Тема 3. Гостра променева хвороба. Кістково-мозкова форма гострої промкененвої хвороби. Клініка, діагностика.

Класифікація кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби. Клініка. Діагностика.

Тема 4. Етапне лікування хворих з гострою променевою хворобою. Атипові форми гострої променевої хвороби.

Принципи патогенетичного лікування гострої променевої хвороби з урахуванням провідних проявів захворювання. Обсяг медичної допомоги ураженим іонізуючим випромінюванням на етапах медичної евакуації.

Види атипових форм госитрї променевої хвороби. Особливості клініки гострої променевої хвороби при зовнішньому нерівномірному опромінюванні, при комбінованих радіаційних ураженнях, при внутрішньому опроміненні, при поєднаному опроміненні, нейтронних ураженнях, при тривалому опроміненні невеликими дозами.

Надання медичної допомоги на етапах евакуації при атипових формах гострої променевої хвороби.

  

 Радіаційні ураження можуть виникати в особового складу військ при дії проникаючої радіації ядерного вибуху, бета- і гамма-випромінювання на сліду радіоактивної хмари, а також у осіб, які працюють із джерелом іонізуючих променів при порушенні правил техніки безпеки.     Клініка уражень має різні прояви і залежить від багатьох факторів (виду боєприпасу, поглинутої дози, короткочасності чи довготривалості, рівномірності чи нерівномірності опромінення, зовнішньої чи внутрішньої дії).     У бойовій обстановці радіаційні ураження можуть зустрічатись як у чистому вигляді, так і в комбінації з травмами й опіками (комбіновані радіаційні ураження). Вони будуть абсолютно переважати інші при ядерному вибусі надмалої потужності, особливо нейтронної зброї. Доза зовнішнього опромінення людини, яка перебуває на зараженій території, залежить від терміну перебування на ній, сили експозиційної дози гамма-випромінювання, коефіцієнта захисту укриття і сховищ. 

   У результаті уражаючої дії значних доз іонізуючого випромінювання розвивається променева хвороба. У бойових і екстремальних умовах найбільше значення має можливість виникнення гострої променевої хвороби. Внаслідок дії іонізуючого випромінювання в організмі виникають складні фізичні, фізико-хімічні й біологічні процеси, які можна умовно поділити на чотири етапи: 

—перший — фізичний процес поглинання енергії з іонізацією біомолекул і збудженням їх атомів; 

   — другий — утворення високоактивних радикалів; 

   — третій— фізіологічні зміни в організмі, які проявляються ушкодженням радіочутливих тканин (лімфоїдна, епітелій кишок); 

   — четвертий — ураження органів кровотворення, що є провідним фактором у патогенезі променевої хвороби. 

   Внаслідок зменшення кількості лейкоцитів і тромбоцитів у крові спостерігається зниження реактивності організму ураженого, втрачається природний імунітет, тому навіть сапрофіти набувають властивостей патогенних мікроорганізмів, що призводить до розвитку інфекційно-запальних ускладнень. 

Загальна інтоксикація і патологічна імпульсація уражених тканин та органів також сприяють порушенню функцій центральної нервової та ендокринної систем і подальшому поглибленню патологічного процесу. Для цього патологічного процесу характерними є: 

  — дистрофічні зміни в усіх органах;

   — спустошення кісткового мозку; 

   — виникнення геморагічного синдрому; 

   — розвиток інфекційних ускладнень. 

   Радіаційні ураження класифікують: 

   — за видом іонізуючого випромінювання (альфа, бета, гамма, нейтронне, рентгенівське тощо), а також за його енергією та дозою; 

—за локалізацією джерела (зовнішнє, внутрішнє, змішане);     — за розподілом дози в організмі (рівномірне, нерівномірне, місцеве);     — за тривалістю випромінювання (короткочасне, довготривале).     Біологічна дія іонізуючого випромінювання залежить від інтенсивності дози, його просторового розміщення на тілі, виду променів і реактивності організму.     Уражаюча дія радіації в основному визначається величиною енергії випромінювання, яке поглинуто тканинами. Масові радіаційні ураження можуть виникати внаслідок дії: 

    1) короткочасного рівномірного зовнішнього загального гамма- і нейтронного випромінювання — розвивається гостра променева хвороба;     2) пролонгованого і, можливо, повторного загального зовнішнього випромінювання — розвивається хронічна променева хвороба;     3) короткочасного нерівномірного зовнішнього гамма- і нейтронного випромінювання — утворюються радіаційні опіки; 

   4) поєднання радіаційної дії зовнішнього гамма-випромінювання, аплікацій радіоактивних речовин на шкіру і слизові оболонки та попадання їх всередину організму — виникають поєднані радіаційні ураження; 

5) комбінації радіаційних уражень з травмами, опіками та іншими ураженнями — призводять до появи комбінованих радіаційних уражень.