DF_11 / Сазонець І.Л. та ін. Управління місцевими фінансами

на використання символіки. Джерело сплати – собівартість продукції (робіт, послуг) або особисті кошти платника.

Збір за право на проведення кіно- і телезйомок. Платники – комерційні кінота телеорганізації, у тому числі закордонні, які під час зйомок вимагають додаткових заходів. Об’єкт обкладання

– витрати на проведення додаткових заходів. Граничний розмір збирання не повинен перевищувати фактичних видатків на проведення подібних заходів. Виплачується за рахунок доходів кіно- і телеорганізацій. Конкретні механізми реалізації затверджують місцеві органи самоврядування.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Платники – юридичні і фізичні особи, що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Об’єкт обкладання – вартість заявлених на місцеві аукціони, лотереї тощо товарів, виходячи з їх початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Гранична ставка – 0,1% від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея; граничний розмір збору за право проведення лотерей – три неоподатковувані мінімуми. Платників визначають органи місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Стягується збір за три дні до проведення аукціону або під час одержання дозволу на випуск лотереї. Джерело сплати – за рахунок доходів (прибутку), що залишається в розпорядженні юридичних осіб і громадян.

Комунальний податок сплачують юридичні особи, за винятком бюджетних та планово-дотаційних сільгосппідприємств. Об’єкт обкладання – річний фонд оплати праці, розрахований виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Гранична ставка – 10% річного фонду оплати праці. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерело сплати – дохід (прибуток), що залишиться в розпорядженні юридичних осіб.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі – це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у день – за одноразову торгівлю. Збір за видачу дозволу на торгівлю

121

справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право. Виплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юридичних осіб чи особистих коштів громадян.

Податок з продажу імпортних товарів. Платниками податку з продажу імпортних товарів є юридичні особи і громадяни, які зареєстровані як суб’єкти підприємництва. Об’єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається у декларації, яка подається щоквартально до державної податкової інспекції по району (місту) за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємництва. Граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3% виручки, одержаної від реалізації цих товарів. Сплачується юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні чи особистих коштів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки щодо місцевих податків та зборів.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Зайві сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Іноземні юридичні особи і громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників згідно з чинним законодавством.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

122

4.4. Видаткова частина місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, що виникають у зв’язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Згідно зі статтею 64 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини:

видатки, пов’язанні з виконання власних повноважень місцевого самоврядування;

видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Відповідно до Бюджетного кодексу видатки бюджетів місцевого самоврядування поділяються на:

видатки, що визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою найбільш ефективного їх використання. Ці видатки враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, держава регулює їх здійснення та бере на себе зобов’язання забезпечувати відповідними ресурсами;

видатки, які спрямовані на реалізацію повноважень місцевого самоврядування, що мають місцевий характер. Ці видатки не враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів.

Розмежування видатків, делегованих місцевому самоврядуванню, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на три групи (таблиця 4.2).

Видатки, що можуть потенційно вплинути на всіх мешканців області, закріплюються за обласними бюджетами. Ідеться, зокрема, про спеціалізовані середні заклади освіти для учнів з вадами розвитку, середні школи-інтернати, професійно-технічні училища та вищі учбові заклади, багатопрофільні лікарні обласного значення, спеціалізовану медичну допомогу, спеціалізовані установи соціального захисту для сиріт, інвалідів, літніх громадян та спеціалізовані спортивні програми.

Видатки, від яких виграють переважно мешканці компактно розташованого адміністративно-територіального утворення, закріплені за міськими та районними бюджетами. Зокрема, це загальна середня освіта, загальна медична допомога, включаючи програми санітарної освіти та соціального захисту для соціально незахищених у місцевому регіоні, а також соціальна допомога людям похилого віку на дому.

Видаткові завдання суто місцевого значення закріплені за бюджетами міст республіканського (в АРК), обласного, районного

123

значення, сіл та селищ. Усі ці бюджети відповідають за дошкільну освіту, первинну медичну допомогу, що надається місцевими клініками, фельдшерсько-акушерські пункти та культурновидовищні програми. У містах районного значення з середніми школами та районними лікарнями саме районні бюджети відповідатимуть за утримання цих установ. Звичайно ж, бюджетам міст обласного та республіканського значення притаманні також інші, зазначені вище повноваження.

До видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань і враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1)органи місцевого самоврядування сіл, селищ та міст районного значення;

2)освіту:

дошкільну освіту;

загальну середню освіту (школи-дитячі садки);

3)первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти);

4)сільські, селищні й міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

Таблиця 4.2

Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами

Перша група

Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів (фінансування установ та заходів суто місцевого значення)

Бюджети сіл, селищ, міст та їх об’єднань

Друга група

	Видатки на фінансування бюджетних				Бюджети міст
	установ та заходів, що забезпечують
	надання основних соціальних послуг,				республіканського
	гарантованих		державою	для всіх	Автономної Республіки
	громадян	України ( фінансування			Крим та міст обласного
	установ	та	заходів,	якими	значення, а також
	користується все населення району або				районні бюджети
	міста обласного значення)
				124

				Закінчення таблиці 4.2
		Третя група
	Видатки на фінансування установ та
	заходів, що забезпечують гарантовані
	державою	соціальні послуги	для
	окремих	категорій громадян	усього	Бюджет Автономної
	регіону (фінансування спеціалізованих			Республіки Крим та
	установ та послуг для окремих			обласні бюджети
	категорій населення, які можуть бути
	ефективними лише в межах області
	або республіки)

До видатків, що здійснюються з районних бюджетів і бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління:

а) органи місцевого самоврядування міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

б) органи місцевого самоврядування районного значення; 2) освіту:

а) дошкільну освіту (у містах республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи-дитячі садки (для міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70% від загальної чисельності учнів загальноосвітніх шкілінтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням;

г) інші державні освітні програми; 3) охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові

125

будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи зі санітарної освіти);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх (на випадок, якщо не менше 70% від загальної чисельності дітей, які перебувають у цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

б) державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям із дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

в) державні програми стосовно підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї;

5)державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

6)державні програми з розвитку фізичної культури та спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких

спортивних шкіл усіх типів (окрім шкіл республіканського значення Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

До видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління:

а) представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

б) обласні ради; 2) освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі

126

будинки (окрім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків, що визначені у підпункті "в" пункту 2 статтею 89 Бюджетного кодексу, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

б) заклади професійно-технічної освіти, які є власністю Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі заклади освіти I, II, III та IV рівнів акредитації, які є власністю Автономної Республіки Крим та спільною власністю територіальних громад);

г) післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів та центри і заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності);

ґ) інші державні освітні програми; 3) охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спецмедпостачання, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: допомога по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання та трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для престарілих і інвалідів; будинкиінтернати для дітей-інвалідів; центри з нарахування пенсій; притулки для неповнолітніх (окрім притулків, визначених підпунктом "а" пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу);

127

б) республіканські Автономної Республіки Крим й обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї;

в) інші державні соціальні програми; 5) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки);

б) державні театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи й ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення, інші заклади та заходи у сфері мистецтва);

в) інші державні культурно-мистецькі програми; 6) фізичну культуру і спорт:

а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення);

б) державні програми з інвалідного спорту і реабілітації (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні центри з інвалідного спорту і дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів та спеціалізовані спортивні школи параолімпійського резерву; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з інвалідного спорту республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення).

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються за умови визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1)місцеву пожежну охорону;

2)позашкільну освіту;

3)соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

4)місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5)культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6)програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

7)місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

128

8)типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

9)транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажноексплуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

10)заходи з організації рятування на водах;

11)обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12)програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13)управління комунальним майном;

14)регулювання земельних відносин;

15)інші програми, затверджені відповідною радою згідно з законом.

Міста Київ та Севастополь наділяються всіма видатковими повноваженнями, закріпленими за областями, містами, районами, селами та селищами з урахуванням законів України, що визначають спеціальний статус цих адміністративнотериторіальних одиниць.

4.5. Порядок складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звіту про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження є першими стадіями бюджетного процесу на плановий період.

Бюджетним кодексом України чітко визначено порядок та граничний термін прийняття відповідних рішень учасниками бюджетного процесу в частині складання та затвердження проектів місцевих бюджетів (див. бюджетний календар – додаток 3).

Процес складання місцевого бюджету передбачає певну послідовність дій – етапів.

129

Складання проектів місцевих бюджетів відбувається згідно зі статтею 75 Бюджетного кодексу і є невід’ємною частиною загального бюджетного процесу держави на плановий рік.

Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад про особливості складання розрахунків стосовно проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад організують складання проектів відповідних місцевих бюджетів.

З урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів та згідно з питомою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України, місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів та граничні обсяги видатків на наступний рік.

Складання проектів

бюджетів

Розгляд та прийняття

рішення про місцеві

бюджети

Виконання бюджету, у

тому числі на випадок

необхідності внесення змін

до рішення про місцеві

бюджети

Підготовка та розгляд

звіту про виконання

бюджету і прийняття

рішення щодо нього

Фінансовий контроль і аудит

та оцінка ефективності

використання бюджетних

коштів

Рис. 4.4. Стадії бюджетного процесу

130