Радіаційний контроль.

Радіаційному контролю підлягають усі вантажі, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитні. Контроль проводиться безпосередньо на кордоні до митного оформлення. Для експортних вантажів РК може бути здійснено в зоні діяльності регіональних митниць і митниць.

Основними завданнями радіаційного контролю є:

• виявлення фактів випадкового або навмисного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання;

• контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні джерел іонізуючого випромінювання через державний кордон.

У разі спроби несанкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного догляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику, до визначення подальших дій з ним.

Експрес-контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю. Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують перевищення природного фону випромінювання, то об'єкт може бути пропущено через державний кордон України.

У разі отримання сигналу про перевищення природного рівня випромінювання під час контролю пасажирського транспортного засобу, для виявлення та вилучення джерела випромінювання:

• пасажирський транспортний засіб відводиться на окрему площадку для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону;

• пасажири мають пройти по черзі один за одним через зону дії одного із контрольних датчиків.

   

Підсумок.

Отже, всі вище представлені контрольні служби здійснюють свої функції та повноваження на підставі окремих законів України, мають розгалужені відомчі системи по всій території України, включаючи периметр кордону України. Їх діяльність в значній мірі впливає на період митного оформлення товарів. Наявність такого широкого спектру законодавчих актів призводить до ускладнень при випуску у вільний обіг на митній території України окремих категорій товарів.

Наприклад, ввезення на митну територію України продовольчих товарів додатково регулюється:

1. Відповідно до статті 17 Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” митне оформлення для вільного використання на території України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів дозволяється за наявності:

• сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації;

• ветеринарного дозволу на харчові продукти і сировину тваринного походження;

• карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження;

• маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

2. Відповідно до статті 4 Закону України від 17.07.97 № 468/97-ВР “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” зазначено, що “сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає:

• обов’язковій сертифікації;

• санітарно-епідеміологічному контролю;

• радіологічному контролю;

• ветеринарному контролю.

При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції першої - двадцять четвертої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката.