Тема 5. Статистика доходів і видатків населення

Мета роботи:

закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення показників структури та динаміки доходів і видатків населення, а також факторів, що на них впливають.

План заняття

1. Аналіз структури та динаміки доходів і видатків населення

2. Аналіз факторів, що впливають на динаміку доходів і видатків населення

Методичні рекомендації до практичного заняття

Одним із напрямків вивчення життєвого рівня населення є визначення статистичних показників про його доходи і витрати.

Статистичну інформаційну базу про доходи і витрати формують із таких складових:

• система національних рахунків (СНР);

• річний баланс грошових доходів і витрат населення;

• вибіркові обстеження умов життя домогосподарств.

За програмою вибіркових обстежень основною статистичною характеристикою матеріальної забезпеченості є сукупні ресурси домогосподарств – загальна сума наявних ресурсів, які одержують домогосподарства від усіх джерел надходжень за поточний період.

На вищому рівні структурування сукупні ресурси поділяють на загальні доходи і використані заощадження, позики та повернені борги. У свою чергу загальні доходи складаються із суми грошових та натуральних надходжень (у грошовій оцінці), які теж мають свою структуру.

Серйозна проблема існує з обліком у складі сукупних ресурсів домогосподарств безкоштовних соціальних трансфертів у сфері освіти, медичного обслуговування, соціальних послуг і т. ін. , що враховуються у СНР під час розрахунку скоригованого наявного доходу домашніх господарств, що пов’язано із складністю визначення частини цього доходу конкретного домогосподарства.

Сукупні витрати домогосподарств мають майже аналогічну структуру. Вони включають грошові витрати і вартість спожитих натуральних надходжень, отриманих пільг та субсидій. Грошові витрати в свою чергу поділяються на споживчі і неспоживчі витрати, які теж мають свій склад. Аналіз структури доходів чи витрат виконують за допомогою відносних величин структури. Із урахуванням змін, що відбуваються у структурі доходів чи витрат із часом важливою є оцінка структурних зрушень, що відбуваються. Методика проведення аналізу структури та структурних зрушень наведена у методичних рекомендаціях до практичного заняття 1, формули 4.17 – 4.21.

Узагальнюючими характеристиками розподілу населення (домогосподарств) за їх доходами (витратами) є: середня, мода, медіана, квартилі, децилі, а також показники диференціації: децильної та фондової диференціації, коефіцієнт Джині.

Середньодушові грошові витрати населення за місяць обчислюються за середньою арифметичною зваженою:

. (4.22)

Модальний рівень місячних грошових витрат становить:

, (4.23)

де х₀ та h – нижня межа та ширина модального інтервалу, тобто такого, що має найбільшу частку (частоту),

d_mo, d_mo-1, d_mo+1 – частки модального , передмодального і післямодального інтервалів.

Медіаннийрівень грошових витрат визначається на підставі кумулятивних (накопичених) часток. Медіанним буде інтервал, кумулятивна частка якого перевищує половину обсягу сукупності, тобто

. (4.24)

Медіана грошових витрат населення становить:

, (4.25)

де х₀ та h – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;

S_dme-1 – кумулятивна частка передмедіанного інтервалу,

d_me – частка медіанного інтервалу.

За аналогією з медіаною, тобто на підставі кумулятивних часток (частот), визначаються квартилі – варіанти, що ділять упорядкований ряд розподілу на чотири рівних частини. Для характеристики диференціації населення (домогосподарств) за рівнем їх грошових витрат використовуються перший та дев’ятий дециль, які розраховуються за формулами:

та (4.26)

, (4.27)

де х₀ та h – відповідно нижня межа та ширина децильного інтервалу,

S_D1-1, S_D9-1 – кумулятивна частка (частота), що передує першому (дев’ятому) децильному інтервалу,

d_D1, d_D9 – частка (частота) першого (дев’ятого) децильного інтервалу.

Значення D₁ та D₉ використовуються для розрахунку децильного коефіцієнта диференціації:

. (4.28)

Децильний коефіцієнт диференціації витрат (доходів) населення – співвідношення мінімального рівня витрат (доходів) серед 10 % найбільш забезпеченого населення до максимального рівня витрат (доходів) серед 10 % найменш забезпеченого населення.

Коефіцієнт фондів  – співвідношення сумарних доходів (витрат) населення у першому й останньому децилях. Розраховується на підставі децильного розподілу населення.

Коефіцієнт нерівності розподілу витрат серед населення або концентрації витрат, індекс Джині відображає ступінь відхилення фактичного розподілу витрат за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності витрат коливається від 0 до 1, причому значення 0 відображає повну рівність витрат у всіх групах населення, 1 – повну нерівність, коли всі витрати належать одній особі.

Розраховують К_G децильного розподілу населення за розміром середньодушових грошових витрат за формулою:

, (4.29)

де x_j – частка населення в j-ій децильній групі,

у_j – частка витрат, сконцентрованих в j-ій децильній групі,

сит у_j – кумулятивна частка витрат,

т – число децильних груп, що дорівнює 10.

Крива Лоренца – кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності витрат (доходів) . Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх витрат (доходів) і часток усіх їх отримувачів (усіх тих, хто здійснював витрати), наприклад за умовою рівномірного розподілу витрат, тобто 10 % населення роблять 10 % усіх витрат, 20 % – п’яту частину, 50 % – половину і т. д. Цей розподіл має вигляд лінії – діагоналі квадрата зі сторонами від 0 до 100 %. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрата, чим більша диференціація.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових витрат (доходів) на місяць нижче межі малозабезпеченості визначається на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем витрат (доходів) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень витрат (доходів) яких нижчий за величину межі малозабезпеченості, яка діяла в державі на момент аналізу.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових витрат (доходів) на місяць нижче прожиткового мінімуму обчислюється на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем витрат (доходів) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень витрат (доходів) яких нижчий за величину прожиткового мінімуму, який діяв у державі на момент аналізу.

Використовуючи індексний метод можна проаналізувати динаміку загальних доходів (витрат) домогосподарств або населення регіону в цілому та під впливом окремих чинників. Для цього використовують зведені індекси загальних доходів, кількості домогосподарств (чисельності населення) та доходу (витрат) одного домогосподарства (або середньодушового доходу чи витрат).

Індекси загальних доходів (витрат), середньодушового доходу (витрат) або доходу (витрат) одного домогосподарства та індекс чисельності населення (кількості домогосподарств) визначають за формулами:

(4.30)

де b – рівень середньодушового доходу (витрат) або дохід (витрати) одного домогосподарства;

N – чисельність населення (кількість домогосподарств);

D – загальний обсяг доходу (витрат), D = b·N;

Динаміку середнього доходу одного домогосподарства регіону в цілому та під впливом окремих чинників визначають за допомогою системи індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень:

а) індекс змінного складу

(4.31)

де b – рівень середньодушового доходу (витрат) в окремих групах населення (домогосподарств);

d – частка чисельності населення (домогосподарств) в окремих групах;

N – чисельність населення (домогосподарств) в окремих групах.

б) індекс фіксованого складу

(4.32)

в) індекс структурних зрушень

. (4.33)

Використовуючи методику факторного аналізу можна проаналізувати зміну доходів населення в цілому та вплив на неї окремих чинників у абсолютному вираженні. Методику розглянуто у наступному практичному занятті за аналізом рівня споживання населенням матеріальних благ і послуг (формули 4.42 – 4.43).

Важливе значення в аналізі доходів населення має зіставлення наявних та реальних доходів.

Номінальні доходи характеризують суму нарахованих доходів (з урахуванням податків і обов’язкових платежів).

Наявні доходи домогосподарств (НДД) – це кінцеві доходи населення, які можуть бути використані на споживання і накопичення; це максимальна сума можливих витрат населення на кінцеве споживання без залучення власних грошових заощаджень, доходів від реалізації фінансових (нефінансових) активів та збільшення своїх зобов’язань

НДД = ПД + ΔПТ, (4.34)

де ПД – первинні доходи домогосподарств – резидентів (оплата праці, валові змішані доходи, сальдо доходів від власності);

ΔПТ – різниця між отриманими (ОПТ) і сплаченими (СПТ) поточними трансфертами.

Сальдо поточних трансфертів

ΔПТ = ОПТ – СПТ, (4.35)

де ОПТ – отримані поточні трансферти - пенсії та допомоги, стипендії, страхові відшкодування;

СПТ - сплачені поточні трансферти - поточні податки на доходи та власність, обов’язкові відрахування на соцстрахування, добровільні внески, штрафи, повернення банківських позик.

реальні наявні доходи домогосподарств (РНД) – сума наявних доходів домогосподарств, скоригованих на індекс споживчих цін I_p (або на індекс купівельної спроможності грошової одиниці I_1/p):

РНД = НДД : I_p або РНД = НДД · I_1/p. (4.36)

Динаміку реальних наявних доходів населення і домогосподарств характеризують відповідні індекси.

Індекс реальних наявних доходів домогосподарств (І_РНД) характеризує зміну в часі або просторі реальних наявних доходів домогосподарств і розраховується на підставі індексу номінальних наявних доходів І_ННД та індексу споживчих цін І_р

І_РНД = І_ННД : І_р , (4.37)

або купівельної спроможності грошової одиниці І_1/р:

І_РНД = І_ННД · І_1/р . (4.38)

На підставі даних вибіркових обстежень та балансів грошових доходів і витрат здійснюється статистичний аналіз матеріальної забезпеченості населення в цілому, окремих соціальних груп (верств) населення та домогосподарств.

Завдання до розв’язання

Завдання 1

Номінальна заробітна плата (НЗ_пл) за звітній період збільшилась на 10 %, ціни (Р) – на 15 %, чисельність населення (N) - на 1 %. Визначте, як змінився рівень реальної заробітної плати. Зробіть висновки.

Завдання 2

Номінальні грошові доходи населення регіону у 2008 р. дорівнювали 21,8 млрд. грн., а індекс споживчих цін – 118,3%. Визначте розмір реальних грошових доходів на душу населення, якщо середньорічна чисельність населення регіону становила у цьому році 2,7 млн. осіб. Зробіть висновки.

Завдання 3

Грошові доходи населення регіону у 2008 і 2009 р.р. становили відповідно 15269 і 15478 млн. грн., а індекси споживчих цін, відповідно, 110,1 та 124,6%. Оцініть динаміку реальних доходів населення регіону за досліджуваний період часу. Зробіть висновки.

Завдання 4

У регіоні склалася ситуація щодо грошових доходів населення, яка характеризується даними, що наведені далі у таблиці. Оцініть структурні зміни середньодушового сукупного доходу населення за допомогою:

- «абсолютного» приросту питомої ваги кожної і – ої частини сукупності;

- лінійного коефіцієнта «абсолютних» структурних зрушень;

- квадратичного коефіцієнта «абсолютних» структурних зрушень;

- квадратичного коефіцієнта відносних структурних зрушень.

Зробіть висновки.

Середньодушовий сукупний дохід за рік, грн.	2008 р.	2009 р.
Всього	3334,0	4004,3
у тому числі:
оплата праці	1963,4	2348,7
пенсії, стипендії, допомоги, субсидії,	465,3	531,7
надходження від особистого підсобного господарства	484,2	589,1
дохід із інших джерел	421,1	534,8

Завдання 5

У 2008 і 2009 р.р. у регіоні середньорічна чисельність населення була 5,18 та 5,02 млн. осіб, а місячні сукупні грошові доходи – 12649,8 і 15437,9 млн. грн. Використовуючи факторний аналіз проаналізуйте, як змінилися середньодушові доходи населення в цілому та у тому числі окремо за рахунок зміни сукупного доходу та чисельності населення. Зробіть висновки.

Завдання 6

За даними, наведеними у таблиці щодо розподілу населення регіону за рівнем середньодушового сукупного доходу у 2009 р.:

1. Обчисліть показники, що характеризують центр розподілу:

• середній рівень доходу;

• модальний дохід;

• медіанний дохід.

2. Визначте коефіцієнт децильної диференціації населення країни за рівнем середньодушового сукупного доходу.

Зробіть висновки.

Усе населення, млн. осіб	4,83
У тому числі із середньорічним сукупним доходом на місяць, грн.
до 560	0,69
560 – 820	2,19
820 – 1080	1,06
1080 -1340	0,42
1340 – 1600	0,30
більше 1600	0,17

Завдання 7

У регіоні склалася ситуація щодо грошових доходів населення, яка характеризується даними, що наведені далі у таблиці.

Використовуючи індексний метод проаналізуйте:

динаміку загальних доходів домогосподарств регіону в цілому та під впливом окремих чинників ( визначити зведені індекси: загальних доходів, кількості домогосподарств та доходу одного домогосподарства);

динаміку середнього доходу одного домогосподарства регіону в цілому та під впливом окремих чинників визначити індекси: змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень). Зробіть висновки.

Регіони	Кількість домогосподарств, од.		Місячний грошовий дохід одного домогосподарства, тис.грн
	Базовий період	Звітний період	Базовий період	Звітний період
А	1205	1216	3,4	5,6
Б	1456	1410	3,1	4,4
В	1369	1384	3,8	6,1

Завдання 8

За даними, наведеними у таблиці щодо розподілу населення одного із регіонів України за рівнем сукупного доходу (дані умовні) визначте коефіцієнт фондів та децильний коефіцієнт диференціації доходів.

Зробіть висновки.

Середньодушовий сукупний дохід на місяць, грн	Чисельність населення, тис осіб
До 560,0	147,9
560,1—690,0	314,2
690,1—850,0	519,0
850,1—1150,0	163,9
Понад 1150,1	95,3

Завдання 9

Розподіл домогосподарств двох регіонів за рівнем середньодушового доходу наведено у табл.

Середньодушовий дохід, грн..	Кількість домогосподарств, од.
	Регіон А	Регіон Б
До 400 400 – 650 650 – 900 900 – 1150 1150 – 1400 1400 – 1650 1650 – 1900 1900 і вище	22 34 62 59 47 20 6 -	5 12 24 56 109 88 67 39
Разом	250	400

Для кожного регіону визначити децилі середньодушових доходів, пояснити їх зміст. Оцінити ступінь децильної диференціації домогосподарств за рівнем середньодушового доходу. Зробити висновки.

Завдання 10

Дані про наявні та реальні доходи домогосподарств регіону за два роки:

Показник	Базисний рік	Поточний рік
Наявні доходи домогосподарств, млрд грн.	5,95	6,87
Реальні доходи домогосподарств, млн. грн.	5,00	5,45
Середньорічна чисельність населення, млн. осіб	3,32	3,29

Визначте:

а) наявність та реальні доходи на душу населення в кожному році;

б) динаміку середньодушових реальних доходів;

в) індекси споживчих цін і купівельної спроможності грошової одиниці. Результати поясніть.

Завдання 11

Середньомісячна заробітна плата робітників двох галузей змінилась таким чином (дані умовні):

Рік	Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників галузі, грн.		Встановлений розмір межі малозабезпеченості, грн..	Індекс споживчих цін
	Промисловості	Сільського господарства
Базисний	2600	1520	468	1,19
Поточний	3700	2100	618	1,26

1. Визначте відношення середньомісячної номінальної заробітної плати до розміру межі малозабезпеченості в кожній галузі та темп зміни цього співвідношення.

2. Реальну середньомісячну заробітну плату в кожній галузі та її динаміку;

3. Коефіцієнт випередження реальної заробітної плати по галузях.

Зробіть висновки.

Завдання 12

У таблиці наведено дані про суму призначених пенсій за віком та середній розмір заробітної плати зайнятих в економіці країни.

Показник	Базисний рік	Поточний рік
Сума призначених місячних пенсій, млн. грн..	420	560
Чисельність пенсіонерів за віком, млн. осіб	1,05	1,04
Мінімальний розмір пенсій за віком, грн..	380	498
Середньомісячна заробітна плата, грн..	1020	1550
Індекс споживчих цін	1,19	1,26

Визначте:

а) номінальний розмір середньомісячної пенсії за віком у кожному році;

б) реальний розмір середньомісячної пенсії та його динаміку;

в) співвідношення середньомісячної номінальної пенсії з її мінімальним розміром;

г) співвідношення реальних середньомісячних розмірів пенсії та заробітної плати, їх динаміку. Зробіть висновки.

Завдання 13

За даними, наведеними у таблиці щодо середньомісячного доходу в розрахунку на одне домогосподарство в містах і селах регіону визначте:

а) загальну суму доходів у кожній групі ресурсів окремо по виду місцевості;

б) загальний розмір натуральних надходжень (у вартісній оцінці) та використаних заощаджень;

в) структуру сукупних ресурсів домогосподарств міської та сільської місцевості. Зробіть висновки.

Ресурси домогосподарств	Середньомісячний доход у розрахунку на одне домогосподарство, грн
	Міської місцевості	Сільської місцевості
Грошові доходи	1350	1290
Загальні доходи	1420	1480
Сукупні ресурси	1450	1490
Кількість обстежених домогосподарств, тис.	6	3

Завдання 14

Структура грошових доходів домогосподарств міської та сільської місцевості регіону характеризується даними:

Статті доходів	Частка домогосподарств у сумі грошових доходів, %
	Міська місцевість	Сільська місцевість
Оплата праці	64	36
Доходи від підприємницької діяльності	4	2
Доходи від продажу сільгосппродукції	2	24
Доходи від власності, продажу особистого майна і нерухомості	1	6
Пенсії, стипендії	19	23
Допомоги	7	6
Інші доходи	3	3
Разом	100	100

Розрахуйте коефіцієнт подібності структур і зробіть висновки.

Завдання 15

За даними, наведеними у таблиці щодо розподілу домогосподарств регіону за розміром середньодушових сукупних витрат визначте:

а) середній розмір душових сукупних витрат у цілому по всіх домогосподарствах;

б) модальний і медіанний розмір сукупних витрат домогосподарств. Зробіть висновки.

Середньодушові сукупні витрати за місяць, грн.	Кількість домогосподарств в % до підсумку
до 600	2
600-1200	24
1200-1800	30
1800-2400	22
2400-3000	14
3000 і більше	8
Разом	100

Завдання 16

Розподіл населення регіону за розміром середньодушових грошових витрат характеризується даними:

Середньодушові грошові витрати за місяць, грн..	Чисельність населення у % до підсумку
до 600	5
600-1200	25
1200-1800	27
1800-2400	21
2400-3000	15
3000 і більше	7
Разом	100

Визначте:

а) модальні середньомісячні грошові витрати населення;

б) коефіцієнт децильної диференціації. Результати проаналізуйте.

Завдання 17

Результати вибіркових обстежень доходів і витрат домогосподарств:

Статті витрат	Децильні значення витрат домогосподарств, грн..
	D1		D9
	Міська місцевість	Сільська місцевість	Міська місцевість	Сільська місцевість
Грошові витрати	1750	1350	3330	2450
Сукупні витрати	1900	2000	3600	4300

Визначте коефіцієнти децильної диференціації по кожній статті витрат. Порівняйте результати в розмірі домогосподарств міської та сільської місцевості.

Розв’язок типових задач

Задача 1

За даними, що наведені в таблиці, про розподіл населення регіону за розміром середньодушових грошових витрат на місяць визначити:

• середній, модальний та медіанний рівень середньодушових грошових витрат;

• перший і дев’ятий децилі та коефіцієнт децильної диференціації населення за рівнем грошових витрат.

Середньодушові грошові витрати на місяць, грн..	Частка населення, % di	Кумулятивна частка населення,% Sdi	xi	xifi
1	2	3	4	5
До 600	12	12	300	3600
600 - 1200	33	45	900	29700
1200 – 1800	26	71	1500	39000
1800 – 2400	14	85	2100	29400
2400 – 3000	8	93	2700	21600
3000 і більше	7	100	3300	23100
Разом	100	-	-	146400

Розв’язок

Cередній рівень середньодушових грошових витрат населення регіону можна визначити як середню арифметичну зважену за формулою

Інтервальний ряд розподілу необхідно замінити дискретним, визначивши середнє значення ознаки в кожному інтервалі х_і , а так як він має відкриті інтервали, то їх спочатку необхідно закрити. Перший інтервал закриваємо за шириною наступного (h₂ = 1200 – 600 =600), тому нижня межа першого інтервалу дорівнює 0 (600 – 600 = 0). Останній інтервал закриваємо за шириною попереднього (h₅ = 3000 – 2400 =600), тому нижня межа останнього інтервалу дорівнює 3600 (3000 + 600 =3600). Розраховані значення x_i заносимо у четвертий стовпчик і визначаємо середній рівень середньодушових грошових витрат населення регіону:

Модальний рівень середньодушових грошових витрат визначаємо за формулою 4.23:

=

= 600 + 600∙= 1050грн.

Медіанний рівень середньодушових грошових витрат визначаємо за формулою 4.25:

,

Використовуючи значення кумулятивних часток визначимо перед цим медіанний інтервал за формулою 4.24

, таким чином медіанним буде третій інтервал, кумулятивна частота якого перевищує 50. Тоді

Отже, у регіоні в середньому на душу населення витрачалося1464 грн. за місяць. Найбільш поширені верстви населення із 1050 грн. витрат за місяць. Половина населення витрачала за місяць 1315,4 грн. і менше, а половина - 1315,4 грн. і більше.

За аналогією із визначенням медіани знаходимо перший D₁ і дев’ятий D₉ децилі:

;

Отже, першою децильною групою є першийй інтервал, а дев’ятою – п’ятий. Тоді за формулами 4.26 і 4.27 зробимо розрахунки:

= 0 + 600∙

= 2400+ 600∙=2775грн.

Коефіцієнт децильної диференціації за формулою 4.28 дорівнює:

= 2775 / 500 = 5,55.

Таким чином, серед 10% найменш забезпечених верств населення максимальні грошові витрати становили лише 500 грн., а серед 10% найбільш забезпечених мінімальні витрати перевищували 2775 грн. Тобто мінімальні грошові витрати найбільш забезпечених верств населення регіону перевищують максимальні витрати найменш забезпечених осіб у 5,55 рази.

Задача 2

Маємо дані про місячні витрати обстежених домогосподарств у двох регіонах:

Регіон	Витрати на одне домогосподарство за місяць за період, тис.грн.		Кількість обстежених домогосподарств, од.		Загальний обсяг витрат за період, тис.грн.
	b0	b1	N0	N1	b0N0	b1N1
	базовий	поточний	базовий	поточний	базовий	поточний
А	2,00	2,50	110	100	220	250
Б	3,50	4,11	200	180	700	740
Разом	-	-	310	280	920	990

На основі наведених в таблиці даних проаналізувати:

1) динаміку загальних витрат домогосподарств двох регіонів в цілому та під впливом чинників, використавши систему загальних індексів витрат;

2) абсолютний приріст витрат в цілому та за рахунок окремих чинників;

3) динаміку середнього рівня витрат одного домогосподарства, використавши індекси середніх витрат змінного, фіксованого складу та індекс структурних зрушень;

4) абсолютну зміну середнього рівня витрат одного домогосподарства в цілому і під впливом чинників, що його формують.

Розв’язок

Завдання 1).

Використовуючи формули 4.30 аналізуємо динаміку витрат домогосподарств в цілому та під впливом чинників (допоміжні розрахунки наведено у таблиці):

Отримані результати показують, що в цілому обсяг витрат обстежених домогосподарств у двох регіонах зріс у 1,076 рази, або на 7,6 %. Це відбулося за рахунок зростання витрат одного домогосподарства у 1, 193 рази (+ 19,3%), та за рахунок зниження кількості обстежених домогосподарств на 9,8% .

Завдання 2)

Визначимо абсолютний приріст загального обсягу витрат в цілому та за рахунок окремих чинників:

ΔbN =ΣbN₁ - ΣbN₀ = 990 – 920 =70 тис. грн.;

ΔbN_b = ( Σ b₁N₁ – Σ b₀N₁ ) = 990 – 830 = 160 тис. грн.;

ΔbN_N = ( Σ b₀N₁ – Σ b₀N₀ ) = 830 - 920 = - 90 тис. грн.

Таким чином обсяг загальних витрат домогосподарств двох регіонів в цілому зріс на 70 тис. грн., в тому числі за рахунок зростання витрат окремих домогосподарств він зріс на 160 тис. грн., а за рахунок зменшення їх кількості - зменшився на 90 тис. грн.

Завдання 3)

а) індекс змінного складу

б) індекс фіксованого складу

в) індекс структурних зрушень

.

Можна зробити висновок, що середні витрати одного домогосподарства в цілому зросли на 19,1 % (або в 1,191 рази). Це відбулося в основному за рахунок зміни витрат одного домогосподарства в окремих регіонах ( зростання на 19,3 %), в той час як змін в структурі обстежених домогосподарств майже не було і це привело до дуже незначного середніх витрат одного домогосподарства, усього на 0,14 % (99,86 % - 100 %).

Завдання 4)

Для визначення абсолютної зміни середніх витрат одного домогосподарства і аналізу чинників, що їх формують можна результатами розрахунків у завданні 3.

∆= 3,536 – 2,968 = 0,568 тис.грн.;

∆(b) = 3,536 – 2,964 = 0,572 тис.грн.;

∆(N) = 2,964 – 2,968 = - 0,004 тис.грн.

Таким чином, відбулося зростання середніх витрат одного домогосподарства регіонів в цілому за рахунок обох чинників на0,568 тис.грн., в тому числі за рахунок зміни витрат в окремих домогосподарствах середні витрати зросли на 0,572 тис. грн., за рахунок незначних змін у структурі обстежених домогосподарств - знизились на 0,004 тис. грн.

Практичне заняття 3