DF_11 / Сазонець І.Л. та ін. Управління місцевими фінансами

осіб, пасажирооборот становив 105,9 млн.пас.км, що відповідно на 3,4% та на 7,5% менше аналогічних обсягів попереднього року.

Пасажирськими річковими суднами області у 2004 р. у внутрішньому сполученні перевезено 42,4 тис. осіб, пасажирська робота становила 1,1 млн.пас.км, що відповідно на 20,5% та на 8,4% менше, ніж за попередній рік.

У2004 р. метрополітенним транспортом перевезено 12,1 млн. пасажирів, що на 0,8% більше, ніж у попередньому році. З них 37,5% пасажирів скористались правом пільгового проїзду.

Найбільш масовим видом пасажирського транспорту залишається міський електричний транспорт.

Трамвайно-тролейбусним парком області у 2004 р. перевезено 336,3 млн. пасажирів, з яких 133,4 млн. перевезено з платним проїздом. Питома вага безкоштовно перевезених пасажирів склала 60,3% від загального обсягу обслуговуваних міськелектротранспортом пасажирів, що на 0,1 в.п. більше аналогічного показника попереднього року.

Протягом 2004 р. підприємствами-операторами зв’язку надано послуг споживачам на суму 1540,3 млн. грн., що склало 126,4% до аналогічного показника 2003 р.

Більша частина підприємств-операторів зв’язку (90,7%) мали приватну форму власності, 9,3% підприємств відносились до державного сектору економіки. Приватним підприємствам належить провідне місце у загальному обсязі наданих споживачам послуг зв’язку (94,9%).

У2004 р. населення області одержало послуг зв’язку на суму 562,7 млн. грн., що становило 36,5% загального обсягу наданих послуг зв’язку.

Що стосується зовнішньоторговельної діяльності, то обсяг експорту товарів за 2005 р. склав 5953,4 млн. дол. США, імпорту 2740,4 млн. дол. і проти 2004 р. збільшився відповідно на 10% та на 17,4%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 3213,0 млн.дол. (у 2004 р. – 3075,9 млн.дол.).

Коефіцієнт покриття імпорту експортом дорівнював 2,2 (у 2004 р. – 2,3).

На Дніпропетровську область припадало 17,4% загального експорту України та 7,7% – її імпорту. У 2005 р. серед регіонів України область посіла друге місце за обсягами експорту (після Донецької області) та імпорту (після м. Києва).

Обсяги експорту товарів до країн Австралії порівняно з 2004 р. збільшились на 41,9%, імпорту – у 1,8 раза, Америки – на 25% та у

41

1,7 раза, Африки – на 14,1% та на 28,1%, Азії – на 9,8% та на 30,6%, до країн СНД обсяги експорту збільшились на 15,5%, імпорту зменшились на 2,6%, до Європи експорт зменшився на 0,1%, імпорт збільшився на 42,4%.

У загальному обсязі експорту області у 2005 р. питома вага країн Європи становила – 26,4%, СНД – 26%, Азії – 24%, Африки –

15,9%, Америки – 7,7%.

Найбільшими надходження імпорту були з країн СНД – 44,2% та Європи – 31,5% імпорту області.

Для економічного розвитку області важливою є торгівля товарами з країнами Європейського Союзу. У 2005 р. до 25 країн ЄС експортовано товарів на 1221,4 млн. дол. (20,5% експорту області); імпортовано – на 788,1 млн. дол. (28,8% імпорту області) і проти 2004 р. обсяги експорту збільшились на 1,5%, імпорту – на

34%.

Основу (70,7%) товарної структури експорту області складали чорні метали та вироби з них. У вартісному виразі за 2005 р. експортовано чорних металів на 3336,5 млн. дол. (на 10,6% більше, ніж за 2004 р.), виробів з чорних металів – на 875,2 млн. дол. (на 30,5%), руд, шлаків та золи – на 511,8 млн. дол. (на 40,7%), локомотивів залізничних і рухомого складу, трамваїв – на

308,1 млн. дол. (на 13,6%), добрив – на 151 млн. дол. (на 44,4%), а

машин механічних та устаткування – на 94,5 млн. дол. (на 19,2% менше).

Уструктурі імпортованих товарів основними були: механічні та електричні машини й устаткування – на 481,3 млн. дол. (17,6% загального імпорту), пластмаси та каучук, яких отримано на 426,7 млн. дол. (15,6%), паливо мінеральне, нафта та продукти її переробки – на 319,3 млн. дол. (11,7%), чорні метали – на 275,9 млн. дол. (10,1%), руди, шлаки та зола – на 213,7 млн. дол. (7,8%), фармацевтичні продукти, включаючи медикаменти – на 149 млн. дол. (5,4%), папір та картон – на 125,5 млн. дол. (4,6%).

У2005 р. експорт послуг збільшився у порівнянні з 2004 р. на 26,3% і становив 154,2 млн. дол. США, імпорт – відповідно на 33,6% і 136,7 млн. дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами склало 17,5 млн. дол. (у 2004 р. – 19,7 млн. дол.). Найбільшим позитивне сальдо було з Російською Федерацією – 67,9 млн. дол. та Грузією – 6,8 млн. дол.

Порівняно з 2004 р. обсяги експорту послуг збільшились на 32,1 млн. дол., у тому числі транспортних та в обробній промисловості – на 8,9 млн. дол. по кожному виду (на 49,2% та на

42

14,1% відповідно), по операціях з нерухомістю – на 7 млн. дол. (на

33,8%), фінансових – на 6,1 млн. дол. (на 38,5%).

Імпорт послуг збільшився на 34,4 млн. дол. (на 33,6%), у тому числі: фінансових – на 17,7 млн. дол. (на 32,6%), транспортних – на 12 млн. дол. (у 1,9 раза), по операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуг юридичним особам – на 6,3 млн. дол. (на 33,1%), готелів і ресторанів – на 1 млн. дол. (на 18,5%). Проте, на 0,8 млн. дол. (на 26%) скоротились обсяги послуг, одержаних в обробній промисловості.

Важливе місце для розвитку економіки має інвестиційна діяльність. Обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку області, на 1 січня 2006 р. становив 1717,2 млн. дол. США (97,8% загального обсягу). З інших країн світу вкладено 1699,5 млн. дол. (99% обсягу прямих інвестицій), з країн СНД – 17,7 млн. дол. (1%). Найбільші обсяги інвестицій залучені з країн Європи (1115,5 млн. дол.), Азії (338 млн. дол.) та Америки (240,4 млн. дол.). Обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу населення дорівнював 492,6 дол. США (317,1 по Україні у 2004 р.).

Інвестиції надійшли з 64 країн світу. Основними країнами– інвесторами області є: Німеччина – 723,8 млн. дол. (42,1% обсягу прямих інвестицій), Кіпр – 315,5 млн. дол. (18,4%), США – 139,7 (8,1%), Сполучене Королівство – 113,6 (6,6%), Гібралтар – 86,8 (5,1%), Австрія – 66,1 млн. дол. та Віргінські острови, Британські – 65,7 млн. дол. (по 3,8% відповідно).

У промисловість вкладено 998,4 млн. дол. (58,1% обсягу прямих інвестицій). Інвестиційно привабливими в області є підприємства швидкоокупного виду економічної діяльності – оптова та роздрібна торгівля і посередництво в торгівлі, в них інвестовано 458,5 млн. дол., або 26,7% обсягу прямих інвестицій.

На І січня 2006 р. обсяг прямих інвестицій, які вкладені 8 підприємствами області в економіку інших країн світу, дорівнював 21,6 млн. дол.

Достатньо вагомий внесок у вітчизняну науку вносить різноманітна мережа наукових організацій Дніпропетровської області. Протягом 2004 р. науковою та науково-технічною діяльністю займались 108 організацій проти 107 – у 2003 р. (табл. 1.8-1.9). З усіх джерел фінансування на виконання науковотехнічних робіт у 2004 р. надійшло 472,2 млн. грн. Майже третину із загального обсягу фінансування наукових установ області складають кошти іноземних замовників – 142,3 млн. грн.

43

Таблиця 1.8

Кількість наукових організацій за галузями наук

	Наукові організації	2002	2003	2004
	Всього	103	107	108
	у тому числі
	технічні науки	78	83	84
	природничі науки	19	18	18
	з них
	медичні	4	4	4
	сільськогосподарські	7	6	6
	суспільні науки	4	4	4
	наукові установи та вищі навчальні	2	2	2
	заклади, що мають багатогалузевий профіль
			Таблиця 1.9
	Наукові кадри			(осіб)
	Наукові кадри	2002	2003	2004
	Кількість спеціалістів, які виконують науково-	8147	8061	9076
	технічні роботи
	з них мають науковий ступінь
	доктора наук	146	142	149
	кандидата наук	964	890	896
	Кількість працівників, які виконують	4712	4165	4474
	науково-технічні роботи за сумісництвом
	з них мають науковий ступінь
	доктора наук	458	449	392
	кандидата наук	1699	1667	1445

На 1 січня 2005 р. в організаціях області, що виконували наукові та науково-технічні роботи, загальна чисельність працівників без урахування сумісників становила 13,9 тис. осіб, з них 150 осіб мали науковий ступінь доктора наук, 903 – кандидата наук.

Упродовж 2004 р. інноваційна діяльність здійснювалась 50 промисловими підприємствами області з 689 обстежених (таблиця 1.10). На усі інноваційні заходи було витрачено 144,3 млн. грн., з

44

них 117,9 млн. грн. – власні кошти підприємств, 22,6 млн. грн. - асигнування Держбюджету. Майже три чверті загального обсягу інноваційних витрат припадало на придбання нових машин, обладнання та устаткування.

Таблиця 1.10

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації

Показники

Всього

у тому числі проводили комплексну механізацію й автоматизацію виробництва

впроваджували нові технологічні процеси

Всього

52

8

24

2002

відсотків
до
загальної		Всього
кількості
іннова-
ційно
активних
підпри-
ємств
х		46

15,4 9

46,2 22

2003

відсотків

до

загальної

кількості інноваційно активних підприємств

х

19,6

47,8

Всього

50

16

21

2004

відсотків

до

загальної

кількості інноваційно активних підприємств

Х

32,0

42,0

	з них
	маловідходні,
	ресурсозберігаю-	11	21,2	9	19,6	6	12,0
	чі та
	безвідходні
	освоювали
	виробництво	34	65,4	23	50,0	31	62,0
	нових видів
	продукції *
	з них
	нових видів	8	15,4	7	15,2	10	20,0
	техніки

* Тут і далі починаючи з 2003р. - інноваційних видів продукції.

У 2004 р. обсяг реалізації інноваційної продукції становив 2255,5 млн. грн., що відповідає 4,4% загального обсягу

45

реалізованої промислової продукції проти 3,6% – у 2000р. Поставка інноваційної продукції за межі України здійснювалася 19 підприємствами області. Обсяг експорту цієї продукції склав 639,9 млн. грн. або 28,4% від обсягу реалізованої інноваційної продукції.

На початок 2005 р. майже 6 тис. установ, організацій та підприємств мали на своєму балансі 117,2 тис. одиниць обчислювальних машин, що більше на 10,8% проти 2003 р. Найбільше обчислювальних машин налічувалося на підприємствах, які працюють у сфері промислового виробництва - 30,2 тис. одиниць або 25,7% загальної кількості ЕОМ. У 2004 р. парк обчислювальної техніки поповнився 19,9 тис. машин. Більше інших обчислювальної техніки взяли на свій баланс протягом року організації сфери державного управління - 3,8 тис. од. (19,4% від загальної кількості взятих на баланс у 2004 р.).

Станом на 01.01.2005 р. житловий фонд області становив 78,6 млн.кв.м загальної площі: у міських поселеннях – 63,8 млн.кв.м (81,1%), у сільській місцевості – 14,8 млн. кв. м (18,9%). В області нараховувалося 1515,6 тис. квартир, з них 1245,3 тис. (82,2%) – у міських поселеннях.

На кінець 2004 р. у житловому фонді області переважну більшість квартир (89%) було обладнано газом (включаючи балонний). Близько двох третин квартир (включаючи приватний сектор) обладнано водогоном, каналізацією, центральним опаленням, ваннами (душовими), майже половина – гарячим водопостачанням. При цьому доступ сільських жителів до перелічених зручностей побуту нижчий, ніж мешканців міського житлового фонду, у 2-4 рази, а до гарячого водопостачання – у 10 разів.

В області триває процес оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води й теплової енергії.

Станом на 1 січня 2005 р. було обладнано лічильниками холодної води 1574 будинків, які введено в експлуатацію до 1 липня 1995 р., лічильниками гарячої води – 143, лічильниками теплової енергії – 574, регуляторами температури – 52 будинки.

Стан та охорона навколишнього середовища, екологічні проблеми все більше привертають до себе увагу. Особливого значення вони набувають у промислових регіонах, де велика концентрація підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної, гірничодобувної та іншої промисловості. Тому екологічна ситуація на Дніпропетровщині, як і раніше, складна.

Протягом 2004 р. викиди забруднювальних речовин у повітряний басейн області здійснювали 749 підприємств. Від них

46

в атмосферу надійшло 873,9 тис. т шкідливих речовин, що на 4,8% більше, ніж у попередньому році. В середньому одним підприємством області викинуто за рік 1,2 тис. т забруднювальних речовин проти 1,0 тис. т у 2003 р. У розрахунку на квадратний кілометр території області обсяги викидів шкідливих речовин склали 27,4 т, а на одну особу – 250 кг.

Основними забруднювачами довкілля у 2004 р. були підприємства обробної та добувної промисловості, а також підприємства – виробники електроенергії, газу та води. Найбільш небезпечними для довкілля є підприємства чорної металургії та по видобуванню металевих руд. Цими підприємствами викинуто у повітря 68,3% загального обсягу шкідливих речовин, в той час, коли їх питома вага у загальній кількості підприємств, що забруднюють повітряний басейн області, складає 2,4%.

Протягом 2004 р. переважали викиди забруднювальних речовин у повітря від технологічних процесів в енергетиці та виробничих процесів у промисловості, які становили 94% від загального обсягу викидів. Найбільш небезпечними для навколишнього середовища є агломераційні установки, які викидають у повітря 51,8% (452,5 тис. т) забруднювальних речовин, електростанції загального використання – 17,9% (156,8 тис. т), процеси спалювання в промисловості – 7,4% (64,6 тис. т), підземна розробка родовищ –3,4% (31,5 тис. т).

Заходи по охороні атмосферного повітря, передбачені на 2004 р., підприємствами області виконані на 72,3%. На їх реалізацію було витрачено 30,0 млн. грн., завдяки чому відбулося зменшення викидів на 5,2 тис. т (0,6%), проте цього недостатньо.

Негативно впливають на атмосферу також транспортні засоби, від яких протягом 2004р. в повітря потрапило 170,2 тис. т шкідливих речовин. Основним забруднювачем повітря серед видів транспорту (165,5 тис. т, або 97,2%) є автотранспорт. Іншими видами транспорту викинуто 4,7 тис. т забруднень, з яких, зокрема, 3,4 тис. т (2%) припало на залізницю, 0,8 тис. т (0,5%) – на авіаційний транспорт та 0,5 тис. т (0,3%) – на водний транспорт.

Таким чином, розв’язання усіх назрілих проблем розвитку Дніпропетровської області чекає на об’єктивну необхідність державного регулювання місцевих фінансів.

На державному та регіональному рівні проблема активізації ефективного управління фінансовими ресурсами має розв’язуватися шляхом створення відповідного економікоправового та інституціонального середовища, яке б стимулювало товаровиробника до впровадження науково-технічних розробок, а

47

отже і до забезпечення фінансування різних напрямів соціальноекономічної діяльності.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть законодавчі акти, які є правовими засадами функціонування місцевих фінансів.

2.Що є об’єктивною передумовою виникнення місцевих фінансів?

3.Назвіть функції місцевих фінансів.

4.Що є матеріальною основою місцевих фінансів?

5.Що включають фінансові ресурси регіону?

6.За якими принципами здійснюється формування місцевих бюджетів України?

7.Що входить до складу місцевих фінансових ресурсів?

8.Яку роль відіграють місцеві фінанси у забезпеченні розвитку регіону?

9.Вкажіть напрями розвитку регіону за рахунок місцевих фінансів.

10.Порівняйте принципи формування місцевих фінансів і бюджетної системи.

Тестові завдання

1.Основними принципами управління місцевими фінансами є:

а) самостійність, державна фінансова підтримка, залучення коштів, відкритість, гласність;

б) самостійність, державна фінансова підтримка, економічність, раціональність, відкритість, гласність, прозорість;

в) економічність, раціональність, гласність; г) соціальна справедливість, прозорість, державна фінансова

підтримка.

2.Місцеві фінанси – це:

а) сукупність місцевих бюджетів різних рівнів; б) сукупність соціально-економічних відносин, що виникають з

приводу формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для вирішення завдань місцевого значення;

48

в) сукупність бюджетів місцевого самоврядування; г) сукупність економічних відносин між державними та

місцевими органами влади.

3. Що є матеріальною основою місцевих фінансів?

а) централізовані та децентралізовані фонди коштів; б) національний дохід; в) децентралізовані фонди коштів;

г) валовий внутрішній продукт.

4. До фінансових ресурсів регіону належать:

а) кошти місцевого бюджету, відрахування з державного бюджету, позабюджетні кошти, надходження від майнової та фінансової діяльності органів влади, цільові фонди, розпорядником яких є державні органи влади;

б) державні фінансові ресурси регіону і недержавні фінансові ресурси регіону;

в) фінансові ресурси бюджетів місцевого самоврядування; г) вірні відповіді а і б.

5.Центральною ланкою місцевих фінансових ресурсів є:

а) доходи місцевих бюджетів; б) фінанси підприємств комунальної власності;

в) доходи бюджетів місцевого самоврядування; г) вірні відповіді а і б.

6.Чи включаються до складу місцевих фінансів кошти організацій, підприємств усіх форм власності, що спрямовуються на розвиток соціальної інфраструктури регіону?

а) так; б) ні;

в) так, за умов наявності надлишків цих коштів; г) так, за умов окремого рішення.

7.Які чинники визначають обсяги фінансових ресурсів, утворених на рівні регіону?

а) галузева структура регіональних комплексів та їхня дохідність, відмінності між регіонами у рівнях соціальноекономічного розвитку, рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, рівень забруднення навколишнього середовища;

49

б) галузева структура регіональних комплексів та їхня дохідність, відмінності між регіонами у рівнях соціальноекономічного розвитку, адміністративно-територіальний устрій;

в) відмінності між регіонами у рівнях соціально-економічного розвитку, рівень розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, рівень забруднення навколишнього середовища;

г) відмінності між регіонами у рівнях соціально-економічного розвитку, індекс податкоспроможності території.

8. За способами мобілізації грошових коштів до дохідної частини місцевих бюджетів належать:

а) пряме вилучення доходів з комунального майна та власних послуг, залучення муніципальних позик, перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків; б) пряме вилучення доходів з комунального сектору, отримання доходів від комунального майна та власних послуг, перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за

допомогою податків; в) перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за

допомогою податків; г) пряме вилучення доходів від комунального майна та

власних послуг, перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків.

9. Місцеві фінанси виконують такі функції:

а) формування доходів; б) використання видатків; в) розподільчу; г) контрольну.

10. Фінанси місцевих органів влади впливають на економічне зростання через:

а) капітальні витрати; б) встановлення ставок митного збору на імпортні товари;

в) проведення благодійних акцій; г) діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості,

землі.

11. Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі?

а) теорія приватних прав громади;

50