- •План і організаційна структура лекції.
- •Зміст лекційного матеріалу. Структурно - логічна схема змісту теми.
- •Короткі анатомічні дані і основи фізіології травлення
- •Методи обстеження органів травлення
- •1. Скарги.
- •Клінічні особливості проносів.
- •2. Огляд
- •Основні лабораторні ознаки жовтяниць різного походження.
- •4. Огляд живота.
- •3. Перкусія живота.
- •4. Пальпація живота
- •Поверхнева орієнтовна пальпація живота.
- •Методична глибока ковзна пальпація за в.П.Образцовим і м.Д.Стражеско.
- •Пальпація сліпої кишки.
- •Пальпація поперечної ободової кишки.
- •Пальпація висхідної й спадної частин ободової кишки.
- •5. Перкусія печінки.
- •6. Пальпація печінки.
- •7. Пальпація жовчного міхура
- •8. Додаткові симптоми.
- •9. Перкусія селезінки.
- •10. Пальпація селезінки.
- •11. Аускультація живота.
9. Перкусія селезінки.
Селезінка розташовується в черевній порожнині, в області лівого підребер'я, на рівні від IX до XI ребра. Селезінка має подовжену овальну форму, її довга вісь збігається з ходом X ребра.
Перкусія селезінки проводиться з метою визначення її розмірів. Застосовують тиху перкусію. Хворий займає положення лежачи на правому боці.
Палець-плессиметр установлюють біля краю лівої реберної дуги перпендикулярно до X ребра. Перкусію слабкої сили ведуть безпосередньо по X ребру спочатку від лівої реберної дуги в напрямку до хребта, а потім від задньої пахвової лінії по напрямку вперед. З появою притуплення перкуторного звуку відзначають дві границі довгої осі селезінки.
Із її середини проводять перпендикуляри до X ребра і перкутують по них, наносячи тихі удари й визначаючи в такий спосіб границі поперечника селезінки.
Запам'ятайте:
У нормі длина вісь селезінки, яка розташовується по X ребру, становить 6-8 см, а поперечник - 4-6 см.
10. Пальпація селезінки.
Пальпація селезінки є основним фізичним методом дослідження цього органа. Хворий повинен лежати на правому боці, його голова трохи нахилена уперед до грудної клітки, ліва рука, зігнута в ліктьовому суглобі, лежить на передній поверхні грудної клітки, права нога витягнута, а ліва - зігнута в колінному й тазостегновому суглобі.
I момент пальпації: ліву руку лікар розташовує на лівій половині грудної клітки й натискує на неї. Напівзігнуті пальці правої руки встановлюють в області лівого підребер'я так, щоб середній палець руки, яка досліджує був як би продовженням X ребра пацієнта.
II момент пальпації: під час вдиху шкіра зрушується вниз.
III момент пальпації: під час видиху пальці занурюють углиб черевної порожнини.
IV момент пальпації: хворого просять глибоко вдихнути, і селезінка, якщо вона збільшена, опускаючись донизу під тиском діафрагми, своїм нижнім полюсом натрапляє на кінчики пальців лікаря, упирається в них і потім прослизає під ними.
При необхідності селезінку можна пальпувати і у положенні хворого лежачи на спині з витягнутими уздовж тулуба руками, витягнутими ногами й низьким узголів'ям. При цьому техніка пальпації та ж, що й при промацуванні цього органа в положенні на правому боці.
Запам'ятайте:
У нормі селезінка не пальпується. Вона мої бути пропальпирована тільки при її збільшенні:
при захворюваннях системи крові (лейкози, эритремии, гемолітичні анемії, лімфогранульоматоз);
при хронічних захворюваннях печінки (гепатолієнальний синдром при гепатитах, цирозі печінки);
при розладах місцевого кровообігу (тромбоз селезінкової або воротної вени, інфаркт селезінки);
при деяких гострих і хронічних інфекційних захворюваннях (сепсис, черевний і висипний тиф, малярія, інфекційний ендокардит);
при системних захворюваннях сполучної тканини;
при амилоїдозі внутрішніх органів і ін.
Зміна консистенції селезінки, характеру її поверхні, хворобливість селезінки при пальпації, її розміри надзвичайно різноманітні при перерахованих і інших захворюваннях і докладно розбираються в курсі приватної патології. Однак варто пам'ятати, що:
1) значне збільшення селезінки (спленомегалія) найчастіше спостерігається при захворюваннях системи крові;
2) хворобливість селезінки виявляється при інфаркті селезінки, періспленіті, тромбозі селезінкової вени (через дуже швидке збільшення обсягу органа і розтягання селезінкової капсули);
3)м'яка консистенція збільшеної селезінки визначається звичайно при гострих інфекційних захворюваннях, у тому числі при сепсисі;
4)щільною селезінка буває при хронічних інфекціях, цирозах печінки, хронічних хворобах системи крові, амилоїдозі та деяких інших захворюваннях.