М'язи щелепно-лицевої ділянки

Жувальні м'язи. За А. Я. Катцем розрізняють групи жувальних м'язів за головною функцією м'яза: м'язи, які піднімають нижню щелепу, висувають її вперед та опускають

униз.

До м'язів, які піднімають нижню щелепу належать власне жувальні, скроневі та медіальні крилоподібні м'язи; до тих, що висувають її вперед - латеральні крилоподібні і до тих, що опускають нижню щелепу, - щелепно-під'язикові, підборідно-під'язикові та двочеревцеві.

Рис. 51. Група жувальних м'язів.

Функції жувальних м'язів. Внаслідок того, що пучки м'язових волокон більшості жувальних м'язів (рис. 51) мають різний напрямок, кожному із них

притаманні не тільки основна (табл. 1), але й додаткова функції.

Таблиця 1 Функції жувальних м'язів

	Назва м'яза	Основна функція	Додаткова функція
	Скроневий	Піднімає нижню щелепу	Задні пучки злегка тягнуть нижню щелепу на-
	(m. temporalis)		зад
	Власне жувальний	Піднімає нижню щелепу при	При односторонньому скороченні зсуває ниж-
	(m. masseter)	двосторонньому скороченні	ню щелепу у бік м'яза, що скорочується
	Медіальний		Переміщує нижню щелепу у протилежний бік
	крилоподібний	Висуває вперед нижню щелепу	при односторонньому скороченні та бере
	(m. pterygoideus		участь в опусканні нижньої щелепи при дво-
	lateralis)		сторонньому скороченні
		Зближує під'язикову кістку із
	Підборідно-	нижньою щелепою, тобто опускає та
		рухає нижню щелепу при фіксованій
	під'язиковий		Немає
		під'язиковій кістці або переміщує
	(m. geniohuoideus)
		під'язикову кістку вгору та наперед
		при фіксованій нижній щелепі
		Зближує під'язикову кістку із
	Щелепно-	нижньою щелепою, тобто опускає та
		рухає назад нижню щелепу при	При односторонньому скороченні сприяє ру-
	під'язиковий
		фіксованій під'язиковій кістці або	хам нижньої щелепи у протилежний бік
	(m. mylohyoideus)
		переміщує під'язикову кістку вгору та
		вперед при фіксованій нижній щелепі
		Зближує під'язикову кістку із
	Двочеревцевий	нижньою щелепою, опускає та рухає
	(m. digastricus)	назад нижню щелепу при фіксованій	При односторонньому скороченні сприяє
		під'язиковій кістці або переміщує	рухам нижньої щелепи у протилежний бік
		під'язикову кістку вгору та назад при
		фіксованій нижній щелепі

Жувальні та надпід'язикові м'язи мають точки прикріплення на нижній щелепі, їх скорочення обумовлює зміни положення нижньої щелепи відносно верхньої (рис. 52, рис.

53).

Рис. 52. Надпід'язикові м'язи: 1 - m. pterygoideus lateralis; 2 – foramen mandibulae; 3 - m. digastricus (venter posterior); 4 - m. mylohyoideus; 5 - під'язикова кістка; 6 - m. thyrohyoideus; 7 - m. omo-hyoideus; 8 - m. digestricus (venter anterior; 9 - m. geniohyoideus; 10 - taphemylohyoideus; 11 - m. stemohyoideus.

Рис. 53. Жувальні та мімічні м'язи:

1 - m. Temporalis; 2 - m. masseter

(жувальні м'язи); 3 - m. occipofrontalis; 4 - m. corrugator supercilii; 5 - m. procentis; 6 - m. orbicularis oculi; 7 - m. nigomaticus major; 8 - m. nasalis; 9 - m. orbicularis oris; 10 - m. levator labis superioris; 11 - m. depressor labii inferioris; 12 - m. mentalis; 13 - m. depressor anguli oris; 14 - m. buccinator.

Назви груп м'язів не вичерпують усіх їхніх функцій. Так, мімічні м'язи беруть участь переважно у міміці (табл. 2), однак вони також беруть участь і в акті дихання та мовлення, менше

- в акті жування; а жувальні м'язи - переважно у жуванні, мовлення і менше - в диханні.

Таблиця 2 Функції мімічних м'язів

	Назва м'яза	Функція м'яза
	Виличний м'яз (m. zygomaticus)	Підтягує кут рота убік та вгору.
	М'яз сміху (m. risorius)	Відтягає кут рота зовні та бере участь в утворенні ямки сміху
	Трикутний м'яз	При односторонньому скороченні тягне кут рота вниз та
		випрямляє кривизну носогубної складки, при двосторон-
	(m. triangularis)
		ньому - тягне усю губу вниз
	Квадратний м'яз верхньої	Відтягує вгору верхню губу, піднімає носогубну складку
	губи (m. quadratus labii superioris)
	Круговий м'яз	Закриває або загострює рот. Є антагоністом м'язів
	(m. orbicularis oris)	окружності рота, які розташовані радіально
	Собачій м'яз (m. caninus)	При односторонньому скороченні піднімає кут рота, при
		двосторонньому - всю нижню губу. Є антагоністом три-

		кутного м'яза
	Квадратний м'яз нижньої	Відтягує нижню губу зовні та вниз
	губи (m. quadratus labii inferioris)
	Різцевий м'яз нижньої губи	Відтягує кут рота медіально та вниз
	(m. incisivus labii inferioris)
	Різцевий м'яз верхньої губи	Відтягує кут рота медіально та вгору
	(m. incisivus labii superioris)
	Підборідний м'яз (m. mentalis)	Піднімає та зморщує шкіру підборідді Відтягує нижню губу
		вперед
	Щічний м'яз (m. buccinator)	Відтягує кут рота назад, притискує щоки до зубів над
		альвеолярним відросткам щелеп

Скорочення мімічних м'язів надає обличчю певних емоційних виразів, зміна яких називається мімікою. Мімічні м'язи беруть початок на кістках або фасціях та вплітаються у шкіру обличчя. У такому зв'язку особливістю, яка виникає при травмах обличчя, є утворення широких зяючих ран.

Найбільший інтерес для лікаря-ортодонта становлять у цій групі круговий м'яз рота та підборідний. Вони беруть участь в утворенні звуків, захваті та утриманні їжі у порожнині рота, замиканні її під час жування та особливе значення вони мають у грудних немовлят під час акту смоктання та вживання рідкої їжі.

Таблиця 3 Функції м'язів піднебіння

		Назва м'яза				Функція м'яза
		М'язи язичка m. m. uvulae				Вкорочують язичок, піднімаючи його
		М'яз, який натягує м'яке піднебіння				Розтягує передній відділ м'якого піднебіння
		m. tensor veli palatini
		М'яз, який піднімає м'яке піднебіння				Піднімає м'яке піднебіння
		m. levator veli palatini
		Піднебінно-язиковий м'яз		Звужує зів, зближує передні дужки з коренем язика
		m. palatoglossus
		Піднебінно-глотковий м'яз			Зближує піднебінно-глоткові дужки та підтягує
		m. palatopharingeus				вгору нижню частину глотки та гортань
		Таблиця 4 Скелетні м'язи язика
		Назва м'яза				Функція м'яза
		Шилопід'язиковий м'яз m. styloglossus				Тягне язик, особливо його корінь, вгору та назад
		Під'язиково-язиковий м'яз m. genioglossus				Тягне язик назад і вниз
		Хрящеязиковий м'яз m. chondroglossus				Тягне язик назад і вниз
		Таблиця 5 Власні м'язи язика
		Назва м'яза				Функція м'яза
Поздовжній нижній м'яз m. longitudinalis inferior						Вкорочує язик
Поздовжній верхній м'яз m. longitudinalis superior						Згинає язик, вкорочує його, піднімаючи вгору кінчик
Поперечний м'яз язика m. transversus lingua						Зменшує поперечний діаметр язика і робить його
						опуклим зверху
Вертикальний м'яз язика m. verticalis linguae						Сплощує язик

Важлива роль у здійсненні функцій жування, ковтання та мовотворення належить язику (табл. 4, 5). Серед м'язів язика розрізняють м'язи, які мають точки прикріплення на кістках, та м'язи, які починаються у м'яких тканинах - власні м'язи язика (рис. 54). Усі рухи язика відбуваються або внаслідок розслаблення, або внаслідок скорочення м'язів язика. При цьому відбувається щільна фіксація під'язикової кістки.

Рис. 54. М'язи язика: 1 - m. longitudinalis superior; 2 - longitudinalis interior; 3 - palatoglossus; 4 - styloid process; 5

-styloglossus; 6 - hyoglossus; 7 - genioglossus; 8 - median septum; 9

-verticalis; 10 - transversus.

Власні м'язи, скорочуючись, роблять язик плоским або потовщують його, або надають йому жолобоподібної форми. М'язи, які починаються на кістках, забезпечують переміщення язика у всіх напрямках та натягують тканини дна порожнини рота, змінюючи їхню форму. Зміни положення язика здійснюються підборідно-язиковим, під'язиково-язиковим, шилоязиковим та піднебінно-язиковими м'язами.

Поняття про міодинамічну рівновагу м'язів-антагоністів та синергістів першим застосував англійський науковець Роджерс на початку цього сторіччя, а у нашій країні - А. Я. Катц (рис. 55).

Рис. 55. Міодинамічна рівновага м'язів антагоністів та синергістів за Віндерсом.

Вони вважали, що на правильне прорізування зубів впливає баланс м'язових сил, які діють із середини (сили язика) та зовні (сили губ, щік), а на формування щелепних кісток - координування сили та дії жувальних і надпід'язикових м'язів. Форма і розмір зубних рядів під час розвитку зубощелепної системи визначаються насамперед самим напрямком росту, а з іншого боку - впливом м'язових сил, які діють як у спокої, так і під час функцій. На правильне формування зубних рядів та оклюзії впливають анатомічні особливості м'язів: форма, положення, величина, а також функціональний стан (збудливість, еластичність, тонус та ін.). Функція м'язів здійснює постійний моделювальний вплив на весь жувальний апарат.

Синергістами називають м'язи одного суглоба, які виконують під час скорочення рухи в одному напрямку. Два м'язи (або дві групи м’язів) одного суглоба, які під час скорочення здійснюють тягу у протилежних напрямках, називають м'язами-антагоністами, тобто антагоністи - це м'язи, які виконують з різним напрямком рухи.

Міодинамічна рівновага м'язів-антагоністів та синергістів - це відносна стійкість жувальних та мімічних м'язів, яка протягом тривалого часу зберігається без помітних коливань, сприяє відносно стабільному стану зубощелепної системи. Вона порушується під впливом багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, які діють на організм, унаслідок чого можуть формуватися зубощелепні аномалії. Ці відхилення можуть обумовлюватися способом вигодовування дитини, її положенням під час сну, харчування, хворобами дитячого віку, шкідливими звичками, недосконалим актом жування, ковтання, дихання, мовлення.

За даними P. Френкеля, за ротового типу дихання, інфантильного типу ковтання порушується синергізм та антагонізм циркулярних та радіальних м'язів. Радіальні м'язи, зокрема підборідний, рефлекторно скорочуючись, чинять підвищений тиск на апікальний базис нижньої щелепи, ріст якого сповільнюється. При цьому нижня губа, розташована між фронтальними зубами верхньої та нижньої щелеп, порушує їх змикання.

За даними С. И. Криштаба у механізмі деформацій нижньої щелепи у поздовжньому напрямку головну роль відіграє суглобний відросток, а у поперечному - жувальні м'язи. Положення різців залежить від впливу м'язів губ та язика.

Вважається, що форма і розміри зубних рядів під час розвитку визначаються насамперед генетичною схемою росту, а потім - впливом сил м'язів, які діють як у стані спокою, так і при функціонуванні. Тому велике значення надається морфології та особливостям функцій груп м'язів щелепно-лицевої ділянки.