Правила побудови

Існує чотири правила побудови для конструювання нового канонічного графа g з наявних графів g₁, і g₂ (які можуть співпадати) :

Правило кон'юнкції визначено раніше.

Правило спрощення: визначено раніше.

Правило копіювання: граф g є копія графа g₁.

Правило обмеження: для будь-якого концепту з концептуального графа g тип (с) можна замінити якимось підтипом. Якщо с – концепт сукупності, то його посилання можна замінити індивідуальним покажчиком (якоюсь конкретизацією). Такі заміни дозволені лише тоді, коли посилання для с відповідає типу (с).

Наприклад у фразі „Павло посилає комусь свій конспект”, для „комусь” (позначення на графі Х) можна було б застосувати правило обмеження, замінюючи позначену Х сукупність меншою сукупністю «студентка». Проте раніше треба переконатися у властивості «Марія – студентка».

Успадковані властивості

Форма різних концептів, типів і множин в багатьох додатках ієрархічна. Класифікація тварин по родах, видах, сімействах, загонах і т.д. – класичний приклад ієрархії. Інший приклад – множина слів в словнику. Книги, транспортні засоби і споруди утворюють ієрархічно впорядковані множини. Можна ієрархічно класифікувати і абстрактні концепти дій, станів, властивостей, переконань. Використовувані в буденних міркуваннях класифікації, як правило, складніші за біологічні: індивід належить, взагалі кажучи, не одному типу і не одній множині. Проте в більшості випадків для ШІ використовуються порівняно прості ієрархії.

Спочатку проілюструємо ієрархію типів на прикладі, а потім дамо формальне визначення. Якщо відомо, що Павло – студент університету, то можна зробити висновок про наявність у нього атестату про середню освіту і про те, що він навчається в університеті. Інформація «Павло – студент університету» надала нам цілий ланцюжок відомостей про Павла. Успадкованими називаються такі властивості, які можна вивести так само. Ясно, що деякі характеристики студентів університету можна описати, виходячи з приналежності до студентства; деякі характеристики студентів виводяться з того факту, що вона міститься в сукупності всіх людей. Міркування ефективності спонукають нас не пов'язувати з Павлом всі загальні властивості студентів університету, взагалі студентів і, нарешті, всіх людей. Вельми загальна властивість, як, наприклад, «У Павла дві руки і дві ноги», зіставляється вузлу, що характеризує всіх людей. Це дає можливість не проголошувати наявність вказаної властивості окремо для кожного індивіда.

Решітки типів; ієрархії типів

Ієрархія типів визначає частковий порядок на множині міток (ярликів) типів. Позначимо його символом . Нехай t₁ і t₂ – мітки типів. Якщо t₁ t₂, то t₁ – підтип типу t₂, а t₂ – надтип типу t₁. Типи «викладач» і «студент» мають багато загальних надтипів: «працівник розумової праці», «людина», «вищий ссавець». Типи «професор» і «співробітник університету» мають загальний підтип «професор університету».

Для перетворення ієрархічної форми решітку треба ввести дві особливі мітки типів відповідно у найвищій і найнижчій точкак ієрархії – універсальний тип U (надтип всіх типів) і абсурдний тип А (підтип всіх типів). Ієрархія типів дасть решітку типів зі всіма властивостями решітки:

– будь-яка пара міток t₁ і t₂ має найменший загальний надтип;

– будь-яка пара міток t₁ і t₂ має найбільший загальний підтип;

– для будь-якого типу t виконується співвідношення A  t  U.

Дане відношення порядку представляється функціональним відношенням Це. Конкр означає приналежність індивіда типу.