- •1.Поняття інформіції, види, одиниці виміру. Медична інформація. Її класи, категорії, способи одержання.
- •3.Назвіть основні блоки комп’ютера, охарактеризуйте їх.
- •4. Назвіть основні види пам’яті, охарактеризуйте їх.
- •5.Назвіть сучасні типи носіїв інформації, охарактеризуйте їх.
- •6. Назвіть основні сучасні типи введення та виведення інформації, їх характеристики.
- •7. Характеристики сторынки в документы ворд. Cповоби виділення фрагментів а текстовому редакторі.
- •8. Електронні таблиці в вексель, призначення. Інтерфейс. Види адресації.
- •9.Призначення майстра функцій у вексель. Як із ним працювати. Формула, операнд, Позначення арифметичних операцій.
- •11.Поняття комп’ютерних мереж, їх види. Основні поняття: сервер, протокол, провайдер, домен, адреса.
- •12. .Ресурси інтернет. Медичні ресурси. Телемедицина.
- •13. Класифікація медико-біологічних даних реквізити, класифікатори
- •14. Кодування медико біологічних даних. Міжнародні класифікації
- •15. Поняття біосигналу. Медичного зображення. Методи отримання медичних зображень
- •16. Статистика як наука. Основні поняття: параметри, статистична генеральна вибіркова сукупність, варіаційний ряд і його характеристики.
- •17. Типи розподілів ознак у рядах. Частота і ймовірність спостереження ознак
- •18. Математичне сподівання. Середні величини. Помилки величин.
- •19. Кореляційний взаємозв’язок. Коефіцієнт кореляції
17. Типи розподілів ознак у рядах. Частота і ймовірність спостереження ознак
Відповідність, що установлюється між усіма можливими чисельними значеннями випадкової величини, ймовірностями їх появи назив. законом розподілу, що описує випадкову величину з імовірнісної точки зору.
Нормальний розподіл (Гауссовський чи Гаусса) найбільш характерний тип розподілу безперервних випадкових величин. Розподіл симетричний, причому крайні значення ( найбільші й найменші) з’являються рідко, але чи м ближче значення до центру ( до середньої арифметичності) тим воно частіше зустрічається.
Біномінальний розподіл( розп. Бернуллі) – описує розподіл частоти події, що володіє постійною ймовірністю появи у багаторазових випробуваннях. Крайнім варіантом біноміального розподілу є альтернативний розподіл, де вся сукупність розподіляється на дві частини ( дві альтернативи).
Розподіл Пуассона – описує події, при яких зі зростанням значення випадкової величини, імовірність появи її в сукупності різко зменшується. Мода – значення, яке найчастіше зустрічається в серії спостережень. Імовірність – математична величина , що визначає можливість появи її у експерименті і виражається відношенням числа експериментів у яких з’явилась подія до загальної кількості експериментів.
18. Математичне сподівання. Середні величини. Помилки величин.
Математичне сподівання Мх це сума добутку всіх можливих значень величини х на ймовірності цих значень м=хірі=х1р1+х2р2……
Середня величина – це узагальнююча числова характеристика якісно однорідних величин, яка характеризує одним числом усю статистичну сукупність по одній ознаці. Середня величина виражає те загальне, що характерне для ознаки в даній сукупності спостережень. Найчастіше застосовують три види середніх величини: мода (Мо), медіана (Мс), середньоарифметична величина (М).Медіана – значення, яке поділяє розподіл на дві рівні частини, центральне або серединне значення серії спостережень, упорядкованих за збільшенням або зменшенням
Середня арифметична - узагальнена числова характеристика якісно однорідних величин, що характеризує одним числом всю статистичну сукупність за однією ознакою. Мода – значення, яке найчастіше зустрічаєьбся в досліджуваній вибірці. Середнє квадратичне відхилення - найбільш повну характеристику розмаїття ознаки в сукупності Середня помилка - помилка репрезентативності m є найважливішою статистичною величиною, необхідною для оцінки вірогідності результатів дослідження. Ця помилка виникає в тих випадках, коли потрібно по частині охарактеризувати явище в цілому. Ці помилки неминучі. Генеральна сукупність може бути охарактеризована за вибіркою тільки з деякою похибкою, яка вимірюється помилкою репрезентативності. За величиною помилки репрезентативності визначають, наскільки результати, отримані при вибірковому спостереженні, відрізняються від результатів, що могли бути отримані при проведенні дослідження усіх без винятку елементів генеральної сукупності. Це єдиний вид помилок, що не може бути усунутий без переходу на суцільне вивчення генеральної сукупності. Для того, щоб звести помилки репрезентативності до досить малої величини, у вибірці використовується велика кількість спостережень