Розділ 4 шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

В умовах обмеженого ресурсного забезпечення аграрних підприємств в підвищенні врожайності і стабільності виробництва зростає роль і значення сорту. Найбільш цінними є сорти, добре пристосовані для вирощування в конкретних умовах кожного окремого господарства, що відрізняються стабільно високою урожайністю та якістю зерна, потребують менших енерговитрат на вирощування, мають високу морозо-, посухо-, і жаростійкість, стійкість проти хвороб і шкідників. Одним із головних завдань на Миколаївщині є прискорення впровадження нових сортів зернових культур, які пройшли державне і виробниче сортовипробування, занесені в Реєстр сортів рослин України по зоні Степу або включені до рекомендаційного списку сортів для вирощування в умовах області.

Як показують дослідження, від сортооновлення залежить щонайменше 20-25%% урожаю. При цьому важливо, щоб сорти кожної окремої культури раціонально сполучались один з одним за строками стиглості урожаю, що дозволяє значно зменшити втрати зерна при його збиранні і більш раціонально використовувати техніку та робочу силу.

Як бачимо, з сортів озимої пшениці найбільш урожайними є Одеська 265 (42,6 ц/га), Струмок (22,1 ц/га) та Красуня одеська (45,2 ц/га); Селянка (39,9 ц/га), Ніконія (44,8ц/га), Одеська 267 (40,3 ц/га) та Українка одеська (40,2 ц/га) та Знахідка одеська (38,2 ц/га). У більшості років саму високу урожайність забезпечили Селянка та Ніконія.

З сортів озимого ячменю самими урожайними практично у всі досліджувані роки були Восход (який забезпечив одержання по 30,2-32,3 ц/га), Основа (від 15,0 до 31,2 ц/га) і Росава (14,2 ц/га до 29,8 ц/га).

Найбільш урожайними сортами ярого ячменю, що вирощуються на Миколаївщині, є Россава, Одеський 100 та Прерія. Але, звичайно ж, враховуючи їх порівняно високу урожайність у держсортомережі, відмовлятися від них , на нашу думку, поки що недоцільно. Господарствам, що вирощують їх у себе, необхідно більш чітко дотримуватись оптимальної технології їх вирощування.

З вирощуваних в аграрних підприємствах області сортів кукурудзи самим урожайним є Дніпровський 273 АМВ, який знаходився на першому місці за рівнем цього показника практично у всі 3 останні роки. Інші ж сорти, що культивуються в регіоні, забезпечували приблизно однакову урожайність.

Таким чином, кращими (з вирощуваних нині на Миколаївщині) сортами провідних зернових культур є: по озимій пшениці – Селянка і Ніконія, озимому ячменю – Восход, Основа і Росава, ярому ячменю – Россава, Одеський 100 та Прерія, кукурудзі – Дніпровський 273АМВ. Враховуючи це, саме їм доцільно надавати перевагу в майбутньому. Звичайно ж, при цьому їх слід вирощувати за прогресивними технологіями. Остання вимога є обов'язковою, бо при її виконанні досягається більш високий рівень урожайності. Підтвердженням цього є наведені в тій ж таблиці рівні цього показника, одержані в сортовипробувальних формуваннях Миколаївщини.

Сучасні українські сорти на різних міжнародних випробуваннях займають переважно перші місця за врожайністю, зимо-, посухостійкістю і особливо – за показниками високої якості зерна. За останні роки основним напрямом селекції пшениці озимої у більшості установ України є створення сортів універсального типу, тобто таких, що можуть вирощуватись як за інтенсивною, так і за звичай­ною технологіями. Рослини цих сортів нижчі від середньорослих і значно вищі від напівкарликів. Крім того, вони добре реагують підвищенням урожаїв на вне­се­ні добрива і менш вимогливі до попередників. У Селекційно-генетичному інституті УААН за останні роки створено ряд таких сортів. Кращими серед них є: Альбатрос одеський, Красуня одеська, Вікторія одеська, Ніконія, Струмок, Тіра та ін. До умов нестійкого гідротермічного режиму, стресових ситуацій, різних рів­нів вирощування найбільше пристосовані нові сорти Ніконія, Селянка, Лада одеська.

Найбільш перспективними сортами озимого ячменю є: з двуручок – Росава і основа, а з чисто озимих – Скороход, Восход, Манас. Серед сортів ярого ячменю найбільший інтерес у господарств викликає Сталкер, який є прийнятним для умов крайньої посухи. Іншими перспективними сортоми цієї культури є Адапт (який за умов екстремальної посухи забезпечує врожаї на рівні сорту Стакер – 40-50 ц/га) Прерія, галактик, Південний.

Кращі гібриди і сорти кукурудзи на зерно для умов Миколаївської області наступні: з середньоранніх – Дніпровський 473 СВ, Дніпровський 284 МВ, Парум­бель 295 АСВ; з середньостиглих ОдМа 310 М, Дніпровський 310 МВ, Дніпров­ський 345 МВ; з середньопізніх – Дніпровський 473 СВ, Борисфен 433 МВ.

Вибір перспективних для себе сортів і гібридів зернових культур кожне господарство повинно здійснювати з урахуванням місцевих умов, а також використовуваних сівозмін. Наприклад, з сортів озимої пшениці прийнятними для всіх попередників є Селянка, Нікосія, Юна, Струмок, Знахідка одеська, по непарових попередниках — Альбатрос одеський, Одеська 265, Українка одеська, Лузанівка одеська, Лада одеська, Прима одеська, по стерньових попередниках — українка одеська, Одеська 265, Лузанівська одеська, на зрошенні — Херсонська безоста, Юна, Селянка.

Для успішного і швидкого вирішення питання внутрішньогалузевої (в т.ч. і сортової) спеціалізації, звичайно ж, потрібно належним чином укріпити матеріально-технічну базу як насінницьких формувань, так і аграрних підприємств, удосконалювати організацію виробництва.

Велике значення для підвищення валових зборів зернових культур, як ми вже вказували, є застосування інтенсивних технологій, тобто отримання якомога більшого урожаю з тієї самої площі.

Основним моментом у підвищенні урожайності є удосконалення технології вирощування зернових. І на першому етапі найважливішим є вибір найкращого попередника. Адже саме від того, наскільки вдалим виявиться попередник, залежить на скільки підвищиться урожай без додаткових витрат, що є досить вагомим аргументом у підвищенні ефективності виробництва, оскільки веде до зниження собівартості продукції.

На основі експериментальних даних встановлено, що в умовах недостатнього зволоження ґрунтів півдня Степу України, урожай озимої пшениці в значній мірі залежить від розміщення її у сівозміні. Одним із попередником, який гарантує щорічний високий урожай озимої пшениці з гарними якісними показниками, є чорний пар.

Велике розповсюдження в Степу отримали пари, що зайняті рано збираємими культурами на зелений корм. Це, в першу чергу, багатокомпонентні суміші еспарцет на один укіс, озимі та кукурудза на зелений корм, а також багаторічні трави. Зайняті пари в умовах без зрошення можуть давати від 150 до 300 ц зеленої маси, урожайність пшениці при цьому досягає 35-40 ц [5].

Високоефективним попередником озимої пшениці є горох, що збирається на зерно. Дотримання науково обґрунтованої технології вирощування цієї культури, головними з яких є ретельне планування поля, вирівнювання мікрорельєфу, боротьба з бур’янами та шкідниками, оптимальна щільність посівів та своєчасне прибирання без втрат, сприяє отриманню високого врожаю зерна гороху (до 30 ц з га щорічно). Урожай озимої пшениці після цього попередника такий же, або, навіть, вищий, ніж після культур, що збираються на зелений корм.

Сівозміни з горохом, що збирається на зерно, є високопродуктивними, а за деякими показниками (вихід зерна та кормових одиниць з гектара) навіть перевищують сівозміни з чорним паром. Високі врожаї пшениці можна отримати при розміщенні її після кукурудзи, що збирається в період молочно-воскової стиглості.

Таким чином, на нашу думку, в структуру посівів СГВК «Зеленоярське» необхідно ввести чорний пар та горох, які є гарними попередниками для зернових. Це дозволить значно підвищити урожайність зернових.

Велике значення для отримання високих врожаїв має обробіток ґрунту. Підготовка ґрунту під озимі повинна забезпечувати гарний ступінь її крихкості, вирівняність по глибині горизонту, що обробляється для рівномірного висіву насіння, а також надання поверхневому шару такого стану, при якому створюються сприятливі умови для накопичення та збереження вологи. Досягається це за рахунок високої агротехніки вирощування попередніх культур, своєчасного та високоякісного обробітку ґрунту.

В умовах, що склалися у господарстві, ми пропонуємо застосовувати мінімальний обробіток ґрунту, який дозволить мінімізувати затрати та зменшити негативний вплив на поверхневий шар ґрунту.

Одним із самих ефективних факторів, що практично зразу дає позитивні результати підвищення урожайності зернових культур є застосування мінеральних та органічних добрив.

Раціональна система удобрення культур у сівозміні передбачає отримання запланованих високих врожаїв з покращеною якістю продукції при одночасному зростанні родючості ґрунту.

Багаторічні дослідження вчених-аграріїв показали, що в умовах Степу внесення 40 тонн навозу на гектар підвищує урожайність озимої пшениці на 4-4,8 ц з 1 га, кукурудзи – на 4,8-5,5 ц з 1 га.

Із збільшенням доз внесення мінеральних добрив нормативна окупність знижується. Крім того, у виробничих умовах фактична окупність добрив врожаєм на 15-20% нижча за нормативну [5]. При рівномірному розподілі органіки по площі на другий рік окупність у післядії становить 30% від окупності прямої дії.

Розміщення органічних та мінеральних добрив у сівозміні обумовлюється господарчою цілісністю та агрохімічним показниками ґрунтів, біологічними особливостями культур, попередниками, післядією добрив та іншими факторами.

Загальна продуктивність сівозміни в значній мірі залежить від правильного удобрення основних найбільш чуйних на внесення добрив культур, які відрізняються високою врожайністю. В зернопропашних сівозмінах такими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, а з технічних культур – цукровий буряк, соняшник, тощо.

Органічні добрива повинні вноситися як мінімум на двох полях сівозміни під основні культури: озиму пшеницю по чистому і зайнятому пару та під кукурудзу на зерно із розрахунку 40-50 т на 1 га, що становить в середньому 8-10 т на гектар ріллі.

Таким чином, необхідно зазначити, що суттєвим фактором для збільшення валових зборів зернових у СГВК «Зеленоярське» буде внесення якісних добрив. Крім того, необхідно, щоб добрива вносилися оптимальними дозами, та вчасно. А також велике значення має вчасне та якісне проведення агротехнологічних операцій.

Значним фактором у збереженні врожаю та збільшенні валових зборів зернових є вчасне збирання врожаю, дотримання строків всіх агротехнологічних операцій. Проте, СГВК «Зеленоярське»» недостатньо забезпечене технікою, значна частина техніки застаріла, тому, безумовно, допускаються втрати врожаю через невчасне його збирання.

Таким чином, за рахунок вказаних факторів, господарство могло б у 2012 році значно більші валові збори. Відповідно недоотримане зерно не дало відповідної грошової виручки, тим самим собівартість виробленого зерна зросла і ефективність відповідно знизилася. Проте, впровадивши досить нескладні заходи, господарство могло б значно підвищити ефективність виробництва.

Важливим заходом для підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь є застосування нових більш ефективних сортів зернових культур. Вчені аграрії довели, що використання сортів озимої пшениці високих репродукцій дозволяє збільшити валовий збір зерна на 10-20%. Зважаючи на те, що рівень застосування органічних і мінеральних добрив через їх відсутність або значну вартість у господарстві залишається низьким, збільшення валових зборів зерна можна досягти впровадженням високопродуктивних сортів пшениці. Особливу увагу необхідно приділяти сортам, що є стійкими до хвороб, є більш витривалими до кліматичних катаклізмів, є пристосованими до відповідних ґрунтових умов.

На сьогодні у господарстві вирощують районовану озиму пшеницю сорту Одеська, яка звісно може давати дещо більший урожай, ніж є нині. Однак поруч з тим, ми пропонуємо застосовувати новий сорт Польовик. Для того, щоб зменшити витрати на придбання насіння, пропонуємо для господарства придбати насіння першої репродукції.

Даний сорт пройшов апробацію у дослідах на придатність на Первомайській державній сортодослідній станції. Середня урожайність сорту становить 67,6 ц/га. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 268-272 діб. Середньорослий – 85-96 см, стійкий до вилягання (8-9 балів), осипання (7-8 балів). Висока морозо- зимостійкість (8-9 балів). Винятково висока посухо-жаростійкість (9 балів). Польова стійкість до основних захворювань.

Якість зерна: маса 1000 насінин 37,2-44,8 г. Відповідає вимогам сильних пшениць. Вміст білка 13,8-14,1%, вміст клейковини 28,0-29,5%, сила борошна 320-376 о.а., загальна оцінка хліба – 4,6-4,9 бала.

Апробаційні ознаки: різновид еритроспермум. Колос білий, пірамідальний, середньої щільності. Остюки білі, цупкі, зазубрені, завдовжки 7-8 см, розташовані під кутом 40-45°. Плече та зубець прямої форми. Кіль наявний. Зернівка червона, по формі видовжена.

Агротехнічні вимоги: високий рівень адаптивних властивостей забезпечує стабільність урожайності і відносно високий її нижній поріг при будь-яких несприятливих умовах вирощування.

Особливості сорту: вирізняється винятково високою посухо- жаростійкістю. Витривалий до ранніх і пізніх строків сівби.

Отже, застосування нового сорту при всіх інших рівних умовах дозволить отримувати вищу врожайність. Це в свою чергу дасть можливість знизити собівартість виробленої продукції. І що саме важливе, вирощування сорту Польовик дасть можливість перебороти збитковість виробництва і отримувати прибуток. Звісно, що у перший рік застосування сорту прибутковість буде невисокою, однак, з роками ситуація значно покращиться.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність впровадження нового сорту пшениці озимої «Польвик» в СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району

№ з/п	Показники	Районований сорт у звітному році	Новий сорт в плановому році
1	Урожайність, ц / га	10,6	65,6
2	Прибавка урожайності порівняно з районованим сортом, ц / га	Х	55
3	Виробничі витрати на 1 га, всього, грн	2011,0	2300,0
	в тому числі додаткові витрати пов’язані з новим сортом (гібридом) (різниця у вартості купленого насіння і насіння власного виробництва + витрати на їх транспортування), грн	Х	115,6
4	Собівартість реалізації 1 ц, грн	175,2	185
5	Затрати праці на 1 га посіву, люд.-год.	26,6	131,2
6	Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	2,51	2
7	Ціна реалізації 1 ц, грн.	157,9	250
8	Грошова виручка від реалізації продукції в розрахунку на 1 га посіву, грн	1673,7	16400,0
9	Прибуток від реалізації продукції, грн., в розрахунку на:
	1 ц продукції	-17,3	65,0
	1 га посівної площі	-183,6	4264,0
10	Додатковий прибуток на 1 га посіву, грн	Х	4447,6
11	Рівень рентабельності, %	-9,9	35,1
12	Норма рентабельності додаткових витрат, % ((додатковий прибуток на 1 га посіву/додаткові витрати на 1 га)*100%)	Х	1539,2

Розрахунок впровадження нового сорту пшениці озимої Польовик у СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району (табл. 4.1) свідчить, що господарство отримає прибутку на 1 ц продукції до 65,0 грн, а за рахунок зростання урожайності прибуток з 1 га складатиме 4264,0 грн, що на 4447,6 грн більше за показник 2012 р. Рівень рентабельності виробництва пшениці озимої Польовик складатиме 35,1%, в той час як для повної окупності витрат на виробництва достатній рівень рентабельності може становити 15,0%.

Таблиця 4.2

Економічна ефективність використання мінеральних добрив при виробництві пшениці озимої в СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району

№ з.п.	Показники	Контроль (факт звітного року)	План на 2014 р.
1	Урожайність, ц / га	10,6	65,6
2	Прибавка урожайності порівняно з контролем, ц/ га	Х	55
3	Виробничі витрати на 1 га, всього, грн	2011,0	2300,0
	в тому числі додаткові витрати:	Х	289,0
	на мінеральні добрива (включаючи витрати на їх внесення)	Х	104,0
	витрати на збирання додаткового врожаю	Х	69,4
4	Собівартість реалізації 1 ц, грн	175,2	185,0
5	Затрати праці на 1 га посіву, люд.-год.	26,6	131,2
6	Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	2,5	2,0
7	Ціна реалізації 1 ц, грн	157,9	250,0
8	Грошова виручка від реалізації продукції в розрахунку на 1 га посіву, грн	1673,7	16400,0
9	Прибуток від реалізації продукції, грн., в розрахунку на:
	1 ц продукції	-17,3	65,0
	1 га посівної площі	-183,6	4264,0
10	Додатковий прибуток на 1 га посіву, грн	Х	4447,6
11	Рівень рентабельності, %	-9,9	35,1
12	Норма рентабельності додаткових витрат, % ((додатковий прибуток на 1 га посіву/додаткові витрати на 1 га)*100%)	Х	1539,2

За наведеними показниками у табл. 4.2 відмітимо, що додаткові витрати на 36,0% спрямовані на придбання добрив і на 24,0% — на збирання додаткового врожаю.

Розрахуємо резерви виробництва пшениці озимої та ячменю ярого в СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю в 2014 р. (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Розрахунок резервів виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю в 2014 р. в СГВК «Зеленоярське» Миколаївського району

Культури	Площі, зібрані пізніше агротехнічного строку	Урожайність, ц з 1 га		Резерв збільшення виходу продукції
		При зібранні в строк	Пізніше строку	З 1 га, ц	Всього
					ц	тис. грн.
Пшениця	250	10,6	3,6	7,0	1750,0	276,3
Ячмінь	86	15,2	4,7	10,5	901,7	114,1
Разом	336	Х	Х	Х	2651,7	390,4

Розрахунок резервів виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю у досліджуваному господарстві показав, що господарство не доотримує 2651,7 ц зернопродукції, що можна реалізувати на суму 390,4 тис. грн.

Таким чином, при зміні сорту пшениці озимої, додатковому внесенні мінеральних та органічних добрив, а також при збиранні урожаю точно в строк СГВК «Зеленоярське» може отримано суттєвий прибуток від виробництва зерно продукції.