Тести для самоконтролю

1.Особливістю функції смоктання новонародженого є:

1.Смоктання одночасно з диханням.

2.Одночасно з ковтанням.

3.Одночасно з жуванням.

4.Одночасно з плачем.

5.Правильної відповіді немає.

2.Інфантильний тип ковтання є фізіологічним для:

1.Дорослої людини.

2.Немовляти.

3.Підлітка.

4.Старечого віку.

5.Правильної відповіді немає.

3.Фолікули іклів на верхній щелепі у новонародженого розташовані:

1.У тілі щелепи.

2.Біля верхньощелепного горба.

3.На піднебінні.

4.Майже під орбітою.

5.Правильної відповіді немає.

4.Яку кількість фолікулів тимчасових зубів нараховує кожна щелепа новонародженого:

1.4.

2.8.

3.6.

4.10

5.Правильної відповіді немає.

5.Яку кількість фолікулів постійних зубів нараховує кожна щелепа новонародженого:

1.6.

2.8.

3.4.

4.2.

5.Правильної відповіді немає.

6.Фізіологічна (малеча) ретрогенія становить собою:

1.Дистальне розташування нижньої щелепи.

2.Медіальне розташування нижньої щелепи.

3.Нейтральне розташування нижньої щелепи.

4.Зсув нижньої щелепи вправо.

5.Зсув нижньої щелепи вліво.

7.Сагітальна щілина при фізіологічній (дитячій) ретрогенії сягає:

1.6-8 мм.

2.5-7 мм.

3.4-5 мм.

4.3-4 мм.

5.2-3 мм.

8.Розмір кута нижньої щелепи новонародженого сягає:

1.125-135°.

2.115-125°.

3.135-140°.

4.105-115°.

5.Правильної відповіді немає.

9.І період формування тимчасового прикусу триває:

1. Від дня народження до 6 місяців.

2.Від 6 місяців до 2,5 років.

3.Від 1 до 3 років.

4.Від 1,5 до 3,5 років.

5.Від 2 до 4 років.

10.І період тимчасового прикусу має назву:

1.Період стабільного прикусу.

2.Період старіння.

3.Період формування.

4.Період стирання.

5.Правильної відповіді немає.

11.Основною ознакою І періоду тимчасового прикусу є:

1.Відсутність діастем та трем.

2.Відсутність оклюзійних кривих.

3.Наявність проміжків між зубами.

4.Стертість горбків тимчасових молярів.

5.Прорізування тимчасових зубів.

12.І етап фізіологічного підйому висоти прикусу відповідає прорізуванню:

1.Тимчасових центральних різців.

2.Тимчасових молярів.

3.Тимчасових іклів.

4.Правильної відповіді немає.

5.Тимчасових латеральных різців.

13.Фізіологічний підйом висоти прикусу сприяє:

1.Збільшенню об'єму порожнини рота.

2.Росту верхньої щелепи.

3.Росту нижньої щелепи.

4.Росту гайморової пазухи.

5.Правильної відповіді немає.

14.II період тимчасового прикусу має назву:

1.Старіння прикусу.

2.Формування прикусу.

3.Інволюції прикусу.

4.Стабільного прикусу.

5.Правильної відповіді немає.

15.Коронки тимчасових зубів відрізняються від коронок постійних зубів:

1.Усі відповіді правильні.

2.Вертикальним розташуванням.

3.Однаковою висотою.

4.Більше вираженою шириною молярів.

5.Погано вираженим екватором.

16.Зубні дуги у тимчасовому прикусі мають форму:

1.Напівеліпса.

2.Параболи.

3.Трапеції.

4.V-подібну.

5.Напівкола.

17.Дистальні поверхні других тимчасових молярів у І періоді тимчасового прикусу розташовані таким чином:

1.Лежать в одній вертикальної площини.

2.Мають сагітальну сходинку.

3.Мають вертикальну сходинку.

4.Мають трансверзальну сходинку.

5.Правильної відповіді немає.

18.Симптом Цилінського дозволяє прогнозувати розвиток прикусу в такій площині:

1.Трансверзальній.

2.Вертикальній.

3.Орбітальній.

4.Сагітальній.

5.Правильної відповіді немає.

19.Характер змикання других тимчасових молярів у І періоді тимчасового фізіологічного прикусу залежить від:

1.Наявності проміжків між зубами.

2.Спадковості.

3.Стертості горбків.

4.Їхніх мезіо-дистальних розмірів.

5.Правильної відповіді немає.

20.II період тимчасового прикусу характеризується;

1.Перекриттям нижніх різців верхніми на 1/3.

2.Щільними апроксимальними контактами зубів.

3.Усі відповіді правильні.

4.Відсутністю ознак стирання.

5.Розташуванням дистальних поверхонь VІV в одній вертикальній площині.

21.III період тимчасового прикусу має назву:

1.Пізнього прикусу.

2.Формування прикусу.

3.Стабільного прикусу.

4.Раннього прикусу.

5.Старіння або інволюції прикусу.

22.Форма зубних дуг у тимчасовому прикусі не залежить від:

1.Кількості зубів.

2.Типу дихання.

3.Мінералізації зубів.

4.Розмірів і розташування язика.

5.Спадковості.

23.Коли починається перебудова інфантильного типу ковтання (перехід до соматичного):

1.З прорізування тимчасових різців.

2.З прорізування постійних різців.

3.З прорізування тимчасових молярів.

4.З прорізування премолярів.

5.Правильної відповіді немає.

24.Висоту прикусу в періоді тимчасового прикусу підтримують:

1.Тимчасові ікла.

2.Тимчасові центральні різці.

3.Тимчасові латеральні різці.

4.Тимчасові моляри.

5.Правильної відповіді немає.

25.Симптом Цилінського - це:

1.Сагітальна сходинка між дистальними поверхнями других тимчасових молярів.

2.Сагітальна щілина між тимчасовими різцями.

3.Співвідношення тимчасових іклів.

4.Проміжки між зубами у фронтальній ділянці.

5.Правильної відповіді немає.

26.До особливостей будови порожнини рота новонародженого належать:

1.Фізіологічна (малеча) ретрогенія.

2.Наявність ясенних валиків (лінія Робена-Мажито).

3.Добре виражені складки у передній ділянці піднебіння.

4.Плоске піднебіння.

5.Усі відповіді правильні.

27.Який симптом не відповідає III періоду тимчасового прикусу:

1.Фізіологічна ретрогенія.

2.Прямий контакт різців.

3.Наявність сагітальної сходинки.

4.Наявність проміжків між зубами.

5.Стирання тимчасових зубів.

28.Прямування у яких площинах здійснює нижня щелепа при смоктанні:

1.У сагітальній і носовій.

2.У сагітальній і трансверзальній.

3.У сагітальній і франкфуртській.

4.У сагітальній та вертикальній.

5.У сагітальній та інфраорбітальній.

29.Який вид прикусу є фізіологічним для III періоду тимчасового прикусу:

1.Прямий.

2.Ортогнатичний.

3.Біпрогнатичний.

4.Глибокий.

5.Опістогнатичний.

30.Як оцінити наявність проміжків між зубами у III періоді тимчасового прикусу:

1.Патологічний симптом.

2.Успадкований симптом.

3.Сприятливим симптом.

4.Ознака формування протрузії.

5.Ознака формування ретрузії.

31.Співвідношення яких зубів залишається незмінним на всіх етапах розвитку тимчасового прикусу:

1.Іклів.

2.Іклів і різців.

3.Іклів і молярів.

4.Різців і молярів.

5.Різців, іклів і молярів.

32.Змінному прикусу властиві:

1.Наявність тимчасових і постійних зубів.

2.Наявність тимчасових зубів.

3.Наявність постійних зубів.

4.Відсутність усіх зубів.

5.Відсутність премолярів.

32.Змінний прикус розділяють на таку кількість періодів:

1.3 періоди.

2.4 періоди.

3.2 періоди.

4.1 період.

5.5 періодів.

33.Для І періоду змінного прикусу характерно:

1.Прорізування перших постійних молярів і заміщення іклів.

2.Прорізування перших постійних молярів і премолярів.

3.Прорізування перших і других постійних молярів.

4.Прорізування перших постійних молярів і заміщення різців.

5.Прорізування премолярів.

34.Для II періоду змінного прикусу характерно:

1.Прорізування різців, іклів, премолярів.

2.Прорізування іклів, премолярів і других постійних молярів.

3.Прорізування різців і перших постійних молярів.

4.Прорізування премолярів та іклів.

5.Прорізування іклів і других постійних молярів.

35.Визначте фізіологічну послідовність прорізування постійних зубів на верхній щелепі:

1.6,1,2,3,4,5,7.

2.1,2,3,4,5,6,7.

3.1,2,6,3,4,5,6,7.

4.6,1,4,3,2,5,6,7.

5.1.6,1,2,4,3,5,7.

36.Визначте фізіологічну послідовність прорізування постійних зубів на нижній щелепі.

1.1,2,3,4,5,6,7.

2.1,6,2,3,4,5,6,7. 3.6,1,2,3,4,5,6. 4.6,1,2,4,5,3,7. 5. 1,2,6,3,4,5,7.

37.Перші постійні моляри встановлюються у правильному фісурно-горбковому контакті завдяки:

1.Усі відповіді правильні.

2.Утворенню сагітальної сходинки за другими тимчасовими нижніми молярами.

3.Стертості зубів.

3.Прямому контакту різців.

4.Росту альвеолярних відростків.

5.Медіальному зсуву нижньої щелепи.

38.Оклюзійна крива у змінному прикусі змінюється у таких площинах:

1.Сагітальній і вертикальній.

2.Сагітальній і трансверзальній.

3.Вертикальній і трансверзальній.

4.Орбітальній і вертикальній.

5.Орбітальній і трансверзальній.

39.Простір для прорізування постійних молярів на нижній щелепі утворюється за рахунок:

1.Росту альвеолярного відростка у ширину.

2.Росту тіла нижньої щелепи.

3.Наявності фізіологічних діастем і трем.

4.Медіального зсуву зубів і резорбції кістки на передній поверхні гілки нижньої щелепи.

5.Заміни групи тимчасових молярів на премоляри.

40.Простір для прорізування постійних молярів на верхній щелепі утворюється за рахунок:

1.Росту альвеолярного відростка у довжину та резорбції у ділянці верхньощелепного горба.

2.Медіального переміщення нижньої щелепи.

3.Наявності діастем і трем.

4.Заміни групи тимчасових молярів на премоляри.

5.Правильної відповіді немає.

41.Тверде піднебіння у процесі розвитку набуває вигляду:

1.Готичного склепіння.

2.Плаского.

3.Купола.

4.Трапеції.

5.Півкола.

42.Поняття "оптимальної індивідуальної норми" за Ю. M. Малигіним базується на характеристиці:

1.2 ознак норми

2.4 ознак норми.

3.5 ознак норми.

4.З ознак норми.

5.6 ознак норми.

43.Морфологічні ознаки прикусу описують у такій кількості площин:

1.3.

2.1.

3.4.

4.2.

5.5.

44.Морфологічні ознаки прикусу описують у таких площинах:

1.У сагітальній, вертикальній і трансверзальній площинах.

2.У сагітальній і вертикальній площинах.

3.У сагітальній і вертикальній площинах.

4.У сагіттальній, орбітальній і носовій площинах.

5.У сагітальній, трансверзальній і орбітальній площинах.

45.Ортогнатичний прикус відрізняється від ортогенічного співвідношенням у таких площинах:

1.Сагітальній.

2.Вертикальній.

3.Трансверзальній.

4.Франкфуртській.

5.Носовій.

46.Ортогнатичний прикус відрізняється від ортогенічного співвідношенням таких груп зубів:

1.Фронтальних.

2.Іклів.

3.Премолярів.

4.Перших постійних молярів.

5.Бічних зубів.

47.Сагітальна оклюзійна крива утворюється за рахунок:

1.Наявності проміжків між зубами.

2.Різної висоти горбків жувальних зубів.

3.Нахилу зубів.

4.Різної висоти коронок зубів (від 1 до 8).

5.Стертості горбків жувальних зубів.

48.Трансверзальна оклюзійна крива утворюється за рахунок:

1.Різної ширини щічних і оральних горбків жувальних зубів.

2.Різного рівня щічних і оральних горбків жувальних зубів.

3.Різної висоти коронок жувальних зубів.

4.Стертості горбків жувальних зубів.

5.Наявності проміжків між зубами.

49.По одному антагоністу мають такі зуби:

1.Верхній центральний різець і нижній останній моляр.

2.Нижній латеральний різець і нижній зуб "мудрості".

3.Верхній латеральний різець і верхній зуб "мудрості".

4.Нижній центральний різець і верхній останній моляр.

5.Верхнє ікло і нижній зуб "мудрості".

50.Дистальні поверхні останніх зубів за фізіологічного постійного прикусу (зубів "мудрощі") розташовані у такій площині:

1.Вертикальній.

2.Сагітальній.

3.Трансверзальній.

4.Траго-орбітальній.

5.Франкфуртській.

51.При ортогнатичному постійному прикусі верхні різці перекривають нижні на таку величину:

1.До 2/3 висоти коронки.

2.На 1/3 висоти коронки.

3.На всю висоту коронки.

4.Більше, ніж на всю висоту коронки.

5.Правильної відповіді немає.

52.Передній щічний горбок верхнього першого постійного моляра при фізіологічному прикусі розташований у такий спосіб:

1.Над щічним горбком однойменного нижнього.

2.Між мезіальним і дистальним щічними горбками однойменного нижнього.

3.Між горбками нижнього першого моляра і другого премоляра.

4.Між горбками першого і другого нижніх молярів.

5.Над щічним горбком другого нижнього моляра.

53.Яка дуга на верхній щелепі має найбільший розмір:

1.Альвеолярна дуга.

2.Базальна дуга.

3.Апікальна дуга.

4.Міжгорбкова дуга.

5.Зубна дуга.

54.Яка дуга на верхній щелепі має найменший розмір:

1.Базальна дуга.

2.Альвеолярна дуга.

3.Зубна дуга.

4.Міжгорбкова дуга.

5.Фронтальна дуга.

55.Яка дуга на нижній щелепі має найбільший розмір:

1.Альвеолярна дуга.

2.Зубна дуга.

3.Міжгорбкова дуга.

4.Базальна дуга.

5.Фронтальна дуга.

56.Найменшою за розмірами на нижній щелепі є така дуга:

1.Альвеолярна дуга.

2.Зубна дуга.

3.Базальна дуга.

4.Фронтальна дуга.

5.Міжгорбкова дуга.

57.Верхня зубна дуга за постійного ортогнатичного прикусу має форму:

1.Півкола.

2.Параболи.

3.Напівеліпса.

4.Трапеції.

5.Напівовала.

58.Нижня зубна дуга за постійного ортогнатичного прикусу має форму:

1.Параболи.

2.Еліпса.

3.Півкола.

4.Трапеції.

5.Напівовала.

59.Верхня зубна дуга за постійного ортогнатичного прикусу у І трансверзальній площині більша нижньої на таку величину:

1.На 2 мм.

2.На розмір щічного горбка.

3.На розмір щічного і піднебінного горбків.

4.На 3 мм.

5.Правильної відповіді немає.

60.Загальними для всіх класифікацій фізіологічних видів прикусу є такі:

1.Ортогнатичний і прогнатичний.

2.Ортогнатичний і біпрогнатичний.

3.Ортогнатичний і ортогенічний.

4.Ортогнатичний та опістогнатичний.

5.Ортогнатичний і прогенічний.

61.Перелічіть функції, властиві порожнині рота:

1.Жування.

2.Ковтання.

3.Дихання.

4.Мовлення.

5.Всі відповіді правильні.

62.Для новонародженого і немовляти притаманний такий тип ковтання:

1.Соматичний.

2.Усі відповіді правильні.

3.Інфантильний.

4.Умовно-рефлекторний.

5.Довільний.

63.При інфантильному типі ковтання кінчик язика відштовхуються від:

1.Зімкнутих губів.

2.Від альвеолярних відростків.

3.Від твердого піднебіння.

4.Від верхніх фронтальних зубів.

5.Від нижніх фронтальних зубів.

64.При соматичному типі ковтання кінчик язика відштовхуються від:

1.Зімкнутих губів.

2.Альвеолярних відростків.

3.Оральної поверхні фронтальних зубів.

4.Твердого піднебіння.

5.Від оральної поверхні бічних зубів.

65.Новонароджений і немовля може одночасно:

1.Ковтати та "агукати".

2.Смоктати і ковтати.

3.Ковтати і жувати.

4.Дихати і ковтати.

5.Жувати і дихати.

66.Після прорізування тимчасових різців у дитини з'являється такий тип жувальних рухів:

1.Розмелювальні.

2.Бічні.

3.Дробильні.

4.Передні.

5.Вертикальні.

67.Жувальні дробильні рухи, здійснюються у такій площині;

1.Вертикальній.

2.Горизонтальній.

3.Сагітальній.

4.Оклюзійній.

5.Трансверзальній.

68.Жувальні розмелювальні рухи, з'являються в дитини після прорізування таких зубів:

1.Тимчасових іклів.

2.Тимчасових центральних різців.

3.Тимчасових латеральних різців.

4.Постійних молярів.

5.Тимчасових молярів.

69.Жувальні розмелювальні рухи, здійснюються у такій площині:

1.Трансверзальній.

2.Вертикальній.

3.Сагітальній.

4.Фронтальній.

5.Франкфуртській.

70.Симптом "наперстка" притаманний порушенню таких функцій:

1.Дихання і змикання губів.

2.Мовлення і дихання.

3.Ковтання і змикання губів.

4.Жування і ковтання.

5.Ковтання і дихання.

71.Пробою із ковтком води визначають порушення таких функцій

1.Жування і ковтання.

2.Змикання губів і дихання.

3.Дихання і мовлення.

4.Ковтання і дихання.

5.Ковтання і дихання.

72.За допомогою ворсинок вати визначають порушення функції-

1.Дихання.

2.Жування.

3.Ковтання.

4.Мовлення.

5.Змикання губів.

73.Для носового типу дихання властиві такі лицеві ознаки:

1.Спокійне змикання губів.

2.Усі відповіді правильні.

3.Рухливі крила носа.

4.Спинка носа нормальної конфігурації.

5.Волога червона кайма губів.

74.Для ротового типу дихання властиві такі лицеві ознаки:

1.Відкритий рот.

2.Нерухомі крила носа.

3.Широка спинка носа.

4.Всі відповіді правильні.

5. Суха червона кайма губів.

75.Акту смоктання сприяють такі пристосування порожнини рота:

1.Фізіологічна ретрогенія нижньої щелепи.

2.Усі відповіді правильні.

3.Плоске піднебіння.

4.Ясенні валики.

5.Смоктальна подушка на верхній губі.

76.Суб'єктивне обстеження пацієнта складається із таких даних:

1.Паспортні дані пацієнта, скарги, анамнез життя і захворювання.

2.Паспортні дані пацієнта та зовнішній огляд.

3.Паспортні дані пацієнта і скарги.

4.Паспортні дані пацієнта та анамнез життя;

5.Паспортні дані пацієнта та анамнез захворювання.

77.Які розрізняють види віку:

1.Паспортний і стоматологічний.

2.Біологічний і кістковий.

3.Паспортний, біологічний, зубний і кістковий.

4.Зубний і кістковий.

5.Паспортний і зубний.

78.За "зубним віком" можливе визначення:

1.Статі дитини.

2.Кількості тимчасових зубів, що прорізалися.

3.Стану резорбції коренів тимчасових зубів.

4.Правильної відповіді немає.

5.Типу розвитку дитини.

79.Огляд ортодонтичного пацієнта складається із:

1.Загального огляду, визначення виду статури; огляду голови, обличчя і порожнини рота.

2.Огляду голови і порожнини рота.

3.Огляду порожнини рота.

4.Огляду зубних рядів і прикусу.

5.Правильної відповіді немає.

80.Огляд порожнини рота починають із:

1.Окремих зубів.

2.Переддвер'я порожнини рота.

3.Зубних рядів.

4.Стану центральної оклюзії.

5.Правильної відповіді немає.

81.Нормальна або проста вуздечка губи повинна розташовуватися на такій відстані від ясенного краю:

1.5 мм. 2.4 мм.

3.3 мм.

4.2 мм.

5.1 мм.

82.Зазвичай у клінічному обстеженні характер прикусу описують у таких площинах:

1.Сагітальній.

2.Вертикальній.

3.Трансверзальній.

4.Сагітальній, вертикальній, трансверзальній.

5.Горизонтальній.

83.На підставі клінічного обстеження визначають такі частини діагнозу:

1.Морфологічну і функціональну.

2.Естетичну і функціональну.

3.Функціональну й етіологічну.

4.Естетичну та етіологічну.

5.Морфологічну, етіологічну та естетичну.

84.Етіологічну частину діагнозу можна визначити завдяки:

1.Анамнезу захворювання.

2.Огляду.

3.Даним анамнезу життя та огляду.

4.Паспортним даним.

5.Правильної відповіді немає.

85.Який метод застосовують для визначення ширини зубного ряду:

1.Korkhaus.

2.Pont.

3.Tonn.

4.Gerlach.

5.Howes.

86.Для визначення ширини зубного ряду використовують такі пристосування:

1.Штангенциркуль.

2.Шкільну лінійку.

3.Відрізок лігатурного бронзово-алюмінієвого дроту.

4.Відрізок ортодонтичного дроту.

5.Правильної відповіді немає.

87.Для визначення ширини зубного ряду в ділянці премолярів верхньої щелепи використовують такі вимірювальні точки:

1.Контактну точку між премолярами.

2.Передні заглиблення.

3.Задні заглиблення.

4.Середину міжгорбкової фісури.

5.Правильної відповіді немає.

88.Для визначення ширини зубного ряду в ділянці премолярів нижньої щелепи використовують такі вимірювальні точки:

1.Середину міжгорбкової фісури.

2.Передні заглиблення.

3.Задні заглиблення.

4.Правильної відповіді немає.

5.Контактну точку між премолярами.

89.Для визначення ширини зубного ряду в ділянці молярів верхньої щелепи використовують такі вимірювальні точки:

1.Дистальні щічні горбки.

2.Мезіальні щічні горбки.

3.Передні заглиблення подовжньої фісури.

4.Мезіальні піднебінні горбки.

5.Правильної відповіді немає.

90.Для визначення ширини зубного ряду в ділянці молярів нижньої щелепи використовують такі вимірювальні точки:

1.Передні заглиблення подовжньої фісури.

2.Дистальні щічні горбки.

3.Мезіальні щічні горбки.

4.Мезіальні піднебінні горбки.

5.Правильної відповіді немає.

91.Визначення довжини фронтальної ділянки зубного ряду проводять за допомогою методу:

1.Korkhaus.

2.Pont.

3.Tonn.

4.Gerlach.

5.Hawley.

92.Довжина фронтальної ділянки верхньої щелепи більше нижньої за постійного ортогнатичного прикусу на таку величину:

1.З мм.

2.4 мм.

3.5 мм.

4.Правильної відповіді немає.

5.2 мм.

93.Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп при нормальній глибині різцевого перекриття визначається методом:

1.Gerlach.

2.Pont.

3.Korkhaus.

4.Tonn.

5.Howes.

94.Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп при глибокому різцевому перекритті визначається за методом:

1.H. Г. Снагіної.

2.З. П. Долгополової.

3.Л. В. Ільїної-Маркосян.

4.Ю. M. Малигіна.

5.Ю. M. Александрової.

95.Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп за прямого прикусу визначається за методом:

1.Herber.

2.Gerlach.

3.Herbst.

4.Hawley.

5.Korkhaus.

96.Для визначення довжини зубного ряду застосовують метод:

1.Nance.

2.Cesa.

3.Howes.

4.Hawley.

5.Herbst.

97.Довжина зубного ряду визначається за допомогою такого пристосування:

1.Шкільної лінійки.

2.Штангенциркуля.

3.Відрізка ортодонтичного дроту.

4.Відрізка бронзово-алюмінієвого лігатурного дроту.

5.Правильної відповіді немає.

98.Для визначення правильної форми зубного ряду будують діаграму за таким методом:

1.Howes-Снагіною.

2.Tonn-Gerlach.

3.Hawley-Herber-Herbst.

4.4. Nance-Korkhaus.

5.Правильної відповіді немає.

99.Рентгенологічним дослідженням зображення досліджуваного об'єкта одержують на:

1.Кальці.

2.Рентгенівській плівці.

3.Целулоїдній плівці.

4.Папері.

5.Правильної відповіді немає.

100.Для дослідження стану твердих тканин зубів показане таке рентгенологічне дослідження:

1.Рентгенографія в прикус.

2.Телерентгенографія.

3.Контрастна рентгенографія.

4.Правильної відповіді немає.

5.Внутрішньоротова контактна рентгенографія.

101.Рентгенографію вприкус називають ще:

1.Оклюзійною.

2.Контактною.

3.Зонографією.

4.Контрастною.

5.Правильної відповіді немає.

102.При підвищеному блювальному рефлексі або тризмі проводять такий вид рентгенологічного дослідження:

1.Контактну рентгенографію.

2.Оклюзійну рентгенографію.

3.Зонографію.

4.Томографію.

5.Правильної відповіді немає.

103.Рентгенографію піднебінного шва призначають за наявності такої ортодонтичної патології:

1.Аномалій положення окремих зубів.

2.Патології прикусу в сагітальній площині.

3.Патології прикусу у вертикальній площині.

4.Діастем.

5.Патології прикусу у трасверзальній площині.

104.На позаротових бічних рентгенограмах проекції тіла і гілки нижньої щелепи можливе визначення:

1.Співвідношення зубів у сагітальній площині.

2.Співвідношення зубів у вертикальній площині.

3.Співвідношення їхніх розмірів і розміру кута нижньої щелепи.

4.Співвідношення зубів у трансверзальній площині.

5.Правильної відповіді немає.

105.Показаннями для проведення рентгенографії СНЩС є:

1.Наявність скарг пацієнта стосовно СНЩС, патологія прикусу, яка пов'язана зі зсувом нижньої щелепи.

2.Аномалії положення окремих зубів.

3.Діастема.

4.Треми.

5.Правильної відповіді немає.

106.Кістковий вік визначають на таких рентгенограмах:

1.Контактних внутрішньоротових.

2.Панорамній.

3.Кисті руки.

4.Телерентгенограмі.

5.Правильної відповіді немає.

107.Панормана рентгенографія дозволяє описати співвідношення прикусу в таких площинах:

1.Сагітальній і трансверзальній.

2.Сагітальній і горизонтальній.

3.Сагітальній і оклюзійній.

4.Сагітальній і вертикальній.

5.Сагітальній і туберальній.

108.На панорамній рентгенограмі можна отримати такі відображення:

1.Шийного відділу хребта.

2.Мозкового відділу черепа.

3.Лобових пазух.

4.Правильної відповіді немає.

5.Зубних дуг, порожнини носа, гайморових пазух, голівок СНЩС.

109.Фізіологічна резорбція відбувається у таких випадках:

1.При хронічному періодонтиті.

2.При остеомієліті.

3.У інтактних та зубах, які лікували із приводу карієсу або пульпіту, не ускладненого періодонтитом.

4.При періоститі.

5.При кістах.

110.Розрізняють такі типи резорбції:

1.Ідіопатична.

2.Рівномірна, нерівномірна, у ділянці біфуркації.

3.Фізіологічна.

4.Патологічна.

5.Правильної відповіді немає.

111.Мінералізація фронтальних зубів починається з:

1.Ріжучого краю.

2.Емалево-дентинної межі.

3.Емалево-цементної межі.

4.Верхівки кореня.

5.Правильної відповіді немає.

112.Мінералізація бічних зубів починається з:

1.Пришийкової ділянки.

2.Емалево-дентинної межі.

3.Емалево-цементної межі.

4.Верхівок жувальних горбків.

5.Верхівок коренів.

113.Методика розшифрування телерентгенограм за Шварцем передбачає визначення таких параметрів:

1.Лінійних.

2.Кутових і лінійних.

3.Кутових.

4.Цифрових.

5.Правильної відповіді немає.

114.Шварц запропонував вивчення ТРГ у такій проекції:

1.Прямій.

2.Кутовій.

3.Трансверзальній.

4.Бічній.

5.Правильної відповіді немає.

115.Проведення прямої ТРГ показано при аномаліях прикусу в такій площині:

1.Трансверзальній.

2.Сагітальній.

3.Вертикальній.

4.Фронтальній.

5.Правильної відповіді немає.

116.Проведення бічної ТРГ показано при аномаліях прикусу в таких площинах:

1.Сагітальній і трансверзальній.

2.Сагітальній і вертикальній.

3.Сагітальній і оклюзійній.

4.Сагітальній і франкфуртській.

5.Правильної відповіді немає.

117.При проведенні бічної ТРГ відстань об'єкт-плівка повинна бути такою:

1.Максимальною.

2.Середньою.

3.Відносною.

4.Правильної відповіді немає.

5.Мінімальною.

118.Для одержання контурів м'яких тканин голови необхідно:

1.Збільшення відстані об'єкт-плівка.

2.Зменшення відстані об'єкт-плівка.

3.Їхнє контрастування.

4.Фіксація голови за допомогою краніостата.

5.Правильної відповіді немає.

119.Розшифровуючи ТРГ за методом Шварца, проводять вивчення таких параметрів:

1.Краніо-, гнато- й антропометричних.

2.Профіло-, гнато- і фізіономічних.

3.Краніо-, гнато- і профілометричних.

4.Антропо-, фото- і профілометричних.

5.Правильної відповіді немає.

120.Метою краніометричних досліджень є:

1.Визначення розташування щелеп відносно площини передньої частини основи черепа.

2.Визначення розташування щелеп відносно оклюзійної площини.

3.Визначення розташування щелеп відносно франкфуртської площини.

4.Визначення розташування щелеп відносно площини Дрейфуса.

5.Правильної відповіді немає.

121.Проведення краніометричних досліджень дозволяє визначити:

1.Розмір верхньої щелепи.

2.Розмір нижньої щелепи.

3.Тип обличчя.

4.Розміри обох щелеп.

5.Правильної відповіді немає.

122.У проведенні краніометричних досліджень основним є визначення розмірів таких кутів:

1.Нижньощелепного, лицевого, профільного.

2.Лицевого, горизонталі, інклінації.

3.Горизонталі, опуклості профілю, інклінації.

4.Інклінації, профільного, базального.

5.Правильної відповіді немає.

123.Для проведення краніометричних досліджень використовують такі основні точки:

1.N, A, C, В, G, ANS, Pg.

2.ANS, PNS, Pg, Or, C, Go.

3.ANS, PNS, Pg, Or, C, Go.

4.N, Se, ANS, PNS, A, B, Or, C.

5.Правильної відповіді немає.

124.При краніометричному вивченні бічних ТРГ проводять такі основні лінії:

1.N-Se, N-A, Pn, Sp, H.

2.Po, Pn, MP, MM, Oc.

3.ММ,МТ1,МТ2, Sp.

4.Pn, T, A-B, A-Pg.

5.Правильної відповіді немає.

125.Розмір лицевого кута (F) характеризує розташування верхньої щелепи відносно:

1.Оклюзійної площини.

2.Базальної площини.

3.Площини основи черепа.

4.Носової площини;

5.Правильної відповіді немає.

126.Лицевий кут (F) утворюється при перетинанні таких ліній:

1.Pn і Sp.

2.N-Se і N-A.

3.MTl і МТ2.

4.A-B і A-Pg.

5.Правильної відповіді немає.

127.Середній розмір лицевого кута (F) складає:

1.85 ± 5°.

2.90 ± 5°.

3.95 ± 5°.

4.75 ± 5°.

5.Правильної відповіді немає.

128.Розмір кута інклінації (І) характеризує:

1.Розташування апікального базису верхньої щелепи.

2.Кут нахилу щелеп.

3.Розташування апікального базису нижньої щелепи.

4.Розташування апікальних базисів обох щелеп.

5.Правильної відповіді немає.

129.Кут інклінації (І) утворюється при перетинанні таких ліній:

1.Pn і Sp.

2.MTl і МТ2.

3.N-Se і N-A.

4.A-B і A-Pg.

5.Правильної відповіді немає.

130.Середній розмір кута інклінації (І) складає:

1.90 ±5°.

2.95 + 5°.

3.85 ±5°.

4.75 ± 5°.

5.Правильної відповіді немає.

131.Розмір кута горизонталі (H) характеризує:

1.Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно базальної площини.

2.Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно основи черепа.

3.Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно оклюзійної площини.

4.Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно франкфуртської горизонталі.

5.Правильної відповіді немає.

132.Кут горизонталі (H) утворюється при перетинанні таких ліній:

1.Pn і Sp.

2.Pn і N-A.

3.H і Pn.

4.Pn і N-Se.

5.Правильної відповіді немає.

133.Середній розмір кута горизонталі (H) складає:

1.85 ±5°.

2.95 ± 5°.

3.75 ±5°.

4.90 ± 5°.

5.Правильної відповіді немає.

134.Для аналізу гнатичної частини лицевого скелета використовують такі лінії:

1.Oc, N-Se, Pn, A-B, A-Pg.

2.MP, MT1, MT2, Oc, A-B, A-Pg.

3.T, N-A, N-A; Oc, N-Se.

4.Sp, Oc, Mp, Ap, Np

5.Правильної відповіді немає.

135.Розмір базального кута (В) характеризує:

1.Кут нахилу основ щелеп до краніальної площини.

2.Кут нахилу основ щелеп до носової площини.

3.Кут нахилу основ щелеп одна до одної.

4.Кут нахилу основ щелеп до оклюзійної площини.

5.Правильної відповіді немає.

136.Базальний кут (В) утворюється при перетинанні таких ліній:

1.Sp і MP.

2.MT1 і MT2.

3.MP i MT1.

4.MP і MT2.

5.MP i MT1.

137.Середній розмір базального кута (В) складає:

1.25 ±5°

2.15 + 5°.

3.30 + 5°.

4.20 ± 5°.

5.Правильної відповіді немає.

138.Нижньощелепний кут (G) утворюється при перетинанні таких ліній:

1.NiA.

2.Sp і Oc.

3.N-Se і T.

4.Правильної відповіді немає.

5.MT1 і MT2.

139.Середній розмір нижньощелепного кута (G) складає:

1.90 ±10.

2.123 ± 10°.

3.100 ±10°.

4.110 ±10°.

5.Правильної відповіді немає.

140.Довжина тіла нижньої щелепи вимірюється в такий спосіб:

1.Від точки перетинання перпендикуляра, опущеного з точки Pg на площину MT1, до точки Go.

2.Від точки Gn до точки Go.

3.Від точки Pg до точки Go.

4.Від точки У до точки Go.

5.Правильної відповіді немає.

141.Висота гілки нижньої щелепи вимірюється в такий спосіб:

1.Від точки Go до точки C.

2.Від точки Go до точки перетинання MT2 із Sp.

3.Від точки перетинання MT1 і MT2 до точки перетинання MT2 і площини H.

4.Від точки Go до точки перетинання MT2 з Oc.

5.Правильної відповіді немає.

142.Відношення довжини тіла нижньої щелепи до довжини її гілки визначають таким співвідношенням:

1.5:3.

2.7:3.

3.7:4.

4.7:5.

5.Правильні відповіді немає.

143.Ширина гілки нижньої щелепи в середньому складає:

1.1/2 довжини нижньої щелепи.

2.2/5 довжини нижньої щелепи.

3.1/3 довжини нижньої щелепи.

4.1/4 довжини тіла нижньої щелепи.

5.Правильної відповіді немає.

144.Довжина тіла нижньої щелепи при її нормальному розвитку за Шварцем у середньому складає:

1.Відстань N-Se + 3 мм.

2.Відстань N-Se + 4 мм.

3.Відстань N-Se + 5 мм.

4.Відстань N-Se + 1 мм.

5.Правильної відповіді немає.

145.Відношення довжини тіла верхньої щелепи до довжини передньої основи черепа (N-Se) за Шварцом складає:

1.7:8.

2.7:9.

3.7:11.

4.Правильної відповіді немає.

5.7:10.

146. Профілометрія дає можливість визначити:

1.Вплив краніометричних співвідношень на форму профілю.

2.Істинний профіль обличчя, тобто такий, який повинний бути у пацієнта, що обстежується, при нормальному прикусі.

3.Особливості щелепного профілю, що порушують гармонію обличчя.

4.Усі відповіді правильні.

5.Розмір профільного кута T.

147.Біометричне профільне поле (KPF) розташовується між такими лініями:

1.Sp і MP.

2.FH і N-Se.

3.Pn і Po.

4.Oc і MP.

5.Правильної відповіді немає.

148.Ширина біометричного профільного поля (KPF) у середньому складає:

1.5 мм.

2.15 мм.

3.10 мм

4.12 мм.

5.Правильної відповіді немає.

149.Шуканий профіль обличчя, тобто той, що міг бути, якби не було аномалії прикусу, визначають за розмірами таких кутів:

1.Базального, лицевого, профільного і горизонталі.

2.Лицевого, нижньощелепного, горизонталі і профільного.

3.Нижньощелепного, міжрізцевого, інклінації і профільного.

4.Інклінації, горизонталі, лицевого і профільного.

5.Правильної відповіді немає.