1.3 Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання,фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами,платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і попереджувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви покращання фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі [2, c. 215].

На основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції покращання фінансового стану підприємства.

Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи із реальних умов господарської діяльності і наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету, тощо. У відповідності з цим аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних ресурсів, контролюючими органами на основі публікуємої звітності. Його мета - встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

Джерелами інформації для проведення аналізу є [4, c. 149]:

- баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, (форма №1);

- звіт про фінансові результати та їх використання за звітний період та попередній рік (форма №2);

- звіт про фінансово-майновий стан (форма №3);

- звіт з праці;

- звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

- розрахунок нормативу власних оборотних коштів;

- розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

- звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос).

Фінансовий аналіз складається з підбору, групування і вивчення даних про фінансові ресурси підприємства і їх використання з метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання планових або проектних завдань і погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності підприємства. При аналізі розглядаються питання формування і використання окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення у різні види матеріальних цінностей (активи), оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, швидкості обіговості коштів. Фінансовий аналіз називають ще аналізом балансу.

В процесі аналізу стає зрозумілим:

• платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;

• забезпеченість власними обіговими коштами у відповідності з потребою в них;

• збереження коштів, причини зміни їх сум на протязі аналізуємого періоду;

• виконання плану прибутку і прибутковість фінансово-господарської діяльності підприємства;

• стан запасів товарно-матеріальних цінностей і джерел їх утворення;

• розміщення власних, залучених і спеціальних джерел коштів у вигляді активів;

• забезпечення повернення кредитів і їх ефективне використання;

• розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами [3, c.86].

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому призначенню, забезпеченість і повернення суд і позичок в обумовлені строки. При аналізі стану розрахунків виясняються причини і строки утворення кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості - зниження обіговості обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення обіговості або додатково залучених в обіг коштів із-за повільного обігу. Перелік питань, що розглядається може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією [10, c. 217].

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес [20, c.50].

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового стану підприємства.

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники [17, c.48].

Наведемо коротку характеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства.

Показники ділової активності :

1. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - коефіцієнт рівний відношенню отриманої виручки від реалізації продукції до середнього залишку всієї дебіторської заборгованості.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кодз=Ф.№2, ряд 035 / [Ф.№1, ∑(ряд.150-210 гр.3)+ ∑ (ряд.150-210 гр.4)* 0,5]

(1.1)

2. Коефіцієнт оборотності активів – відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Коа=ф.2ряд.035/ф.1((ряд.260гр.3+ ряд.260гр4)*0,5) (1.2)

3. Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Ковк=ф.2ряд.035/(ф.1ряд.380гр.3+ ф.1ряд.380гр.4)+0,5) (1.3)

Показники оцінки фінансової стійкості:

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості – Кф.с – що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кфа = Ф. № 1, ряд.380 / ряд.640 (1.4)

2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – Кзвз – показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кзвз = Ф. № 1, (ряд.380-ряд.080) / ряд.260 (1.5)

4. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Ка = Ф. № 1, ряд.380 / ряд.640 (1.6)

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від шпроти ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання [8, c.63].

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТ «Довіра»

2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності СТ «Довіра»

Колективне підприємство СТ "Довіра" засноване згідно Законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про власність" та інших чинних законодавчих актів.

Підприємство засноване на не визначений термін.

Повна назва підприємства – споживче товариство "Довіра", скорочено - СТ "Довіра".

Місце знаходження підприємства:

78200 Україна, місто Гайсин, вул. 1 травня, 46.

Даний статут, зміст і доповнення до нього затверджуються Загальними Зборами учасників засновника та підлягають державній реєстрації.

Підприємство створено з метою розширення випуску і збільшення реалізації продукції, робіт і послуг отримання прибутку від своєї діяльності, матеріального та соціального забезпечення своїх працівників та розв'язання регіональних програм.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

- оптова роздрібна та комісійна торгівля продовольчими товарами;

- виробництво продовольчих товарів (плодоовочевих, м'ясо-молочних, хлібобулочних, кондитерських, власної кулінарної продукції і фірмових напоїв);

- вирощування, заготівля, закупка в тому числі в населення за готівку, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

- послуги громадського харчування через власну мережу барів, кафе, ресторанів;

- організація виставок-продаж, семінарів, благодійницьких мікропідприємств;

- виконання замовлень юридичних осіб та громадян, в тому числі іноземних, на підставі укладених з ними договорів (контрактів) відповідно до чинного законодавства;

- встановлення взаємовигідного співробітництва, господарських, соціально-культурних та інших зв'язків з державними, кооперативними, громадськими підприємствами та організаціями в Україні та за її межами;

- утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі, шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об'єднання);

- створення програм інноваційного та цільового призначення, в тому числі колективів розробників нової техніки, технологій, "ноу-хау", а також окремих авторів;

- здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами відповідно до чинного законодавства;

- вивчення споживчого попиту та пропозиції на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також надання послуг і виконання робіт з маркетингу, інформаційно-консультативна та товарознавська діяльність.

Підприємство має право займатися будь-якою іншою діяльністю, яка вважатиметься припустимою, що випливає з предмету його діяльності. Види діяльності, які потребують спеціального дозволу (ліцензії) здійснюються тільки на підставі такого дозволу (ліцензії). Мета діяльності підприємства полягає у як найповнішому задоволення ринку своїми роботами, послугами, товарами і одержання на цій основі прибутку.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить не тільки від його господарської діяльності, а й від старань та зусиль його працівників, про ефективність яких свідчать високі результати підприємницької діяльності та конкурентоздатність підприємства. Метою управління трудовими ресурсами є зменшення витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів і збільшення результатів від їх використання.

На СТ "Довіра" застосовується погодинна форма оплати праці, яка здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації. Оплата праці керівника та головного бухгалтера здійснюється за місячними посадовими окладами.

Підприємство є юридичною особою згідно з законодавством України. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України, цього статуту, яке затверджується Загальними Зборами. Господарська діяльність базується на принципах господарського розрахунку забезпечує самостійність фінансування витрат на розвиток та удосконалення діяльності, нематеріальне стимулювання працівників підприємства з прибутку. Підприємство веде самостійний, окремий баланс, має рахунки в установах банку, печатку і штамп зі своєю назвою, та користується фірмовою символікою засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно чинного законодавства.

Майно Підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно Підприємства формується:

- за рахунок передачі частини майна засновника у вигляді основних засобів, грошових коштів, нерухомого та рухомого майна або інших майнових прав (в тому числі на інтелектуальну власність);

- майна і коштів одержаних в результаті діяльності.

Майно Підприємства є власністю засновника і закріпляється за Підприємством на праві повного господарського відання.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до його призначення та мети своєї діяльності.

Підприємство має право за встановленим порядком набувати та орендувати основні засоби, приймати їх з балансу на баланс від підприємств, організацій, установ. Реалізовувати придбані та одержані основні виробничі та невиробничі фонди без дозволу засновника заборонено.

Збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються за наказом керівництва підприємства або засновника, а також, рішенням суду, складемо структуру підприємства (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Структура підприємства СТ «Довіра»

Директор підприємства СТ «Довіра» керує, організовує роботу та ефективну взаємодію працівників підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і удосконалення підприємства, його відповідність кращим світовим взірцям і цілях найбільш повного задоволення потреб населення і інших споживачів у відповідних видах продукції, підвищення ефективності збуту продукції. Директор представляє підприємство у всіх ділових зв'язках з підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, а також судах, підписує від імені Підприємства угоди, є розпорядником рахунків підприємства. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені підприємства в межах, передбачених статутом та предметом діяльності.

Організовує підприємницько-господарську діяльність підприємства, приймає міри по забезпеченню підприємства кваліфікованими кадрами, здійснює розробку, висновок і виконання колективного договору, проводить роботу по вихованню кадрів, зміцнення трудової й виробничої дисципліни. Рішає всі питання в межах наданих йому прав і доручає виконання окремих виробничо-господарських функцій директора іншим посадовим особам комерційному директору, головному бухгалтеру. Забезпечує дотримання законодавства в діяльності підприємства, активне використання правових заходів для удосконалення управління, та зміцнення дисципліни.

Бухгалтер на підприємстві СТ «Довіра» здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, контроль за економічним використанням трудових, і фінансових ресурсів. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачання фонду зарплати, проведення інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства. Приймає міри по попередженню недостач, незаконного використання грошових засобів. Бере участь в оформленні матеріалів по недостачі й крадіжці грошових засобів чи матеріальних цінностей, контролює передачу при необхідності матеріалів у слідчі органи.

Проаналізувавши склад і структуру підприємства СТ «Довіра», тепер можна сказати про аналіз фінансових результатів діяльності підприємства (табл.2.1).

Таблиця 2.1