часу на m-й вид діяльності відповідно i-ю та j-ю групами населення;

n – число видів діяльності.

Наведений індекс набуває значень від 0 до 1. Якщо Id дорівнює нулю, це означає, що порівнювальні структури цілком ідентичні. Якщо Id дорівнює одиниці, то є максимально можливі розбіжності у структурах порівнюваних сукупностей.

Крім статево-вікового складу, істотний вплив на розподіл вільного часу населення чинить сезонний фактор, який обмежує можливості людини, зокрема в галузі дозвілля. Тому доцільним є вивчення структури вільного часу окремо для літнього і зимового періодів для чоловіків та жінок з урахуванням їх соціальної приналежності.

У статистичній практиці, крім показників оцінювання розбіжностей в окремих структурах витрат вільного часу за допомогою методу групувань, розраховуються такі показники використання вільного часу [18]:

  • середнє значення витрат часу на певний вид діяльності в розрахунку на одну особу;

  • частота витрат часу на певний вид діяльності.

Слід зазначити, що наведені показники є характеристиками лише тих осіб, чиї бюджети вільного часу були обстежені, проте результати розрахунків можуть бути поширені на все населення за умови дотримання методів побудови вибіркової сукупності.

Показник середнього значення витрат часу на певний вид діяльності в розрахунку на одного обстежуваного визначається як відношення суми витрат часу на певний вид діяльності всіма обстеженимидо загальної кількості обстежених бюджетів вільного часуNT:

. (4.46)

Показник частоти витрат часу на певний вид діяльності характеризує кількість або повторюваність випадків витрат часу на певний вид діяльності серед усіх обстежених осіб. Він може бути розрахований як частка у бюджеті вільного часу, у складі якого є витрати на даний вид діяльності серед усіх обстежених бюджетів вільного часу.

Про особливості розподілу вільного часу можна судити також на підставі розрахунку загальновідомих характеристик ряду розподілу, таких як мода, медіана, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. До показників, які визначають закономірності використання вільного часу, можна віднести багато факторів, зумовлених не лише соціально-демографічними характеристиками населення, а й природно-кліматичними умовами життя, фізіологічними особливостями окремих людей, рівнем матеріального забезпечення населення тощо. Розподіл напрямів витрат вільного часу пов’язаний також зі структурою добового фонду часу і часткою витрат у ньому на домашню роботу (виконання якої забирає більшу частину позаробочого часу людини).

Оцінка ступеня впливу окремих факторів на розподіл вільного часу населення проводиться за допомогою методів кореляційного аналізу.

Оцінку зв’язку між атрибутивними ознаками доцільно проводити на підставі аналізу таблиць взаємного сполучення. Висновку щодо істотності впливу того чи іншого фактора на витрати вільного часу за окремими напрямками можна дійти, використовуючи непараметричний критерій 2 — квадрат.

Статистичне вивчення вільного часу на підставі показників, які характеризують засоби проведення дозвілля, передбачає оцінку показників стану і діяльності установ та організацій, що надають населенню послуги в сфері інформації, культури, мистецтва, спорту, відпочинку. Це — і кількість місць у закладах культури, і тираж друкованої продукції, і кількість телевізійних каналів, і таке інше, що забезпечує населенню максимально корисне використання вільного часу.

Основними кількісними показниками, за допомогою яких визначаються витрати на проведення дозвілля, є обсяги і частка внутрішнього валового продукту, який припадає на витрати у галузі дозвілля, та розміри й частка приватних витрат на товари та послуги щодо організації відпочинку і розваг для населення.

Вивчаючи бюджет часу населення, слід пам’ятати, що інформація про специфіку використання вільного часу різними соціальними групами населення є необхідною для розвитку системи освіти, охорони здоров’я, рівня соціального обслуговування та інших складових, що формують якість життя суспільства

Завдання до розв’язання

Завдання 1

Оцініть структурні відмінності у бюджеті часу серед чоловіків та жінок, які мешкають у сільській місцевості.

Статті витрат часу

Чоловіки

Жінки

Добовий фонд, у тому числі:

24 год. 00 хв.

24 год. 00 хв.

робочий час

7 год. 37 хв.

7 год. 15 хв.

обідня перерва

0 год. 58 хв.

0 год. 51 хв.

купівля товарів

0 год. 10 хв.

0 год. 29 хв.

робота вдома

0 год. 35 хв.

3 год. 15 хв.

витрати часу в особистому господарстві

1 год. 25 хв.

1 год. 05 хв.

вільний час

3 год. 25 хв.

1 год. 57 хв.

час на задоволення фізичних потреб

9 год. 30 хв.

8 год. 57 хв.

інші витрати часу

0 год. 19 хв.

0 год. 11 хв.

Завдання 2

Оцініть структурні відмінності у бюджеті часу серед населення, яке мешкає у одному із міст регіону.

Статті витрат часу

Бюджет часу

базовий рік

поточний рік

Добовий фонд, у тому числі:

24 год. 00 хв.

24 год. 00 хв.

робочий час і час, пов’язаний із роботою

8 год. 37 хв.

8 год. 50 хв.

обідня перерва

0 год. 58 хв.

0 год. 50 хв.

купівля товарів

0 год. 40 хв.

0 год. 30 хв.

ведення домашнього господарства

1 год. 35 хв.

1 год. 15 хв.

витрати часу в особистому господарстві

1 год. 05 хв.

0 год. 25 хв.

вільний час

1 год. 25 хв.

1 год. 57 хв.

виховання дітей

0 год. 38 хв.

1 год. 10 хв.

догляд за собою

0 год. 13 хв.

0 год. 35 хв.

час на задоволення фізичних потреб

8 год. 30 хв.

8 год. 17 хв.

інші витрати часу

0 год. 19 хв.

0 год. 11 хв.

Завдання 3

Пропонуються наступні дані щодо добового використання часу на дозвілля населенням міста у святкові дні:

Вид дозвілля

Середнє значення витрат часу на дозвілля, год./особ.

Частка обстежених бюджетів вільного часу

базисний

поточний

базисний

поточний

Активний

5,0

6,0

30,0

33,0

Масовий

5,0

3,0

28,0

30,0

Розваги

7,0

7,0

42,0

37,0

Проаналізуйте динаміку середнього значення витрат часу на дозвілля в розрахунку на одну особу за допомогою індексного методу.

Завдання 4

Оцініть структурні відмінності у витратах вільного часу серед чоловіків та жінок віком 15—20 років:

Статті витрат вільного часу

Чоловіки

Жінки

Добовий фонд, у тому числі:

100,0

100,0

Перегляд телепередач

16,0

28,6

Прослуховування радіо

7,9

11,0

Читання газет, журналів

23,0

20,0

Читання художньої літератури

5,1

25,4

Робота в мережі Internet

48,0

15,0

Завдання 5

За допомогою коефіцієнта взаємної спряженості оцініть зв’язок між рівнем доходів і частотою відвідування культурних закладів населенням.

Частота відвідування закладів культури, раз/міс.

Середньодушовий рівень доходу за місяць

низький

середній

високий

Не відвідують

169

153

102

Відвідують двічі на місяць

34

95

203

Відвідують щотижня

7

68

169

Завдання 6

За допомогою коефіцієнта кореляції рангів К. Спірмена з’ясуйте, чи є зв’язок між оцінками переваги занять в позаурочний час хлопчиків і дівчаток однієї із шкіл міста:

Заняття в позаурочний час

Кількість відповідей, %

хлопчики

дівчатка

Читання, предметні гуртки, самостійна робота

12

78

Спілкування з однокласниками, друзями

93

56

Культурне дозвілля

21

48

Огляд (прослуховування) розважальних програм, записів

89

71

Заняття спортом

54

16

Відпочинок у родинному колі

9

33

Домашня праця

3

67

Аматорські заняття

27

2

Завдання 7

За даними 20%-ого вибіркового обстеження 100 обстежених осіб витрачали на заняття спортом за тиждень:

Витрати часу, год.

0

1

2

3

4

5

Разом

Число осіб

8

32

28

19

10

3

100

Обчислити:

1) середні витрати часу на заняття спортом та довірчий інтервал

для середньої з імовірністю 0,954;

2) з такою самою імовірністю граничну похибку та довірчий інтервал для частки осіб, які витрачали на заняття спортом три і більше годин.

Завдання 8

Дані 20%-го вибіркового обстеження витрат часу населення області на побутові послуги наведено в таблиці.

Визначити :

1) для всієї обстеженої сукупності середні витрати часу на побутові послуги та із імовірністю 0,954 довірчий інтервал для середньої;

2) якою має бути вибіркова сукупність, щоб помилка вибірки з імовірністю 0,954 зменшилась в 1,3 рази.

Населений пункт

Число обстежених сімей

Витрати на одного члена сім’ї, год. на місяць

Дисперсія

витрат

Місто

Село

36

64

11

5,5

4,8

1,4

Розв’язок типових задач

Задача 1

Під час безповторного вибіркового спостереження, яке проводилось в одному з міст, були отримані такі дані щодо витрат часу в особистому господарстві за тиждень:

Витрати часу в особистому господарстві за тиждень, год.(Х)

1 – 2

2 – 5

5 – 10

10 – 15

Разом

Кількість домогосподарств (f)

84

69

25

2

180

Визначити середні витрати часу та граничну помилку з імовірністю 0,954; побудувати довірчий інтервал для середніх витрат часу. Загальна кількість домогосподарств (обсяг генеральної сукупності) - 3254 одиниці.

Розв’язок

Для розрахунку середніх витрат часу замінимо спочатку інтервальний ряд розподілу дискретним. Використовуючи прийняте у статистиці припущення, що в межах одного інтервалу розподіл уважається рівномірним, значення ознаки (у даному прикладі – середні витрати часу) замінюємо на відповідні середні значення, які розраховуються за формулою:

,

де – середина інтервалу

Хmin – нижня межа певного інтервалу

Хmax – верхня межа певного інтервалу.

Маємо такі значення:

.

З урахуванням обчислених значень середин інтервалів, вихідні дані набувають такого вигляду:

Дискретний ряд розподілу

Витрати часу в особистому господарстві за тиждень, год.(Х)

1,5

3,5

7,5

12,5

Разом

Кількість домогосподарств (f)

84

69

25

2

180

Середні витрати часу обчислюються за формулою середньої арифметичної зваженої:

.

Тоді середні витрати часу за даними вибіркового спостереження:

год.

Гранична помилка для безповторного випадкового відбору розраховується за формулою:

,

де t – довірче число (або квантиль розподілу), яке для великої за обсягом вибірки (більше 30 одиниць) для ймовірності 0,954 дорівнює 2

дисперсія вибірки

n – обсяг вибірки

N – обсяг генеральної сукупності.

Дисперсія вибірки обчислюється за формулою:

,

де – середина окремого інтервалу

середня арифметична (середні витрати часу );

fi – частота (кількість домогосподарств) кожного окремого інтервалу.

Таким чином, дисперсія вибірки:

.

Тепер можна визначити граничну помилку:

.

Таким чином, = 3,2 год. = 0,32. і з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що при середніх витратах часу у вибірковій сукупності 3,2 год., у генеральній сукупності коливання навколо них становитиме 0,32 год., тобто межі довірчого інтервалу становитимуть:

3,2 – 0,32 ≤ ≤ 3,2 + 0,32 ,

це означає, що середні витрати часуможуть коливатися від 2,88 до 3,52 год. у генеральній сукупності, яка складається із 3254 домогосподарств.

Практичне заняття 5

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]