11. Аускультація живота.

При аускультації живота в здорової людини вислухується періодична перистальтика кишечнику. Зміна нормальної аускультативної картини може бути обумовленою:

1. фізіологічним посиленням перистальтики кишечнику після прийому їжі, особливо їжі, багатою рослинною клітковиною;

2. посиленням перистальтики кишечнику й голосним гурчанням при запаленні тонкого кишечнику (ентеритах) різної етіології;

3. посиленням перистальтики і гурчанням у початкових стадіях непрохідності кишечнику (звичайно на обмеженій ділянці вище стенозування кишки);

4. помірним ослабленням перистальтики кишечнику в пацієнтів з атонією кишечнику (наприклад, в осіб літнього і старечого віку при атонічних закрепах);

5. різким ослабленням або навіть відсутністю перистальтики кишечнику (могильна тиша) у хворих з перитонітом (у тому числі такому, що розвинулся на тлі непрохідності кишечнику).

Заключний етап.

Як видно з наведених матеріалів обстеження хворого гастроентерологічного профілю проводиться за стандартною схемою,що містить у собі як суб'єктивну так і об'єктивну частини. Основним методом об'єктивного дослідження, на відміну від дослідження систем дихання й кровообігу є пальпація, особливо глибока. Також нам стало ясно, що без застосування сучасних лабораторно - інструментальних методів обстеження діагностика захворювань органів травлення не представляється можливою. Таким чином тільки комплексне обстеження хворого дозволяє розв'язати проблеми діагностики на сучасному рівні.

Відповіді на питання студентів.

Питання для самостійної підготовки студентів:

1. Перелічіть основні скарги хворих?

2. Які болі можливі в черевній порожнині і як вони розрізняються?

3. Які дані загального огляду хворих?

4. Що дозволяє виявити поверхнева пальпація?

5. Що дозволяє виявити глибока пальпація?

6. Опишіть техніку поверхневої пальпації живота;

7. Опишіть техніку глибокої пальпації живота;

8. Які діагностичні можливості перкусії живота?

9. Які діагностичні можливості аускультації живота?

Література для підготовки студентів:

Василенко В.Х. Пропедевтика внутрішніх хвороб, ″М″, 1989.

Децик Ю.С. Пропедевтика внутрішніх хвороб, 2001.

Пропедевтика внутрішніх хвороб \За ред. проф. А.В. Єпішина. Тернопіль, 2001.

Література для викладачів:

Див.вище.

Струтынский А.В. и др.. Основы семиотики заболеваний внутренних органов, М.,1997.

Никитин А. В. Непосредственное исследование больного с основами синдромной диагностики. Из-во Воронежского ун-та, 1995.

Ивашкин В.Т. Пропедевтика внутренних болезней. Практикум.,М.,2003.

30