история украины

а) 1516 р. б) 1667 р. в) 1710 р. г) 1812 р.

За політичним устроєм Запорозька Січ була: а) абсолютною монархією; б) парламентською республікою; в) обмеженою монархією; г) християнська республіка.

Білоцерківську угоду підписано:

а) 1385 р; б) 1448 р.; в) 1517 р.; г) 1651 р.

Переяславську угоду ІІ укладено:

а) 1565 р; б) 1649 р.; в) 1656 р.; г) 1659 р.

Заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця історики пов‘язують з іменем:

а) Петра Сагайдачного; б) Самійла Кішки;

в) Дмитра Вишневецького; г) Богдана Хмельницького.

Повстання Коліївщина відбулося в:

а) 1758 р.; б) 1768 р.; в) 1778 р.; г) 1780 р

Запорізька Січ була зруйнована за наказом Катерини ІІ:

а) 1709 р.; б) 1764 р.; в) 1775 р.; г) 1783 р.

81

Перша писемна згадка про Запорізьку Січ датується:

а) 1550 р.; б) 1556 р.; в) 1569 р.; г) 1572 р.

Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі був: а) Б.Хмельницький; б) П. Калнишевський; в) К. Розумовський; г) Д. Апостол.

Конституція П.Орлика була написана в:

а) 1648 р.; б) 1783 р.; в) 1710 р.; г) 1864 р.

Документи, які видавав Б.Хмельницький, називались: а) закони; б) інструкції; в) статути;

г) універсали.

Катастрофічного розгрому військо Б.Хмельницького зазнало:

а) під Збаражем; б) під Білою Церквою;

в) під Берестечком; г) під Києвом.

Гетьманування Івана Мазепи охоплює період:

а) 1648 – 1657 рр.; б) 1687 – 1708 рр.; в) 1722 – 1724 рр.; г) 1750 – 1764 рр.

Б.Хмельницьким був обраний гетьманом Запорізького війська в:

а) січні 1646 р.; б) січні 1648 р.;

82

в) січні 1649 р.; г) січні 1647 р.

Які чинники зумовили виникнення українського козацтва в

XV-XVI ст.?

а) Прагнення влади створити регулярне військо на противагу шляхетському ополченню б) Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення

в) Зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі Період Руїни характеризувався:

а) всеохоплюючою кризою та занепадом Речі Посполитої, викликаних національно-б) б) б) визвольною війною українського народу під проводом Б. Хмельницького в) форсованим наступом на автономні права Гетьманщини

з боку російського уряду г) г) г) внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, інтеграцією українських земель у Російську імперію «Чорна рада», на якій І.Виговський зрікся булави відбулася:

а) 1556 р. б) 1650 р. в) 1659 р. г) 1721 р.

Росія втратила армію в битві під Конотопом:

а) 1651 р. б) 1659 р. в) 1709 р. г) 1812 р.

І.Виговський прагнув бачити Україну в складі: а) Росії; б) Польщі; в) Швеції.

г) Угорщини

83

Тема: ІДЕЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ В КІН. ХУІІІ – ПОЧ. ХХ СТ.

План.

1.Розвиток капіталістичних відносин і посилення розкладу кріпосницької системи.

2.Початок промислового перевороту. Соціальні суперечності.

3.Посилення національного українського руху. Кирило-Мефодіївське братство.

4.Розвиток національно-визвольного руху: громадники, народовці, марксисти, соціал-демократи.

1. Розвиток капіталістичних відносин і посилення розкладу кріпосницької системи.

Розглядаючи питання розвитку українських земель в складі Росії, треба визначити, що вже протягом ХVIII ст. Російська імперія, використовуючи матеріальні та людські ресурси України, ставала дедалі могутнішою. Українські землі Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя та Південь – були єдиною територіальною цілісністю і називались Наддніпрянською Україною. Вона охоплювала 90% української території й була історичним, політичним та культурним центром України.

Територію Наддніпрянщини було поділено на дев‗ять губерній, підпорядкованих безпосередньо царським властям в Петербурзі. Губернаторів, які здійснювали цивільну державну владу, призначав цар. У повітах, із яких складались губернії, владарювали царські справники. Повіти ділились на стани, очолювані поліцейськими приставами. Різноманітні державні податки з українців збирала імперська казенна палата. Декілька губерній об‗єднувались в генерал-губернаторства, яких в Україні було три. Очолював його генерал-губернатор, котрий

84

керував як цивільними, так і військовими частинами.

За становою ознакою населення України було поділено на дворянство, духовенство, міських та сільських жителів. Селяни становили 80% всього населення, 5,3 млн. селян були кріпаками. Позбавлені елементарних прав, п‗ять-шість днів на тиждень безоплатно працювали на панщині, несли головний тягар податків та повинностей.

У 20-30-х роках ХІХ ст. В Україні розпочинається промисловий переворот, пов‗язаний із застосуванням парових машин та розвитком фабрично-заводського виробництва. Головне місце в промисловості України посідало виробництво цукру, яке становило 80% загальноросійського.

2. Початок промислового перевороту. Соціальні суперечності.

Застосування найманої праці та використання техніки у промисловому виробництві, а також розвиток товарно-грошових відносин призвели до становлення капіталістичних відносин та руйнування феодальних пережитків в країні. Зросла чисельність міського населення в 2,5 рази, в містах зосереджувалась значна частина промислового виробництва, розвивалась торгівля. Основні позиції в українській промисловості, крім харчової та деяких переробних галузей, посідали російські та іноземні підприємці. Розвиток ринкових відносин сприяв пожвавленню торгівлі. Через відсутність шляхів сполучення збут та купівля продукції здійснювалися на ярмарках, торгах та ринках. Найбільші ярмарки були в Києві, Ромнах, Сумах, Єлисаветграді, Катеринославі, Бердичеві та Одесі. На ярмарки України потрапляло 40% та продавались понад 26% загального обсягу товарів, якими торгували в Російській імперії.

Загострення соціальних відносин в Україні поєднувалось з розгортанням боротьби проти гноблення. Царат проводив русифікаторську політику. Політично

85

неблагонадійним вважався кожен, хто виявляв інтерес до української історії, старожитностей, мови, літератури.

3. Посилення національного Українського руху. Кирило-Мефодіївське братство.

Пробудження національної свідомості українців почалося в 1 половині ХІХ ст. на Лівобережній та Слобідській Україні, де не згасла пам‗ять про козацтво та Гетьманщину.

Вісторії українського національного руху можна виділити три періоди:

1)музейний – збирання історичних документів, фольклору, старожитностей;

2)культурницький – відродження національної мови, активне впровадження її в літературу, освіту, театр, започаткування наукового національного мовознавства, фольклористики, історіографії;

3)політичний – створення політичних організацій, одним із завдань була реалізація самовизначення українського народу.

На перших етапах національно-духовного відродження аматорський підхід до відтворення історії та культури народу поєднувався з науковим. У першій половині ХІХ ст. започатковуються окремі галузі українознавства. Від загальноісторичних досліджень відгалужуються етнографічні, фольклористичні та мовознавчі дисципліни.

Всічні 1846 р. в Києві виникло КирилоМефодіївське товариство. Організатори: М. Костомаров – проф. історії КУ, І. Гулак – чиновник, В.Білозерський – учитель Полтавського кадетського корпусу. У квітні 1846 р. вступив Т.Г. Шевченко.

Товариство мало програмні документи: «Статут і правила товариства «Книга буття українського народу».

Головне: проведення ідеї рівності, об`єднання слов`янських народів в єдиний союз. В основі принципи

86

християнства: рівність, добро, справедливість. Вважали українців месією слов‗ян (враховуючи відвічну українську демократію).

У соціально-політичній сфері: знищення самодержавства, утворення демократичних республік й об‗єднання їх у всеслов‗янську федерацію. Передбачалось об‗єднання південних русинів (українців), північних слов‗ян (росіян), білорусів, сербів, поляків, чехів, хорватів, болгар. Республіки є автономні, мають власний сейм, а для керівництва загальнофедеративними справами – «Загальний слов‗янський собор» (який мав обиратись в м. Києві). В усіх республіках ліквідовується поділ на стани, кріпацтво, смертна кара і тілесні покарання, вводиться обов‗язкове навчання, єдина система мір, ваги, монети, усунення мита на торгівлю.

В березні 1847 року товариство було відкрито, члени його заслані в різні міста та поставлені під поліцейський нагляд.

4. Розвиток національно-визвольного руху: громадники, народовці, марксисти, соціал-демократи.

Духовним осередком українського національного руху з народницьким змістом був Петербург, саме в 1856 р. Костомаров і Куліш на гроші Тарновського та Галагана заснували громаду з друкарнею, де виходять друком твори І.Котляревського, Т.Шевченка, М. Вовчка та ін.

З 1860 року починає виходити місячник «Основа» – головний друкований орган українського національного руху. Завдяки йому відкриваються громади в Полтаві, Харкові, Чернігові, Києві.

Але діяльність народників викликала страх перед революційним бунтом. В 1863 році заслані Чубинський, Кониський, Лобода та ін. (Справу малоросійської пропаганди завершив міністр внутрішніх справ Валуєв, який циркуляром 1863 року заборонив українську мову «...усі слов‗янські потоки злилися в російському морі».

87

Після Ємського наказу 1876 року почався розклад громад, з 1874-1875 рр. Почалось ходіння в народ. (Більш детально розглядаються фіксованим виступом)

Український національно-визвольний рух має 2 напрямки (Загальна назва "різночинський") 1861-1895 рр.

-Революційні демократи, співробітничали з групою «Визволення праці» (1883) виступали за знищення експлуатації за політичні свободи. Головна сила народників, селянство – Чернишевський, Огарьов, Герцен. Організація 1861-1864 рр. «Земля та воля».

-Ліберальне українське народництво: головне не політична боротьба, а українське відродження, 1868 р. – Львів унт. «Просвіта».

Протягом 80-х років більшість народників була ув‗язнена, а інша частина приєдналась до марксистського руху. Перша робітнича марксистська організація була створена в Одесі 1875 року «Південноросійський союз робітників».

1889 року виник соціально-демократичний гурток в Києві. З 1895 року в Україні діють комітети "Союзу боротьби за визволення робітничого класу", утвореного В.І. Леніним. 1898 року відбувся І з‗їзд соціал-демократів, що проголосив утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).

Під її впливом в Україні формуються українські політичні партії (Революційна Українська Партія, Українська Соціальна Партія, Українська Народна Партія, Українська Демократична Партія, Українська Радикальна Партія та ін.)

На початку ХХ століття національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу.

88

Питання для самоконтролю

1.Які явища в економіці свідчили про розклад феодальних відносин.

2.Як відбувалася капіталістична індустріалізація

України.

3.Охарактеризуйте Маніфест 19 лютого 1861 р.

4.Що свідчило про пробудження національної свідомості українців?

5.Охарактеризуйте періоди українського національного руху.

6.Які основні положення «Книги буття українського народу»?

7.Охарактеризуйте спільні риси та відмінності громадників та народодавців.

8.Проаналізуйте основні вимоги програм українських політичних партій початку ХХ ст.

Теми рефератів та фіксованих виступів:

1.Декабристський рух в Україні.

2.Маніфест 19 лютого 1861 року.

3.Реформи 60-70-х років ХІХ ст. (судова, міська, земська, фінансова, цензурна, військова).

4.Культура України в ХІХ ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ.

Тестовий контроль:

1. Рух «громад» започатковано:

а) 1715 р. б) 1818 р. в) 1860 р. г) 1914 р.

2.Кріпосне право в підросійській Україні було ліквідоване в:

а) 1848 р. б) 1853 р.

89

в) 1861 р. г) 1868 р.

3. Емський указ був підписаний Олександром І : а) 15 травня 1877 р.

б) 18 травня 1876 р. в) 18 травня 1866 р г) 18 травня 1867 р.

4.«...політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якого вони повинні прагнути. ...при об'єднанні кожне слов'янське плем'я [українці, росіяни, білоруси] повинно мати свою самостійність. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян. Має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.

а) Південне товариство декабристів б) Кирило-Мефодіївське братство в) Братство тарасівців г) Руська трійця

5.Поява Емського указу імператора Олександра ІІ пов'язана з: а) активізацією діяльності об'єднань української інтелігенції - громад б) участю українців у польському національно-визвольному повстанні

в) викриттям владою учасників Кирило-Мефодіївського братства г) виданням українського альманаху «Русалка Дністровая»

6. Кирило-Мефодіївське товариство засноване:

а) 1654 р. б) 1785 р. в) 1818 р. г) 1846 р.

7. Виникнення фільварків на українських землях було зумовлено:

а) зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі б) неефективністю використання в господарстві праці кріпосних селян

в) конкуренцією з боку мануфактурного виробництва в країнах

90