1.Сутність та особливості міжнародного бізнесу

Міжнародний бізнес можна визначити як ділову взаємодію фірм різних форм власності або їх підрозділів, які знаходяться в різних країнах, головною метою яких є одержання прибутку за рахунок вигод і переваг ділових міжнародних операцій. Економічна сутність міжнародного бізнесу має визначатися у площині його як явища і процесу міжнародних економічних відносин.Як явище міжнародних економічних відносин міжнародний бізнес - це форма взаємодії суб'єктів міжнародної економічної діяльності, спрямована на одержання вигод від трансграничного співробітництва. Суб'єкти міжнародного бізнесу - це реальні учасники його як процесу взаємодії (окремі особи, контактні групи або складні соціальні структури), яким притаманні внутрішні мотиви, інтереси, цілі та здатність до їх реалізації у певній сфері міжнародної економічної діяльності.Головними ознаками суб'єкта міжнародного бізнесу є наявність у нього внутрішніх мотивів, цілеспрямованості, волі та здібностей діяти для досягнення власних стратегічних цілей.Згідно з такими критеріями визначення суб'єктами міжнародного бізнесу можуть виступати окремі особи, підприємства, транснаціональні структурні утворення, міжнародні організації й асоціації, інтеграційні (регіональні) угрупування та держави. Найважливішою особливістю міжнародного бізнесу є його економічне, законодавче й політичне поле конкуренції, а також соціокультурний фон, що суттєво відрізняє його від внутрішніх ринків країн. Сучасний світовий ринок, незважаючи на насиченість нормами і правилами поведінки на ньому економічних суб'єктів, формування міжнародних регулятивних механізмів та інституцій, якісно і кількісно відрізняється від внутрішніх національних ринків, правове функціонування яких має законодавчий характер.

2. Етапи розвитку міжнародного бізнесу

Етапи розвитку міжнародного бізнесу: 1. Комерційна ера (1500-1850 р.р.) Особливості: § пошук особистих вигод, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі; § формування бізнесу-сервісу міжнародного бізнесу (інвестиційного, страхового, інфраструктури); § суверенність і незалежність бізнесу в його закордонних операціях; § жорстка залежність міжнародного бізнесу від взаємовідносин між країнами; § уперше висвітлені ключові питання міжнародного менеджменту 2. Ера експансії (1850 - 1914 р.р.) Особливості: § переорієнтація міжнародного бізнесу з вивозу екзотичних товарів на видобуток сировини і систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах; ріст інвестицій у розвиток виробництва колоніальної продукції; § посилення взаємозв'язку бізнесу і державної влади; § виникнення міжнародного поділу праці; 3. Ера концесій (1914 -1945 р.р.) Особливості: § Ріст національної самосвідомості колоніальних народів; § Загострення суперництва на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів; § Інтернаціоналізація використання людських ресурсів; § Виявлення переваг і обмежень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 4. Ера національних держав (1945 -1970 м.м.)

Особливості: § Розширення сфери міжнародного бізнесу в зв'язку зі становленням і розвитком нових держав; § Ріст міжнародних ринків капіталу, сфери міжнародного аудиту і консалтингу; § Формування мультинаціонального бізнесу; § Створення і залучення мережі мультинаціонального обслуговування (банки, університети, установи охорони здоров'я і т.д.), що підготувало перехід до ери глобалізації.. 5. Ера глобалізації (починаючи з 70-х м.м. ХХ в.). Міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни, що істотно вплинуло на розвиток як національних економік, так і світової економіки в цілому.

3. Суб єкти міжнародного бізнесу

Суб’єктами міжнародного бізнесу є його учасники, спроможні активно і незалежно працювати з метою реалізації своїх економічних інтересів. До основних суб'єктів такої господарської діяльності належать фізичні та юридичні особи, інституціональні й добровільні об'єднання останніх, держави та міжнародні організації. Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами такої діяльності можуть бути:фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають громадянську дієздатність і правоздатність;юридичні особи, що зареєстровані в Україні та мають на її території постійне місцезнаходження; об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України;структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

спільні підприємства, що мають постійне місцезнаходження в Україні.

4. Інтерціоналізація бізнесу

Інтернаціоналізація міжнародного бізнесу — поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.З розвитком процесів інтернаціоналізація набуває форми міжнародного бізнесу і змінюється від простих (міжнародна торгівля) до складних (міжнародні корпорації з прямими іноземними інвестиціями). До основних етапів інтернаціоналізації належать:етноцентризм — підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям;поліцентризм — врахування особливостей середовища бізнесу кожної приймаючої країни;регіоцентризм — зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який включає групу приймаючих країн;геоцентризм (глобалізм) — діяльність компаній по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири та філій для розробки стандартів і процедур, які відповідають як загальним, так і локальним завданням фірм.

5. Суть, мотиви , стратегії та проблеми розвитку міжнародного менеджменту в економіці В сучасних умовах найбільш швидко розвиваються такі види міжнародного бізнесу як промисловий, торговий і фінансовий. Головною рушійною силою розвитку міжнародного бізнесу є економічні інтереси суб'єктів міжнародних відносин, які можна об'єднати у такі три групи: економічні інтереси окремих держав та їх підприємств, економічні інтереси міжнародних економічних організацій, економічні інтереси інтеграційних об'єднань. Економічні інтереси спонукають названих суб'єктів міжнародних економічних відносин до розвитку міжнародного бізнесу, оскільки він дає можливість розширювати продаж товарів, отримувати доступ до нових технологій, джерел сировини та робочої сили і, як наслідок, одержувати більш високі прибутки. Розрізняють два механізми здійснення економічних інтересів суб'єктів міжнародних економічних відносин: механізм погодження і механізм реалізації. Механізм погодження полягає у виробленні конкретних стратегічних принципів, форм та методів здійснення економічних інтересів. Він знаходить своє виявлення у політичних, економічних та правових документах, які регламентують процес погодження економічних інтересів суб'єктів міжнародних економічних відносин. Механізм реалізації полягає у впровадженні тих чи інших погоджених рішень у практику міжнародних економічних відносин. На реалізацію економічних інтересів суб'єктів міжнародного бізнесу роблять вплив дві групи факторів: загальні, до яких відносяться географічні, історичні, політичні, економічні, правові, соціальні і культурні умови; конкретні, до яких відносяться швидкість пристосування виробництва до зміни попиту, розмір виробництва, кількість покупців, обсяг закупівлі продукції, рівень конкуренції, транспортні витрати. Зрозуміло, що всі ці фактори є різними в різних країнах та регіонах і можуть діяти в протилежних напрямках.

6. Сутність та характерні риси міжнародного менеджменту

Характерні риси міжнародного менеджменту мають економічний, соціально-психологічний, правовий і організаційно-технічний аспекти:o Сутність економічного аспекту включає управління процесом міжнародного виробництва, в ході якого досягається координація матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для ефективного досягнення мети.o Соціально-психологічні аспекти характеризують діяльність певної групи осіб щодо організації і керівництва зусиллями всього персоналу компанії (система влади, соціальна функція - культура, традиції, цінності, звичаї суспільства).o Правовий аспект міжнародного менеджменту відображає структуру державних і міжнародних політичних та економічних інститутів, політику, яка ними проводиться, і визначене ними законодавство. Найважливіше значення мають положення торгового права з питань створення компанії, укладення контрактів, промислової власності, а також державне регулювання міжнародного бізнесу, що включає антитрестове законодавство, податкову політику, торгово-політичні засоби і т.ін. o Організаційно-технічний аспект міжнародного менеджменту включає раціональну оцінку ситуації та систематичний вибір цілей і завдань, послідовну розробку стратегії для досягнення цих завдань, упорядкування необхідних ресурсів, раціональне проектування, організацію, керівництво і контроль за діями, необхідними для досягнення обраної мети, мотивацію і винагороду людей, які здійснюють цю роботу.

7. Сучасні концепції розвитку міжнародного менеджменту Природно, що зазначені зміни сприяли появі сучасних поглядів на управління міжнародним бізнесом. Вони належать не окремим групам дослідників, а представникам вищого менеджменту провідних транснаціональних корпорацій. Як основний виділяється ресурсний підхід. Оскільки компанії мають у своєму розпорядженні обмежені ресурси, вони повинні вирішити, використовувати їх усередині країни чи на міжнародному рівні. Переконавшись, що можливості на міжнародному ринку можуть виявитися більшими, ніж на вітчизняному, компанії спрямовують свої ресурси в закордонний сектор. Тому, щоб зрозуміти, чому все ж проводяться торгові операції, необхідно визначити, які вигоди одержують окремі підприємства.Концепція експортних можливостей Концепція імпортних можливостей Імпульс до участі в торгівлі може надійти або від експортера, або від імпортера. У будь-якому разі мають бути як продавець, так і покупець. Імпульс від імпортера полягає в тому, що фірма шукає дешевші й високоякісні сировинні та інші комплектуючі матеріали, готові вироби, щоб використовувати їх на своїх виробничих підприємствах. Або вона може активно шукати нові товари, розроблені за кордоном, щоб доповнити наявні асортиментні, групи. Це дасть можливість компанії більше продукції запропонувати на продаж, а імпортеру - використовувати надлишкові потужності своєї торгово-розподільчої мережі.Якщо міжнародні постачання сировини, матеріалів і комплектуючих зменшують витрати виробництва чи підвищують якість готових виробів, то компанія, що їх закуповує, має більшу стійкість проти конкуренції з боку імпортованих готових виробів або сама може більш ефективно конкурувати на експортних ринках. Автомобільна промисловість подає приклад глобальної конкуренції, що залежить від субпідрядників, у тому числі іноземних, у напрямку зменшення витрат виробництва.

Імпортер, як і експортер, має можливість розподілити свої операційні ризики. Розширюючи коло постачальників, фірма буде менше залежати від диктату або долі єдиного постачальника. промисловості країни.

8. Функції міжнародного менеджменту

Міжнародний фінансовий менеджмент - це система регулювання відносин на міжнародному фінансовому ринку, його функції випливають з його завдань. Загальні функції міжнародного фінансового менеджменту: 1.Фінансова звітність і фінансовий моніторинг міжнародних фінансових операцій. 2 Планування міжнародних фінансових потоків. 3. Здійснення міжнародних стратегій на міжнародному фінансовому ринку, залучення коштів і розміщення ЦП. 4. Використання інструментарію управління міжнародними валютними і фінансовими ризиками. 

9.База знань і ділові якості міжнародного менеджера

Упродовж розвитку міжнародного бізнесу роль керівника об'єктивно була одним з вирішальних чинників успіху підприємства, яке здійснює цілеспрямовану систематичну зовнішньоекономічну діяльність. Безперечно міжнародний менеджер повинен бути бодай обізнаним з найважливішими аспектами сучасного світового розвитку в економічному, політичному, правовому, культурологічному аспектах.Проте, як правило, ерудованість, інформованість та освіченість сучасного керівника, який планує, реалізовує, спрямовує та контролює зовнішньоекономічну діяльність підприємства, є його соціально-психологічні якості, що мають суб'єктивний характер, але об'єктивно можуть сприяти чи шкодити ефективній роботі цілого колективу на міжнародних ринках.Однак діяльність міжнародного менеджера — це багатогранна робота, яка може бути представлена виконанням основних ролей:1. Організатор пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку.2. Стратегічний мотиватор.3. Культурний аналітик.4. Організатор та керівник інтернаціонального колективу.5. Дипломат.6. Суспільний діяч.7. Стратегічний оптимізатор міжнародного бізнесу.8. Міжнародний менеджер як організатор пошуку можливостей фірми на зовнішньому ринку.

10. Методологічні основи міжнар.Менеджм.(мм)

Оcнoвні принципи функціoнувaння міжнaрoднoгo мeнeджмeнту І. Зaгaльні принципи: 1. Нaукoвіcть (рoзвитoк cиcтeми міжнaрoднoгo мeнeджмeнту пoвиннo відбивaти oб'єктивний прoцec функціoнувaння міжнaрoдних eкoнoмічних віднoшeнь). 2. Сиcтeмніcть (рoзвитoк міжнaрoднoгo мeнeджмeнту припуcкaє йoгo фoрмувaння як cиcтeмнoгo утвoрeння). 3. Взaємoвигідніcть (фoрмувaння cиcтeми міжнaрoднoгo мeнeджмeнту пoвиннo здійcнювaтиcь з урaхувaнням eкoнoмічнoї eфeктивнocті функціoнувaння міжнaрoдних eкoнoмічних віднoшeнь).ІІ. Спeцифічні принципи.III. Нaціoнaльні принципи здійcнeння зoвнішньoeкoнoмічнoї діяльнocті, щo є бaзoю міжнaрoднoгo мeнeджмeнту для укрaїнcьких підприємців, відбиті в Зaкoні «Прo зoвнішньoeкoнoмічну діяльніcть»: 1. Сувeрeнітeт нaрoду в здійcнeнні ВЕД 2. Свoбoдa зoвнішньoeкoнoмічнoгo підприємництвa 3. Юридичнa рівніcть і нeдиcкримінaція 4. Вeрхoвeнcтвo зaкoну 5. Зaхиcт інтeрecів cуб'єктів ЗЕД 6. Еквівaлeнтніcть oбміну, нeприпуcтиміcть дeмпінгу.У міжнaрoднoму мeнeджмeнті виділяють п'ять видів cуб'єктів: 1. Фізичні ocoби - мaють прaвoздaтніcть і дієздaтніcть. Цe індивідуaльні кoмeрcaнти. 2. Юридичні ocoби3. Об'єднaння4. Групи дeржaв - інтeгрaційні угрупoвaння крaїн.5. Міжнaрoдні oргaнізaції, міжнaрoдні eкoнoмічні oргaнізaції, міжнaрoдні вaлютнo-фінaнcoві oргaнізaції, міжнaрoдні гocпoдaрcькі oб'єднaння, міжнaрoдні тoвaриcтвa і т.д.Об'єкти міжнaрoднoгo мeнeджмeнту - кoнкрeтні види, фoрми міжнaрoднoгo бізнecу:Екcпoрт - імпoрт тoвaрів 2. Екcпoрт-імпoрт пocлуг 3. Здійcнeння гocпoдaрcькoї діяльнocті зa рубежем та ін.

11.Принципи (мм)

Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту І. Загальні принципи: Науковість (розвиток системи міжнародного менеджменту має відбивати об'єктивний процес функціонування міжнародних економічних відносин). Системність (розвиток міжнародного менеджменту передбачає його формування як системного утворення). Взаємовигідність (формування системи міжнародного менеджменту має здійснюватись з урахуванням економічної ефективності функціонування міжнародних економічних відносин). ІІ. Специфічні принципи.У рамках цієї Декларації прийнята Хартія економічних прав і обов'язків Світового співтовариства, в якій декларуються такі принципи:1.Суверенітет (держава має виключне право на використання своїх природних ресурсів, вибір економічної системи).2.Політична незалежність.3.Суверенна рівність — рівність держав як партнерів у МЕВ.4.Територіальна цілісність.5.Невтручання у внутрішні справи один одного.6.Взаємна і справедлива вигода.7.Мирне співіснування держав з різним суспільним ладом.8.Рівноправність і самовизначення народів.9.Мирне врегулювання спорів.10.Усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили.11.Сумлінне виконання міжнародних зобов'язань.12.Визнання прав людини та основних свобод.13.Відсутність прагнення до гегемонії.14.Сприяння міжнародній соціальній справедливості.15.Міжнародне співробітництво з метою співробітництва.