Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози. 1 модуль стомат

5 поперекових, 5 крижових та 1 куприковий. Спинномозковий нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку); вегетативні волокна, зокрема VIII шийний, І—XII грудні та І—III поперекові спинномозкові нерви містять симпатичні волокна (аксони нейронів латерального проміжного ядра латерального рогу спинного мозку), а II—IV крижові спинномозкові нерви містять парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер спинного мозку); чутливі волокна (відростки протонейронів спинномозкових вузлів). Спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвір і розгалужується на гілки:

6.передня гілка (ramus anterior) — бере участь у формуванні сплетень (шийного, плечового, поперекового, крижового);

виняток — II—XI грудні спинномозкові нерви;

7.задня гілка (ramus -posterior) — іннервує шкіру спини та потилиці, глибокі м'язи спини;

8.оболонна гілка (ramus memngeus) — іннервує оболонки спинного мозку;

9.біла сполучна гілка (ramus communicans albus) — сполучає спинний мозок з вузлами симпатичного стовбура, містить симпатичні волокна.

Шийні спинномозкові нерви (nervi cervicales CI - CVII).

Передні гілки І—IV шийних спинномозкових нервів утворюють ш и й н е с п л е т е н н я (plexus cervicalis). Шийне сплетення розміщене під грудинно- ключично-соскоподібним м'язом. Нерви шийного сплетення:

Шкірні нерви (іннервують шкіру):

3.Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) — іннервує шкіру медіального трикутника шиї.

4.Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) — іннервує шкіру зовнішнього вуха.

5.Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) — іннервує шкіру латеральної частини потилиці. Примітка: шкіру потилиці іннервує великий потиличний нерв (nervus occipitalis major) — задня гілка II шийного спинномозкового нерва.

6.Надключичні нерви (nervi supraclaviculares mediales, laterales et intermedii) — іннервують шкіру латерального трикутника шиї, шкіру над- і підключичних ямок, шкіру над дельтоподібним м'язом.

М'язові нерви:

7.М'язові гілки (rami musculdres) — іннервують глибокі м'язи шиї.

8.Шийна петля (ansa cervicalis) — іннервує підпід'язикові м'язи. Ця петля утворена верхнім і нижнім корінцями (radices superior et inferior). Верхній корінець йде в складі під'язикового нерва, а потім відділяється від нього.

Змішані нерви:

І. Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) — іннервує діафрагму, плевру, перикард, очеревину, капсулу печінки. Цей нерв проходить по передньому краю переднього драбинчастого м'яза, йде в грудну та черевну порожнини. В клініці відомий френікус-симптом, коли при захворюваннях печінки пацієнт відчуває біль в надключичній ямці (правій) при натисненні.

413

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Формування шийного сплетіння.

2.Топографія шийного сплетіння.

3.Класифікація гілок шийного сплетіння.

4.Шкірні гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

5.М'язові гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

6.Змішані гілки шийного сплетіння: діафрагмальний нерв, його топографія та зона іннервації.

7.Формування та будова спинномозкових нервів?

8.Задні гілки спинномозкових нервів?

Б. Ситуаційні задачі.

1.На будівництві робітник пошкодив собі праву бокову поверхню шиї в результаті удару балкою при її падінні. Під час падання допомоги у потерпілого виявилась знижена чутливість шкіри передньо-бокової поверхні шиї праворуч. Який нерв постраждав у даному випадку?

A * n transversus colli B n vagus

C n phrenicus D n accessories E n trigeminus

2.У хворого з хронічним захворюванням печінки присутній позитивний френікус-симптом. До якого м‘язу прижимають діафрагмальний нерв при перевірки цього симптому?

A * Переднього драбинчастого м‘язу B Середнього драбинчастого м‘язу C Підключичного м‘язу

D Заднього драбинчастого м‘язу

E Грудино-ключично-соскоподібного м‘язу

3.До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на втрату чутливості шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, що з‘явилася після порізу шкіри над грудинно-ключично-соскоподібним м'язом. Пошкодження якого нерва дало таку клінічну картину?

A * N. auricularis magnus B N. transversus colli

C N. occipitalis minor D N. supraclaviculares E N. phrenicus

E -

4.Під час операції при доступі до правої підключичної артерії з‘явилося ускладнення у вигляді порушення дихання. Пошкодження якої структури

414

обумовило вказане явище? A *Діафрагмальний нерв B Зірчастий вузол

C С7 спинномозковий нерв D Додатковий нерв

E Під‘язиковий нерв

5.До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на підвищену больову чутливість шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Пальпація позаду грудинно-ключично-сосковидного м'язу боляча. Подразнення якого з нервів може дати таку кліничну картину?

A * N. auricularis magnus. B N. transversus colli.

C N. occipitalis minor. D Nn. supraclaviculares. E N. vagus.

6.Хворий скаржиться на болі в ділянці діафрагми при диханні, які з‘явилися після незначного ушкодження грудної клітини. Про порушення якого нерва йдеться?

A *Діафрагмальний нерв B Підлопатковий нерв C Надключичні нерви

D Надлопатковий нерв E Поперечний нерв шиї

7.Унаслідок операційної травми м'яких тканин шиї справа, порушилися регулярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів достовірно постраждав?

A. N. vagus.

B.*N. phrenicus dexter. C. N. acessorius.

D. Rr. dorsales nervi spinalis. E. N. intercostales

Тема 32. Плечове сплетення. Міжреберні нерви. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів формуванню плечового сплетення, вивчити гілки

плечового сплетення, їх області іннервації. Вивчити області іннервації міжреберних нервів.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

415

4. Зміст теми заняття.

Плечове сплетення. Передні гілки V—VIII шийних та І грудного спинномозкових нервів утворюють плечове сплетення (plexus brachialis). Плечове сплетення розміщене в латеральному трикутнику шиї у вигляді верхнього, середнього і нижнього стовбурів (truncus superior, medius et inferior) та в пахвовій порожнині у вигляді латерального, медіального і заднього пучків (fasciculus lateralis, medialis et posterior). Нерви плечового сплетення поділяються на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі грудні м'язи, поверхневі м'язи спини, м'язи плечового пояса, зокрема:

1.грудні нерви (nervi pectorales) — іннервують великий і малий грудні м'язи;

2.довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз;

3.підлопатковий нерв (nervus subscapulars) іннервує одноіменний м'яз;

4.надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує над- і підостьові м'язи;

5.тильний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз-підіймач лопатки;

6.грудоспинний нерв (nervus thoracodorsalis) іннервує найширший м'яз спини і великий круглий м'яз;

7.підключичний нерв (nervus subclavius) іннервує одноіменний мяз;

8.пахвовий нерв (nervus axillaris) іннервує дельтоподібний м'яз, малий круглий м'яз, шкіру верхньої частини латеральної поверхні плеча; проходить через 4-сторонній отвір.

Довгі нерви виходять з пучків.

9.Латеральний пучок:

10.М'язово-шкірний нерв (nervus musculocutaneus) іннервує передню групу м'язів плеча, шкіру латеральної поверхні передпліччя. На передпліччі нерв має назву латеральний шкірний нерв передпліччя (nervus cutdneus antebrachii lateralis).

11.З латерального пучка одною ніжкою бере початок ще серединний нерв

(nervus medianus).

12.Медіальний пучок:

1. Серединний нерв (одною ніжкою бере початок з латерального пучка, а другою — з медіального) іде по медіальній двоголовій борозні, проходить в ліктьовій ямці, в серединній борозні і через зап'ястковий канал виходить на кисть; іннервує передню групу м'язів передпліччя (променевий згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз, поверхневий згинач пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний пронатори, частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті (короткий відвідний м'яз великого пальця, протиставний м'яз великого пальця, перший і другий червоподібні м'язи і частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті та 1, 2, 3, 1/2 4- го пальців.

7. Ліктьовий нерв (nervus ulnaris) йде по медіальній двоголовій борозні, медіальній задній ліктьовій борозні, по ліктьовій борозні передпліччя, через

416

ліктьовий канал зап'ястка на кисть; іннервує передню групу м'язів передпліччя (ліктьовий згинач зап'ястка, частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті (привідний м'яз великого пальця, третій і четвертий червоподібні м'язи, міжкісткові м'язи, короткий долонний м‘яз, відвідний м'яз мізинця, згинач мізинця, протиставний м'яз мізинця, частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті (1/2 4-го та 5-го пальців), шкіру тильної поверхні кисті (5, 4 та 1/2 3-го пальців).

8.Медіальний шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii medialis) іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

9.Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebrachii medialis) іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.

III. Задній пучок:

1.Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини латеральної поверхні плеча; в ліктьовій ямці розгалужується на дві гілки:

10.глибока гілка (ramus profundus) іннервує задню групу м'язів передпліччя, шкіру задньої поверхні передпліччя;

11.поверхнева гілка (ramus superficialis) лежить у променевій борозні, іннервує плечопроменевий м'яз, продовжується на кисть, де іннервує шкіру тильної поверхні кисті (1, 2, 1/2 3-го пальців).

Грудні спинномозкові нерви (nervi thoracici Thu—Thxi). Передні гілки II—XI

грудних спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а формують міжреберні нерви (nervi intercostales). Міжреберні нерви проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра, іннервують глибокі грудні м'язи, верхній і нижній задні зубчасті м'язи, м'язи живота, шкіру грудей і живота.

5. Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Формування плечового сплетіння?

2.Будова стовбурів плечового сплетіння та їх топографія?

3.Будова пучків плечового сплетіння та їх топографія?

4.Класифікація нервів, які походять з плечового сплетіння?

5.Короткі нерви плечового сплетіння, хід та їх ділянки іннервації?

6.Довгі нерви плечового сплетіння, хід та ділянки їх іннервації з латерального, медіального та заднього пучків?

7.Який нерв проходить через чотиристоронній отвір?

8.В якому топографічному утворі і з якою артерією на плечі знаходиться променевий нерв?

9.Міжреберні нерви, області іннервації?

Б. Ситуаційні задачі.

417

1.Чоловік з колотою раною в ділянці чотирьохстороннього отвору звернувся до лікаря. При обстеженні виявлено, що потерпілий не може відвести руку від тулуба. Який нерв вірогідно ушкоджений?

A * n. Axillaris B n. medianus C n. radialis

D n. ulnaris

E n. subclavius

2.Постраждалого в аварії водія доставлено у стаціонар з ушкодженням медіального надвиростка плечової кістки. Який нерв при цьому може бути ушкоджений?

A * n. Ulnaris B n. radialis C n. axillaries

D n. muscolocutaneus E n. medianus

3.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці присередньої поверхні плеча. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?

A *Шкірного присереднього нерва плеча

B Шкірного присереднього нерва передпліччя C Променевого нерва

D Ліктьового нерва E Пахвового нерва

4.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці передньої поверхні плеча до ліктьового суглоба після травми. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?

A Присереднього шкірного нерва плеча

B Присереднього шкірного нерва передпліччя C Променевого нерва

D Ліктьового нерва E Пахового нерва

5.У жінки, що хворіє на остеохондроз, з`явився різкий біль у плечовому суглобі, який посилювався при відведенні плеча. Ураження якого нерва може бути причиною цих симптомів?

A * Пахвового нерва.

B Підлопаткового нерва.

C Дорсального нерва лопатки. D Підключичного нерва.

E Грудо-спинного нерва.

6.Після травми передньої поверхні верхньої третини передпліччя у хворого затруднення пронації, послаблення долонного згинання кисті і порушення чутливості шкіри 1-3 пальців на долоні. Який нерв ушкоджено?

A *n. Medianus

B n. musculocutaneus C n. ulnaris

418

D n. cutaneus antebrachii medialis E n. radialis

7. У хворого після травми правої верхньої кінцівки спостерігається порушення функцій м‘язів-розгиначів, а також відсутність шкірної чутливості на задній поверхні руки. Який нерв пошкоджено?

A * променевий

Bліктьовий

Cсерединний

Dм‘язевошкірний

Eпахвовий

8.При запалені глибоких лімфатичних вузлів пахвової області хірург повинен був розкрити глибоко розміщений гнійник. Після операції хворий втратив здатність згинати передпліччя в ліктьовому суглобі та порушилася шкірна чутливість бічної поверхні передпліччя. Якого нерва було ушкоджено при оперативному втручанні?

A*N.musculocutaneus.

BN.radialis.

CN.ulnaris.

DN.medianus.

EN.axillaris.

9. Випадково стукнувшись ліктем об стіл, хворий відчув пекучість і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв був травмований в цьому випадку?

A *N. ulnaris. B N. radialis. C N. medianus. D N. axillaris.

E N. musculocutaneus.

10.Хворий скаржиться на порушення чутливості шкіри в медіальній частині тильної та долонної поверхні кисті. Який з нервів ушкоджений?

A * N. ulnaris B N. radialis C N. medianus

D N. musculocutaneus

E N. cutaneus antebrachii medialis

11.При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки встановлено втрату чутливості шкіри бічної половини тильної поверхні кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A * Променевий B Серединний C Ліктьовий

D М‘язово-шкірний

E Бічний шкірний передпліччя

12.У постраждалого виявлено рану верхньої частини передньої ділянки

419

плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?

A*м‘язово-шкірного

BПроменевого

CСерединного

DЛіктьового

EПахвового

13. У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м‘язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено?

A*Променевий

BЛіктьовий

CСерединний

DМ‘язово-шкірний

EПахвовий

Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2.Навчальні цілі.

Навчити студентів формуванню поперекового сплетення, крижово-

куприкового сплетення. Вивчити топографію, гілки, області іннервації поперекового та крижово-куприкового сплетення.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Поперекові спинномозкові нерви (nervi lumbales Li—Lv).

Передні гілки І—IV поперекових і XII грудного спинномозкових нервів утворюють п о п е р е к о в е с п л е т е н н я (plexus lumbalis). Поперекове сплетення лежить під великим поперековим м'язом. Нерви поперекового сплетення:

6.Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastrics) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує м'язи і шкіру живота.

7.Клубово-пахвинНий нерв (nervus ilioinguinal) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, калитки.

8.Латеральний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis)

виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.

420

9.Стегновий нерв (nervus femoralis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на:

12.м'язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м'язів стегна;

13.шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру передньої та медіальної поверхні стегна. Одна зі шкірних гілок

14.підшкірний нерв (nervus saphenus) — іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.

10.Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки:

15.статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу; 16.стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна з ділянці пахвинної складки.

11.Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м'яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м'язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.

Крижові спинномозкові нерви (nervi sacrdles Sj—Sv)-

Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють к р и ж о в е с п л е т е н н я (plexus sacralis). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетення поділяються на короткі та довгі.

12.Короткі нерви:

13.Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.

14.Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.

15.М'язові гілки (rami musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).

16.Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничий отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:

17.нижні прямокишкові нерви (nervi rectales inferiores) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);

18.промежинні нерви (nervi perineales) іннервують шкіру промежини в сечостатевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;

19.тильний нерв статевого члена або клітора (nirvus dorsdlis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор у жінок).

5.Довгі нерви:

421

6.Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна.

7.Сідничий нерв (nervus ischiadicus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній ямці розгалужується на два нерви:

— великогомілковий нерв (nervus tibialis), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervi plantares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

— загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:

а) глибокий малогомілковий нерв (nei^vus peroneus profundus) — іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого міжпальцевого проміжку;

б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) — іннервує латеральну групу м'язів гомілки, шкіру тилу стопи;

в) латеральний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae lateralis) —

іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.

Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краютилу стопи.

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Як формуються спинномозкові нерви, де вони виходять з хребтового каналу і на які гілки поділяються.

2.Які гілки утворюють сплетіння і яка їх функція.

3.Що таке м‘язова лакуна і де вона розташована.

4.Що таке затульний канал і де він розташований.

5.Які гілки, які за рахунок спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння?

6.На якому м‘язі лежить поперекове сплетіння?

7.Які нерви поперекового сплетіння ви знаєте?

8.Який хід клубово-пахвинного нерва, та що він іннервує?

9.Який хід латерального шкірного нерва стегна.

10.Який хід стегнового нерва та що він іннервує?

11.Які гілки стегнового нерва та, що кожна з них іннервує?

12.Який хід затульного нерва та що він іннервує?

13.Формування крижового сплетіння.

422