Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози. 1 модуль стомат
.pdfD.Шийних симпатичних вузлів. Е. *Ядра Якубовича.
2. У хворого посилена секреція привушної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це пов'язати?
A.Nucleus solitarius.
B.Nucleus salivatorius superior. C.*Nucleus salivatorius inferior.
D.Nucleus ambiguus.
E.Nucleus dorsalis n. vagi.
3.При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Блокада яких вегетативних структур дає таку симптоматику?
A. Симпатичних закінчень.
B. Парасимпатичних центрів у головному мозку. C. Симпатичних центрів у спинному мозку.
D. *Парасимпатичних закінчень. Е. Черевного сплетення.
4.При поступово підвищенні тиску на очні яблука (очно-серцевий рефлекс) протягом 20-30 с. у досліджуваного спостерігається уповільнення пульсу на 10-12 уд/хв. Подразненням якого нерва обумовлена така реакція?
A. Зорового.
B. *Блукаючого, його вегетативної частини. C. Трійчастого.
D. Окорухового.
E. Симпатичних сплетень а. carotis interna.
5.Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативного вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?
A. Ganglion submandibulare. B *Ganglion pterigopalatinum. C. Ganglion ciliare.
D. Ganglion oticum.
E. Ganglion sublinguale.
6.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?
A. Нерви плечового сплетення.
B. Корінці шийних сегментів спинного мозку. C. Під'язиковий і діафрагмальний нерви.
D. Передні гілки грудних спинномозкових нервів.
E. *Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.
7.До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено порушення процесу акомодації
433
кришталика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого здійснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?
A.*G. ciliare.
B.G. pterygopalatinum.
C.G. oticum.
D.G. submandibulare.
Е G. sublinguale.
Тема 36. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Навчити студентів топографії та функції вегетативних вузлів голови.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
-з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;
-для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Парасимпатична частина вегетативної нервової системи, на відміну від симпатичної частини іннервує не всі органи та тканини. Наприклад, парасимпатична частина не іннервує більшу частину кровоносних судин, наднирники, сечоводи, м‘язи волосяних мішечків та інші.
Основна функція парасимпатичної системи зводиться до уповільнення скорочень серця, розширення, деяких кровоносних судин, підвищення секреції залоз, посилення перистальтики кишок, звуження зіниць та інше.
Парасимпатична нервова система складається з головного (краніального) та
крижового |
(сакрального) |
відділів. |
У |
краніальному |
відділі |
центри |
|||||
парасимпатичної |
іннервації |
закладені |
в середньому мозку (мезенцефалічна |
||||||||
частина, представлена вегетативним ядром ІІІ пари черепних |
нервів), |
та в |
|||||||||
ромбоподібному |
мозку |
(бульбарна частина), представлена вегетативними |
|||||||||
ядрами VII, IX, X пар черепних нервів. Периферична |
частина |
в |
|||||||||
краніальному |
відділі |
представлена |
передвузловими |
волокнами, |
які |
||||||
проходять у |
складі VII, |
IX, X пар черепних нервів, |
інтрамуральними |
||||||||
вузлами (війковим, крилопіднебінним, вушним, піднижньощелепним). |
|
||||||||||
Війковий |
вузол |
знаходиться між |
зоровим нервом та |
зовнішнім |
прямим |
||||||
м‘язом ока. Його передвузлові волокна починаються від додаткового ядра (у середньому мозку) та йдуть у складі окорухового нерва. Ці волокна кінчаються в клітинах війкового вузла, післявузлові волокна у складі коротких війкових нервів йдуть до непосмугованих м‘язових волокон райдужної оболонки та війкового тіла.
Крило-піднебінний вузол розташований в однойменній ямці. Передвузлові волокна йдуть до нього з верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва. Післявузлові волокна йдуть до сльозової залози, залоз порожнини носа та піднебіння.
434
Вушний вузол розташований на нижній поверхні великого крила клиноподібної кістки. Передвузлові волокна йдуть до нього з нижнього слиновидільного ядра язикоглоткового нерва. Післявузлові волокна у складі вушно-вискового нерва йдуть до привушної залози.
Піднижньощелепний вузол розташований над піднижньощелепною залозою поблизу ствола під‘язикового нерва. Передвузлові волокна йдуть з верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва через барабанну струну.
Післявузлові волокна йдуть до під‘язикової, підщелепної і до багатьох дрібних слинних залоз.
5. Рекомендована література.
1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
6.Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1.Топографія та гілки війкового вузла.
2.Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.
3.Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.
4.Топографія та гілки привушного вузла.
5.Як іннервуються великі та малі слинні залози?
6.Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?
Б. Ситуаційні задачі.
1.Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативного вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?
A. Ganglion submandibulare. B *Ganglion pterigopalatinum. C. Ganglion ciliare.
D. Ganglion oticum.
E. Ganglion sublinguale.
2.До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено порушення процесу акомодації кришталика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого здійснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?
A.*G. ciliare.
B. G. pterygopalatinum. C. G. oticum.
D. G. submandibulare.
Е G. sublinguale.
Тема 37. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий,відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2
435
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2.Навчальні цілі.
Навчити студентів особливостям формування черепних нервів, вивчити
загальну характеристику черепних нервів, їх розвиток. Вивчити окоруховий, блоковий, відвідний нерви, їх гілки, топографію, області іннервації.
3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
-з курсу біології – філогенез черепних нервів;
-для подальшого вивчення тем.
4.Зміст теми заняття.
Окоруховий нерв - III пара черепних нервів.
Ядра:
1)ядро окорухового нерва (соматомоторне);
2)додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатичне ядро Якубовича - центр звуження зіниці);
3)непарне ядро (парасимпатичне ядро Перлія - центр акомодації).
Ядра лежать у покришці ніжок середнього мозку. Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра) і парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер). Нерв виходить з мозку в міжніжкову ямку, через верхню орбітальну щілину проходить в орбіту.
Ділянки іннервації:
- рухові волокна закінчуються ефекторами в м'язах ока (у верхньому, нижньому та медіальному прямих м'язах, в нижньому косому та в м‘язі
-підіймачі повіки);
-парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному війковому вузлі. Вузол цей розміщений у верхній орбітальній щілині. Аксони вісцеромотонейронів вузла закінчуються ефекторами у м'язі-звужувачі зіниці та у війковому м'язі.
IV пара черепних нервів - блоковий нерв.
Ядра: ядро блокового нерва (самотомоторне) лежить у покришці ніжок середнього мозку.
Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить через верхню орбітальну щілину в орбіту.
Ділянки іннервації: верхній косий м'яз ока.
VI пара черепних нервів - відвідний нерв.
Ядра: ядро відвідного нерва (саматомоторне) лежить у покришці моста. Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту.Ділянки іннервації: латеральний прямий м'яз ока.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
436
3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
6.Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1.Назва III, IV, VI пари черепних нервів?
2.Чому III, IV та VI пара черепних нервів вивчаються на одному занятті разом?
3.Які ці нерви за складом волокон та функцією?
4.Як називаються ядра вищезазначених нервів, скільки ядер має кожен нерв, функція ядер та де вони розміщені?
5.Де нерви виходять з речовини головного мозку?
6.Через які отвори у черепі виходять гілки з порожнини черепа?
7.Хід кожного з нервів.
8.Регіони іннервації кожного нерва та їх гілок.
Б. Ситуаційні задачі.
1.Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню косоокість, що сходиться. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвилося у новонародженого після пологової травми?
A * n abducens B n trochlearis
C n oculomotorius D n trigeminus
E n facialis
2.Після крововиливу в мозок у хворого виникла стійка косоокість правого ока, втрачена здатність до відведення його латерально. Ядро якого черепного нерва ушкоджено при крововиливі?
A * n.аbducens dexter
B n. facialis dexter C n.oculomotorius
D n.abducens sinister E n.trochlearis
3.При огляді травмованого у дорожній пригоді лікар встановив ураження зовнішньої стінки очної ямки. Потерпілий втратив можливість відведення очного яблука на травмованій стороні. Який нерв міг бути ураженим у даному випадку?
A *N.abducens. B N.trochlearis.
C N.oculomotorius. D N.ophthalmicus. E N. infraorbitalis..
4.В результаті травми черепа з пошкодженням верхньої стінки правої очної
ямки потерпілий втратив можливість піднімати верхню повіку правого ока і дивитися угору. Який нерв вірогідно пошкоджений?
A * R. superior n.oculumotorius. B R. inferior n.oculumotorius.
437
C N. trochlearis
D N. abducens.
E N. ophthalmicus.
5.При обстеженні хворого виявлено опущення верхньої повіки, розхідну косоокість, розширена зіниця, обмеженість рухомості очного яблука. Який нерв пошкоджений?
A *Окоруховий B Очний
C Блоковий D Відвідний E Зоровий
6.У чоловіка після черепно-мозкової травми виникла правобічна косоокість, що сходиться. Пошкодження якого черепно-мозкового нерва привело до таких наслідків?
A *n. abducens B n. facialis
C n. trigeminus D n. trochlearis
E n. aculomotorius
7.У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з пошкодженою судиною, стиснуті гематомою?
A. *IIІ, IV, VI, I гілка V. B. IIІ, IV, I гілка V.
C. IV, VI, 1 гілка V.
D. VI.
Е. VII.
8.У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?
A. N. oculomotorius, n. ophthalmicus. B. N. trochlearis., n. ophthalmicus.
C. *N. abducens, n. ophthalmicus. D. N. vagus, n. ophthalmicus.
E. N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.
9.Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню збіжну косоокість. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвинулося у новонародженого після родової травми?
A. N. oculomotorius. B. N.trochlearis.
C. *N. abducens. D. N. trigeminus.
Е. N. facialis.
438
10.Хвора відчуває нападоподібні болі в ділянці лоба, в очному яблуці, у внутрішньому куті очної ямки. Натискання в медіальній частині надочноямкового краю болюче, порушена шкірна чутливість. Який нерв уражений?
А. Верхньощелепний В.*Блоковий С. Відвідний
D. Очний
Е. Окоруховий
11.У пацієнта при епідемічному енцефаліті спостерігаються одноабо двобічний птоз (опущення повік), розбіжна косоокість, порушення акомодації. Зіниці розширені. Ядра якої пари черепних нервів уражені?
A. *III. B. IV. C. V. D. VI.
Е. VII.
12.Пацієнт звернувся до окуліста зі скаргами на опущення верхньої повіки. При обстеженні було діагностовано пухлину головного мозку. Ядро якої пари черепних нервів уражене патологічним процесом?
А. VII пари ЧМН. B. II пари ЧМН. C. IV пари ЧМН. D. VI пари ЧМН. E. *III пари ЧМН.
Тема 38. Характеристика трійчастого нерва. Перша гілка трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2.Навчальні цілі.
Навчити студентів будові серця,
3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
-з курсу геометрії – поняття про трьохмірний простір, вісі та площини;
-з курсу біології – білатеральна симетрія тіла;
-для подальшого вивчення тем – орієнтування тіла людини в просторі, анатомічна номенклатура.
4.Зміст теми заняття.
V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).
Ядра:
1) рухове ядро трійчастого нерва (соматоматорне) лежить у покришці моста;
439
2) мостове ядро трійчастого нерва (сомато-сенсорне - дотикове) лежить у покришці моста; 3) спинномозкове ядро трійчастого нерва (сомато-сенсорне - больове і
температурне) спускається в задні роги |
верхніх |
сегментів спинного |
||
мозку, проектується на ромбовидну ямку; |
|
|
||
4) середньомозкове |
ядро |
трійчастого |
нерва |
(соматосенсорне- |
пропріоцептивне) підіймається в середній мозок, проектується на ромбоподібну ямку.
Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра) і чутливі волокна (відростки протонейронів чутливого
трійчастого вузла (ganglion trigeminale), який лежить у трійчастому втисненні вискової кістки). Дендрити протонейронів трійчастого вузла формують три гілки трійчастого нерва:
1 - очний нерв (nervus ophtalmicus), який виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту;
2 - верхньощелепний нерв (nervus maxillaris), який виходить з порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну ямку;
3 - нижньощелепний нерв (nervus mandibularis), який виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підвискову ямку. Рухові волокна виходять з порожнини черепа разом з нижньощелепним нервом.
Ділянки іннервації:
1) очний нерв іннервує оболонки мозку, вміст орбіти, шкіру чола і спинки носа та ін. Гілки нерва: - оболонна гілка(ramus meningeus) іннервує оболонки головного мозку;
- слізний нерв (nervus lacrimalis) іннервує слізну залозу (чутлива іннервація), латеральний кут ока;
-надорбітальний нерв (nervus supraorbitalis) виходить через однойменний отвір на чоло, продовжується в лобовий нерв (nervus frontalis), який іннервує шкіру чола, верхню повіку;
-носовійковий нерв (nervus nasociliaris) іннервує очне яблуко, м'язи ока (чутлива іннервація) кон'юнктиву, слізний мішок, носову порожнину, шкіру спинки носа;
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
6. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю. 1. Назва V пари черепних нервів?
2. Склад волокон та функція трійчастого нерва?
4. Яку назву мають ядра трійчастого нерва, функція ядер та де вони розміщені?
440
5.Де нерв виходить з речовини головного мозку?
6.Через які отвори у черепі виходять гілки нерва з порожнини черепа?
7.Області іннервації очного нерва?
Б. Ситуаційні задачі.
1.У чоловіка з цукровим діабетом періодично виникають запалення сальних залоз верхньої повіки (Glandulae sebaceae (Zeis)) з пошкодженням повік, що викликає у хворого біль, свербіння. Який нерв іннервує шкіру верхньої повіки?
A. *N. ophtalmicus. B. N. oculomotorius. C. N. abducens.
D. N. trochlearis.
Е. N. infraorbitalis.
2.У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з пошкодженою судиною, стиснуті гематомою?
A. *IIІ, IV, VI, I гілка V. B. IIІ, IV, I гілка V.
C. IV, VI, 1 гілка V.
D. VI.
Е. VII.
3.У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?
A. N. oculomotorius, n. ophthalmicus. B. N. trochlearis., n. ophthalmicus. C.* N. abducens, n. ophthalmicus.
D. N. vagus, n. ophthalmicus.
E. N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.
Тема 39. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2.Навчальні цілі.
Навчити студентів топографії гілок трійчастого нерва, вивчити
верхньощелепний нерв, його гілки, області іннервації. Вивчити нижньощелепний нерв, його гілки, області іннервації.
3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
-з курсу біології – філогенез черепних нервів;
-для подальшого вивчення тем.
441
4. Зміст теми заняття.
Верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва).
n. maxillaris виходить від трійчастого вузла, спрямований вперед, виходить з порожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебінну ямку. Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить менінгеальна гілка, r. meningeus (medius), яка супроводжує передню гілку середньої менінгеальної артерії і іннервує тверду оболонку головного мозку у ділянці середньої черепної ямки.
В крилопіднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходять підочноямковий і виличний нерви та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.
1. Підочноямковий нерв, n. infraorbitalis, є прямим продовженням верхньощелепного нерва. Через нижню очноямкову щілину цей нерв проникає в очну ямку, залягає спочатку в підочноямкову борозну, а потім входить в підочноямковий канал верхньої щелепи. Вийшовши з каналу через підочноямковий отвір на передню поверхню верхньої щелепи, n. infraorbitalis ділиться на декілька гілок. Це нижні гілки повік (rr. palpebrales inferiores), які спрямовуються до шкіри нижньої повіки, потім зовнішні носові гілки, rr. nasales exerni, що розгалужуються у шкірі зовнішнього носа, і верхні губні гілки, rr. labiales superiores. Крім того, на своєму шляху ще в підочноямковій борозні і в каналі підочноямковий нерв віддає верхні передні, cередню і задні альвеолярні гілки, rr. alveolares superiores anteriores, medius еt posteriores, які в товщі верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетіння, рlехus dentalis superior. Верхні зубні гілки, rr. dentales superiores, цього сплетіння іннервують зуби верхньої щелепи, а верхні ясенні гілки, rr. gingivales superiores, - ясна. Від підочноямкового нерва відходять також внутрішні носові гілки, rr. nasales internі, до слизової оболонки передніх відділів порожнини носа.
2.Виличний нерв, n. zygomaticus, відходить від верхньощелепного нерва в крилопіднебіннiй ямці, біля крилопіднебінного вузла і проникає в очну ямку через нижнюочноямкову щілину. В очній ямці віддає сполучну гілку, що містить післявузлові парасимпатичні волокна до слізного нерва для секреторної іннервації слізної залози. Потім виличний нерв входить у виличноочноямковий отвір виличної кістки. В товщі кістки нерв ділиться на дві гілки, одна з яких - виличноскронева гілка, n. zygomaticotemporalis, через отвір, на передній поверхні виличної кістки, спрямовується до шкіри виличної і щічної ділянок.
3.Вузлові гілки, rr. ganglionares, які містять чутливі і вегетативні волокна, йдуть від n. maxillaris (в крилопіднебінній ямці) до крилопіднебінного вузла і до гілок, які від нього відходять(див. парасимпатичну систему).
4.Крилопіднебінний вузол, ganglion pterygopalatinum. Належить до парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Гілками крилопіднебінного вузла є:
442