Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК-09-1 / Фінансове право Ден. 2011.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
520.7 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що розуміють під терміном „кошторисно-бюджетне фінансування”?

  2. Визначте сутність та правове значення кошторису у бюджетних установ.

  3. Які існують види кошторисів? В чому їх особливості?

  4. Які складові мають кошториси? Що містять ці складові?

  5. Що визначають у Бюджетному кодексі України як поняття „бюджетне правопорушення”?

  6. Що визначають у Бюджетному кодексі України як ”нецільове використання коштів”?

Бібліографічний список

Основна література: [1-9].

Додаткова література: [1,3,4,6,13,14,15,16].

Тема 16. Правовий статус банків в Україні

Мета: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про банківську систему України; роль Національного банку України в банківській системі; правові засади контролю Національного банку України за діяльністю комерційних банків.

План вивчення теми

  1. Банківська система України та роль у ній Національного банку України.

  2. Правові засади контролю Національного банку за діяльністю комерційних банків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Скласти структурно-логічну схему: «Правовий статус банків в Україні». При підготовці самостійної роботи слід звернути увагу на те, що банківська система – це складові фінансової системи держави, що являє собою сукупність різних за організаційно-правовою формою та спеціалізацією національних банківських установ, що існують в межах єдиної фінансової системи та єдиного грошово-кредитного механізму в певний проміжок часу. Правовий зміст банківської діяльності закріплений в статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Аналіз законодавства дає можливість вважати, що про банківську діяльність можна і слід говорити тоді, коли банки здійснюють ті чи інші дії з фінансовими інструментами, в якості яких виступають гроші, цінні папери і валютні цінності. Тобто, банківська діяльність – це сукупність дій банківської системи з приводу обороту грошей, цінних паперів і валютних цінностей як засобів платежу, збереження і як товару. Необхідно усвідомити, що банківське право – це сукупність норм, встановлених або санкціонованих державою, що регулюють відносини, які виникають у процесі банківської діяльності, шляхом встановлення прав, обов’язків і відповідальності учасників цих відносин.

Структурно-логічна схема повинна відображати сутність основних понять теми, а також наочно зображати види взаємозв`язків між ними. Студент самостійно обирає форму для розробленої схеми.

Питання для самоконтролю

  1. Який нормативно-правовий акт визначає правові норми діяльності банків?

  2. Як у правовому розумінні визначається банківська діяльність?

  3. Що розуміють під поняттям „банківська система”?

  4. Що визначають під поняттям „банківське право”?

  5. Що розуміють під банківським законодавством?

Бібліографічний список

Основна література: [1-9].

Додаткова література: [1,3,4,6,5,7,8,15,16].

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль 1. Фінансове право

Змістовий модуль 1. Загальна частина фінансового права

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема 1. Предмет, метод, система та джерела фінансового права.

Тема 2. Фінансова діяльність держави, її правові аспекти.

Мета занять: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

  • фінансово-правові норми;

  • фінанси як особливу сферу економічних відносин;

  • фінансову діяльність держави;

  • фінансову систему.

План занять

  1. Поняття фінансів.

  2. Фінансова діяльність держави.

  3. Фінансова система України та її складові.

  4. Сутність та мета фінансового права.

  5. Предмет і метод фінансового права.

  6. Система фінансового права.

  7. Джерела фінансового права.

Методичні рекомендації до семінарських занять

Для відповіді на перше питання студент првинен звернутися до теорії фінансового права. Необхідно чітко з’ясувати, що таке фінанси, зрозуміти, що вони є багатостороннім і складним явищем.

Державні фінанси нерозривно пов’язані з існуванням держави. Перерозподіл доходів держави та контроль за їх використанням відбувається під час руху фінансів. Для будь-якої держави необхідні кошти для функціонування, а основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб суспільства, котрі не можливо забезпечити за допомогою ринкового механізму. В чому полягає сутність і особливості фінансової діяльності держави – складова частина відповіді на друге запитання.

Для відповіді на третє питання необхідно звернутися до зведеного фінансового балансу України, в якому відображена сукупність централізованих і децентралізованих фондів конштів, що являють собою фінансові ресурси країни. Слід не тільки охарактеризувати фінансову систему України, а і знати принципи побудови цієї системи.

Слід взяти до уваги, наскільки важливим є значення фінансового права для діяльності держави. Важливим також є саме визначення фінансового права як сукупності правових норм, нормативно-правових документів та законодавчих актів у галузі фінансів. Більш широке визначення фінансового права наголошує на тому, що фінансове право – це галузь права, що регулює відносини, які виникають при встановленні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між її ланками, співставленні, затвердженні і виконанні бюджету, зборі обов’язкових платежів і податків, фінансуванні і кредитуванні, регулюванні грошової системи, розрахунках і валютних операціях.

Отже, предметом фінансового права є фінансові відносини. Але важливо зазначити, що фінансовими є не всі грошові відносини, а лише специфічні, які безпосередньо пов’язані із створенням, розподілом і використанням державних фондів коштів. Метод фінансово-правового регулювання – це сукупність засобів впливу на учасників фінансово-правових відносин, що характеризуються юридичними фактами, з якими зв’язуються виникнення фінансових правовідносин, правовим статусом і розподілом прав та обов’язків між ними, видами санкцій за їх порушення. Фінансове право характеризується такими методами, як метод владних передписань, метод субординації і т. ін.