7. Характеристики сторынки в документы ворд. Cповоби виділення фрагментів а текстовому редакторі.

Сторінка - це основний елемент документа. Тому від вибору в кожному конкретному випадку її розмірів, розташування і способів оформлення залежить зовнішній вигляд документа. Розміри сторінки здебільшого визначаються стандартами, встановленими Міжнародною організацією стандартів. Серед трьох серій форматів паперу — А, В, С - у нас найбільш поширена серія А, в основі якої лежить розмір 841х1189 мм (АО). Інші формати мають розміри, отримані при діленні на два більшого розміру попереднього формату. Основним розміром сторінки документа в сучасному діловодстві є формат А4 (210х297 мм). Окрім нього, часто застосовують формати АЗ і А5. При цьому в деяких випадках використовують нестандартні розміри сторінок документа. Тут важливу роль у виборі сторінки відіграє ширина друкуючого пристрою, що обмежує розмір сторінки документа. Особливо це стосується меншого розміру, тому що при нерівності висоти чи ширини можна вибрати вертикальне (книжкове) або горизонтальне (альбомне) розташування аркуша паперу. Від меж сторінки відмірюють розміри правого, лівого, верхнього та нижнього полів. Верхній та нижній колонтитули починаються на відстані від меж сторінки (в простих документах колонтитули використовуються лише для нумерації сторінок). Внутрішня частина сторінки є зоною для набору тексту документа, її називають смугою .

Виділення тексту - це одна з важливих операцій, оскільки редагування можна виконувати тільки з виділеним фрагментом тексту. Для виділення тексту мишею слід установити курсор миші на початок фрагмента, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагмента. При цьому колір виділеного фрагмента буде інвертуватися. Подвійне натискання лівої кнопки миші виділяє слово, на яке встановлено курсор миші. Натискання лівої кнопки миші, коли курсор знаходиться біля лівої межі рядка, виділяє рядок, а подвійне натискання — весь абзац. Весь текст можна виділити, виконавши команду меню “Правка/Выделить все”. Фрагмент залишається виділеним, поки не буде виділений інший фрагмент. Для зняття виділення слід установити курсор миші в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку миші. Фрагмент можна виділити і за допомогою комбінацій клавіш: [Shift+←], [Shift+→] — виділення символу ліворуч, праворуч від курсора; [Shift+↑], [Shift+↓] — виділення рядка зверху, знизу від курсора; [Shift+Home], [Shift+End] — виділення тексту від курсора до початку рядка, кінця рядка; [Shift+PgUp], [Shift+PgDn] — виділення фрагмента від курсора до початку тексту, кінця тексту.

8. Електронні таблиці в вексель, призначення. Інтерфейс. Види адресації.

У проведенні розрахунків над даними, які подані в табличній формі, широко використовують спеціальні програми, які називають електронними таблицями. Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, її можна переглядати, змінювати, зберігати, друкувати на принтері. На екрані монітора електронна таблиця має вигляд прямокутної матриці, що складається з колонок І рядків, на схрещенні яких утворюються клітинки. Кожна колонка і рядок мають ідентифікатор, так що кожна клітинка може бути визначена однозначно. У клітинки поміщуються числа, математичні формули і тексти.

Основні елементи інтерфейсу програми Excel

Рядок заголовку. Це перший рядок вікна Excel. Він містить назву програми, назву файлу, з яким ви працюєте, та кнопки керування розмірами вікна.

Рядок меню. Другий рядок вікна, у якому заходиться набір меню, що розгортаються, де можна вибрати всі необхідні для роботи з електронними таблицями команди..

Рядок формул. У цьому рядку висвітлюється дане чи формула, які ви вводите у клітинки таблиці, а також адреси клітинок. Сюди ж можна ввести дане, яке треба помістити у клітинку

Поле надання імені об’єкту. Це поле призначене для надання імен клітинкам, діапазонам клітинок, малюнкам і діаграмам.

Область завдань. Ця область вміщує декілька панелей, що дозволяють спростити доступ до засобів, які служать для розв’язання деяких загальних задач. В разі необхідності цю область можна сховати.

Заголовки стовпців. Літери від A до IV, що використову_ються як імена для 256 стовпців кожного робочого аркушу(A, B, C, ... Z; AA, AB, AC, ... AZ;BA, BB, BC, ... AZ тощо).Якщо клацнути на заголовку стовпця, будуть виділені усі його клітинки.

Ярлики аркушів. Нова робоча книга за замовчуванням складається з трьох робочих аркушів, що називаються Лист1, Лист2, Лист3. Ви можете надати аркушам інші назви, а також збільшити чи зменшити їхню кількість.

Рядок стану. В цій області виводяться різні повідомлення,а також відображується стан тих чи інших параметрів

У формулах для посилання на відповідні значення використовують адреси клітинок. В Excel використовують два типи адрес (посилань) клітинок: відносні та абсолютні. Відносні адреси - це адреси, які в процесі копіювання змінюють своє значення (посилання на іншу клітинку) відповідно до нової позиції формули при її копіюванні. Їх адреси позначаються звичним чином та використовувати їх не завжди зручно. Абсолютні адреси - адреси, які під час копіювання не змінюють своє значення відповідно до нової позиції формули при її копіюванні. Позначаються абсолютні адреси символом $ і застосовуються, якщо у формулу треба ввести значення з фіксованої клітинки. Під час переміщення (копіювання) формул абсолютні адреси залишаються незмінними. Якщо посилання відображається записом адрес крайніх клітинок певної частини стовпця, рядка чи аркуша, говорять що це посилання на інтервал клітинок. Інколи, для зручності, замість посилань на клітинки чи їх інтервали використовують не адреси, а імена (умовно присвоєні позначення), які не містять пробілів, спеціальних символів та розділових знаків. Відображаються всі створені імена у списку імен, який належить книзі, що дозволяє виконувативати посилання на ім'я на довільному аркуші. При переміщенні таких інтервалів формула імені налагоджується автоматично у відповідності до розміщення інтервалу.