Висновки

Отже, при виконанні роботи досліджуваною Гонтарь Т. В. ми

ознайомилися з особливостями сприймання форми при пасивному і активному дотику.

Якщо об’єкт знаходиться у стані спокою на руці, то при цьому має місце

пасивний дотик. А якщо досліджуваний активно обмацує предмет (що відповідає реальним умовам сприйняття), то це є активним дотиком.

Також ми отримали інформацію про якісні особливості взаємодії обох рук.

У процесі активного обмацування фігури двома руками (бімануальний дотик) можна спостерігати різні види рухів, що обмацують: макрорухи руки, а також мікро- і макрорухи пальців. Обидва види рухів на різних етапах формування дотикового образу виконували як пізнавальні, так і контролюючі функції.

Активний дотик виникає при переміщенні рухомої руки відносно предмету і

характеризується високою точністю. При активному дотику сигнали йдуть від шкіряного розрізненого руху окремого пальця і від спільної праці усіх пальців руки до мозкових кінців аналізаторів і кори головного мозку.

Кожен палець виконує окрему функцію, а їх взаємодія забезпечує аналіз

предмету, який досліджується, дає змогу визначити її форму та розмір.

Список використаних джерел

1. Ананьєв Б.Г. Психология чувственного познания. – М., 1960.

2. Матвієнко Л.І. Практикум із загальної психології. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – 120с.

3. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологи: Учеб. пособие /В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.К. Горбачевский и др..; Под общей ред. А.А.Крылова, С.А. Маничева. – СПб.: Питер, 2000.

4. Психологія. Підручник / Під ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999.

5. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом “БАХРАХ”, 1998.

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 3

ДОДАТОК 4

ДОДАТОК 5