31. Лексичні та семантичні неологізми в лексиці сучасної української мови, їх стилістичні функції.

Неологізми – це нові слова, словосполучення, які ще не увійшли до активного вжику. Причини появи: поява нових реалій та прагнення мовця «освіжити» своє мовлення, надати йому оригінальності, неповторності. Неологізми поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські.

32) Поняття про фразеологію. Абсолютні і відносні ознаки фразеологізму

Фразеологія – з одного боку означає сукупність словосполучень притаманних певній мові, також це лінгвістична дисципліна, що вивчає стійкі словосполуки. На обсяг фразеології є 2 точки зору:

-в узькому розумінні (ідіоматичні словосполуки – лебедина пісня, вхопити за живе);

-в широкому розумінні (крім ідіом, відносять пареміологічні одиниці – паремії, приказки, афоризми,крилаті вислови).

Основні ознаки фразеологізму:

-семантична цілісність, нерозкладеність;

-переносність значення;

-нарізно оформленість (надслівність);

-відтворюваність;

-неможливість перекладу іншими мовами (вони замінюються аналогічним відповідником).

33. Джерела української фразеології. Генетична класифікація фразеологізмів.

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Це усталені в мові вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини.

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є: - вислови з античної культури; - крилаті вирази українських письменників; - переклади видатних людей; -переклади крилатих виразів російських письменників; - переклади крилатих виразів зарубіжних письменників; - біблійні й євангельські вислови.

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення.

Слід дбати і про правильність перекладних фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу. У писемному діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, вживання фразеологізмів не допускається. 

34) Принципи класифікації фразеологічних одиниць

У сучасній лінгвістиці фразеологічні одиниці вивчені досить детально. Відомі такі класифікації фразеологізмів, як:

-семантичні (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, сполучення;

-генетичні(за походженням) – крилаті вислови видатних майстрів слова, вирази, що походять з античних джерел, вислови біблійного походження, вислови народного походження, вислови професійного походження;

-стилістичні (розмовно-побутові, фольклорні, народно-поетичні,книжні фразеологізми);

-граматичні.

35) Явище варіантності у сфері фразеології.

Будучи кількаслівними утвореннями, фразеологізми з одного боку зберігають свою структуру і семантику, порушенням яких буде порушення мовної норми. З іншого боку існують фразеологічні варіанти, коли заміна одного компонента іншим не є порушенням мовної норми – це варіантність фразеологізмів.

Від фразеологічних варіантів слід відрізняти трансформацію фразеологічних одиниць, тобто зміну структури або семантики фразеологізму.

Основні типи трансформації: лексична заміна компонентів; поширення фразеологізму; еліпсис (усіченість); контамінація фразеологізмів; фразеологічний натяк;подвійна актуалізація.