Бібліографічний список

[22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32]

Практичне заняття № 8

Тема 7.	Кредитування підприємств
Мета заняття:	Закріплення теоретичних знань і формування системи навиків з розрахунку розмірів короткострокових і довгострокових кредитів банку, необхідних підприємству для господарської діяльності.
План заняття
1. Розрахунок розміру банківського кредиту. 2. Розрахунок плати за факторинг. 3. Складання графіку лізингових платежів. 4. Розрахунок коефіцієнту обслуговування боргу.
Обладнання:	Методичні рекомендації до виконання практичної роботи. Контрольні завдання. Мікрокалькулятори.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Однією з класифікаційних характеристик кредиту, що може отримати підприємство, є розподіл його за терміном надання.

Отже, розрізняють короткострокові, середньострокові і довгострокові кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту.

Основними об’єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

• виробничі запаси;

• незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

• витрати майбутніх періодів;

• готова продукція і товари;

• платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розраховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими напрямками: формування виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції.

На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кредитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах.

Для цього можна користуватись формулою:

, (3.28)

де - необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти;

ОК - потреба в оборотних коштах;

- власні оборотні кошти на початок періоду;

- поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ - зменшення кредиторської заборгованості.

В залежності від характеру об’єкта, який кредитують, використовуються ті чи інші методи короткострокового кредитування.

При нагромадженні та наступному зниженні запасів та витрат використовується кредитування за залишком. В цьому випадку надання та погашення кредиту пов’язані зі змінами залишку цінностей, що кредитують та витрат: при його збільшенні здійснюється надання позики, при зниженні - повернення.

Кредитування за залишком носить компенсаційний характер, тому що позики видаються, як правило, під оплачені цінності. Оплата цінностей, що кредитують, відвертає з обороту власні кошти підприємства, призначені для формування його звичайних запасів і витрат виробництва. Утворений розрив заповнюється кредитом, одержаним у банку. Без залучення кредиту тимчасова нестача оборотних коштів підприємства приводить до нестачі грошових коштів на розрахунковому рахунку і виникненню неплатоспроможності.

Підприємство-позичальник повинне слідкувати за відповідністю розміру залученої в його господарський оборот банківської позички величині об’єкта кредитування, тобто проводити перевірку забезпечення кредиту за станом на будь-яку дату.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) - це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов'язань за ними і сплачуючи пред'явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.

Сума дисконту, яку підприємство сплачує банку за облік векселя, розраховується за формулою:

(3.29)

де К - номінальна сума векселя;

Т - строк (у днях) від дня обліку до дня платежу;

П - ставка, за якою обліковується вексель.

Факторинг - система фінансування, за умовами якої підприємство-постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційного банку.

Плата за факторингове обслуговування залежить від виду факторингу, фінансового стану підприємства-постачальника, масштабів і структури його виробничої діяльності та надійності покупців. Визначаючи плату за факторинг, враховують відсоток за кредит і середній термін обороту коштів банку в розрахунках з покупцем.

В сучасних умовах поряд з банківським кредитуванням виникає необхідність лізингового кредитування підприємств.

Лізинг - це кредит, який надається в товарній формі лізингоодержувачу. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора - лізингодавець, позичальника - лізингоодержувач.

Довгострокові кредити підприємства можуть отримувати через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваженими банками.

Коефіцієнт обслуговування боргу (задача 6) розраховується на основі прогнозу прибутку та прогнозу руху грошових потоків підприємства за формулою:

(3.30)

де П - прибуток;

- податок на прибуток;

- амортизаційні відрахування;

- відсотки за кредит за всіма позиками підприємства;

- загальна заборгованість підприємства з урахуванням кредиту ЕБРР.