Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози. 1 модуль стомат

2-й нейрон лежить у мості в передньому або задньому слухових ядрах. Аксон його формує латеральну петлю, може переходити на протилежну сторону (часткове перехрестя) і підіймається в проміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в метаталамусі в медіальному колінчастому тілі (підкірковий центр слуху). Аксон його йде через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець, утворюючи слухову променистість, в кору.

4-й нейрон лежить у корі у верхній висковій звивині у внутрішній зернистій пластинці (кірковий кінець слухового аналізатора).

Провідний шлях вестибулярного аналізатора

1-й нейрон лежить у вестибулярному вузлі на дні внутрішнього слухового ходу. Дендрит його закінчується рецепторами рівноваги у внутрішньому вусі. Аксон в складі присінково-завиткового нерва (VIII пара черепних нервів) входить через внутрішній слуховий отвір у порожнину черепа і направляється в міст.

2-й нейрон лежить у мості в одному з 4-х вестибулярних ядер. Аксон його може перейти на протилежну сторону (часткове перехрестя) і підіймається в проміжний мозок.

3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі (підкірковий центр рівноваги). Аксон його йде через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.

4-й нейрон лежить у корі в середній та нижній вискових звивинах у внутрішній зернистій пластинці (кірковий кінець вестибулярного аналізатора).

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Які частини виділяють в органі слуху?

2.З яких частин побудовано зовнішнє вухо?

3.Які утворення відносяться до звукоуловлюючої та до звукопровідної системи?

4.Як побудований зовнішній слуховий прохід?

5.Що являє собою барабана порожнина?

6.Які стінки має барабана порожнина?

7.Будова та функція слухової труби.

8.Будова внутрішнього вуха.

9.Де розташовані кіркові та підкіркові центри слуху та рівноваги?

10.Будова провідного шляху органа слуху та рівноваги.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Хворому вставлено діагноз: запалення середнього вуха, ускладнене мастоїдитом. На якій стінці барабанної порожнини розташовані отвори, що з‘єднують барабанну порожнину і комірці сосцеподібного відростка?

473

A*задня

Bпередня

Cверхня

Dнижня

Eмедіальна

2.Після перенесеного гнійного отиту (запалення внутрішнього вуха) у дитини 7 років з‘явились симптоми менінгіту (запалення твердої мозкової оболони). Яким шляхом могла поширитися інфекція?

A *Через водопровід присінка

B Через барабанний каналець C Через вікно завитки

D Через вікно присінка E Через каналець завитки

3.У хворого під час куріння спостерігається вихід диму з вушної раковини. Яка структура органу слуху вражена?

A * Барабанна перетинка

B Зовнішній слуховий прохід C Кістковий лабіринт

D Перетинчастий лабіринт E Кортієвий орган

4.Хлопчик 4 років часто хворіє на ГРВІ. Як наслідок – в нього сильно збільшений трубний мигдалик, закриває глотковий отвір слухової труби. З чим слухова труба сполучає порожнину глотки?

A *З барабанною порожниною B З внутрішнім вухом

C З носоглотковим ходом D З порожниною гортані E З ротовою порожниною

5.У хворого спостерігається зниження гостроти слуху. Яка із зазначених анатомічних структур не бере участь у проведенні механічних коливань до Кортієва органа?

A. Ossicula auditus. B. Scala vestibule.

C. Membrana tympani. D. Scala tympani.

E. *Tuba auditiva.

6.До лікаря звернулася жінка, 54 роки, зі скаргами на запаморочення, нудоту, порушення рівноваги після падіння і травми голови. Порушення функції якої структури внутрішнього вуха найімовірніше було?

A. Membrana tympani B. *Labyrinthus osseus. C. Organum spirale.

D. Organum vestibulдre.

E. Canalis longitudinalis modiolilі

474

7.Дитина, 7 років, часто хворіє ГРЗ. При огляді - значне збільшення глоткового мигдалика, що закриває глотковий отвір tuba auditiva, яке призводить до зниження слухової чутливості у дитини. На якій стінці барабанної порожнини відкривається слухова труба?

A.*Paries caroticus

B.Paries jugularis

C.Paries labyrinthicus.

D.Paries mastoideus.

E.Paries tegmentalis.

8. Хворий, 18 років, звернувся до лікарні зі скаргами на шум і больові відчуття у вусі. Об'єктивно - у хворого гостре респіраторне захворювання, риніт. Через який отвір у глотці інфекція потрапила в барабанну порожнину і спричинила її запалення?

A.* Глотковий отвір слухової труби.

B.Барабанний отвір слухової труби.

C.Хоани.

D.Зів.

E.Вхід в гортань.

9.Хворому поставлено діагноз правосторонній мастоїдит. Вкажіть найбільш вірогідне джерело поширення гнійно-запального процесу в комірки соскоподібного відростка.

A.3 груднинно-ключично-соскоподібного м'яза.

B.3 губчастої речовини потиличної кістки.

C.*3 барабанної порожнини.

D.3 підшкірної клітковини.

E.3 середньої черепної ямки.

10.У дитини, 2 роки, після перенесеного грипу з'явилися скарги на біль у вусі. Лікар виявив зниження слуху і запалення середнього вуха. Яким чином інфекція потрапила в середнє вухо?

A.Через foramen jugularis.

B.*Через слухову трубу.

C.Через canalis caroticus.

D.Через atrium mastoideum.

E.Через canalis nasolacrimalis.

11.Хлопчик, 4 роки, часто хворіє на ГРВ1. Як наслідок - у нього сильно збільшена трубний мигдалик, що закриває глотковий отвір слухової труби. 3 чим слухова труба сполучає порожнину глотки?

А. 3 порожниною гортані. В. 3 внутрішнім вухом.

C. 3 носоглотковим ходом.

D.* 3 барабанною порожниною. E. 3 ротовою порожниною.

12.При гнійному отиті гноєм зруйновано верхню стінку барабанної порожнини. В яку черепну ямку пошириться гній з барабанної порожнини? A. У задню черепну ямку

475

B.У передню черепну ямку

C.*У середню черепну ямку

D.В очну ямку

Е. У крилопіднебінну ямку 13. У хворого фолікулярна ангіна ускладнилася гострим отитом (запаленням

середнього вуха). Які анатомічні передумови існують для цього?

A.Лімфоепітеліальне кільце Пирогова

B.*Фаллопієва труба.

C.Пороки розвитку глотки.

D.Євстахієва труба.

Е. Наявність грушовидного поглиблення 14.У хворого запалення середнього вуха ускладнилося мастоїдитом. Далі

виникла загроза гнійного тромбозу найближчої венозної пазухи. Якої?

A.Нижньої кам'янистої

B.Верхньої сагітальної

C.Поперечної

D.Прямої

Е. *Сигмоподібної 15. Дитина, 5 років, потрапило в ЛОР-від-ділення з діагнозом - гнійне

запалення середнього вуха. Захворювання почалося із запалення носоглотки. Через який канал скроневої кістки інфекція потрапила в барабанну порожнину?

A.Сонний канал.

B.Каналець барабанної струни.

C.Барабанний каналець.

D.*М'язовотрубний канал. Е. Сонно-барабанні канали.

16.Позитивний симптом Вебера при дослідженні органа слуху (звучання камертона при розташуванні його на середині тімені чути краще хворим вухом) свідчить про ураження:

А. Завитки.

B.III пари черепномозкових нервів.

C.Підкоркових центрів слуху.

D.Коркової слухової ділянки.

Е. *Слухових кісточок і барабанної перетинки.

Тема 46. Провідні шляхи спеціальної чутливості. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів провідним шляхам спеціальної чутливості.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез нервової системи та органів чуття;

-для подальшого вивчення тем.

476

4. Зміст теми заняття. У морфологічному відношенні представлена нервовими провідниками з включеними в їх мережу окремими скупченнями нервових клітин. Формація розповсюджується на всьому протязі спинного і стовбура головного мозку

ПРОВІДНІ ШЛЯХИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Парасимпатична частина ІХ пари ЧМН

Перші эффекторные нейрони утворюють nucleus salivatorius inferior (caudalis)

в довгастому мозку. Їх аксони виходять із стовбура язикоглоткового нерва у складі його гілки - n. tympanicus, а далі - в plexus tympanicus (сплетення барабанної порожнини) і, минувши його, переходять в малий кам'янистий нерв (n. petrosus minor). Цей нерв через рваний отвір, виходить на зовнішню основу черепа і вступає у вушний вузол (ganglion oticum). У цьому вузлі знаходяться другі эффекторные нейрони, на яких закінчуються синапсами аксони перших нейронів. Аксони других нейронів у складі вушно-височного нерва (n. auriculo-temporalis), його привушних гілок, вступають в привушну слинну залозу, здійснюючи секреторну іннервацію. У привушну залозу входять також постгангліонарні симпатичні волокна з plexus caroticus internus, які іннервують кровоносні судини залози і через регуляцію кровотоку впливають на рівень її секреції.

Парасимпатична частина VІІ пари ЧМН

Перші эффекторные нейрони утворюють nucleus salivatorius superior (cranialis) в покришці Варолієва моста. Їх аксони виходять з мозку у складі проміжного корінця нерва (radix intermedia), який зливається з основним стовбуром лицьового нерва. Аксони перших нейронів виходять із стовбура лицьового нерва у складі двох його гілок: великого кам'янистого нерва (n. petrosus major) і нерва барабанної струни (n. chorda tympani). Великий кам'янистий нерв через однойменну щілину лицьового каналу виходить з піраміди скроневої кістки, через рваний отвір проникає на зовнішню підставу черепа і вступає в крилопіднебінний канал, далі - в крилопіднебінну ямку, де закінчується в крилопіднебінному вузлі (gandlion pterigopalatinum). Тут концентруються другі эффекторные нейрони, аксони яких забезпечують секреторну іннервацію слізної залози, слизистих залоз порожнини носа і твердого неба. До великого кам'янистого нерва додається симпатичний корінець з plexus caroticus internus, після чого виникає n. canalis pterygoidei.

Симпатичні постгангліонарні волокна досягають вказаних залоз, де іннервують кровоносні судини, регулюючи кровотік. Нерв барабанної струни виходить в підскроневу ямку через соименный канал і вливається в язичний нерв (гілочка 3-ої гілки трійчастого нерва). У її складі прегангліонарні волокна досягають поднижнечелюстного (постійний) і під'язикових (непостійний) вузлів. Тут розташовуються другі эффекторные нейрони. Їх аксони - постгангліонарні волокна - забезпечують секреторну іннервацію однойменних залоз і малих залоз слизистої оболонки порожнини рота.

Парасимпатична частина ІІІ пари ЧМН

477

Перший эффекторный нейрон знаходиться в nucleus oculomotorius accessorius в центральній сірій речовині середнього мозку на рівні верхніх горбків пластинки четверохолмия.

Другий эффекторный нейрон - в ganglion ciliare. Постгангліонарні волокна іннервують m. ciliaris (акомодація) і m. sphincter pupillae (адаптація). Через nn. ciliares breves до судин очного яблука слідують постгангліонарні симпатичні волокна, що поступають через симпатичний корінець у війковий вузол з plexus sympathicus а. ophthalmica

Парасимпатична частина 10 пар ЧМН

Перші эффекторные нейрони розташовані в nucleus dorsalis n. vagi

довгастого мозку. Їх аксони - прегангліонарні волокна містяться в серцевих, трахеальних, стравохідних гілках грудного відділу блукаючого нерва, в шлункових, печінкових, чреватих гілках черевного відділу нерва.

Угрудному відділі другі эффекторные нейрони (нейрони першого типу Догеля) знаходяться в юкстасердечных гангліях, в гангліях по ходу бронхіальних сплетень, в гангліях м'язово-кишкового сплетення стравоходу. Аксони других нейронів (постгангліонарні волокна) іннервують специфічний міокард, що становить провідну систему серця, гладку мускулатуру і залози трахеї, бронхів і стравоходу.

Учеревному відділі другі нейрони розташовуються в гангліях нервових сплетень стінок шлунку, тонкої і товстої кишки (аж до colon descendens включно), жовчного міхура і жовчовивідних шляхів і проток підшлункової залози. Аксони других нейронів іннервують гладку мускулатуру і залізистий апарат всіх вказаних вище органів.

Примітка: Прегангліонарні парасимпатичні провідники до тонкої і товстої кишки знаходяться в чреватих гілках блукаючого нерва, вступають в симпатичні вузли чреватого (сонячного) сплетення черевної порожнини, транзитно проходять їх і далі слідують у складі нервів верхнього брыжеечного сплетення, сплетень однойменних артерій органів спільно з симпатичними провідниками.

Вісцеральні рефлекторні дуги СНС

1. За участю центрів спинного мозку:

Аферентний нейрон - нейроцит спинномозкового вузла.

Еффекторниє нейрони: перший - в substantia grisea intermedia lateralis,

другий, - в гангліях околопозвоночного симпатичного стовбура або - в одному з передхребетних гангліїв.

2.Внецентральная рефлекторна дуга (без участі центрів спинного мозку): Аферентний нейрон - нейроцит 2-го типу Догеля в ганлиях стінок органів травного тракту або юкстаорганных гангліїв (серця, нирки, матки і др) . Еффекторний нейрон - в гангліях симпатичного стовбура або передхребетних гангліях. Постгангліонарні аксони симпатичних нейронів іннервують гладку мускулатуру кровоносних і лімфатичних судин (адаптаційно-трофічна функція симпатичної системи).

Pars parasympathica sacralis

478

Перші эффекторные нейрони знаходяться в nucleus parasympathicus sacralis (substantia grisea intermedia lateralis) на рівні S2 - S4. Аксони нейронів виходять через передні корінці відповідних крижових нервів, вступають в крижове сплетення і виходять з нього у складі нутрощевих тазових нервів

(nn. splanchnici pelvini), які прямують до органів.

Другі эффекторные нейрони (клітки I-го типу Догеля) мають різну локалізацію: - в colon descendens, colon sygmoideum, rectum вони знаходяться в гангліях м'язово-кишкового сплетення - в стінці кишок; - для матки, піхви, сечового міхура, передміхурової залози, насінних бульбашок вони поміщені у відповідних кожному органу юкстаорганных гангліях. Парасимпатичні постгангліонарні волокна іннервують гладком'язові шари стінок органів і їх залізистий апарат.

Орган смаку

Перший нейрон залягає в ganglion geniculi (VII n), в ganglion craniale superius (IX, X n). Другий нейрон - в nucleus solitarii (загальне ядро VII, IX, X n).

Третій нейрон - в nucleus lateralis thalami. Кірковий кінець аналізатора - кора uncus gyri parahippocampalis. У корі gyrus postcentralis - емоційне сприйняття смакових відчуттів.

Орган слуху

Перший нейрон - біполярні нейрони ganglion spirale cochlea.

Другі нейрони - nucleus cochlearis dorsalis, nucleus cochlearis ventralis, nucleus olivaris cranialis. Аксони нейронів цих ядер переходять на протилежну сторону, утворюють corpus trapezoideum Варолієва моста, далі йдуть в пучку під назвою Латеральна петля (Lemniscus lateralis).

Треті нейрони - в ядрах: nucleus lemnisci lateralis, nucleus colliculi caudalis, nucleus corporis geniculatum medialis. Всі ці ядра - підкіркові слухові центри.

Аксони нейронів цих центрів утворюють в задньому стегні внутрішньої капсули центральний слуховий шлях, що закінчується в girus temporalis superior (gyri transversi Geshli). Частина аксонів закінчується в stratum griseum centrale

(навколо сильвиева водопроводу). Аксони кліток центральної сірої речовини утворюють tractus tectospinalis - захисний рефлекторний руховий тракт на слухове роздратування незвичайної сили.

Орган зору

Перший нейрон - світлочутливі елементи сітківки ока : палички і колби. Палички - рецепторні клітки для смеркового зору, колби - для денного зору і сприйняття кольору.

Другий нейрон - біполярні клітки - пов'язують перші нейрони з гангліозними клітками сітківки.

Третій нейрон - гангліозні клітки. Їх аксони утворюють зоровий нерв ( nervus opticus ). У зоровому перехрещенні ( chiasma opticus ) перехрещуються тільки медіальні частини зорових нервів, після чого виникає зоровий тракт ( tractus opticus ) .Волокна тракту закінчуються в підкіркових зорових центрахчетвертий нейрон, в подушці зорового горба (pulvinar thalami), ядрі латерального колінчастого тіла (corpus geniculatum laterale ), ядрі верхнього

479

горбика даху середнього мозку ( nucleus colliculi superior /cranialis/). Аксони нейронів ядер подушки і колінчастого тіла утворюють центральний зоровий тракт ( regio optica ), який закінчується в потиличній частці кори півкуль мозку по краях шпорної борозни (sulcus calcarinus). Верхні горбики пластинки четверохолмия - підкіркові рефлекторні центри зору. Аксони їх нейронів : - замикаються на клітках центральної сірої речовини середнього мозку, від яких бере початок tractus tectospinalis - захисний рефлекторний руховий тракт у відповідь реакцій на сильний світловий імпульс; - за допомогою медіального подовжнього пучка зв'язуються з ядрами III, IV, VI пара черепних нервів, які забезпечують рух очних яблук, а також акомодацію і адаптацію.

Орган нюху

Перший нейрон - чутливі клітки нюхової зони (regio olfactoria) порожнини носа.

Другі нейрони утворюють bulbus olfactorius. Їх аксони формують три смужки:

-stria olfactoria lateralis, яка йде в кору gyrus parahippocampalis - кірковий центр;

-stria olfactoria intermedia, яка прямує до ядер trigonum olfactorium -

підкірковий центр;

-stria olfactoria medialis, яка йде до area subcallosa - підкірковий центр.

Аксони нейронів кори gyrus parahippocampalis утворюють tractus corticomamillaris, що йде до ядер сосочковых тіл. Аксони кліток цих нейронів утворюють 2 тракти: - fasciculus mamillothalamicus, що йде до nucleus rostralis thalami, а від ядра зорового горба - до емоційної зони кори - gyrus frontalis superior; - fasciculus mamillotegmentalis, що прямує до nucleus tegmenti середнього мозку, від якого бере початок tractus tectospinalis, - захисний рефлекторний руховий тракт на дію сильних запахів.

Орган рівноваги

Здійснює сприйняття земного тяжіння і положення голови і тіла у спокої і русі.

Перший нейрон - біполярні клітки ganglion vestibulare VIII n. Периферичні відростки їх закінчуються рецепторами у волосковых кліток рівноважних плям і гребінців в utriculus et sacculus. Центральні відростки складають переддверну частину n. vestibulocochlearis.

Другий нейрон розташований в ядрах nucleus vestibulare lateralis, medialis, superior. Аксони їх пов'язані із спинним мозком ( tractus vestibulospinalis ), з

корою мозочка. Частина аксонів приєднується до Медіальної петлі і, після перемикання на нейронах thalamus opticus, закінчуються в кірковому кінці статокинетического аналізатора - в корі скроневої і тім'яної доль. Аксони нейронів вестибулярних ядер закінчуються також на нейронах nucleus ruber. Аксони нейронів червоних ядер утворюють tractus rubrospinalis, через який мозжечек реалізує вертикальну статику тіла, координує послідовне скорочення груп м'язів - антагоністів кінцівок. Вестибулярні ядра, за допомогою медіального подовжнього пучка, пов'язані з ядрами III, IV, VI пара черепних нервів. Завдяки цим зв'язкам забезпечується фіксація погляду

480

на об'єкті при зміні положення голови. При надмірному роздратуванні вестибулярного апарату виникає запаморочення, уповільнення пульсу, нудота, блювота і так далі ( через зв'язки з ядрами IX і X пара черепних нервів).

Пірамідні тракти

Tractus corticospinalis

Перший нейрон складають гігантські пірамідні клітки Беца (у 5-му шарі кори gyrus precentralis). Аксони їх утворюють перехрещення (decussatio pyramidum) в довгастому мозку і продовжуються в спинному мозку в tractus corticospinalis lateralis бічних канатиків; частину аксонів утворюють перехрещення на рівні всіх сегментів спинного мозку і складають tractus corticospinalis anterior передніх канатиків.

Другий нейрон - в ядрах передніх рогів спинного мозку (nucleus proprius cornu anterior).

Tractus corticonuclearis

Перший нейрон - гігантські пірамідні клітки Беца (5-й шар кори нижнього відділу передцентральної звивини - gyrus opercularis. Аксони їх утворюють перехрещення.

Другий нейрон - соматичні (довільні) рухові ядра III, IV, V, VI, VII, IX, X, XI, XII черепних нервів.

Лімбічеськая система (вісцеральний мозок)

Центри: gyrus fornicatus (gyrus cinguli + istmus + gyrus parahippocampalis et uncus; septum pellucidum; corpus amygdaloideum.

Аферентні зв'язки: за допомогою ретикулярної формації. Еферентні впливи: за допомогою гормональної секреції гіпофіза

Функція: реалізація харчових (голод, насичення), статевих рефлексів і інстинктів, стресс-реакций.

Екстрапірамідна (стриапаллидарная) система

Центри: nucleus lentiformis, nucleus caudatus (обидва утворюють сorpus striatum - смугасте тіло); corpus amygdaloideum, corpus nucleus subthalamicus; nucleus ruber; nucleus olivaris inferius; nucleus dentatus cerebelli.

Провідні шляхи:

А. Афферентниє до ядер corpus striatum : fibrae thalamolenticularis (від ядра thalamus), fibrae corticolenticularis (від кліток кори півкуль).

Би. Асоціативні, такі, що сполучають ядра corpus striatum і nucleus dentatus cerebelli з підлеглими ним ядрами, що пролягають нижче: fibrae striorubrales, strioolivares, tractus cerebellorubrales, і провідний шлях до nucleus subthalamicus, а від нього - до hypothalamus.

У. Ефекторні: - tractus rubrospinalis - перші нейрони знаходяться в червоному ядрі, аксони яких утворюють вентральне перехрещення в середньому мозку, другі нейрони розташовані в ядрах передніх рогів спинного мозку, а також в соматичних рухових ядрах черепних нервів; - tractus olivospinalis - перші нейрони знаходяться в nucleus olivaris, другі нейрони - в ядрах передніх рогів спинного мозку.

481

Аксони других нейронів, у складі спинномозкових нервів іннервують покреслену мускулатуру голови, тулуба і кінцівок.

Функція: Це филогенетически стародавня система виникла у зв'язку з протидією гравітації і необхідністю утримання тіла в рівновазі. Вона підтримує позу людини, забезпечує швидкості, ритми, пластичність рухів - статокинетические функції. Її центри забезпечують алгоритм рухів при виконанні умовнорефлекторних - стереотипних, завчених рухових актів: ходьба, біг, мова, лист, їзда на велосипеді, управління автомобілем, моторних проявів емоцій. У новонародженого координація рухів відсутня і виникає пізніше, поступово у міру дозрівання корковолентикулярных зв'язків. Ураження екстрапірамідної системи викликає порушення рівноваги, пози людини, алгоритму стереотипних - завчених рухів, тонусу м'язів, спотворення мови, мімічних проявів емоцій - радості, страху, здивування і ін.

Зв'язки мозочка

1). Аферентні шляхи:

Унижніх ніжках мозочка проходять: tractus spinocerebellaris posterior; fibrae arcuatae dorsales et ventrales - аксони нейроцитів відповідно: nucleus gracilis et nucleus cuneatus; fibrae olivocerebellaris - аксони нейроцитів nucleus olivaris inferior. Цими шляхами в кору мозочка поступають імпульси від пропріорецепторів, а також від статокинетического - вестибулярного апарату.

Усередніх ніжках мозочка проходить tractus pontocerebellaris, утворений аксонами нейроцитів nuclei proprii pontis, які, у свою чергу, сприймають сигнали від кори великих півкуль (по tractus corticopontinus), що робить регулюючий вплив кори на функцію мозочка.

Уверхніх ніжках мозочка) йде tractus spinocerebellaris anterior, провідний пропріорецептивні імпульси. Всі аферентні провідники утворюють синапси на нейроцитах кори мозочка, де відбувається аналіз сигналів від проприоцепторов м'язів, суглобів і від вестибулярного аналізатора.

2). Асоціативні шляхи йдуть від нейроцитів кори півкуль мозочка (клітки Пуркине) до парних ядер мозочка: nucleus dentatus, nucleus emboliformis, nucleus globosi, nucleus fastigii.

3). Еферентний шлях :

Tractus cerebellorubralis слідує у складі верхніх ніжок мозочка і утворений

аксонами нейроцитів nucleus fastigii (орієнтування тулуба в просторі, забезпечення рівноваги тіла, пов'язане з вестибулярним апаратом); nucleus emboliformis et globosi (рух тіла і тулуба); nucleus dentatus (рух кінцівок). Провідники tractus cerebellorubralis закінчуються на нейроцитах nucleus ruber.

Аксони цих нейроцитів утворюють tractus rubrospinalis (D), за допомогою якого мозочок забезпечує рефлекторну координацію рухів м'язів тулуба і кінцівок, забезпечує рівновагу тіла в просторі без участі в корі великих півкуль. Частина провідників tractus cerebellorubralis сходить в thalamus opticus і далі - в кору pars opercularis lobus parietalis. Тут виникають відчуття положення тіла щодо тривимірних просторових координат.

Ретикулярна формація

Головні ядра в стволовій частині головного мозку

482