Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародні економічні відносини(КОНСПЕКТ)ред.docx
Скачиваний:
97
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
248.58 Кб
Скачать

Тема 2. Середовище розвитку міжнародних

ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Поняття середоща МЕВ. Структура і особливості середовища МЕВ. Природно-географічне середовище МЕВ, основні його складові впливу на розвиток МЕВ. Політико-правове середовище МЕВ. Особливості взаємодії політики і економіки в МЕВ. Полі­тичні інтереси країн та регіонів. Політична стабільність і полі­тичні ризики. Правові регулятори МЕВ. Економічне середовище МЕВ, стан ринкових відносини країн і особливості їх взаємовід­носин. Економічні регулятори МЕВ. Соціально-культурне сере­довище МЕВ і його значення в розвитку МЕВ. Інфраструктура сучасних МЕВ. Системне визначення МЕВ.

Тема 2. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин

1. Суть і структура середовища мев

Існування, функціонування і розвиток будь-якого явища зале­жить як від внутрішньої будови, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище ззовні.

Середовище МЕВ — зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та ін- фраструктурні чинники.

2. Природно-географічне середовище мев

Природно-географічне середовище — це найголовніші умови і фактори, що впливають на розвиток МЕВ, пов’язані з нерівно­

мірністю розташування природних ресурсів, з наявністю чи від­сутності тих чи інших ресурсів у різних країнах.

До групи природно-географічних факторів і умов належать:

 різниця у величині території країн, що співпрацюють;

 різниця у чисельності населення;

 географічне розташування;

 нерівномірність кліматичних умов;

 наявність або відсутність тих чи інших природних ресурсів;

 наявність виходу до моря;

 наявність судноплавних річок;

 біотехнологічність, тобто технологія, яка грунтується на природних процесах:

 ресурсозберігаючий, безвідходний і екологічно чистий тип технології.

Найголовніші умови та фактори, що впливають на розвиток міжнародних економічних відносин, пов’язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів, з їх наявністю чи відсутністю у різних країнах. Досить значну роль відіграють такі фактори, як величина території країни і кількість населення. Чим менша краї­на, тим більшою є потреба у її спеціалізації. Великі ж країни, як правило, багаті й на природні ресурси і мають широкий спектр кліматичних умов, що нівелює проблему ресурсів. Не менш важ­ливу роль відіграє розташування країни щодо інших країн та сві­тових торговельних шляхів. Країни, що знаходяться на їх перети­ні, як правило, спеціалізуються на наданні посередницьких послуг фінансового, комерційного й транспортного типу.

Геополітичне розташування країни — це розташування по відношенню до інших країн на шляху чи на перетині різноманіт­них інтересів суб’єктів світового господарства.

3. Політико-правове середовище мев

Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чин­ників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інте­реси, мотиви держав, політичні устрої країн, політичні ризики).

Правове середовище МЕВ — нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопо- льне, податкове законодавство, загально-правове середовище тощо).

Сукупність політико-правових факторів, які впливають на фу­нкціонування та ефективність участі країни в цілому та окремих

суб’єктів підприємницької діяльності в МПП, можна класифіку­вати за такими напрямами:

 Політико-правове середовище своєї країни;

 Політико-правове середовище країни-партнера;

 Законодавче регулювання, прийняте у світовому співтова­ристві.

Аналіз політико-правового середовища своєї країни

 

Політико-правове середовище зарубіжної країни детально аналізується з метою запобігання або зниження ризиків на зару­біжних ринках.

Таблиця 2

 

Для оцінки рівня привабливості політико-правового середо­вища країни-партнера аналіз аналогічний відповідному аналізу щодо своєї країни, доповнюється додатковими напрямами дослі­дження:

 співвідношення політичних сил у країні;

 характер і ступінь впливу державних інституцій на економі­чні процеси;

 ступінь розвитку державного суверенітету;

 міжнародні позиції країни в ООН та на світовій арені в ці­лому.

Політико-правове середовище МЕВ — це зведення зага­льних правил підприємницького права і норм господарської поведінки, що складаються в єдине правове поле в міру ви­роблення норм міжнародного, приватного, цивільного та потенційного права.

Аналіз міжнародного політико-правове середовище склада­ється з таких елементів:

 Міжнародна політика

 Міжнародні правові інституції

Міжнародна політика — це сукупність методів і засобів направлених на досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб’єктів міжнародних відносин.

Міжнародна політика має більший вплив на розвиток міжна­родних економічних відносин, ніж внутрішня політика — на роз­виток національної економіки, оскільки національна економічна система у більшості країн складалася протягом тривалого часу і набула ознак самодостатності. Тому раптова зміна внутрішньої економічної політики не може відразу помітно змінити напрям її розвитку. Світове господарство склалося пізніше і ще знаходить­ся на стадії формування, тому помітно реагує на зміни міжнарод­ної політики. Крім того, міжнародні економічні відносини функ­ціонують на більш відповідальному рівні дотримання правових і договірних норм, порушення яких мають значно помітніші і від­чутніші наслідки.

Міжнародні правові інституції — сукупність міжнародних правових органів: конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій.

Міжнародні конференції, конгреси, наради в основному ви­робляють норми в певних напрямах розвитку міжнародних від­носин, скликаються рідко, інколи — періодично.

Міжнародні комітети та комісії — це постійно діючі інсти­тути, завданням яких є втілення в життя намірів, ухвалених на міжнародних нарадах, конференціях, конгресах, а також підроз­діли організацій.

Міжнародні організації — це стійкі, міцно зорганізовані ін­ститути зі своїми органами управління, що діють на основі чітко визначених статутних засад, мають класифікацію (рівень ство­рення, рід діяльності, рівні представництва).

Розрізняють наступні органи регулювання міжнародних відносин:

Міжнаціональні органи виконують рекомендаційно-коорди- наторські функції, постанови яких бажані для виконання.

Наднаціональні органи — це інституції (як правило, блоко­вих об’єднань), які здійснюють наказово-координаторські функ­ції і постанови яких мають виконуватись беззаперечно.

Сукупність міжнародних інституцій складає управлінську си­стему, яка регулює міжнародні відносини.

Політична стабільність країни — це невелика імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів (страйків) і політичних актів типу тероризму, путчів.