Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози. 1 модуль стомат

14.Топографія крижового сплетіння.

15.На які нерви поділяється крижове сплетіння. 16.Короткі нерви крижового сплетіння.

17.Хід коротких нервів крижового сплетіння.

18.Зони іннервації короткими нервами крижового сплетіння.

19.Довгі нерви крижового сплетіння.

20.Хід довгих нервів крижового сплетіння.

21.Зони іннервації довгими нервами крижового сплетіння.

22.Хід, іннервація сідничним нервом як найбільшим в крижовому сплетінні.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Хворий не може розігнути гомілку, у нього відсутня шкірна чутливість на передній поверхні стегна. Неврологічне обстеження виявило ураження нерва. Якого?

A *Стегнового B Затуленого C Сідничного

D Верхнього сідничного E Статево-стегновий

2.Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв пошкоджено?

A *поверхневий малогомілковий B глибокий малогомілковий

C Великогомілковий D Сідничний

E загальний малогомілковий

3.В травматологічний пункт доставлений хворий з пораненням великого поперекового м‘яза. Хворий втратив можливість розгинати гомілку в колінному суглобі. Який нерв ушкоджений в даному випадку?

A * Стегновий нерв

B Клубово-підчеревний C Клубово-пахвинний D Статево-стегновий

E Затульнний нерв

4.У хворого не розгинається колінний суглоб, відсутній колінний рефлекс, порушена чутливість шкіри на передній поверхні стегна. Які нервові структури вражені?

A *Стегновий нерв

B Верхній сідничий нерв

C Великий малогомілковий нерв D Затульний нерв

E Нижній сідничий нерв

5.При огляді хворого лікар-невропатолог встановив відсутність "колінного рефлексу" при постукуванні по зв‘язці надколінка. Який нерв може бути пошкоджений в цьому випадку?

A *Стегновий

423

BЗатульний

CСідничний

DВеликогомілковий

EЗагального малогомілковий

6.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на болі в кульшовому суглобі та у всіх привідних м‘язах і шкірі над ними при рухах. Який нерв ушкоджено?

A *Затульний нерв

B Клубовопахвинний нерв C Стегновий нерв

D Латеральний шкірний нерв стегна E Задній шкірний нерв стегна

7.У чоловіка, що хворіє на остеохондроз, з'явився різкий біль у м'язах живота (бічних та передніх). При об'єктивному обстеженні лікар констатував підвищену больову чутливість шкіри підчеревної ділянки. Ураження якого нерва могло спричинити цій біль?

A * Клубово-підчеревного нерва B Сідничого нерва

C Затульного нерва D Стегнового нерва

E Статево-стегнового нерва

8.Після операції апендектомії у хворого залишилася знижена чутливість шкіри над паховою зв'язкою на місці проведеної операції. Гілки якого нерва були пошкоджені в процесі оперативного втручання?

A. N.ilioinguinalis. B. N.genitofemoralis. C. N. femoralis.

D. N.cutaneus femoralis lateralis. E. *N.iliohypogastricus.

9.При обстеженні хворого спостерігаються сильні болі в ділянці передньої поверхні стегна, атрофія чотириголового м'яза. Який нерв уражений?

A. Замикальний B. *Стегновий C. Сідничий

D. Великогомілковий E. Малогомілковий

10.Порушення тактильної та температурної чутливості в ділянці нижніх двох третин передньозовнішньої поверхні стегна (хвороба Рота) пояснюється ураженням А. Статево - стегнового нерва.

В. *Стегнового нерва. С. Сідничого нерва.

D. Латерального шкірного нерва стегна. Е. Великогомілкового нерва.

11.У хворого виявлено порушення чутливості шкіри передньомедіальної поверхні гомілки. Який нерв уражений?

424

A.Замикальний

B.Сідничий

C.*Підшкірний

D.Зовнішній шкірний нерв стегна Е. Малогомілковий

12. Після травми стегна у пацієнта спостерігається розлад шкірної чутливості на передній поверхні стегна і медіальній поверхні гомілки, абсолютно неможливо енергійне розгинання ноги в колінному суглобі. Пошкодження якого нерва можна припустити?

A.*Стегнового

B.Замикального С. Сідничого

D.Верхнього сідничного Е. Нижнього сідничного

13.При огляді хворого виявлено порушення шкірної чутливості на задній поверхні гомілки. З пошкодженням якого нерва пов'язано це порушення?

A.Задній шкірний нерв стегна.

B.Стегновий нерв.

C.*Сідничий нерв.

D.Замикальний нерв.

E.Нижній сідничний нерв.

14.Який нерв можна пошкодити при проведенні оперативного втручання з приводу варикозного розширення великої підшкірної вени?

A. Медіальний шкірний нерв ікри B. Поверхневий малогомілковий C.*Підшкірний

D. Бічний шкірний нерв ікри Е. Великогомілковий

15.При пальпації навколо анального отвору і зовнішнього сфінктера прямої кишки у хворого спостерігаються больові відчуття. Який нерв пошкоджений?

A. *N. pudendus. B. N. ischiadicus. C. N. femoralis.

D. N. tibialis.

Е. N. obturatorius.

Тема 34. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина ВНС.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

425

Навчити студентів загальній характеристиці вегетативної нервової системи, вивчити складові симпатичної частини вегетативної нервової системи.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА —

SYSTEMA NERVOSUM AUTONOMICUM

Функція: відповідає за внутрішнє середовище (гомеостаз) організму, виконує рослинні (обмінні) функції.

Класифікація: 1) симпатична частина; 2) парасимпатична частина.

1 3 . Симпатична частина — Pars sympathica

Ф у н к ц і я : викликає прискорення й посилення серцебиття, звуження судин, розширення зіниці, послаблення перистальтики органів травного тракту, напруження (скорочення) стискачів.

Симпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

1.Центральний відділ;

2.Периферичний відділ. 1.1.Симпатичні центри: Н а д с е г м е н т а р н і :

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин; Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.

С е г м е н т а р н і — розміщені в латеральних рогах від VIII шийного до ІІ(ІИ) поперекового сегментів спинного мозку у вигляді латерального проміжного ядра (nucleus intermediolateralis).В ядрі розрізняють:

-центри трофічні, які впливають на рівень обміну речовин;

-центри функціональні:

-вісцеромоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури нутрощів; -вазомоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури судин; -секреторні — відповідають за роботу залоз; -потовидільні — відповідають за роботу потових залоз.

2. Периферичний відділ симпатичної частини вегетативної нервової системи представлений:

-Вузлами;

-Передвузловими (прегангліонарними) волокнами;

-Післявузловими (постгангліонарними) волокнами. Симпатичні вузли поділяються на:

-Прихребтові (паравертебральні) симпатичні вузли, які формують парний симпатичний стовбур (truncus sympathicus), розміщений на бічній поверхні хребта від основи черепа до куприка, де обидва стовбури сходяться в одному спільному вузлі; симпатичний стовбур складається з ланцюжка вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici), утворених тілами

426

нейронів, і міжвузлових гілок (гаmі interganglionares), утворених нервовими волокнами. Розрізняють:

20.три шийні вузли: верхній (ganglion cervicale superius), середній (ganglion cervicale medium) та нижній або (шийно-грудний) ganglion cervicale inferius, s. cervicothoracicum);

21.12 грудних вузлів (ganglia thoracica);

22.4—5 поперекових вузлів (ganglia lumbalia);

23.4 крижових вузли (ganglia sacralia);

24.1 непарний вузол (ganglion impar), спільний для обох симпатичних стовбурів.

-Передхребтові (превертебральні) симпатичні вузли — розміщені безпосередньо у вегетативних нервових сплетеннях по ходу судин черевної і тазової порожнин.

- П е р е д в у з л о в і ( п р е г а н г л і о н а р н і ) в о л о к н а зв'язують симпатичні центри

(латеральне проміжне ядро) з вузлами, представлені аксонами вісцеродейтеронейронів латерального проміжного ядра, виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь у формуванні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від спинномозкових нервів у вигляді білих сполучних гілок (rami communicantes аlbi), які закінчуються в симпатичних вузлах.

- П і с л я в у з л о в і ( п о с т г а н г л і о н а р н і ) в о л о к н а представлені аксонами

вісцеромотонейронів симпатичних вузлів, формують: А)Окремі (спеціальні) симпатичні нерви до органів;

Б)Симпатичні нерви, які розповсюджуються по судинах та їх гілках, утворюючи сплетення стінок судин і органів, які вони кровопостачають;

- Сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які приєднуються до соматичних нервів і йдуть в їх складі до скелетних м'язів, шкіри. Післявузлові волокна шийних вузлів формують:

25.шийні серцеві нерви (nervi cardiaci cervicales), які здійснюють симпатичну іннервацію серця;

26.гортанногорлові гілки (rami laryngopharyngei) — симпатична іннервація гортані, горла;

27.зовнішній сонний нерв (nervus caroticus externus) — утворює сплетення стінки зовнішньої сонної артерії, розповсюджується по всіх її гілках до відповідних органів і забезпечує їх симпатичну іннервацію;

28.внутрішній сонний нерв (nervus caroticus internus) — утворює сплетення, яке розповсюджується по внутрішній сонній артерії та всіх її гілках, іннервуючи органи, що кровопостачаються цими гілками;

29.хребтовий нерв (nervus vertebralis) — іннервує органи, які кровопостачаються хребтовою артерією та її гілками;

30.яремний нерв (nervus jugularis) — розповсюджується по внутрішній яремній вені та всіх її притоках;

31.сірі сполучні гілки до шийних спинномозкових нервів, до соматичних нервів шийного та плечового сплетень.

Післявузлові волокна грудних вузлів формують:

427

32.грудні серцеві нерви (nervi cardiaci thoracici) — симпатична іннервація серця;

33.нутряні нерви (nervi splanchnici), які здійснюють симпатичну іннервацію всіх нутрощів грудної порожнини;

34.великий нутряний нерв (nervus splanchnicus major) і малий нутряний нерв (nervus splanchnicus minor) — йдуть через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь у формуванні черевного (сонячного) сплетення;

35.сірі сполучні гілки до грудних спинномозкових нервів.

Післявузлові волокна поперекових вузлів формують:

36.черевне (сонячне) сплетення (plexus celiacus, s. solldris), утворене не тільки волокнами поперекових вузлів, але й великим і малим нутряними нервами від грудних вузлів і післявузловими волокнами превертебральних вузлів цього сплетення; черевне сплетення розповсюджується по всіх розгалуженнях черевного стовбура, формуючи селезінкове сплетення (plexus liendlis), шлункове сплетення (plexus gastricus), печінкове сплетення (plexus hepaticus), підшлункове сплетення (plexus pancreaticus);

37.верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) —

розповсюджується по гілках одноіменної артерії, даючи симпатичну іннервацію відповідним органам;

38.ниркове сплетення (plexus renalis) — симпатична іннервація нирок;

39.надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — симпатична іннервація надниркової залози;

40.яєчникове (яєчкове у чол.) сплетення (plexus ovaricus s. plexus testiculars)

— симпатична іннервація яєчників (яєчок);

41.черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), яке розповсюджується, формуючи нижнє брижове сплетення (pldxus mesentericus inferior) — по гілках однойменної артерії направляється до органів, які кровопостачаються цією артерією, та верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastrics superior);

42.сірі сполучні гілки до поперекових спинномозкових нервів, соматичних нервів поперекового сплетення.

Післявузлові волокна крижових і непарного вузлів формують:

43.нижнє (тазове) підчеревне сплетення (plexus hypogastrics inferior, s. plexus pelvinus), яке розповсюджується по гілках клубових артерій, утворюючи міхурове сплетення (plexus vesicdlis), прямокишкове сплетення (plexus rectalis), матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginal), простатичне сплетення (plexus prostaticus), сплетення сім'явивідної протоки (plexus deferentialis);

44.сірі сполучні гілки до крижових спинномозкових нервів, соматичних нервів крижового сплетення.

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

428

А. Питання для самоконтролю.

1.Надайте характеристику вегетативної нервової системи?

2.Чим відрізняється автономна нервова система від соматичної?

3.Назвіть складові центрального відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.Назвіть складові периферичного відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У хворого до пухлинного процесу залучено верхній шийний вузол симпатичного стовбура справа. Який з перерахованих симптомів спостерігатиметься?

A. Розлад акомодації зліва.

B. Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука. C. Стійке розширення зіниці справа.

D. *Стійке звуження правої зіниці.

Е. Порушення сльозовиділення справа.

2.У хворого на туберкульоз легенів збільшилися трахеобронхіальні лімфатичні вузли, що розташовані між дугою аорти і біфуркацією трахеї, що призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть стискатися за такої патології?

A. Глибоке серцеве сплетення B. Блукаючий нерв

C. Поверхневе серцеве сплетення D. Симпатичні нерви

E. Внутрішньоорганні серцеві сплетення

3.При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10 хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу, підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервової системи обумовлені ці симптоми?

A. Симпатичної.

B. Парасимпатичної. C. Блукаючого ядра. D. Ядра Якубовича.

E. Дорсального ядра X пари.

4.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?

A. Нерви плечового сплетення.

B. Корінці шийних сегментів спинного мозку. C. Під'язиковий і діафрагмальний нерви.

D. Передні гілки грудних спинномозкових нервів.

E. *Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.

429

5. При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Робота яких структур ВНС дає таку симптоматику?

A.*Симпатичних закінчень.

B.Парасимпатичних центрів у головному мозку.

C.Симпатичних центрів у спинному мозку.

D.Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

Тема 35. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів будові серця,

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу геометрії – поняття про трьохмірний простір, вісі та площини;

-з курсу біології – білатеральна симетрія тіла;

-для подальшого вивчення тем – орієнтування тіла людини в просторі, анатомічна номенклатура.

4.Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина — Pars parasympathica.

Ф у н к ц і я : викликає сповільнення і послаблення роботи серця, розширення судин, звуження зіниці, слиновиділення, посилення перистальтики органів травного тракту, розслаблення стискачів, випорожнення органів порожнини таза. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

-центральний відділ; - периферичний відділ.

Парасимпатичні центри:

Н а д с е г м е н т а р н і :

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин; Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.

Сегментарні — парасимпатичні ядра, розміщені в стовбурі головного мозку і в крижових сегментах спинного мозку:

-ядро Якубовича — додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) — центр звуження зіниці, розміщене в покришці ніжок середнього мозку;

-ядро Перлія — непарне ядро (nucleus ітраr) — центр акомодації — розміщене в покришці ніжок середнього мозку, відноситься до ядер окорухового нерва;

-верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) — ядро проміжного нерва, розміщене в покришці моста;

-нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoriiis inferior) — ядро язикогорлового нерва, розміщене в довгастому мозку;

430

- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi), розміщене в довгастому мозку;

Крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales) — розміщені в II—IV крижових сегментах спинного мозку.

Периферичний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи представлений: .

-вузлами; передвузловими (прегангліонарними) волокнами; післявузловими (постгангліонарними) волокнами.

Парасимпатичні вузли розміщені поблизу органів (парамуральні вузли) або в стінці органів (інтрамуральні вузли). Розрізняють:

-війковий вузол (ganglion ciliare) — розміщений між зоровим нервом і латеральним прямим м'язом ока;

-крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крилопіднебінній ямці;

-піднижньощелепний вузол (ganglion submandibular) розміщений в одноіменному трикутнику;

-вушний вузол (ganglion oticum) — знаходиться біля зовнішнього вуха; Парамуральні та інтрамуральні вузли порожнини шиї, грудної, черевної

порожнин, порожнини таза.
П е р е д в у з л о в і	( п р е г а н г л і о н а р н і )			в о л о к н а	зв'язують
парасимпатичні	центри	з	вузлами,	представленіаксонами

вісцеродейтеронейронів парасимпатичних ядер, утворюють парасимпатичні нерви.

Парасимпатичні волокна окорухового нерва — аксони ядер Якубовича і Перлія — закінчуються у війковому вузлі;

Великий кам'янистий нерв (nervus petrosus major) — утворений аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через рваний отвір, проходить через крилоподібний канал у крилопіднебінну ямку, де закінчується у крилопіднебінному вузлі;

Барабанна струна (chorda tympani) — утворена аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через кам'янистобарабанну щілину, закінчується у піднижньощелепному вузлі;

Малий кам'янистий нерв (nervus petrosus minor) — утворений аксонами нижнього слиновидільного ядра, закінчується у вушному вузлі; Парасимпатичні волокна гілок блукаючого нерва — аксони заднього ядра блукаючого нерва — закінчуються в парата інтрамуральних вузлах порожнини шиї, грудної та черевної порожнини.

В порожнині шиї парасимпатичні волокна йдуть у складі горлових гілок (rami pharyngei), верхнього й нижнього гортанних нервів (nervus laryngeus superior et nervus laryngeus inferior), шийних серцевих гілок (rami cardiaci cervicales); в грудній порожнині парасимпатичні волокна утворюють трахейні гілки (rami tracheales), стравохідні гілки (rami esophageales),

бронхіальні гілки (rami bronchidles), легеневі гілки або сплетення (rami pulmonales), грудні серцеві гілки (rami cardiaci thoracici); в черевній по-

431

рожнині — шлункові гілки (rami gastrici), печінкові гілки (rami hepatici), ниркові гілки (rami renales], черевні гілки (rami сеііасі).

Тазові нутряні нерви (nervi splanchnici pelvini) — утворені аксонами парасимпатичних ядер крижових сегментів спинного мозку, закінчуються в парата інтрамуральних вузлах порожнини таза.

П і с л я в у з л о в і ( п о с т г а н г л і о н а р н і ) в о л о к н а представлені аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів. Післявузлові волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; крилопіднебінного вузла — слізну залозу, залози носової порожнини, піднебіння; піднижньощелепного вузла — піднижньощелепну та під'язикову слинні залози, дрібні залози ротової порожнини; вушного вузла — привушну слинну залозу; парата інтрамуральних вузлів порожнин — нутрощі порожнин.

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.З яких відділів складається парасимпатична частина вегетативної нервової системи?

2.Що відноситься до головного відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи?

3.Що відноситься до крижового відділу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.Топографія та гілки війкового вузла.

5.Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.

6.Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.

7.Топографія та гілки привушного вузла.

8.Як іннервуються великі та малі слинні залози?

9.Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?

10.Які органи отримують парасимпатичні гілки з блукаючого нерва?

11.Що являє собою крижовий відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Б. Ситуаційні задачі.

1.У пацієнта спостерігається розширення очної щілини справа, анізокорія (зіниці неоднакової ширини - правий ширше). Ураження якої частини вегетативної нервової системи може дати таку симптоматику?

A. Ядра Перля.

B. Дорсального ядра X пари.

C. Шийних сегментів спинного мозку.

432