Алгоритм лабораторної роботи.

1. Якісна реакція на крохмаль.

У пробірку помістити 5 крапель крохмального клейстеру і 1 краплю розчину йоду. Розчин забарвлюється у синій колір внаслідок утворення комплексних сполук і адсорбції.

Чому при нагріванні розчин знебарвлюється, а при охолодженні забарвлення з’являється знов?

Заняття 7

ТЕМА. Структура, властивості та біологічне значення

карбонових кислот.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Карбонові кислоти та їх похідні є важливими проміжними продуктами обміну речовин; вони утворюються в організмі людини як продукти метаболізму моносахаридів, жирних кислот, амінокислот, тому знання будови і фізико-хімічних властивостей цих сполук необхідні для подальшого розуміння обміну речовин.

МЕТА.

1. Пояснювати залежність біологічної активності карбонових кислот від просторової будови молекули.

2. Інтерпретувати механізми реакцій, характерних для карбонових кислот, їх перетворення в біологічних системах.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне визначення властивостей карбонових кислот.	1.1. У зошит протоколів дослідів переписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Як і чому змінюється колір розчину КMnO4 при додаванні олеїнової кислоти?
2. Класифікація карбонових кислот.	2.1. Пояснити класифікацію карбонових кислот. 2.2. Назвати окремих представників моно карбонових кислот.
3. Будова та властивості карбонових кислот.	3.1. Реакції нулеофільного заміщення (SN) біля sp^2гібридизованого атома вуглецю оксогрупи. 3.3. Реакції етерифікації та їх біохімічне значення. 3.3. Реакції амідування та їх біохімічне значення.
4. Будова і властивості дикарбонових та трикарбонових кислот.	4.1. Хімічні властивості. 4.2. Біологічне значення окремих представників (щавлевої, малонової, бурштинової, глутарової, фумарової).

Алгоритм лабораторної роботи:

Реакція Вагнера.

У пробірку помістити 2 краплі олеїнової кислоти, додати 2 краплі 5%-го розчину карбонату натрію (Na₂CO₃) та 2 краплі 2%-го розчину КMnO₄. Струснути пробірку декілька разів. Які зміни з фіолетовим розчином КMnO₄ спостерігаються?

Записати рівняння реакції.

Заняття 8

ТЕМА. Функціональні похідні карбонових кислот (гідрокси-, кето- та фенолокислоти).

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Вивчення фізико-хімічних властивостей гетерофункціональних сполук з урахуванням взаємного впливу функціональних груп та просторової будови молекул має важливе значення для розуміння механізмів реакцій обміну речовин, так як вони є інтермедіаторами. Якісні реакції на кетонові тіла мають важливе діагностичне значення.

МЕТА.

1. Робити висновки і аналізувати взаємозв’язок між будовою, конфігурацією та конформацією гетерофункціональних сполук.

2. Пояснювати класифікацію та ізомерію гідроксикислот.

3. Інтерпретувати залежність реакційної здатності гетеро функціональних сполук від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів у молекулі.

4. Інтерпретувати механізми реакцій різних класів гетеро функціональних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення властивостей гетеро функціональних сполук.	1.1. У зошит протоколів дослідів записати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl3. Аргументувати висновок.
2. Будова та властивості гідроксикислот.	2.1. Класифікація та ізомерія гідроксикислот. 2.2. Асиметричний атом вуглецю, хіральність, оптична активність. 2.3. Енантіомери. Діастереоізомери. 2.4. Хімічні властивості та біологічне значення гідроксикислот та амінокислот.
3. Будова та властивості кетокислот.	3.1. Біологічне значення кетокислот та іх похідні. 3.2. Кетонові тіла, діагностичне значення їх визначення при цукровому діабеті. 3.3. Кето-енольна таутомерія кетокислот та їх похідних.
4. Будова та властивості фенолокислот.	4.1. Саліцилова кислота та її похідні як протизапальні та протимікробні засоби.