3.Назвіть основні блоки комп’ютера, охарактеризуйте їх.

Системний блок – основний компонент системи. Є різні типи корпусів системних блоків: за способом розміщення в них системних плат розрізняють горизонтальне (корпуси типу desktop, small-footprint, slimline, superslimline) і вертикальне розміщення материнської плати (mini-tower, midi-tower і big-tower). Корпус системного блока визначає можливість розширення системи: чим менші розміри системного блока, тим менше на системній платі місця для плат розширення і накопичувачів. У системному блоці міститься вся основна електронна начинка комп’ютера: блок живлення, системна (материнська) плата, пристрої для роботи з дисками (дисководи), накопичувач на твердому магнітному диску (вінчестер), електронні схеми для керування роботою пристроїв ПК (контролери, або адаптери). Материнська (системна) плата - це багатошарова плата, на якій розміщені процесори, модулі пам’яті й інші компоненти ПК. У такому випадку відсутні елементи розташовуються на окремих платах, що називаються дочірніми. Електронні пристрої, розташовані на дочірніх платах, називаються контролерами, або адаптерами. Найголовніший елемент комп’ютера - це процесор (через невеликі розміри його звичайно називають мікропроцесором). Мікропроцесор становить собою дуже велику інтегральну схему, реалізовану в єдиному напівпровідниковому кристалі й розміщену на материнській платі комп’ютера. Інтегральні схеми називаються іноді чіпами (chip). Мікропроцесор - пристрій, що розбирає зміст команд у програмі й виконує їх. Жорсткий магнітний диск (ЖМД, жорсткий диск, вінчестер, hard disk) розміщується в системному блоці комп'ютера, становить собою електронно-механічний високошвідкісний пристрій для запису, зчитування і енергонезалежного зберігання великих обсягів інформації. Гнучкі магнітні диски (ГМД, дискети, floppy disk) використовують не тільки для збереження комп'ютерної інформації, але і для перенесення інформації з одного комп'ютера на інший. Блок живлення знаходиться в системному блоці, забезпечує необхідним живленням усі складові частини ПК.

4. Назвіть основні види пам’яті, охарактеризуйте їх.

Для збереження інформації ПК використовує різні види пам’яті: оперативну, постійну і зовнішню.

Оперативна пам’ять (ОЗП, або RAM - Random Access Memory)призначена для збереження перемінної інформації. Оперативна пам’ять становить собою робочий простір, у межах якого ПК виконує яку-небудь конкретну роботу, після чого її можна використати для роботи з іншою інформацією. Чим більший розмір оперативної пам’яті на ПК, тим складніші й об'ємніші програми можуть бути виконані. Після вимикання комп’ютера вміст оперативної пам’яті обнуляється, тому, щоб уникнути втрати інформації, слід зберігати її в зовнішній пам’яті.

Інформація в постійну пам’ять (ПЗП, або ROM - Read Only Memory) записується під час виготовлення ПК, ці дані не можуть бути змінені, й комп’ютер може тільки читати таку інформацію. У постійній пам'яті зберігаються програми для перевірки устаткування комп'ютера, початковий завантажник операційної системи і програми взаємодії з апаратними засобами на фізичному рівні. Зміст постійної пам'яті називається BIOS (basic input-output system, або базова система введення-виведення). Крім оперативної й постійної пам'яті в комп'ютері є невелика ділянка пам'яті для збереження параметрів конфігурації комп'ютера, яка називається CMOS (complementary metal-oxide semiconductor). Зміст CMOS-пам'яті не змінюється після вимикання електроживлення комп'ютера. Для зміни параметрів конфігурації комп'ютера використовується програма настроювання конфігурації - SETUP.

Для постійного тривалого збереження інформації в персональному комп'ютері використовуються різні накопичувачі, що називаються зовнішньою пам'яттю комп'ютера. Накопичувачі поділяються на диски і магнітні стрічки. Пристрій для збереження інформації на магнітній стрічці називається стримером, а сама стрічка - стримерною. Найчастіше для збереження інформації використовуються диски, що поділяються на жорсткі, гнучкі, оптичні. У системному блоці комп'ютера розміщуються по кілька монтажних відсіків (drive bays), у яких можна змонтувати пристрої для роботи з накопичувачами, що називаються дисководами.